Година класного керівника «Будь милосердним»

 

Мета : Розвивати особистісну культуру учнів, толерантне ставлення до людей з обмеженими можливостями, вміння долати соціальниі  бар’єри.

Обладнання:.Малюнки-фрагменти з мультфільму «Квітка-семицвітка», фото інвалідів та  параолімпійців, квітка-семицвітка, фото виробів, картин створених інвалідами.

 

                       На дошці лозунг: 

                   Воскресайте камінні душі,

                   Розчиняйте серце і чоло,

                  Щоб не сказали про вас грядущі:

                  Їх на Землі не було.

                                                                          (В.Симоненко)

                          Хід заняття

І. Організаційна частина.

ІІ.Основна частина.

    1. Гра «Загадай бажання».

     -Усі ви, мабуть, бачили мультфільм «Квітка-семицвітка», а, можливо, читали казку про дівчинку Женю, якій бабуся-чарівниця подарувала незвичайну квітку.

      Квітка мала сім пелюсточок і виконувала будь-які бажання, лише треба було відірвати пелюстку і промовити чарівні слова:

                           --Ти, пелюсточко, лети,

                            Схід і Захід облети,

                            Ти на Північ завітай,

                            Південь, теж, не обминай!

                            Облети Землю усю,

                            Повернись в руку мою!

                            Доторкнувшись, ти, руки,

                           Збутись мрії ти вели!

                           Вели, щоб…

Діти відривають по пелюсточці з квітки, загадують бажання і записують його на пелюстці, зачитують вголос.

2. Актуалізація опорних знань.

  --Давайте  пригадаємо, які бажання загадувала дівчинка Женя.

(Користуючись епізодами з мультфільму, діти називають бажання дівчинки.)

  -- Які, на вашу думку, бажання Жені були безглуздими?

  -- Яке бажання було найрозумнішим? Чому?

  -- Як називають людей з психічними і фізичними вадами?( інвалідами).

   -- Це не жорстоке звертання, яке інколи люди промовляють, принижуючи гідність інших, а гіркий вирок долі, який забирає віру в майбутнє, руйнує мрії.

   -- Давайте, ми з вами в майбутньому будемо називати таких людей «людьми з обмеженими можливостями», «людьми з особливими потребами».

3. Оголошення теми заняття. 

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте,

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

 

   Доброта. Милосердя. Риси притаманні ураїнському народу. Про ці риси людського характеру йтиме мова на сьогоднішньому занятті.

3 грудня відзначають всесвітній день інвалідів.

   Інвалідність. На жаль це слово не нове і нікого не дивує. Адже такі трагедії, як землетруси, паводки, транспортні аварії, вибухи побутового газу та предметів чи речовин з якими допитливі діти, а, інколи, й дорослі необережно поводяться,  трагедія на ЧАЕС… безслідно не минають. А події на Майдані, про які ми всі з вами, звичайно, знаємо, війна, яка забрала тисячі людських життів, а ще більше покалічила, залишила на все життя інвалідами.

  Йдучи по вулиці, ми бачимо людей у візочку чи у темних окулярах. Сліпота, церебральний параліч, глухота… З такими хворобами народжуються діти і ніхто не застрахований від такого лиха протягом свого життя. Дуже жорстоко з боку здорової людини насміхатися над такими людьми.

4. Оповідання про незрячу дівчинку.

   Сергійко гуляв собі коло ставка. І побачив дівчинку, що сиділа на березі. Підходить до неї, а вона й каже:

--Не заважай мені слухати , як хлюпочуть хвилі.

Сергійко здивувався, а потім взяв і кинув у ставок камінець.

--Що ти кинув у воду?

Сергійко ще більше здивувався.

--Хіба ти не бачила? Я кинув камінець.

Дівчинка й каже:

--Я нічого не бачила, бо я сліпа.

  Сергійко довго дивився на дівчинку. Він не міг уявити, як це воно, коли нічого не бачиш?

Настала ніч. Сергійко довго не міг заснути, а серед ночі прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, у шибки стукав дощ. А в хаті було темно.

  Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка.Тепер уже не дивувався – йому серце стиснув жаль. Як же вона бідна живе в темряві? Хлопчикові хотілося,щоб швидше настав день. Він піде до сліпої дівчинки і пожаліє її.(В. Сухомлинський.)

--Що відчув Сергійко, коли дізнався, що дівчинка нічого не бачить?

 

5. Бесіда з елементами розповіді.

-- Чи здатне милосердя на, вашу думку,зробити світ кращим?

-- Чому? Яким чином?

--До кого можна і треба проявляти милосердя?

 

6. Сьогодні в Україні проживає багато одиноких людей, інвалідів, які потребують нашої підтримки, співчуття, милосердя, допомоги.

   На даний момент налічується близько 2,5 млн. інвалідів, тобто кожен

 18-й наш співвітчизник – інвалід. Та не дивлячись на проблеми, ці люди живуть, працюють, творять, перемагають. Це мужні люди! Хто, як не вони добре розуміють прислів’я „Випадкових перемог не буває!» (на дошці)

 Жити на Землі - велике щастя,

 Якого ти не помічав.

 І пам’ятай, що ти – Людина,

                           Творець краси і добрих справ.

    Сьогодні ми хочемо пригадати тих людей з обмеженими можливостями, які мають значні досягнення у спорті. Параолімпійські ігри – це спортивні змагання, у яких беруть участь люди з обмеженими можливостями.

    Про досягнення українських параоліймпійців нам розповість наш Всезнайко.       

                                  Розповідь учня.

Уперше збірна України взяла участь у змаганнях з легкої атлетики на Параолімпійських іграх в Атлантиці в 1996 р., на яких українські легкоатлети завоювали золоту, срібну і бронзову медалі. З того часу вже десятки нагород привезли українські  параолімпійці, а на останній 10-ій, білій Параолімпіаді збірна України поділила третє місце з параолімпійцями Канади, загальною кількістю завойованих медалей - 19 (5 золотих, 8 срібних, 6 бронзових).

Сильні духом, наділені витривалістю, люди з обмеженими можливостями, є прикладом для наслідування у вмінні ставити перед собою цілі і досягати їх, для нас, здорових, але інколи слабодухих…

Пригадайте випадки зі свого життя й чесно зізнайтеся собі, скільки разів ми щось недовчили, недопрацювали, залишили почату справу незавершеною…

Тільки тому, що нам було лінь, тільки тому, що не вірили у свої сили, знаходили масу причин, щоб виправдати свою бездіяльність.

Тому, як взірець сили духу, працьовитості, витримки та наполегливості можуть  бути досягнення цих істинно мужніх людей.

7. Розповідь про досягнення людей з обмеженими можливостями.

Не лише в спорті, а й в інших сферах проявляють себе люди з обмеженими можливостями. Багато творів мистецтва народилось з-під пера, пензля, олівця людей зособливими потребами. І не має значення, у який спосіб вони, написані, надруковані, намальовані: руками, ногами, чи тримаючи пензлик в зубах.

Розгляньте картини, які є результатом неабияких зусиль. 

(На дошці фото з інтернету –  художні роботи роботи інвалідів)

8.  Вірш «Татова порада».

                   Хлопчина вбіг із двору в хату,

                   До тата голосно гука:

                   --А я провідав у лікарні

                  Свого найкращого дружка!

                  То ж, правда, тату, я—чутливий

                   І маю серце золоте?

                   Замисливсь тато на хвилинку

                   І так сказав йому на те:

                   --Коли тебе в лиху годину

                   Людина виручить з біди,

                   Про це добро, аж поки віку,

                   Ти ,синку, пам’ятай завжди!

                   Коли ж людині щиросердно

                   Ти зробиш сам добро колись,--

                   Про це—забудь, аж поки віку,

                   Мовчи й нікому не хвались!

 

--Чи сподобалась вам татова порада?

--Чого саме батько навчив сина?  

 

9. Підсумок заняття.

-- Я попрошу вас, повернути пелюсточки квітки-семицвітки іншим боком і написати на зворотньому боці ще одне своє бажання.

--Давайте, ми порівняємо їх з попередніми, чим вони відрізняються?

--Яким повинно бути наше відношення до хворих, немічних людей?

--Що таке милосердя?

ІІІ. Заключна частина.

--На згадку про сьогоднішнє заняття я хочу подарувати кожному з вас сердечко, яке б нагадувало вам, що ми завжди повинні бути милосердними до довколишніх.