23 квітня о 17:00Вебінар: Дистанційне навчання з «На Урок»: інструменти для ефективної та цікавої роботи

Година спілкування"Фактори вибору професії"

Про матеріал
Година спілкування"Фактори вибору професії" Профорієнтаційне заняття, яке допоможе молоді зорієтуватись у світі професій. Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість, – одна з умов відчуття життєвої повноцінності. Дана розробка допоможе молодій людині визначитись, що є важливіше: людина для професії чи професія для людини?
Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Людина для професії чи професія для людини?

 

 

«Якщо Ви по-справжньому вірите в те, що робите, не дозволяйте ніяким обставинам стримувати Вас. Кращі в світі досягнення стали можливими не «ЗАВДЯКИ», а «ВСУПЕРЕЧ». Головне – робити свою справу».

Дейл Карнегі

 

«Якщо хочеш досягнути успіху, навчися переносити і невдачу»

Макс Гитомер

 

«У кожного з нас є заповітна мрія. Щоб вона стала реальністю, потрібен план, процес, персонал, наполегливість, терпіння і бажання».

Джеффрі Гітомер

«Щоб реалізувати свої мрії в реальний успіх, Ви повинні працювати. Працювати багато, наполегливо, постійно -це шлях до вдосконалення і максимальному результату».

Джон Паттерсон

 

«Успіх до мене прийшов тому, що я вічний «студент».

Джеффрі Гітомер

 

 

Життя постійно ставить нас перед вибором. У дитинстві з багатьох іграшок вибираємо найулюбленішу, в школі віддаємо перевагу найцікавішим, на наш погляд, предметам… Обираємо товаришів, друзів, коханих. І в основі вибору кожного з нас свої критерії, своє уявлення про добро і зло, честь і безчестя, правду і кривду.

 

У кожної людини є свобода вибору. Вибір існує щоденно, щохвилини. Різний за своєю серйозністю. Неоднаковий за своїми наслідками.

 

Зробити крок чи не робити? Промовчати чи відповісти? Стерпіти чи не стерпіти? Подолати чи відступити? Так чи ні? Куди піти вчитися? Як жити? Що робити?

Одним із найважливіших кроків у житті є вибір професії. Адже займатися тим, що тебе цікавить, приносить радість, – одна з умов відчуття життєвої повноцінності.

 

Прагнення «знайти себе», стати «самим собою», індивідуальністю – неодмінна ознака молодої людини. Своє майбутнє ми визначаємо задовго до останнього шкільного дзвінка. Обираючи професію, стараємося зважити всі «за» і «проти» того чи іншого заняття, що приваблює, «приміряти його на себе». Вибір професії – чи не найголовніший чинник того, як складеться твоє подальше життя та як ти в ньому будеш себе почувати. Адже всім хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності.

 

Слід розрізняти близькі за значенням і вживанням слова «професія» і «спеціальність». Професія – рід занять, означена форма трудової діяльності. Спеціальність – окрема галузь науки, техніки, виробництва, в якій людина працює. Люди однієї професії можуть мати різні спеціальності. Наприклад, вона лікар за професією, хірург за спеціальністю, він за професією будівельник, а за спеціальністю може бути бетонником, арматурником, зварювальником, кранівником тощо.

 

Мрія й реальність – як їх поєднати? Як не помилитись у виборі своєї дороги, щоб бути щасливим у праці? Ці проблеми ми з вами маємо розв’язувати сьогодні на класній годині. Спробуємо вирішити, що ж має обиратися: людина для професії чи професія для людини?

Щоб обрати свій фах, необхідно враховувати ряд факторів – власні побажання, психологічні особливості та можливості, не слід забувати й про потреби ринку праці. Існує формула вибору професії, яка в загальному вигляді показує, як прийняти оптимальне рішення.


