Гійом Аполлінер – поет-авангардист. Зв`язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність «сюрреалізму» письменника, його художні новації в царині лірики. Збірки «Алкоголі. Вірші

   Тема: Гійом Аполлінер – поет-авангардист. Зв`язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність «сюрреалізму» письменника, його художні новації в царині лірики. Збірки «Алкоголі. Вірші 1898-1913 рр.» «Каліграми. Вірші миру і війни». Специфіка віршованої форми каліграм («Зарізана голубка і водограй»). Тема кохання і часу у вірші «Міст Мірабо». Верлібр у творчості Гійома Аполлінера.

Мета: допомогти учням з’ясувати етапи життя й творчості поета, його естетичні погляди, риси модернізму й авангардизму, поширити відомості про засади  кубізму, кубофутуризму в творчості Г. Аполлінера та його зв`зок з поезією;  розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних текстів, висловлення своїх уподобань і вражень; виховувати гуманістичний світогляд, несприйняття війни та розбрату між людьми;

Обладнання: портрет Г. Аполлінера, відеоролик  «Г. Аполлінер «Міст Мірабо»,  програма WordArt.com, , тексти поезій Г. Аполлінера, мр.3 – фонова музика

Тип уроку: створення портрета митця

Епіграф:                

  У пошуках щастя не заважає час від часу

робити паузу і просто бути щасливим.

Г. Аполлінер

Хід уроку

І. Вступне слово учителя.

    З давніх давен людина мріяла про щастя. Заради того, аби стати щасливою, вона здатна на подвиги, рішучі кроки, інколи, на необдумані вчинки. З минулого до нас дійшло чимало імен, які заради цього відчуття покидали рідний край, йшли на війну, зраджували Батьківщину, відмовлялися від релігійних переконань тощо. Але кожен з них мріяв про своє, тільки своє омріяне щастя: бути коханим, мати поруч вірних друзів, уміти відстояти мир у країні, хтось бачив щастя у родині, а хтось у мандрівках, за спостереженням навколишнього світу. Кожен проходить свій шлях, здобуваючи те, чого прагне, зупиняючись на тому, чого досягнув.

  Саме про це наголошував відомий французький поет ХХ століття  Ґійóм Аполлінéр. Він вважав, що «у пошуках щастя не заважає час від часу

робити паузу і просто бути щасливим».

  Сам Аполлінер мав неординарну вдачу. Його сучасники бачили в ньому як розмах почуттів і думок, так і вразливу душу, як товариськість так і глибоку самотність, наївність у спілкуванні та схильність до непередбачуваних витівок, жартів та коміксів. Все це йому дала доля, яка, нажаль, чи на щастя, зробила його таким, яким він представ перед читачами. Скажімо словами самого поета: «доля мене втягувала у такі пригоди, які, попри все, мені до душі, - я вмію радувати людей і добре це усвідомлюю». Та чи не щастя в тому, щоби радувати людей і бути при цьому щасливим?  Варто при цьому додати, що шлях Аполлінера тотожний висловлюванню «через терни до зірок».

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

  Перед нами предстане образ відомого всьому світу поета - Гійома Аполлінера. Його неперевершений талант, широка палітра проблем, які автор піднімає у своїй поезії, дасть нам можливість доторкнутися до глибин внутрішнього світу людини, розкриє роль кожної особистості в житті інших. Переконає нас у тому, що питання миру і війни завжди поруч, як питання життя і смерті, що щастя - це часточка душі, на яку  кожен з нас має право. Незалежно від походження, від країни, в якій народився, від національності, яку маєш. Прагнути його має кожний!

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

 Творча вдача Аполлінера була сповнена суперечностей, містифікації, постійним визначенням самоедентичності, пошуками власного поетичного шляху крізь мистецтво та бачення нових  форм образного відтворення оточуючого середовища в цілому й, зокрема, через образотворче, випробуваннями через кохання та війну.  Саме ці та інші моменти з життя Аполлінера будуть представлені на уроці.

ІV. Робота над темою уроку.

    Учні представляють виконане завдання «Сторінками життя митця» (поетапна розповідь по отриманих завданнях, учитель пропонує підготовлені в програмі wordart.com «хмари», учень розшифровує їх, розповідає, інші в зошиті створюють портрет митця ( у формі ПКС –пакет ключових слів)

1 група.  «Аполінер. Містифікація від народження» (Додптки 1,2)

https://wordart.com/edit/onibjwh88vtv

2 група . «Дитячі, юнацькі роки Г. Аполлінера»( Додатки 1,3)

https://wordart.com/edit/pmai1591q6bo

3 група. «Париж. Кохання до Анні Плейден» (Додптки 1,4)                                                            https://wordart.com/edit/dvvoy2mp9d7p

4 група.  «Кубізм. П. Пікассо» (Додатки 1, 5) https://wordart.com/edit/pmai1591q6bo

5 група  «Справа Пікассо-Аполлінера – «Джоконда» (Додаток 1,6) https://wordart.com/edit/cvk1aeua69nw

6 група  «Перша світова війна. Кохання до Луїзи де Коліньї-Шатійон» (Додаток 1,7)  https://wordart.com/edit/5qlo2c2fujkf

7 група  «Останні роки життя Аполлінера» (Додаток 1,8) https://wordart.com/edit/q23i1c6g0p4d

2. Слово учителя.

 Що ж тут можна сказати!? Людина може бути щасливою, впевненою, потрібною світу, обожнюваною митцями, прославленою нащадками, сучасними читачами! Таким був  Вільгельм-Альберт-Володимир-Олександр-Аполлінарій Костровицький (Гійом Аполлінер). Деталей і таємниць в біографії митця дуже багато. Не одне покоління досліджувало його долю. Але найкращим для нас-читачів буде спадщина самого Аполлінера.

  Отже, він –відомий франзузький поет польського походження, художник, критик, провідник авангардної паризької літератури (член руху кубістів і футуристів). Натхненник сюрреалізму.

 Аполлінер і сюрреалізм.

Термін «сюрреалізм», який е однією з «емблем» літератури XX ст., увів до широкого вжитку саме Гійом Аполлінер. «Сюрреалістичною» він назвав свою п’‎єсу «Перса Тересія» (поставлена 1917 p., видана 1918). Після цього цей термін був підхоплений митцями, критиками, науковцями і взагалі широким загалом.

    Аполлінер став теоретиком сюрреалізму. Цей термін належить саме йому й означає «надреалізм». Гійом закликав поетів бути Ікарами, поводирями суспільства.  Він вважав, що необхідна боротьба зі старими поетичними штампами, творення несподіваного. І обов`язково експериментувати.

   Поет-лірик залишив декілька збірок своїх віршів. «Надреальність» поезії Аполлінера виявляється в сюжетах, образах, самій будові віршів. Через зорові образи він прагне розкрити внутрішній світло, почуття. Ці образи аби нанизуються одного інший. Усе, що бачить співає, підкоряється його внутрішньому ритму, а реальність стає «новою реальністю», чи «надреальністю».

Ось, наприклад:

Йдуть вівці йде сніжок лапатий

Чи то срібло чи то руно

Йдуть по вулиці солдати

Чом просто немає недавно

Мені це змінне серце матір

(«Марія»)

3.          Спадщина Г. Аполлінера. Робота із документами.(Веб-ресурс https://www.slideshare.net/ssuser0c1ee5/ss-69808822

(стор. 4,5))

• У 1911 році вийшла друком його перша поетична збірка "Бестіарій, або Кортеж Орфея", до якої увійшли римовані, переважно присвячені тваринам чотиривірші. (ст.4)

• Збірка «Алкоголі» (1898-1913). Свою першу велику поетичну збірку спочатку Аполлінер хотів назвати збірку "Вода життя". Але зміна назви на "Алкоголі" робила поета немовби спадкоємцем теми сп'яніння, розвинутої А. Рембо. У контексті поезії Аполлінера алкоголь поєднується з вогнем і прометеївським началом ("І життя наче спирт полум'яний ти п'єш"). Назва натякала на п'янку реальність "нового світу", на його технізованість і стрімкий темп життя. П'ятдесят поезій позначені деяким впливом футуризму.

   Перша поезія, "Зона" — гімн Ейфелевій вежі і великому місту — була сприйнята як своєрідний маніфест сучасної лірики: речі і думки, реальність, почуття і картини сну сплітаються тут в єдине ціле. Більшу частину збірки складають символістські і романтично-символічні вірші, а також поезії, у яких чутно відгомін народних пісень.

Найвизначнішими у збірці є вірші "Зона", "Міст Мірабо", "Кортеж", "Мандрівник". (ст. 5).

• Збірка "Каліграми. Вірші Миру та Війни" (1918) .Остання поетична збірка "Каліграми. Вірші Миру та Війни", видана за життя митця, присвячена пам'яті друга-поета, літератора Рене Даліза, вбитого на фронті 1917 року.

"Каліграми" складаються з шести розділів і містять 84 поезії. Розділивши книгу на шість частин за хронологічним принципом, Аполлінер ніби підкреслив, що "Каліграми" - ліричний літопис епохи. Послідовність віршів створює щось схоже на проходження кіл пекла, яке завершується коротким оптимістичним апофеозом з кількох звернених у майбутнє віршів 1917-1918 років.

Вірші, що увійшли до збірки,— зразок аполлінерівського поетичного експерименту: частина віршів видрукована у вигляді «ліричних ідеограм» чи «каліграм», тобто таким чином, щоб їх текст утворював графічний малюнок (будинок, зірку, лінії дощу).

4.  Робота над твором «Міст Мірабо».  Виразне читання. Аналіз поезії. Прослуховування https://www.youtube.com/watch?v=5HpWDUo_zZA

1. Заповнення учнями таблиці (заготовка учителя)

2.          Створення асоціативного ланцюжка. (На дошці картинка. Завдання: написати на стікерах асоціації, що виникли після прочитання поезії)

Сум – біль – розлука – щем душі – життя без кохання – сподівання - …

5.          Виразне читання вірша «Зарізана голубка і водограй».

1. Слово учителя.

    Що може бути страшніше й абсурдніше за війну, коли люди, яких Бог обдарував душею й розумом, починають знищувати один одного. А якщо людина, яка змушена брати участь у війні, до того ж має душу поета, то їй набагато важче жити без кривавого безглуздя, бо її місія - пропустити все через себе, осмислити, а чім розповісти всім про пережите. Французький поет Г. Алоллінер, який був учасником Першої світової війни, вражения від воєнних страхіть втілив у фронтових поезіях, які згодом склали «»,« Вірші Миру і Війни». Назва збірки відображає експериментаторство поета у самій формі твору. Аполлінер вважав каліграми одним із найважливіших своїх відкриттів, вбачаючи мій синтез поезії і візуальних мистецтв. Вони є наче мальована поезія: текст будується так, що утворює малюнок того предмета, про який ідеться.

Словник.

    Каліграма. Це Слово «каліграма» придумав французький поет Гійом Аполлінер, який частину своїх віршів виконував у вигляді малюнків, що и складені із слів і віршів на певну тему. Каліграма — це графічна загадка, яка стимулює образне мислення, розвиває спостережливість і вміння концентруватися.

     Верлі́бр (фр. vers libre — вільний вірш) — неримований, нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). Верлібр є одночасно і ліричним жанром.

2. Аналіз змісту вірша. Тема війни у творі.

    3)  Евристична бесіда.

• За ким сумує поет?
• Які образи-символи зображені у вірші?
• Що символізує водограй? (символ скорботи, гіркого жалю з приводу передчасно смерті юнаків).
• Зарізана голубка – біль, розтоптана молодість, убиті сподівання.
• Олеандри всі в крові – образи насильства, кривавого безжального світу.
• Сонце ранене – надія на те, що світ ще можна врятувати.

6. Новаторство Аполлінера (повідомлення підготовленого учня)

  Гійом Аполлінер на нових естетичних засадах повернув у поезію стихію живого життя, утверджував активно творче ставлення до нього. Аполлінер-авангардист переносить техніку кубізму в поезію, вдихає нове життя у поетичну форму вірша-малюнка. Своє мистецтво називає «новим реалізмом», «сюрреалізмом». Поет відмовляється від розділових знаків. А вживання верлібру було зумовлене прагненням митця наблизити лірику до природного й спонтанного плину життя.

Запис в зошити:

• уведення поняття "сюрреалізм”,
• створення каліграм (пошук нової форми),
• подальший розвиток верлібру,
• відмова від розділових знаків.

V. Узагальнення вивченого.

Завдання. Уявіть собі, що сам П. Пікассо звернувся до вас з проханням створити портрет Гійома Аполлінера, які б фарби ви обрали для цього?  Чому? (важливо відмітити віхи життя та творчості кольором).

VI. Заключне слово учителя. Ми розпочали урок цитатою самого Г.Аполлінера. В якій звучало твердження

«У пошуках щастя не заважає час від часу робити паузу і просто бути щасливим.»

  Аполлінер, як бачимо, пройшов великий шлях до визнання. Нажаль,  життя не подарувало йому багато літ. Але він проклав шлях тогочасній поезії в XX століття. Слідом за романтиками Гійом Аполлінер показав «непоетичі» галузі життя людини і суспільства. Саме він увів у сферу лірики «прозу життя» і дав могутній поштовх розвитку ліричного епосу в новому столітті. Кожна мить його життя була по-своєму щасливою, або нещасною. Від народження до смерті. Поезія – це життя. Вона кличе поета дивувати, пробуджувати від байдужості, надихати на дії, на зміну дійсності. А значить тарувати шлях до щастя. Звідси винайдення та відкриття нових, нетрадиційних форм, образів, ігнорування канонів. Не всі критики сприймали Аполлінера, як новатора, в першу чергу як руйнівника. Поет заперечував це категорично: себе особисто він вважав не руйнівником, а творцем нового "поетичного реалізму".

VII. Домашнє завдання: підготувати біографію  Р.М. Рільке, скласти кросенс (індивідуально), читати поезії австрійського поета Р. М. Рільке – «Згаси мій зір …», «Орфей, Еврідіка, Гермес»