Година класного керівника «Нехай мене чарують квіти...» на основі творів Василя Сухомлинського

Грицюк Тетяна Ростиславівна

Година класного керівника

2 – 4 класи

Тема. Нехай мене чарують квіти... (На основі творів Василя Сухомлинського)

Мета: Виховувати естетичне бачення природи дітьми. Прищеплювати дітям любов до навколишнього світу.

Обладнання: книги В. Сухомлинського, портрет В. Сухомлинського, малюнки, ілюстрації, технічні засоби навчання.

(Заходу  передує підготовча робота) :
1.  Кілька дітей готуються читати виразно  оповідання Василя Сухомлинського «Осіння квітка і весняна квітка»

2. Кілька учнів готують цікаву інформацію про Василя Сухомлинського.

Хід заходу.

Вчитель.

  Слайд 1.

Умійте природу любити
- Вам у походи ходити.
І мандрувати, любі діти.
Умійте природу любити.
Кожній стеблині радіти.
У полі, у лісі, над яром
Квіти, дерева і трави,
Цвіту не рви задаром.
Бачиш - у полі квітки,
Чуєш - співають пташки,
Всюди сміються діти.
Усе це - тобі берегти!

•                   Сьогодні ми з вами будемо говорити про красу природи, втілену в квітах.
•                   Давайте пригадаємо, з якими творами про природу ми з вами уже ознайомилися на уроках літературного читання? («Шипшина важко віддає плоди», «Осіння гра», «Соромно перед соловейком», «Лісовою стежкою»…)
•                   А яка пора року описується у цих творах? (Осінь)
•                   А які осінні квіти ви знаєте? (Чорнобривці, айстри, хризантеми, жоржини…)

  Слайд 2.

•                   Це останні квіточки, які дарують перед морозами свою красу. Давайте згадаємо, з яких квіточок починалася для нас весна? (Підсніжник, пролісок, незабудка…)

   Слайд 3.

•                   Як ви думаєте, чи можуть ці квіти зустрітися і зацвісти водночас? (І так, і ні)

-                     Це дійсно можливо, і не тільки у казці. А як саме, ми дізнаємось, послухавши твір Василя Сухомлинського  «Осіння квітка й весняна квітка», який для нас підготували діти.

 

1.                 Виразне читання твору.

    Слайд 4.

Діти виходять до дошки і виразно читають оповідання.

Осіння квітка й весняна квітка

У нашій шкільній теплиці зустрілися осіння й весняна квітки. Ось як це сталося.

Перенесли ми в теплицю осінні квіти — хризантеми. Зацвіли вони — білі, фіолетові, рожеві. А біля них зеленів паросток буз­ку. Наближався Новий рік. Надворі йшов сніг, шумів зимовий вітер, а в теплиці було затишно й тепло. Одного сонячного ранку зацвів бузок. Відкрила Бузкова квітка блакитні оченята, побачила білу Хризантему й питає здивовано:

— Ти ж осіння квітка. Чом ти цвітеш? Надворі ж лютий мороз. - Глянула Хризантема  — справді надворі зима.

— Це все Оля зробила, — каже Хризантема. — Це вона посадила нас тут. Якби не Оля, ми б і не зустрілися. Не зустрілася б весна з осінню.

Василь Сухомлинський

Вчитель.

•                   Що сталося у шкільній теплиці? (Там зустрілися осіння і весняна квітки)
•                   Які саме квіти зустрілися? (Хризантема і бузок)
•                   Яка з них осіння а яка весняна квітка? (Хризантема – осіння, бузок – весняна)
•                   Хто допоміг зустрітися квітам? (Оля)
•                   Як саме вона допомогла? (Посадила у теплиці квіти)
•                   А хто автор цього оповідання? (Василь Сухомлинський)
•                   Які твори цього автора ми з вами нещодавно вивчали? («Соромно перед соловейком»)
•                   А чи знаєте ви ким був Василь Сухомлинський?

Розповідь учнів про В. Сухомлинського.

    Слайд 5.

1 учень

 Василь Олександрович Сухомлинський народився 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області . Крім Василя, у сім'ї було  ще троє  дітей — Іван, Сергій  та Меланія. Усі вони стали вчителями.

 Спочатку Василь Сухомлинський викладав українську мову та літературу у школі. Та коли розпочалася війна, він пішов на фронт, де був тяжко поранений. Повернувшись після війни на Україну, він продовжує працювати вчителем, а згодом стає директором Павлиської середньої школи. Там Сухомлинський пропрацював до кінця життя.

2 учень

Саме тоді він починає писати оповідання для дітей. З деякими творами ми вже з вами познайомилися, але скільки ще їх є. Я вам пропоную поглянути на виставку книг Василя Сухомлинського. Усі ці книги ви можете знайти у шкільній бібліотеці і краще познайомитися з оповіданнями автора. А зараз давайте послухаємо учнів, які підготували для вас цікаву інформацію про Василя Сухомлинського.

3 учень.

 Василь Сухомлинський написав більше 1200 оповідань і казок для дітей.

4 учень.

Василь Сухомлинський писав не лише для дітей, але і для вчителів. Тільки для них він писав не казки, а поради, як правильно навчати дітей.

5 учень.

Іменем  Василя Сухомлинського названа вулиця у Києві.

6 учень.

Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн. примірників.

Вчитель.

Дякуємо за таку інформацію. А зараз давайте трішки відпочинемо.

 

    Слайд 6.

На зеленій галявині,
Де рясна трава,
Дзюркотить криниченька,
Чиста, лісова.
До води схиляються
Квіти запашні.
Камінці поблискують
В темній глибині.
Ми збирали ягоди,
Забрели сюди.
Відпочити в затишку сіли
край води.

Ходять в лісі шелести,
дзюркотить вода —
Це казки криниченька
нам розповіда.

-                     Відпочили, тож давайте продовжимо роботу. Перед вами лежать аркуші із оповіданням Василя Сухомлинського «ДЕ НОЧУЄ ВОДЯНА ЛІЛЕЯ».  Зараз я  прочитаю це оповідання, а ви уважно слухайте, слідкуйте, і скажете, де ж ночує ця прекрасна квітка.

   Слайд 7.

Учитель читає оповідання.

ДЕ НОЧУЄ ВОДЯНА ЛІЛЕЯ
Є у ставу біла квітка — водяна лілея. Росте вона собі в воді. Радісно розкриває свої пелюсточки до сонця. Сідає на білу квітку метелик. Хоче переночувати, бо вже вечір наближається. Раптом квітка говорить:
— Лети, метелику, шукай собі інших квіток, бо я лягаю вночі спати під водою.
— Чому? — дивується метелик.
— Бо в мене там, під водою, м'яка постіль.
Склала біла лілея пелюсточки й тихо пішла спочивати під воду. А метелик полетів на берег.

•                   То  де ж ночує водяна лілія? (Під водою)
•                   Чому? (Бо у неї там м’яка постіль)
•                   Давайте прочитаємо це оповідання в особах.

Читання оповідання в особах.

 

Гра «Упізнай квітку»

Вчитель.

•                   Молодці, гарно справилися з завданням. А скажіть мені, про що ж йдеться в оповіданнях, які ми сьогодні читали? (Про квіти)
•                   Я хочу дізнатись, чи багато квітів ви знаєте. Для цього ми зараз пограємо у гру. На екрані ви будете бачити світлину квітки. Ваше завдання - відгадати її назву. Здогадавшись, піднімайте, будь ласка, руки.

Діти грають у гру.

Чорнобривці Слайд 8.

  Троянда Слайд 9.

  Тюльпан Слайд 10.

   Мак                           Слайд 11.

   Волошки Слайд 12.

   Проліски Слайд 13.

   Лілія Слайд 14.

   Ромашка Слайд 15.

  Конвалія Слайд 16.

   Нарцис Слайд 17.

 

•                   Молодці, скільки квітів ви знаєте. Ну що ж, а зараз ще одне цікаве завдання. У вас на парті лежать аркуші з намальованими квіточками. Вам потрібно здогадатися, яка ж квітка у вас на малюнку і розфарбувати її.

Та перед виконанням цього завдання давайте проведемо невеличку розминку для очей.

Розминка для очей.

Оченяточка зустрілись,

Оченяточка розбіглись.

Оченята пострибали

І по колу закружляли.

А тепер можна розпочати роботу. 

Діти розфарбовують малюнки.

 

 

Вчитель.

•                     Наше заняття добігає кінця, тож  давайте пригадаємо, з творами якого автора ми ознайомилися? (Василя Сухомлинського)
•                   Що нового ви дізналися про цю людину?
•                   З якими його оповіданнями ми сьогодні працювали? («Осіння квітка й весняна квітка», «Де ночує водяна лілея?»)
•                   А як ви гадаєте, навіщо нам квіти?
•                   Чого навчили вас оповідання Василя Сухомлинського?
•                   Чи стали ви хоч трішки більше любити і шанувати природу нашої землі?
•                   Квіти не лише приносять користь, вони дарують нам красу живої природи. Тож давайте підсумуємо урок віршем, який ви бачите на екрані:

(діти читають разом із учителем)

Нехай мене чарують квіти,
Нехай життя їм віддаю:
Ніяк я барвами досхочу
Своїх очей не напою.