Гірудотерапія. В чому ж особливості цієї терапії?

Гірудотерапія.

    В сучасному світі  людина має  вибір, віддати перевагу традиційній  медицині чи  звернутися до нетрадиційної медицини, чи обрати « терапію», яка, на її думку буде ефективною. Часто ми чуємо термін « гірудотерапія».

В чому ж особливості  цієї терапії?

   Гірудин ( від. лат hiruda, п’явка), поліпептид, який міститься в секреті  слинних залоз п’явок .

 Гірудотерапія – це лікування медичними п’явками . Медична п’явка цікава тим, що може обходитись без їжі 2 роки. У її кишечнику є особливі бактерії, які обробляють кров так, що вона довгий час залишається свіжою. Тому п’явки живляться приблизно  раз у півроку. За одне живлення ця порівняно невелика істота ( 12 см) може висмоктати до 50 г крові. слинні залози п’явки виділяють речовину, яка не дає крові згортатися

Практичне значення п’явок зумовлене перш за все використанням їх у медицині. Секрет слинних залоз медичної п’явки, крім гірудину,  про який уже згадувалося, має також речовину, що розширює капіляри. Здавна і дотепер медичні п’явки  застосовували при гіпертонії, крововиливах у мозок, тромбофлебіті. На  різні частини тіла прикладають п’явок , які висисають значну кількість  крові,  знижуючи кров’яний тиск і розширюючи судини,  що поліпшує кровообіг. Останнім часом медичних п’явок  почали вирощувати в штучних  умовах.

 У Франції та деяких інших країнах п’явок  вигодовують на гусях, потім смажать і вживають  у їжу  як делікатес.

 Риб’ячі п’явки  завдають  досить відчутних збитків  риборозплідникам, а пташині – у місцях вигулу водяних свійських птахів. Кровосисні п’явки , особливо в тропіках, завдають шкоди скотарству та самій людині, як було сказано  вище. В Україні шкода від п’явок незначна.

 П’явки – це прісноводні, рідше – морські чи наземні хижі або кровосисні тварини, розмірами від кількох міліметрів до 20 і  більше сантиметрів. Відомо близько 400 видів, із них в Україні – близько 30.

 Тіло п’явок сплющене, видовжене і складається зі сталої кількості сегментів ( 30 або 33).

Шкіра п’явок утворює багато поперечних кілець, що не збігаються зі справжньою сегментацією: на кожний сегмент припадає  три – п’ять  таких кілець.  Шкірно – м’язовий мішок складається  з одношарового епідерміса , що виділяє на поверхні тонку кутикулу, підстилаючого його сполучнотканинного шару  і кільцевих, діагональних та поздовжніх шарів м’язів. Тонка прозора кутикула часто злущується у вигляді тонких плівок.. Це можна  спостерігати при утриманні п’явок  у лабораторії. Шкірні покриви дуже багаті на залози, що виділяють слиз, який сприяє пересуванню п’явок  і роботі  їхніх   присосків. Мускулатура у п’явок  добре розвинена. Об’єм  м’язів може становити до 65 % загального об’єму їхнього тіла. Способи пересування у п’явок  різноманітні, вони крокують по  субстрату. Для багатьох п’явок  характерні дихальні рухи: вони прикріплюються заднім присоском до субстрату  і роблять тілом хвилеподібні  рухи для полегшення газообміну в шкірі.

  Травна система п’явок  починається ротом, розташованим, як правило, на дні переднього присоска.  У хоботних п’явок  частина глотки та передній  кінець стравоходу перетворилися на хобот, здатний висовуватися й пробивати шкіру тварин. У безхоботних п’явок  у ротовій порожнині є три валики з зубчиками – щелепи, якими черв прокушує шкіру тварин. Зубчики утворені твердою  органічною речовиною, просякнутою вуглекислим кальцієм. У деяких  хижих п’явок  щелепи редуковані.

 У ротову порожнину відкриваються протоки слинних залоз. До складу слини в кровосисних п’явок входить білкова речовина – гірудин, що перешкоджає  згортанню крові, завдяки чому п’явки висисають великі порції крові без перешкод.  Гірудин має також бактерицидні властивості, і кров, що  містяться  в кишечнику, не загниває. У хижих п’явок , які живляться іншими тваринами, за ковтуючи їх цілком або частинами, грудин відсутній. За глоткою та стравоходом іде шлунок, що належить до середнього відділу  кишечника. У  кровосисних видів він має від 6 до 11 пар бічних відростків, останні з них особливо великі й тягнуться  до заднього  кінця тіла. У шлунку нагромаджується  та зберігається 

( більше двох місяців) випита кров.

 Шлунок переходить у задній відділ середньої кишки, що має вигляд  тоненької трубочки, на початку якої є пара невеликих  залозистих придатків. Тут їжа перетравлюється   та всмоктується. основними органами виділення п’явок є метанефридії.  Функцію виділення виконує також так звана ботриїдна тканина. Це скупчення великих зернистих клітин, що вкривають стінки частини целомічних лакун. Особливо багато їх навколо капілярної сітки в паренхімі. Вони вилучають із крові і нагромаджують у собі продукти обміну речовин. Дихають п’явки всією поверхнею тіла, і лише у морських п’явок  на деяких сегментах є зябра у вигляді розгалужених парних бічних виростів шкіри. Органи чуття представлені чутливими сосочками, які лежать правильними метамерними рядами на кожному сегменті. Чутливий сосочок – це скупчення чутливих клітин, оточених сильно вакуолізованими епітеліальними клітинами. Чутливі сосочки виконують функції органів дотику, хімічного чуття, інколи до їх складу входять і світлочутливі клітини. У багатьох п’явок вони перетворюються на очі, які розташовані поблизу переднього кінця тіла в кількості однієї – п’яти пар.

 П’явки – гермафродити . Гонади містяться в спеціальних ділянках целома – статевих мішках. Чоловіча статева система  складається з однієї або кількох пар сім’яних мішків ( у медичної п’явки , наприклад, їх дев’ять), у кожному з яких є сім’яник  У більшості щелепних п’явок сім’явипорскувальний канал проходить через копулятивний орган.

 Запліднення перехресне. У хоботних п’явок сперматофори прикріплюються в певних місцях до тіла партнера, їхні оболонки розчиняються, сперматозоїди проникають усередину тіла партнера і досягають жіночих статевих клітин, у щелепних п’явок  сперматофорів немає, у них відбувається копуляція, і чоловічий статевий орган вводить сперму в піхву іншої особини. Залози кількох передніх  сегментів («поясок») виділяють слиз, куди відкладаються запліднені яйця,  формується кокон. Через певний час із кокона виходять молоді п’явки.

 Серед п’явок  є справжні ектопаразити, що живуть на хребетних, переважно рибах, протягом усього життя і лише для розмноження покидають тіло хазяїна. Інша екологічна група – кровососи. Вони нападають на хребетних тварин лише для живлення. Нарешті, частина п’явок – хижаки, що живляться дрібними безхребетними.

Клас П’явки поділяється на дав підкласи : Стародавні п’явки та Справжні п’явки.

П’явки

а - п’явка , б - її передній кінець із щетинками, в - п’явка з зябрами, г - ряд Хоботні п’явки  , д – ряд Безхвості п’явки ,1 – зябра.