Година спілкування " Що таке чесність і порядність "

 

Чесність і порядність

1 клас

Тема. Що таке чесність і порядність

   Мета: учити дітей бути чесними, завжди говорити правду, не брати чужого, жити правдиво; розвивати навички правильної поведінки в суспільстві, з друзями; виховувати бажання бути чесними й порядними.

  Матеріал. Пісні, вірші, ігри, прислів'я.

 

Гра «Сердечко Чесності»

Діти стають у коло й отримують від педагога

по кольоровому фломастеру. Педагог дає одному з малюків вирізане з картону Сердечко Чесності, розділене на клітинки за кількістю дітей у класі. Той, хто отримав сердечко, розповідає про свій чесний вчинок, а потім зафарбовує одну клітинку фломастером. Потім сердечко передається далі по колу. В результаті гри у класі народжується різнокольорове Сердечко Чесності.

Бесіда

Запитання та завдання для бесіди

--Чи важко вам бути чесним?

--Іноді батьки жаліють своїх дітей і не говорять їм правди. Як на вашу думку, чи правильно вони чинять?

Учитель читає дітям казку

 

 

 

ЧЕСНИЙ ХЛОПЧИК

Корейська казка

Давним-давно жив у гірському селищі хлопчик. Батько його помер, мати з ранку до ночі на чужих людей працювала. а хлопчик рубав у лісі дрова та продавав їх на базарі.

Якось восени, коли з дерев опало останнє листя, а холодний вітер загнав у нори лісових звірів, хлопчик узяв свою сокиру та пішов по дрова. Йшов він, ішов та й дійшов до гірського озера. А біля нього росло велике дерево. «Зрубаю я це дерево, - подумав хлопчик. - Із нього чимало дров вийде». Тільки-но взявся він рубати дерево, як сокира раптом вислизнула з його рук і упала в озеро.

Сів хлопчик на березі та й заплакав: адже сокира для нього дорожча золота. Чим він тепер дрова рубатиме? Раптом загуляли по озеру сині хвилі, та вийшов із води старенький чоловік.

- Чому ти, хлопчику, плачеш? - запитує.

Розповів йому хлопчик, яка біда сталася, а старий і каже: Не журися, хлопчику, знайду я сокиру твою. Промовив він так і зник під водою.

Ось знову загуляли по озеру сині хвилі, з води вийшов той самий чоловічок старенький, а в руці у нього – Сокира з чистого золота.

- Чи ця сокира - твоя? - запитує.

- Що ти, дідусю, не моя це сокира!

Посміхнувся старий у сиву бороду та знову під водою зник. Довго чекав його хлопчик. Нарешті вийшов старий утретє і простягнув хлопчикові сокиру срібну.

 

 

- На, бери свою сокиру, - каже.

А хлопчик йому й відповідає:

- Ні, дідусю, моя сокира із заліза зроблена.

І знову занурився старий в озеро, і знову із сокирою вийшов. Тільки цього разу була у нього у руках сокира залізна. Побачив її хлопчик, зрадів.

- Ось моя сокира, дідусю, - говорить. А старий усміхнувся лагідно та сказав:

- Молодець, хлопчику. Не взяв чужого, не зазіхнув на срібло та золото. За це я віддам тобі всі три сокири. Продай їх на базарі - вони багато коштують, — і хай твоя мама не працює на чужих людей.

Сказав він так і простяг хлопчику золоту, срібну та залізну сокири. Взяв їх хлопчик, подякував старому сто і тисячу разів та й пішов додому. Відтоді вони з матір'ю не знали скрути та горя.

Запитання та завдання до казки

- Що сталося б, коли хлопчик сказав би старенькому, що золота або срібна сокири належать йому?

- Як ви думаєте, ким був старий із озера? Чому він вирішив випробувати хлопчика на чесність?

- Чи були у вашому житті випадки, коли чесність допомогла вам у важку хвилину?

 - Яку чарівну пораду дали б ви людині, котра хоче стати чесною? (наприклад: «Коли хочеться когось обдурити, потрібно згадати очі своїх друзів»; «Щоранку потрібно по глянути на себе у дзеркало і сказати самому собі правду» тощо).

Малюнок «Сонечко Правдивості»

Попросіть дітей намалювати Сонечко Правдивості без

 

 

промінців і повісити свою роботу на стенд. Щоразу, коли дітям захочеться когось обдурити, вони мають згадати про своє Сонечко та намагатися чинити чесно, а потім підмалювати до Сонечка промінець. У кінці тижня за сонячними промінчиками діти підраховують, скільки разів Сонечко Правдивості допомогло їм бути чесними.

Творче завдання «Чесні люди»

Прочитайте дітям приказки та прислів'я:

«Маленька правдонька, всі неправди переважить», «По правді роби - доброго кінця сподівайся»,

 «Хто любить світ, той любить правду»,

 «Стій за правду горою, то й люди з тобою».

Роздайте дітям картки з малюнками представників різних професій. Діти мають розповісти, як представники тих чи інших професій допоможуть людям стати щасливішими, якщо завжди чинитимуть правдиво (наприклад: «Чесний кухар готуватиме їжу тільки з найсвіжіших продуктів»; «Чесний лікар даватиме хворим найкращі ліки» тощо).

Учитель. Віталик довго возився з конструктором, аж їсти захотів. Удома його лишили самого, тому що він уже дорослий і ходить у перший клас. Йому зовсім не страшно самому вдома, тим більше що батьки купили новий конструктор, а там стільки всього цікавого! От він і складав його довго, аж притомився й зголоднів. Тому пішов на кухню. Йому дуже хотілося скуштувати

 

 

бабусиного варення, бо ж він знав, яке воно смачне, солодке й пахне полуницями, ніби в літо повертаєшся. От він узяв стільчик і ще один маленький - вийшли такі собі сходинки, бо ж банка з варенням стояла високо на полиці. Віталик відчинив дверцята й узяв банку. Вона виявилася важкою, однією рукою не втримаєш. Він потягнувся за нею другою рукою, не втримав рівноваги й мало не впав. І тут банка вислизнула з рук, впала на підлогу й розбилася. Варення розлетілося по всій кухні та ще й скло повсюди. Злякався хлопець. І що тепер робити? Мама сварити буде, тато теж. Як бути? Віталик узяв віник, совок та й почав усе змітати на купку. Як виявилось, робота ця була не з легких. Сліди від варення по всій кухні, скло також. Віник замазався, що більше він мів, то більше розмазував варення по підлозі. У душі виникли страх і сором, а ще та робота ніяк не закінчувалася, виводила з рівноваги. Віталик заплакав від розпачу. Аж тут двері відчинилися - і на порозі з'явилася мама. Серце хлопця впало аж у п'ятки. Він стояв з віником, весь замазаний варенням і гірко плакав, а тоді підійшов до мами, поглянув їй у вічі й сказав: «Пробач, матусю, я розбив цілу банку варення, але ненароком, я не хотів, щоб так сталося». Мама притулила Віталика до себе, обняла, поцілувала й мовила:

 

 «Так буває, коли дитина не слухає маму, але добре, що хоч сам не впав... Та нічого, це з кожним могло трапитися. Головне, що ти чесно зізнався й нічого не придумував, а сказав правду. Ми зараз з тобою все виправимо». Мама переодяглася, налила у відро води, і вони вдвох почали прибирати. Віталик дуже ста- рався все зробити якнайкраще, адже це була його провина, хоч зробив він це ненароком. Але на серці в нього було легко-легко. І чого 6 це?

Учитель. Як ви думаєте, чому у Віталика було так легко на серці, хоч перед тим було страшно? (Відnовіді унів). Він сказав мамі правду, нічого не придумував. Чому мама його не насварила, як ви гадаєте? (Відnовіді учнів). За правду не судять. Брехень є багато, а правда — одна, хоч і колюча. Як каже народна мудрість: «Правди не сховаєш». Сьогодні ми поговоримо про чесність і порядність. Як ви думаєте, що це таке? (Відnовіді учнів). Чесний той, хто завжди говорить правду, ніколи не обманює. Він щирий перед собою і перед людьми, а тому завжди спокійний, нічого не боїться, і совість у нього чиста. Такій людині легко й радісно жити. Пригадайте, коли вам було страшно й ви пробували сказати неправду. Було колись таке? (Відnовіді учнів). А правду дізналися? (Відnовіді учнів).

 

 

 Правда завжди виходить на поверхню, як олія на воді, такий закон правди. Я вам розповім ще історію про дівчинку. Дівчинка була гарною та старанною, добре вчилася. Але одного дня щось пішло не так, і в зошиті вчителька поставила їй велику двійку. Дівчинка дуже злякалася, що ж вона скаже батькам і всім подружкам. Батьки сваритимуть, подружки — сміятимуться. Від сорому в неї аж сльози на очах виступили. Вона йшла додому повільно, насилу пересуваючи ноги. По дорозі придумала сховати свій зошит від усіх. Прийшла додому, вибрала хвилинку, щоб ніхто не бачив, і сховала зошит під матрац у ліжко. Коли сіла за уроки, мама попросила показати зошит. А дівчинка відказала, що, мовляв, не знає, де він. Мабуть, згубила. Здивувалася мама. Як це, згубити зошит? Але дівчинка переконувала, що все-таки згубила, може, десь у класі. Мама дала їй новий зошит. Дівчинка написала домашнє завдання, але чомусь не було в неї настрою, вона весь час думала про свою брехню. Уночі погано спала, снилися страшні сни... Та згодом уже й забула про свою брехню.

Пройшло чимало часу. Коли дівчинка була в школі, мама міняла постіль і знайшла той зошит та поклала на стіл. Коли дівчинка повернулася додому, то побачила свою викриту брехню. От тоді їй стало по-

 

 

справжньому страшно. Мама спитала: «Ти нічого не хочеш мені сказати?». Сором пік очі, їй здавалося, що на неї впало небо, що земля провалюється під ногами. Звичайно, мама їй не простила обману, довго сварила, потім ще й тато насварив. Покарали... Це дівчинка запам'ятала на все життя. Як ви вважаєте, діти, чи можна прощати обман, злісну брехню? (Відnовіді учнів). На цьому прикладі ви побачили, що скільки ниточці не витись, а кінець ій знайдеться, і брехня випливе на поверхню. Скажіть, а з кимось із вас щось подібне траплялося? (Відnовіді учнів). Який висновок можна зробити, як ви думаєте? (Відnовіді учнів). Так, діти, треба завжди казати правду, бо правда завжди одна, а за брехню карають. Для того щоб легко було жити, треба правду говорити.

 

 Учень. А брехуна ніхто не поважає,

             бо знають всі, що правди в нім нема.

             Людина ця нечесна — кожен знає,

             тому не довіряють недарма.

Учениця.

 Такого всі обходять стороною,

 а люблять тих, у кого є душа.

 Дивись, щоб це не трапилось з тобою.

Хай честь твою не зіпсує іржа.

 

Учитель. Діти, а що таке іржа? (Відnовіді учнів). Це корозія ме талу, тобто метал псується безповоротно й на ньому утворюється коричневий наліт. Оце і є іржа.

 

 

 

Щоб душа не зіпсувалася, як метал, потрібно слідкувати за чистотою своїх слів і завжди говорити правду. Адже кажуть: «Яка совість, така й честь». Як ти поводишся, так і люди будуть до тебе ставитись. І завжди краще гірка правда, ніж солодка брехня.

 Зараз дуже цікава гра. У нас є картки з буквами. 3 них треба скла сти слова, про які ми сьогодні говорили. На n'яти столах слід розкласти картки: на кожному столі картки для одного слова.

 Груnа дітей виходить до одного столу, і вони разом складають одне слово з карток:

 1. Ь с н Ч і е т с (Чесність).

 2. р я 6 е х н (Брехня).

 3.бмОан (Обман).

4. р х С т а (Страх).

 5. р а П д в а (Правда).

 

 Учитель. Прочитаймо разом ці слова. (Діти читають слова). Скажіть, будь - ласка, коли не буде страху? (Відnовіді учнів). Так, страху не буде тоді, коли не буде обману, брехні, а буде правда. Діти, а коли ще можна сказати про людину, що вона чесна? (Відnовіді учнів). Коли людина ніколи не бере чужого, тобто не краде. І ми знаємо, що чужого ніколи не можна брати! Прислів'я про це говорять так:

1. Де не клав, там не бери.

2. Краще прясти, ніж красти.

 3. Умів красти, умій і очима лупать.

 4. Як хочеш пропасти, то почни красти.

5. Хто раз украв, той навіки злодій став.

 

 

 Учитель. Як ви поясните ці прислів'я? (Відnовіді учнів). Отже, щоб бути чесним, потрібно завжди говорити тільки правду, ніколи не брехати, ніколи не брати чужого. У того, хто чинить чесно, завжди совість чиста й настрій хороший, він спокійний, задоволений, адже нічого не боїться.

 

Учень.

Щоб бути чесним, треба правду говорити

 І праведно у цьому світі жити.

Не красти, не брехати — працювати!

 І будеш завжди насолоду мати.

 

Учениця.

 І треба чесно-чесно все робити:

 Не кривдити нікого, а дружити.

 І поділитись також треба вміти,

І завжди всюди правду говорити.

 

 Учень.

 Якщо є чесність, всім нам добре буде,

 Бо ми ж у цьому світі — добрі люди!

Тож змалку треба чесність набувати,

Щоб мудрому і доброму ставати.

Учениця

. І чесно все в житті своїм робити,

Трудитись треба чесно й чесно жити.

Це змалку зрозуміти всім пора,

Бо ми приходимо у світ цей для добра!

 

 

 

Учитель.

 А тепер заспіваймо пісню про чесність. Пісня npo чесність на вибір учителя.

 

Пісня про чесність

Я чесності у тата й мами вчуся,

І правду говорити не боюся.

Бо правда, наче сонечко сія,

Тож чесним, світлим виростаю я.

Приспів:

Від сонця світло сяє і тепло,

Щоб людям гарно на Землі було.

Щоб всі по честі й совісті жили

І добрими та мудрими були.

Мій тато каже: «Правда, як олія,

Завжди спливати на поверхню вміє».

У правди завжди правило просте –

Вона з землі зернятком проросте.

Приспів.

 

Учитель. Діти, дайте відповіді на такі запитання:

1. У кого завжди совість чиста? (У чесного).

2. Хто правди не боїться? (Чесний).

3. Хто ніколи не бере чужого? (Чесний).

Тож пам'ятайте, діти, про те, що чесна людина схожа на тепле і ясне сонечко, бо від неї йде до людей світло й тепло. Виростайте світлими та чесними людьми, хай ваша душа сонечком сяє.