«Формула професії»

 

Мета + Предмет + Засоби + Умови = ПРОФЕСІЯ

Оберіть мету, предмет, умови праці, які Вам найбільш імпонують

  1. Мета праці:
    • Оцінювати, перевіряти
    • Досліджувати щось, робити відкриття
    • Перевозити щось
    • Виготовляти якісь предмети
    • Вчити, виховувати, консультувати
    • Створювати щось нове, творити
    • Керувати людьми
    • Обслуговувати щось або когось
    • Постійно працювати над собою, “бути у формі”.
  2. Предмет праці:
    • Технічні об’єкти
    • Тексти, графіка, числа
    • Економіка та політика
    • Мистецтво
    • Наука
    • Рослини та мікроорганізми
    • Тваринний світ
    • Люди
    • Деталі та матеріали
  3. Засоби праці:
    • Ручні
    • Механічні
    • Автоматичні
    • Комп’ютерні
    • Інтелект
    • Виразні рухи, міміка
    • Творче мислення
    • Можливості організму та органів чуття
    • Голос, інтонація.
  4. Умови та організація праці:
  •               Побутовий мікроклімат
  •               Приміщення з великою кількістю людей
  •               Роз’їзди
  •               Самостійність
  •               Відкрите повітря
  •               Екстремальні умови
  •               Особливі умови
  •               Вишукані стосунки
  •               Робота вдома.
  • Чинники, які Ви обрали, можуть бути складовими бажаної для вас професії та складати її змістовну формулу

Що обумовлює вибір людиною тієї або іншої професії? На практиці виявляється, що нахили враховуються в останню чергу, а от думка батьків впливає в першу чергу. Чи варто слухати батьків при виборі професії?

1)   Варто. Але це має бути професія, яка цікава саме цій людині. Проте молодь, як правило, опиняється перед вибором професії в той час, коли ще не здатна повністю оцінити власні нахили. Тому правильніше буде їй допомогти.

 

2)  Деякі батьки намагаються перенести на дітей свої спрямування чи нереалізовані амбіції. На мою думку, це неправильно. Адже якщо батькові не вдалося закінчити музичну школу, це не значить, що його син повинен проти власної волі стати музикантом.

 

Існує 8 факторів вибору професії (за Е.А. Климовим).

  1. Позиція старших членів сім’ї
  2. Позиція товаришів, подруг
  3. Позиція вчителів, шкільних педагогів
  4. Особисті професійні плани
  5. Здібності
  6. Суспільне визнання
  7. Інформованість
  8. Схильності

 

Вважається, що кожна людина має здатності до певної діяльності. Тому було б логічним припустити, що саме вони і визначають вибір майбутньої професії. Але не все так просто. Можливо, не буде перебільшенням сказати, що:

-  Ніхто в світі не знає всі свої здібності.

-  Не всі уміють застосувати навіть ті здібності, які мають і про які знають.

 

Для прийняття зваженого рішення слід зробити кілька кроків, а потім важливо визначити:

  • у якому навчальному закладі ти зможеш отримати необхідну освіту;
  • як розвивати в собі професійно важливі якості;
  • як можна отримати практичний досвід роботи з даної спеціальності;
  • як підвищити свою конкурентноздатність на ринку праці.

 

Здасться, при виборі професії ми робимо все як слід: радимося з батьками, вчителями, знайомими, сперечаємося з друзями, вивчаємо довідники, намагаємося все рахувати, дізнатися якомога більше про майбутню спеціальність… Але звідки тоді беруться молоді люди, для яких обрана професія стає тимчасовою? Вони йдуть хибним шляхом, допускають помилки? «Не вважай невдачею те, що можна виправити», – зауважував Катон.

 

Попередні покоління жили під лозунгом «Освіта – на все життя», багато дітей наслідувало своїх батьків, створюючи цілі династії, і пишалися цим. Уважалося великою заслугою пропрацювати все життя на одному комбінаті чи заводі. Сьогодні багато чого змінилося. Часто успіх мають ті, хто живе під лозунгом «Освіта через усе життя», постійно підвищуючи фаховий рівень, вивчає новинки в своїй професії, освоює суміжні спеціальності. Навіть якщо ви обрали спочатку «не ту» професію, це не привід впадати у відчай. Наприклад, якщо ви закінчили музичне училище, а згодом вирішили стати психотерапевтом, ваша перша спеціальність дасть можливість найкращим чином використовувати музику в психотерапії. Блискуче знання літератури дозволить вам працювати у сфері мистецтва, писати критичні статті, сценарії. Повірте народній мудрості «Знання за спиною не носити», вони згодяться у найнесподіванішій ситуації.

 

Коментар.

 

1. Ставлення до вибору професії як до незмінної.

 

Не бійтеся того, що вибір професії зараз,  фатально визначить всю Вашу долю. Зміна вибору, освоєння нової спеціальності зробить Вас цінним фахівцем, необхідним у міждисциплінарних галузях діяльності. Перша професія, навіть якщо Ви потім передумаєте й знайдете щось більш привабливе, знадобиться в несподіваних ситуаціях. Наприклад, перша освіта мистецтвознавця допоможе юристові за другою освітою розібратися в складних питаннях успадкування антикварних цінностей…

 

 

 

 

2. Існуючі думки про престижність професії.

Відносно професії забобони проявляються в тім, що деякі важливі для суспільства професії, заняття вважаються, непристойними (наприклад: сміттяр). Економіст або психолог нітрохи не корисніший для суспільства, ніж хімік або слюсар. На престижність професії слід звертати увагу, але після врахування ваших інтересів і здібностей. Інакше будете володарем (якщо будете) “модної”, але не тієї спеціальності, що приносить задоволення.

 

3. Вибір професії під впливом товаришів (за компанію, щоб не відстати).

 

Професію ми вибираємо за своїм “смаком” й “розміром” так само, як одяг і взуття. Почуття групи, орієнтація на однолітків – дуже позитивні особливості для твого віку. Але краще оглядайся на інших, порівнюючи себе із друзями, а не сліпо повторюючи їх. Це допоможе зрозуміти, що якщо товариш хоче стати пожежником (він – ризикова людина), тобі ця професія може не сподобатися (бо ти дуже обережний і розважливий).

4. Перенесення ставлення до людини-представника тієї або іншої професії на саму професію.

 

Треба враховувати насамперед особливості даного виду діяльності, а не вибирати професію тільки тому, що тобі подобається або не подобається людина, що займається даним видом діяльності. Особливо небезпечне зачарування викладачем (якщо тебе захоплює щиросердність фізика – це не означає, що тобі подобається фізика сама по собі, поза “комплектом”). Крім того, часто юнаки роблять помилку, намагаючись копіювати професію кумира – спортсмена, політика, журналіста, артиста. Люди публічних професій часто по-різному ведуть себе на роботі і вдома.

 

5. Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь частковою стороною професії.

За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена, буденна праця. А журналісти не завжди виступають у телепередачах – частіше вони перелопачують масу інформації, архівів, розмовляють із десятками людей – перш, ніж підготують 10-хвилинне повідомлення, яке, до того ж, озвучить інший (диктор на телебаченні).

 

6. Ототожнення шкільного навчального предмета із професією або погане розрізнення цих понять.

 

Є такий предмет, як іноземна мова, а професій, де потрібні здібності до мови, багато – перекладач, гід, оператор міжнародного зв’язку тощо. Тому при виборі професії треба враховувати, які реальні заняття й професії за цим предметом стоять. Варто проаналізувати газети з вакансіями на біржі праці (там вказується, яка освіта потрібна для конкретної вакансії). Наприклад, людина з лінгвістичною освітою (“українська мова й література”, “іноземна мова” у школі) може працювати й викладачем, і перекладачем, і редактором, і секретарем-референтом. А ще май на увазі: професій більше, ніж шкільних предметів. Можна стати юристом, маркетологом, апаратником. Професії, звичайно, можуть бути асоційовані з декількома шкільними предметами. Скажімо, майбутньому економістові в школі може знадобитися одночасно  математика і географія.

7. Застарілі уявлення про характер праці в сфері матеріального виробництва.

 

В усі професії, і насамперед у робітничі, впроваджується складна й цікава техніка, підвищується культура праці. А комп’ютер впроваджується абсолютно в усі сфери діяльності – аж до тваринництва.

 

8. Невміння / небажання розбиратися у своїх особистісних якостях (нахилах, здібностях).

 

Розібратися в собі тобі допоможуть профконсультанти, карєрні радники, батьки, вчителі, психолог, товариші. Корисними можуть виявитися психологічні тести, а також статті й публікації на тему популярної психології. Однак май на увазі, що серед них багато непрофесійних, так що стався критично як до результатів тестів, так і до того, що пишуть у психологічних книжках. Завдання популярних тестів – активізація діяльності по самопізнанню (самоспостереженню, самоаналізу), а не видача тобі готової відповіді на питання про те, ким бути або наклеювання ярлика про те, який ти.

 

 

9. Незнання / недооцінка своїх фізичних особливостей, недоліків, істотних при виборі професії.

 

Існують професії, які можуть бути тобі протипоказані, тому що вони можуть погіршити твій стан здоров’я. Таких професій небагато й до них належать, в основному, ті, у яких потрібне тривале напруження тих або інших фізіологічних систем. Фахівці ІТ сфери дуже напружують очі, а льотчики – серце, водолази – легені…

 

10. Незнання основних дій, операцій та їхнього порядку при розв’язку, обмірковуванні завдання при виборі професії.

Коли ти розв’язуєш завдання з математики, то виконуєш певні дії в певній послідовності. Було б розумно підійти також і до вибору професії. Не сприймай жодні інструкції буквально, краще навіть, якщо ти творчо підійдеш до справи й розробиш для себе свій власний план – список необхідних для вибору професії дій. Сюди можуть бути включені: аналіз пропозицій на ринку освіти, аналіз попиту на ринку праці, об’єктивна оцінка своїх здібностей, нахилів, знань (за допомогою тестів або ще якось) тощо.

Формула вибору професії

Формула складається з семи послідовних кроків, які необхідно зробити для того, щоб прийти до певного рішення у виборі професії.

 

Крок 1 – Скласти список відповідних професій.

 

Склади список професій, які тобі подобаються, цікаві, за якими хотів би працювати, які тобі підходять.

 

Крок 2 – Скласти перелік вимог до обраної професії.

 

Склади список своїх вимог у такому порядку:

  • обрана професія і майбутній рід занять;
  • обрана професія і життєві цінності;
  • обрана професія і життєві цілі;
  • обрана професія і твої сьогоднішні “гарячі” проблеми;
  • обрана професія і реальне працевлаштування за фахом;
  • бажаний рівень професійної підготовки;
  • обрана професія і твої схильності і здібності;
  • бажані умови роботи, зміст і характер праці.

 

Крок 3 – Визначити значимість кожної вимоги.

 

Визнач, наскільки всі перераховані вимоги значимі. Може бути, є менш важливі вимоги, які, за великим рахунком, можна й не враховувати.

 

Крок 4 – Оцінити свою відповідність вимогам кожної з підходящих професій.

 

Крім вимог, які є у тебе до професії, існують і вимоги самої професії.

 

Проаналізуй, чи розвинені у тебе важливі для професії якості, чи відповідають твої інтелектуальні здібності, психологічні особливості та стан здоров’я вимогам професії, яку ти вибрав.

 

Крок 5 – Підрахувати і проаналізувати результати.

 

Проаналізуй, яка професія з усього списку більше інших підходить тобі по всіх пунктах.

 

Крок 6 – Перевірити результати.

 

Щоб переконатися в правильності своїх роздумів, обговори своє рішення з друзями, значущими дорослими, вчителями, психологом, соціальним педагогом навчального закладу.

 

Крок 7 – Визначити основні практичні кроки до успіху.

 

Отже, ти прийняв рішення, тепер важливо визначити:

  • в якому навчальному закладі ти зможеш отримати професійну освіту;
  • як далі розвивати в собі професійно важливі якості;
  • як можна отримати практичний досвід роботи з даної спеціальності;
  • як підвищити свою конкурентоспроможність на ринку праці.

 

 

 

Як зробити перший крок на шляху до самовдосконалення?

  • Прагніть самостійно вирішувати всі питання, що стосуються власного життя;
  • Необхідна послідовність, системність та постійність в започаткуванні будь-якої справи;
  • Дякуйте помилкам,  своєчасне  виправлення їх буде сприяти Вашому розвиткові;
  • Чесно визнавайте свою неправоту, тому що впертість- самозахист слабкої людини;
  • Ставте мету та розробляйте кроки її досягнення, поетапно підводьте підсумки зробленого;
  • Якщо щось не виходить, зрозумійте причини та починайте знову з місця виникнення проблем;
  • Памятайте, що звичка виникає, закріплюється та держиться на повторюванні. Щоб виникла звичка необхідна потреба в ній. В позитивній звичці присутній мотив «треба»- мотив відповідальності, в негативній- мотив «хочу»- мотив легкості та насолоди;
  • Викоріняйте з свого життя все, що породжує негативні переживання, радуйтеся всьому, що оточує вас: природа, пори року, друзі, цінуйте свій внутрішній стан, своє буття, щоденно ставте та відповідайте на запитання: «Чому я здивувся?», «Що мене захопило?», «Як я себе поцінував?», «Що цікавого я сьогодні дізнався?», «Що цікавого я відкрив в своєму співрозмовникові?», «Якими знаннями збагатила мене остання розмова?»
  • Змістовно спілкуйся, це впливає на виховання корисних звичок, тренування конструктивної поведінки, поцінуванню людей, умінню слухати та розуміти другого.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
5 лютого 2020
Переглядів
287
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку