Земля на зернині стоїть.

Про матеріал
На основі матеріалу розширюються знання дітей про хліб, як результат праці багатьох людей, основа життя. Діти ознайомлюються,що голодомор 1932-1933 рр. був геноцидом української нації. У проекті інтегрую такі навчальні предмети: українську мову, читання, образотворче мистецтво, народознавство, музику.
Перегляд файлу

Паспорт проекту

 

Тема: Земля на зернині стоїть.

Мета: Розширити знання дітей про шлях хліба з поля до столу. Розвивати уміння аналізувати прочитане, зв’язне мовлення школярів, активізувати словниковий запас учнів. Розвивати уміння добирати рими, віршувати рядки.

Вчити визначати головну тематику творів. Вдосконалювати навички свідомого, правильного, виразного читання.

Виховувати бережливе ставлення до хліба, прищеплювати любов та повагу до професії хлібороба.

Навчальні предмети: українська мова, читання, образотворче мистецтво, народознавство, музика.

Тип: груповий.

Вид: творчий.

Обгрунтовання  доцільності проекту: показати, що хліб – результат праці багатьох людей, основа життя; довести, що голодомор 1932-1933рр. був геноцидом української нації.

  • Доцільність формування у дітей бережливого ставлення до хліба художніми творами та творами усної народної творчості.

Форма захисту:  урок-дійство.

Кінцевий продукт: виготовлений альбом «Земля на зернині стоїть», малюнки дітей, плакати. (темат. г-ти).

Керівник проекту: Вулочина О.Б.

Інтерактивно-інтелектуальна модель проекту «Земля на зернині стоїть».

 

Читання.    

  • дослідження та аналіз творів усної народної творчості про хліб;
  • дослідження теми голодомору на Україні;
  • ставлення українських поетів до хліба та теми голодомору.

Укр. мова.

  • вивчення теми розрізнення префіксів і прийменників на основі творів укр. поетів;
  • уміння знаходити і добирати рими;
  • віршування рядків і написання власних віршованих творів.

«Земля на зернині стоїть»

Позакласні заходи.

  • екскурсія в поле;
  • конкурс на краще читання віршів про хліб.

Образотворче мистецтво.

  • створення ілюстрації до прочитаних творів;
  • оформлення тем. газет; худ. оформлення проектів.

Музика.

  • ознайомлення з музичними творами про хліб;
  • жниварські та обрядові пісні.

 

Зміст уроку.

І. Організаційний момент.

- Сьогодні на уроці ми завершимо роботу над проектом «Земля на зернині стоїть»; розглянемо і виконаємо нові завдання зашифровані хліборобами на колосках.

ІІ. Активізація. Наша зустріч сьогодні незвичайна. Це і бесіда-роздум, і мандрівка, і вистава.

а) – Почнемо із загадки, яку треба прочитати, ідучи по лініях, які з’єднують круги, відгадаємо її.

Ви сто у няв лі ще доб най зем міс

лі  ріс на по зай на край рій це лі

(Хліб).

б) – Вправи на розвиток антиципації.

- Продовжіть прислів’я

- Земля – матінка, а хліб …

- Риба – вода,ягода – трава, а хліб …

- Паляниця – хлібові …

ІІІ. Вступна бесіда вчителя.

  • З давніх-давен наш народ понад усе цінував хліб, сіль. Хліб – це багатство, достаток; сіль – то гостинність і щирість. За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль.  Зайдеш і одразу видно: тут радо почастують гостей чи просто подорожню людину. А ще було повіря – « Хліб на столі – Бог у домі».

Ми знаємо, що початок хліба – маленька зернина. Зернятко хліба нагадує маленьку дитину в колисці. Це джерельце життя.

ІV. Робота над прочитаними творами.

  • Які казки чи оповідання про зернину ви читали?

а) («Казка про зернину золоту»).

- Чому кожна зернина,хоч і мала,є дорогою для нас? (Бо це хліб).

б) «Зерна» (з народного) .

- Як сини виконували батьків заповіт?

- Якого висновку дійшли два старші брати?

( Погано вчинили, що не послухалися батька, не зберегли житнього зерна).

  • Якої ви думки про наймолодшого брата?

в) «Красно дякуємо за хліб». (с. 44)

- Про яку чарівну комору ви дізналися? (про землю).

V. Робота над казкою «Мякушка» .

- Читання казки в особах.

- Що вас вразило в поведінці хлопчика?

- Як би ви закінчили казку?

   -  Отже,діти, від лану до столу хліб проходить довгий шлях. В ньому праця багатьох людей. Тому ми повинні берегти її, берегти хліб, бо це – життя.

   -  Робота над загадками. Відпочинемо. Розгадаємо загадки, які ви приготували по темі хліб.

VІ. Мандрівка в минуле.

  • А тепер ми з вами помандруємо в минуле.
  • Чи знаєте ви звідки походить слово «хліб»?

а) Вчені археологи різних країн світу стверджують, що першою «хлібною рослиною» слід вважати не сучасні злаки – жито та пшеницю, а дуб. Так при розкопках трипільських поселень на території теперішньої Кіровоградщини, знайшли висушені і розтерті в борошно плоди дуба, з яких пекли хліб більш як 5 тис. років тому.

     - Існує і ще одне повіря  про перший хліб людини:

« Горіхи,так само, як і жолуді, були теперішнім хлібом» оболонки їхніх плодів були знайдені в печерах і навіть у руках скелетів, похованих у стародавніх могилах.

                б) В грецькій «хлебанос». Так у Давній Греції називалися глиняні горщики, в яких пекли хліб.

                в) У всіх словян  хліб називався «жито» - від слова «жити».

VІІ. Робота над темою: «Голодомор 1932-33рр. – геноцид українського народу».

  • Так,діти,слово «хліб» має лише одне рівнозначне слово – життя.

Робота в групах.

  • Цій темі присвячено багато літературних творів,а також легенд.

І гр. Іван Сеюченко «Хліб святий» (с. 33).

ІІ гр. Легенда «Хліб і золото».

ІІІ гр. «Притча про хліб».

  • Чого навчають нас ці твори? (Хліб – усьому голова). Ми повинні завжди пам’ятати про це.

    Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами.

 VIII. Робота над темою «Голодомор 1932-33 рр. – геноцид українського народу».

  • Зараз щороку Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв голодомору 1932-33 років, перед  тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях, доріг та цвинтарях. І цього року кожна укр. сімя світила 22.ХІ свічечку жертвам голодомору.
  • Який матеріал по цій темі ви зібрали?
  • Не залишились байдужими до цієї теми українські поети і письменники.
  • Які твори ви хочете зачитати нам? (Діти знайомлять нас з фактами голодомору 1932-33 рр. на Україні; зачитують напамять  вірші).
  • Цю страшну сторінку з історії нашого народу ми маємо пам’ятати завжди, щоб ніколи більше не повторилося таке.

    ІХ. Прислівя і приказки.

Шанобливе ставлення до хліба підкреслюють і народні прислів’я та приказки.

  • Які прислів’я  ви зібрали в групах?

      Х. Повір’я.

     - А ще, діти, виникло багато повір’їв про хліб, своєрідних законів, переступати які було гріхом. Які повір’я про хліб ви знаєте?

      ІХ. Пам’ятка « Ти і твій хліб».

  • Про людину можна судити з того, як вона цінує хліб. Проходять люди, роки, епохи – хліб залишається. Любіть його. Бо хліб – непідкупний наш друг, який віддає нам усе краще, що в ньому є.
  • І на кінець уроку ми зачитаємо памятку,  яку склали ви в групах про те, як треба ставитись до хліба.

(Діти виходять по одному з кожної групи і зачитують памятку).

  • Отже, діти, будемо надіятися, що з вашого столу ніколи не впаде навіть дрібочка хліба, бо в ньому – душа твоєї рідної землі, невтомна праця багатьох людей.

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
28 серпня 2019
Переглядів
842
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку