Година спілкування "Добро починається з тебе"

Тема.«Добро починається з тебе»

 Мета. Допомогти учням осягнути,що значить бути добрим,що лежить в основі доброти,доброго вчинку,славлячи добро в людині,її справах і ставленні до інших,розвивати в учнів бажання робити добро,формувати в підростаючого покоління моральні чесноти,шляхетність,почуття милосердя,виховувати морально-етичні норми життя.

Обладнання. Картки для гри,музичні записи,уривок з української народної казки «Названий батько», мультимедійний проектор, маски.

Форма проведення.Година спілкування у формі гри-інсценізації

Епіграф.Крик - народжує грубість;

Обман - народжує недовір`я;

Посмішка - розтоплює лід;

Прощення - приносить полегшення;

Турбота - наповнює життя змістом.

Посієш бажання - пожнеш вчинок;

Посієш вчинок - пожнеш звичку;

Посієш звичку - пожнеш характер;

Посієш характер - пожнеш долю.

Матір Тереза

Перебіг заходу

І.Організація класу

Учні.

Все-із доброго чи злого -

Починається з малого.

Хліб-з маленької зернини,

Дощ-із чистої краплини.

День турботою почнеться,

Проганяй мерщій дрімоту -

І рукам давай роботу.

І роби невтомно,вміло,

Хоч мале та добре діло.

ІІ. Повідомлення теми й мети заходу

Учитель.

Діти,сьогодні ми з вами поговоримо про доброту. Добро,чуйність,уміння розуміти чужий біль,вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити добрим словом та вчинками-є складовими характеру нашого народу.

Які правила доброти ви знаєте?(Допомагати слабким, старим, хворим, тим, хто потрапив у біду, пробачати помилки, не бути жадібним, не заздрити)

Якими ж рисами повинна бути наділена людина,щоб про неї говорили лише добре?Подивимось на екран:

Доброзичливість

      вихОваність

        доБросовісність

        поРядність

     тактОвність

 чеснісТь

          лАска

Гра «Галявина доброти»

Учитель. Зараз ми з вами створимо квіткову галявину. На партах у вас є квіти різних кольорів, кожен колір відповідає певній рисі характеру. Оберіть найважливішу, на ваш погляд, рису характеру і прикріпіть до квіткових стебел.

(На квітках записано: червона квітка — доброта, жовта — совість, синя — сміливість, рожева — чесність. На «галявині» з’являються переважно червоні квіти ).

Учитель. Діти, дехто з вас змінив свою думку, тому на галявині розквітли «квіти доброти», хоча інші теж мають право на існування, бо всі позитивні риси характеру надзвичайно необхідні людям.

Яку назву дамо квітучій галявині? («Галявина доброти» )

Діти, ви створили «Галявину доброти», тож нехай над нею світить «Сонце доброти».

Творче завдання.

(На партах кожної групи малюнок сонця без променів. Діти домальовують промені та підписують, свої добрі вчинки і створюють своє «Сонце доброти».

Діти, в яких найбільше променів, зачитують добрі вчинки.

Усі  свої сонечка прикріпляють над «Галявиною доброти»).

Учитель. Добра людина і сама схожа на ясне сонечко, тому що вона всіх вміє зігріти своєю любов’ю, турботою, ласкою, щирістю та щедрістю.

А чи замислювалися ви, яка із людських чеснот найважливіша? Я пропоную вам перечитати весь словничок і вибрати одну, на ваш погляд, найважливішу рису, якою обов’язково повина бути наділена людина. Напишіть на жовтих квіточках і прикріпіть до букета, що відповідає обраній рисі характеру.

(На дошці аплікації  букетів без квітів з надписами рис характеру: сміливість, чесність, доброта, совість. Діти прикріплюють свої квіти).

Вчитель. Який букет виявився найбільшим? А тепер об’єднайтеся в групи, залежно від обраної риси характеру і сядьте за столи. Оберіть головуючого групи та секретаря.

(Діти об’єднуються в групи. Головуючий керує роботою групи та обирає тих, хто буде виступати, секретар записує ідеї).

Завдання 1. Обговорення в групах, наведення переконливих доказів того, що саме обрана риса є найголовнішою.

(Діти працюють у групах. Обраний учень презентує роботу ).

Вчитель. Ви обрали різні людські чесно¬ти і це добре, що кожен із вас має свої погляди і свою думку, яка має право на життя. Але я теж довго думала і обрала, на мій погляд, найголовнішу рису характеру. Яку? Послухайте вірш і визначте, яку людську чесноту я вважаю найголовнішою.

(Вчитель читає вірш).

Врятує світ краса

— Завжди так говорили.

Тепер врятує світ лиш доброта.

Бо однієї вже краси занадто мало.

Бо стільки всюди зла — людина вже не та.

Тож, люди, на землі

Спішіть добро творити,

Щоб нам не. згинути у морі зла,

Щоб кожен міг серед краси прожити

У царстві справедливості й добра.

За легендою, коли народжується дитина, Бог запалює на небі нову зірку і посилає до дитини ангела - охоронителя. Уві сні ангел цілує дитя тричі: в чоло— аби воно зростало розумним, у личко— щоб було красивим, і у груди— аби мало здоров'я, любов та доброта вселилися в його тіло, серце і душу. Але то легенда. Нема на світі двох однакових людей. Кожна людина — індивідуальність. Навіть, близнюки, зовні подібні як дві краплини вони, різняться між собою характером, бажаннями, поглядами на життя. Люди відрізняються фізичними даними, розумовим розвитком, здібностями, характерами, смаками, уподобаннями, темпераментом. У них різне ставлення до перемог і поразок, до знайомих, рідних, друзів. У кожного з людей своя біографія, свій суттєвий досвід. Щоб людині добре жилося, працювалося, щоб вона мала гарне самопочуття, і середовище має бути сприятливим, комфортним. У державі повинні панувати мир і процвітання, у колективі — доброзичливі взаємовідносини, у сім'ї — добробут і любов. Якщо ви хочете, щоб оточуючі поважали вас, прислухалися до вашої думки, навчіться поважати їх, любити, допомагати їм. З самого малечку кожен повинен опанувати норми моралі та правила поведінки, за якими потрібно жити у людському суспільстві, щоб стати справжньою людиною. Що необхідно для того, щоб жити з усіма в мирі і злагоді, щоб не докоряло сумління, не мучила совість? Кожна людина повина прагнути стати чесною і порядною. Але щоб вирости такою, потрібно боротися із лінощами, недбалістю, брехливістю, відкинути заздрість і багато негативного, що раптом виявляється в характері. Гарна людина, справжня людина — то сонечко, яке зігріває все довкола своїми лагідними промінцями, своїм гарячим серденьком. Ви ще зовсім малі, але сонце у вас може бути дуже велике. І сьогодні ми будемо вести розмову, спілкуватися про те, щоб ніколи не забувати, що саме потрібно для того, щоб стати справжньою людиною.

Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш…

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта не тільки те,

Що обіймає тепле слово.

В цім почутті така основа,

Яка з глибини душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте слово доброти!

— Доброта, милосердя — багатоликі. Потреба в них повсякчасна. Навіть, тоді, коли немає біди, навіть там, де гори спокійні та твердь зелена, не хитається під ногами. Милосердя і доброта — як два крила на яких тримається людство. В Україні проживає майже 2 млн. самотніх людей. Близько 200 тис. із них цілком або частково не здатні обслуговувати себе. 15 тис. із них проживають у будинках-інтернатах, їх об’єднує немічність, самотність. У злигоднях живуть

1 млн. 150 тис. чоловік. Близько 80 тис мешкають у напіврозвалених будинках. Деякі з людей існують на межі бідності. Сумні цифри, незвичні. Та це правда життя. Важко уявити, що люди страждають не тільки від того, що не щодня мають свіжий хліб, що не чують в край необхідного «Добрий день!»

Кажімо більше добрих слів

Знайомим, друзям і кожним.

Нехай комусь тепліше стане

Від зливи наших почуттів.

Нехай тих слів солодкий мед

Чиюсь загоїть рану.

Чи можна бажати людині доброго дня зі злим виразом обличчя? У тлумачному словнику наведені такі пояснення привітний — той, хто виявляє доброзичливість, привітність. Бути привітним — означає радіти іншому, доброзичливим — бажати добра.

Навчаймося добра

Як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя

Його творить святе.

Плекаймо крізь роки

Троянди ніжні й жито,

Тримаймо у серцях,

Як сонце золоте.

Даруймо для людей.

Погожі дні весняні,

Щоб щирим садом вік

Святився небокрай.

Щоби беріз пісні

Лунали до безтями

І повнились добром

Наш дім і рідний край.

Є поміж нас багаті й бідні.

Кому, що треба, доля не питає.

Та є дві речі всім нам необхідні:

У світі мир, а душах доброта.

Що ж таке доброта? Доброта-це уміння співчувати іншій людині, відгукуватися на її горе, яке може спідкати кожного з нас, це милосердя по відношенню до того, хто потребує допомоги, це добре ставлення до всіх людей. Все своє життя, починаючи з дитинства, людина пізнає, що таке «добре», а що таке «погано».

Діалог сина та матері

Син. Матусю рідна, я лише ступаю

На цей важкий, тернистий шлях життя,

В усьому тільки добре помічаю,

А кажуть, вистачає в світі й зла?

Мати. А світ розпочинається з любові,

Як день із світанкової зорі.

Коли пречисті, рідні колискові

Співають невсипущі матері.

І долю вам хрещато вишивають

Піснями, що тепліших не знайти,

І денно й ночно в Господа благають

Вас від страждань і горя вберегти.

Син. А світ мережаний то цвітом, то снігами,

А в світонька такі шляхи круті!

Мати. І між його вітрами й віражами

Ви осягнете істини святі.

Не нарікай на труднощі даремно,

Не підкоряйся млявості імлі…

Син. Коли ж навколо раптом стане темно?

Мати. У грудях сонечко любові засвіти.

Для себе, для родини й України.

Пильнуй вогонь добра від зла і марноти,

Бо ти на світі білому - Людина,

Бо в світі трудному світильник Божий-ти.

У цій шаленій чорно-білій січі,

Крізь болісні і радісні літа

Несімо любові промені одвічні -

Хай торжествують світло й доброта!

Учитель. Доброта людини - у її погляді, лагідних очах, щирій посмішці. А ще в доброму привітному слові. Часом, нам так не вистачає його. Кажуть, що словом можна і ранити боляче, якщо воно зле і безсердечне, і вилікувати, оживити, якщо воно чуйне та сповнене безмежної турботи. Бути добрими та чуйними, ставитися до людей з теплом вчить нас українська мудрість-прислів’я та приказки.

У кожного з вас є аркуш на якому написане прислів’я , щоб його прочитати треба закреслити всі букви о.Озуомів сокриводитои оумоій воибаочитися

Як ви розумієте її?

- Добре слово і залізні ворота відкриває.

-Тепле слово і в мороз зігріє.

- Добре слово людині що дощ в посуху.

- Слово – ключ яким відкривають серця.

Людина не може жити одна.

Найбільше щастя і радість людини – це спілкування з іншими людьми.

До всіх сердець як до дверей

Є ключики малі.

І кожен легко підбере

Якщо йому не лінь.

Ти, друже, мусиш знати їх,

Запам´ятать неважко –

Маленькі ключики твої –

«Спасибі» і «Будь ласка».

Зеленіє навіть пень

Як почує «Добрий день».

Коли згасає сонце у росі

й зоря лягає лагідно на плечі,

серед знайомих рідних голосів

ми чуємо привітне «Добрий вечір».

Щоб знову зустрітись в годину призначену

Щиро кажу я усім: «До побачення».

Будь ласка, спасибі і Будьте здорові-

Слова необхідні й корисні у мові.

Приємно їх чути і в школі, і вдома,

Від мами, учителя й просто знайомих.

Тож радьмо частіше їх, друзі, вживайте,

Даруйте сміливіше радісний настрій.

Саме ці чарівні слова роблять людину ввічливою, привітною і доброзичливою. Сказавши їх – радієш іншому, бажаєш добра ближньому.

Тож не забувайте їх щодня промовляти.

Пошук добрих слів

- А зараз спробуємо відшукати добрі слова. Щоб знайти вихід з будь-якої ситуації.

1. Оленка робила подарунок для мами. Братик побіг і частина папірців злетіла. Оленка готова була заплакати, але він сказав чарівне слово. Яке?

Оленка посміхнулась і сказала братику…

2. Бабуся зшила для Катрусиної ляльки плаття, але воно виявилось малуватим. Катруся засмутилася. А бабуся попросила принести її і зшила інше плаття. Дівчинка була рада. Вона…

3.До Тані на день народження прийшли друзі. Вони вітають її, вручають подарунки. Побачивши книгу, Таня засмучено відповідає: «У мене вже є така! Взявши коробку цукерок каже: «Я такі не люблю». (Як вона мала вчинити?)

4. Тарасові на день народження батько подарував велосипед. Хлопчик був радий. Як він міг виразити свою радість?)

- Діти, а чи чули ви про лицарів? Яку людину ми називаємо лицарем?

(Лицарем називають людину, котра здатна на подвиг заради іншої людини)

Лицар той. Хто вміє дотримуватись даного слова, хто ввічливий, правдивий, хто заступається за молодших, слабших і кидається на допомогу людині, яка потрапила в біду.

Лицар той, кого не лякає важка праця, хто уважний до своїх близьких, у кого в грудях б'ється благородне серце.

Лицарями в нашому класі є хлопчики. Це вони – захисники нашої Вітчизни. Тому батьки і вчителі плекають надію, що вони виростуть вірними, достойними синами нашої Батьківщини.

Клянемось лицарями бути,

А отже, доброті служити

За слабих заступитися

і дарма не битися.

Високу моральну цінність добра,яке ми робимо сторонній людині,розуміли люди ще у сиву давнину.

Учень 1.

Колись у Сербії був такий закон: той, хто одружувався, мав посадити 75 оливкових дерев. Оливки живуть і плодоносять 400 років. Уже давно не має тих, хто саджав ці дерева. Забули їхні імена,імена їхніх правнуків, а дерева, посаджені в 17ст., плодоносять і радують людей ще й сьогодні.

Учень 2.

У Вавилоні був такий звичай:недужих виносили на майдан чи дорогу. Кожен,хто йшов повз нього,підходив, розпитував,коли знав якийсь засіб,радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив.

Учитель. Такий звичай побутував і в ассирійців, і в єгиптян. Звичай чинити добро безкорисливо.

Учень 3. Прекрасний звичай побутує й нині на Кавказі. Високо в горах саджають плодові дерева. Випадковий мандрівник, втамувавши голод чи спрагу, не може навіть подякувати, не знає кому. Але смуга відчуження відступає. Чужі стають рідними,близькими,коли потрапляють у скруту.

Учитель. Поряд із добрими людьми живуть злі і байдужі. На вашу думку,яких дітей у класі більше?Який колір відповідає вашому стану?

(Учні повинні замалювати, заздалегідь роздані вчителем кружечки такими кольорами: зеленим - «я добрий», сірим – «я байдужий», коричневим – «я не роблю добро»)

Подивимось на екран і переконаємось, що в класі панує переважно добра атмосфера, тобто зелений колір перемагає байдужість.

(На екрані висвітлюються знімки з добрими чи поганими вчинками учнів класу. Під час перегляду лунає пісня кота Леопольда «Бути добрим»)

Людська порядність, доброта не має меж. Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує: тварин, рослин. Недаремно говорять,що криниця без води - просто яма, так і людина без доброти - сама тільки оболонка.

А зараз я пропоную вам гру «Рецепти доброти»

Учениця.

Лікуймо наші зболені серця.

Лікуймо наші душі зачерствілі,

Несімо правди непогасний стяг,

І кривда в нашу душу не поцілить.

Учень.

Є ще спасіння від недуг людських,

Джерела віднайдімо лиш цілющі…

Мов подорожником торкнімося до них,

Й добром розквітнуть, просвітліють душі.

(У кожній групі є добрі лікарі,які повинні придумати рецепти ліків від «людських хвороб». Кожна група витягує картку з однією з назв «людських хворіб». Наприклад: злість, грубість, егоїзм, нахабство, невдячність. Перемогу отримує та груп а, яка придумає найцікавіший рецепт - засіб, який допоможе позбавитися людям від цієї негативної якості і зробить людей добрішими по відношенню один до одного)

(На екрані уривок мультфільму з казки)

Учень 1.

Хіба чекати плати за добро?

Нехай в руці зламається перо,

Нехай твоя зламається рука,

Що за добро добра собі чека.

Учень 2.

Добро твориться просто - ні за так,

Так, як цвіте і опадає мак,

Як хмарка в`ється і сміється пташка,

Як трудиться мурашка-горопашка.

Учитель.

Іноді здається,що зло перемогло. Це тому,що про нього всі говорять,пишуть,з екранів телевізорів на нас часто дивляться не люди,а звірі в людській подобі: вбивці, грабіжники. Але добрих людей дуже-дуже багато! Просто вони чинять свої благодійні справи мовчки, не афішують їх!

Однією з таких була Матір Тереза,слова якої є епіграфом уроку.

(Учні зачитують)

Проживши нелегке життя, Вона творила добро всім своїм серцем ,своєю посмішкою, своїми руками і ми будемо щасливі якщо дотримуватимемось Заповідей, які створила і за якими жила сама Матір Тереза.

На екрані висвітлюються Заповіді:

Бути добрим - це забути про себе самого, щоб думати за інших.

Бути добрим - це пробачати, пам`ятаючи,що слабкість людська є сильніша від злості.

Бутим добрим - це мати милосердя для слабкості інших людей і пам`ятати, що ми не є кращими від інших,навіть в їхніх ситуаціях ми були б, може, ще гірші.

Бути добрим - це закрити очі на прояви невдячності.

Бути добрим - це давати навіть тоді, коли нічого не отримуємо, посміхаючись до тих, які нас не розуміють, навіть недооцінюючих нашої доброти.

Бути добрим - це погодитись на те, що чим більше будемо давати, тим більше від нас будуть очікувати.

(Лунає музика)

Учениця.

Не бажай

Коли серця теплом зігріті –

Стає побільше доброти.

Ти ж не один у цьому світі,

А є ще сестри і брати.

Проб’ється істина у слові –

Збагнуть її уже пора.

Усім нам хочеться любові,

Усім нам хочеться добра.

Учень. Не відбирай здобутку ближнього

І не бажай його добра.

Хай чорне зло в пориві хижому

Не б’є, як блискавка страшна.

Нехай веде нас днями й тижнями

Відлуння Божої сурми.

Ні, не бажай ти лиха ближньому,

Бо всі ми звемося Людьми.

Учень.

Горнімось до земної вроди,

Бо заздрість дика і сліпа.

Хай нами лють не верховодить,

Неправда зла не підсипа.

Добродію, схились до мене.

Порадником для мене стань –

І буде світ благословенним

Од світла щирих поривань.

Учень. Не говори про доброту,

Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш,

Забувши про чужу біду.

Бо доброта - не тільки те,

Що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа,

Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти,

То раниш людяне в людині.

Немає вищої святині,

Ніж чисте сяйво доброти.

Учень. Нам би про душу хоч не забути,

Нам би хоч трохи добрішими бути,

Ми лише раз, так уже повелося,

Живемо на цій грішній землі...

Хай прокинуться сплячі душі,

Що як квіти у квітнику,

Що потребують дощу і суші

На довгім життєвім шляху.

Хай романтика віри й любові,

Слова людського тепла й доброти

Нам порожнини в душах заповнить,

Куди вже війнули байдужі вітри.

Учень. Я вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніше злого,

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу обирать дорогу.

Я вірю в силу доброти,

Що має долю роботящу.

Що хоче, щоб і я, і ти,

І все було у світі кращим.

Сценка «Допоміг».

- Іванку, агов!

- Агов.

- Тебе я знайшов?

- Знайшов.

- Ти погріб копав?

- Копав.

- У яму упав?

- Упав.

- Давно ти упав?

- Давно.

- Куди ти упав?

- На дно.

- А що там на дні?

- Струмок.

- А що в глибині?

- Пісок.

- Каміння нема?

- Нема.

- А холод пройма?

- Пройма.

- Нагору спішиш?

- Спішу.

- Лежиш чи сидиш?

- Сиджу.

- І нудно сидіть?

- Ага.

- Що в тебе болить?

- Нога.

- Драбину чекав?

- Чекав.

- На поміч гукав?

- Гукав.

- То, кажеш, сидиш?

- Сиджу.

- Посидь…Я гулять біжу!

Учитель. Не випадково люди провели чітку межу між людиною доброю і добренькою. Добра справа - це справа копітка. І тут гарними фразами не обійдешся. Потрібно діяти - в будь-який момент прийти на допомогу, вміти поступитися своїм заради чужого. Добро-завжди дієве, воно не буває пасивним, а пасивне добро - це вже не добро.

Найогидніші очі - порожні,

Найгрізніше мовчить гроза,

Найнікчемніші душі - бездушні,

Найпідліша-брехлива сльоза.

Найпрекрасніша мати-щаслива,

Найсолодші вуста - дорогі,

Найчистіша душа-незрадлива,

Найскладніші люди – прості.

Але правди й брехні не розмішуй,

Не ганьби все підряд без пуття,

Бо на світі лиш той наймудріший,

Хто найдужче любить людей і життя.

Кожен з радістю прийшов у клас

І приніс любов, щоб поділитись із вами,

Став він ясним сонечком для нас,

Зігріває нас своїми промінцями.

І чудово, що колись

Води у Дніпрі злились.

Над країною моєю пісня лине.

Ми за руку узялись,

Ніжно з другом обнялись.

Всіх плекає нас і любить Україна.

-Я хочу зібрати всі промінчики нашого сонечка і випустити їх у вікно. Летіть промінчики, поміж люди, несіть на крилах ці маленькі іскорки доброти, щоб всі, хто живе на цій прекрасній планеті Земля, жили ними кожен день із великою любов’ю в мирі й добрі.

Гра «Збери слово».

Вчитель. Поруч із добром по життю йдуть його друзі, щоб познайомитись з ними нам потрібно виконати завдання(із букв скласти слово).

Чуйність - турботливе, уважне ставлення до людей.

Щирість - відкритість душі, чесне ставлення людей.

Доброзичливість - побажання людям добра, радості, готовність прийти на допомогу.

Гуманізм - чуйне, добре ставлення до людей.

Вчитель. Ставитися до інших відкрито, по-товариськи, дружньо, з прихильністю може лише добра людина. Давайте дізнаємось на скільки товариськими є кожен з вас. Проведемо такий тест. При відповіді «так» зараховується один бал.

Тест

1. Чи звертаєш увагу, який настрій у однокласників, коли заходиш до класу?

2. Чи приємно тобі називати однокласників по імені?

3. Під час сварки ти намагаєшся образити однокласника?

4. Якщо кого-небудь із дітей звинуватив без причини вчитель, ти будеш його захищати?

5. Якщо однокласник попросив у чомусь допомогти йому, ти погодишся?

Ключ до тесту:

4-5 балів - ти хороший товариш.

3 бали - ще трішки придивись до себе, в тебе все вийде.

1-2 бали - все залежить тільки від тебе, хочеш бути краще-зміни себе сам.

Учитель. Як каже нам Біблія: «Тож усе чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, самі чиніть їм і ви…»

Учитель. Найкоротша відстань між людьми-це усмішка. Тож частіше усміхаймося. Будьте вищими від усяких пліток, образ. Умійте прощати.

Стежте за своїми думками - вони стають словами.

Стежте за своїми словами - вони стають учинками.

Стежте за своїми вчинками - вони стають звичками.

Стежте за своїми звичками - вони стають характером.

Стежте за своїм характером, бо він визначає вашу долю.

Будь людиною завжди і всюди!

Хай тепло твої повнить груди.

Ти посій та доглянь пшеницю.

Волю дай, нагодуй пташину,

Приголуб і навчи дитину.

Бо ти людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити.

Учениця

Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє.

І якщо вона, як сонце, світить,

то радіють дорослі і діти.

Інсценізація

(Кімната. Звучить голосно музика, хлопчик витанцьовує з книжкою, старенька бабуся лежить, потім встає з паличкою.)

Бабуся. Семене, трішки приглуши.

Голова вже гуде.

Онук. Ой, лежиш собі й лежи.

В тебе завжди щось болить.

Скільки раз казать, я – Сем,

Не понятно вам, чи що?

Ви, бабулю, вже совсєм,

Не цікавить вас ніщо.

Зараз саме реп у моді.

Відчуваєте прилив?

Бабуся. Ой, прошу, онучок, годі!

Виключи вже цей мотив.

Вже весна співа на дворі,

Чуєш пісню солов’їв?

Онук. Ви насправді, бабцю, хворі.

Це давно старі пісні:

В них ні кайфу, ні приколу,

Можна і коньки отдать.

Бабуся. Ой, не чула я ніколи,

Щоб ковзани весною брать.

Вже пирій шумить в городі,

І осот, як біс, поліз…

Онук. Ой, бабан, ну досить, годі,

А то ще добавиш сліз.

Сапка – це у прошлом вєкє.

Современна жизнь бурлить,

Зараз мисль о человеке.

Вже пора перекусить.

Бабуся. Ось картопелька тепленька,

Солоненькі огірки…

Їж, прополемо гарненько

Й відпочинем залюбки.

Онук. Ой, наївсь, тепер поспати б.

Я люблю відпочивати.

Бабуся. Та щоб їсти, треба дбати,

Працювати й зароблять.

Онук. Йди вже, бабцю, на городик,

Поспілкуйся з бур’янцем.

Бабуся. Спину ломить на погоду.

Онук. Ця гімнастика лікує й збереже твоє лице.

Бабуся. Може, й правда розімнуся,

Хай дитина ще поспить.

(бере паличку) Боже ж мій, я не нагнуся,

(виходить) Ой болить, болить, болить.

Учень. Ми молоді, енергійні й завзяті,

Старість нехай відпочине уже,

Будем навчатися і працювати,

Здоров’я вже літніх людей збережем.

Вони віддали всю енергію й силу,

Щоб ми виростали, як квіти в саду,

Для творчості зміну надійну зростили,

Від нас відвернули воєнну біду.

Особливо турбуємось про ветеранів,

Це вони незалежність для нас зберегли,

Ще й сьогодні болять закривавлені рани.

Їх суворі шляхи крізь вогонь пролягли.

Учень. Сказав Мудрець:

- Живи, добро звершай!

Та нагород за це не вимагай!

Лише в добро і вищу правду віра

Людину відрізня від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра.

Учитель. На закінчення переглянемо мультфільм «Просто так!».

(Перегляд мультфільму «Просто так!»)

- Добігає кінця наша зустріч. Спасибі вам за доброту! І на згадку про нашу голину спілкування — ось ці пам’ятки. Прикріпіть їх вдома біля свого робочого місця і намагайтеся щодня робити все так, як личить справжній людині. Щоб люди вас поважали і приязно ставились до вас, ніколи не забувайте золотого правила вихованості: ставитися до людей так, як би ви хотіли, щоб люди ставилися до вас.

(вручення пам’яток для кожного учня)

Спалахнула свічечка ясним полум’ям,

Підійдіть погрітися, кому холодно

Крихітку любові нашої взяти,

Добрі слова на останок сказати…

Учень. Візьмемось , друзі, разом всі за руки,

Нехай єднає нас тепло сердець.

Розділимо на всіх і щастя й муки,

Й біда міліє поруч хай , не десь.

Підсумкова рефлексія

- Як ви розумієте вислів добра людина? (Це людина, яка завжди допомагає іншим, поважає дорослих, піклується про старших.)

- Чи важко творити добро?

- А що підкаже завжди людині, як вчинити добре? (Її серце, совість)

Дорослішають діти, сивіють матері -

Такий закон життя.

Але ніколи не старітиме

Наша квітуча земля.

Її майбутнє - у ваших руках.

- Хочеться закінчити годину спілкування словами: найвища наука життя – це мудрість. А найвища мудрість – бути добрим. «Поспішайте творити добро!»