Година спілкування "Творити добро на планеті Земля!"

Творити добро на планеті Земля!

 

Мета: ознайомити учнів із люд­ськими чеснотами; учити характеризувати події та явища як прояви добра та зла; розкрити моральний зміст доброти; сприяти розвитку в учнів мотивації до добрих та гуманних вчинків; виховувати почуття вдяч­ності за здійснене добро, бажання творити добро та жити за «Золотими правилами моралі».

Обладнання: портрет В. О. Сухомлинського; аудіо - запис «Голоси природи»; карта країни Доброти; мікро­фон; ромашка.

Хід заняття

Девіз:

Нехай тепер ти іще маля,

Та треба вже зараз вчитись

Творити добро на планеті Земля!

Звучить музика «Звуки природи».

Ми усміхаємось сонечку:

— Здрастуй, золоте!

Ми усміхаємось квіточці —

Хай вона цвіте!

Ми усміхаємось дощику:

— Лийся, мов з відра!

Друзям усміхаємось,

Бажаєм їм добра!

Вихователь

Хай сьогодні в кожне серце

Наш захід додасть тепла.

Успіхів я вам бажаю,

Дружби в класі і добра!

•                Сьогодні я вам пропоную пройти дорогою добра. Це дорога, якою має йти кожна людина — від народження й до смерті. Не завжди легка, але саме вона допомагає прожити життя недаремно, щоб залишити по собі вічний слід.
•                Кого б ви взяли з собою в дорогу?
•                Бачу, що маєте багато друзів. Це добре.
•                Зараз ми казковим потягом завітаємо на гостину до Доброти.

Мені ті учні допоможуть,

Які потяг сформувати зможуть.

Начальником потяга ми... призначаємо, а... і... за провідників маємо.

(Діти шикуються одне за одним та імітують потяг. «Начальник потя­га» дає свисток, «провідники» піднімають прапорці.)

•                Увага! Увага! Відходить потяг до Країни Доброти. Просимо пасажирів зайняти свої місця.

(Звучить музика «Звуки природи», пісня «Дорогою добра».)

•                Увага! Увага! Потяг прибув до Країни Доб­роти.

(Діти сідають за парти.)

Вихователь. Вітаю вас! Погляньте на карту країни. Яка краса! Є тут і школа Радості, і Казкова галяви­на, і Ігротека, і Музичний провулок, і Загадкова вулиця, і парк, у якому росте дерево Доброти.

У школі Радості

•                Завітаймо до школи Радості. Сідайте зруч­ніше, а я вам прочитаю оповідання В. О. Сухом­линського «Протоптали доріжку».

Уночі була хуртовина.

Намело кучугури снігу. Рано-вранці до школи йшло троє дітей: Юрко, Михайло і Ніна.

Скрізь на подвір’ях видно було людей. Чоло­віки, жінки й діти відкидали лопатами сніг, про­кладали доріжки.

Ось хата бабусі Марії. Вона живе одна-однісінька. Зупинились діти біля бабусиного подвір’я. Нікого не видно.

•                Як же бабуся до колодязя йтиме? — сказав Юрко. — Снігу скільки...
•                Протопчімо доріжку від хати до колодя­зя! — порадив Михайло.

Діти пішли на подвір’я бабусі Марії по глибо­кому снігу. Від воріт до хати було йти дуже важ­ко. А від хати до воріт трохи^- легше. Пройшли два, три, чотири рази. Протоптали доріжки від воріт до хати і від хати до колодязя.

Спітнілі, стомлені, радісні, діти йшли додому. Вони думали: «Ось зараз бабуся Марія вийшла на подвір’я, побачила доріжки, радіє бабуся Марія. Дякує нам...»

Дітям було радісно тому, що вони думали про це.

•                Чи сподобалося вам оповідання?
•                Що ви уявили?
•                Які почуття у вас виникли?

— Чого вчить цей твір? (Щоб люди були турботливими та добрими.)

•                Добра людина є щирою.
•                Послухайте ще одне оповідання В. 0. Сухомлинського «Чому дідусь такий добрий сьогод­ні?»

Поліз Андрійко на шовковицю: привабили чорні ягідки. Навтішався вволю, а тут дощ пішов. Пересидів Андрійко дощ. Хотів злазити з шовко­виці, аж дивиться — сидить під шовковицею ді­дусь Петро. Вийшов після дощу в сад.

«Що ж його робити? — думає Андрійко. — Злізти з шовковиці — струсиш на дідуся всю воду, змокне під дощем, захворіє».

Сидить Андрійко, притулившись до гілки, бо­їться  поворухнутися. Жде, поки дідусь до хати піде, а він не йде. Вже сутеніти стало, коли підві­вся дідусь, питає:

•                Чому це ти сидиш на дереві, внучку?
•                Боюсь струсити на вас краплі, дідусю!
•                Злазь, Андрійку!

Дідусь відійшов. Андрійко зліз із шовковиці. Дідусь пригорнув і поцілував Андрійка.

«Чому це дідусь такий добрий сьогодні?» -  з подивом подумав онук.

 

•                Чому дідусь пригорнув і поцілував онука?

(Відповіді дітей.)

•                А як ви вважаєте, яким був Андрійко? (Доб­рим, терплячим, людяним.)
•                Чи змогли б ви так учинити, як герої опові­дань Василя Олександровича? (Відповіді дітей.)
•                А, можливо, у когось із вас у житті були схожі ситуації? Розкажіть про це.

Групова робота. Гра «Збери прислів'я»

Поєднайте першу половину прислів'я з другою.

Від теплого слова...    той і собі має.

Хто людям добра бажає...   добром платять.

За добро...                                                     коле сердечко.

Гостре словечко   ...                                     і лід розмерзається.

•                Які ще прислів’я про доброту ви знаєте? Поясніть їх.

•                  Добро переможе світ.
•                  Посієш вчинок — виросте звичка.
•                  Робиш зло — зла й сподівайся.
•                  Не одежа красить людину, а добрі діла.
•                  За добро добром платять.
•                  Хто людям добра бажає, той і сам собі має.
•                  Добро — не лихо, сидить тихо.
•                  Худо тому, хто не робить добра нікому.
•                  Добре слово лікує, а зле вбиває.
•                  Життя минає, а добре ім’я не вмирає.
•                  Добрі наміри - добрі наслідки.
•                  Все добре переймай, а - злого уникай.
•                  Добре роби — добре й буде.
•                  Доброму Саві — добра слава.
•                  Перший крок до добра — не роби зла.
•                  Робиш добро — не кайся.
•                  У лиху годину впізнаєш людину.
•                  Не встояти злу проти добра.
•                  Шляхом зла не доходять до добра.
•                  Твоя краса — в твоїй доброті.

Музичний провулок

•                Добро — це щастя для всіх людей. Якщо людина робить добро іншій людині, то від цього приємно їм обом. Люди кажуть: «З добрим — до­бре!»

Якщо людина добра, з нею хочуть спілкувати­ся, її всі люблять.

•                Чи знаєте ви пісні про добро?

(Учні виконують пісні, зокрема «Пісеньку Леопольда» ,«Якщо добрий ти») та «Дорогою добра».)

Казкова галявина

•                Послухайте казку «Добро і зло». Які порт­рети героїв можна намалювати?

Одного разу Добро завітало на гостину до Зла. Зло почало пригощати Добро чаєм, але в кухлик замість цукру поклало сіль, Добро скуштувало, але нічого не сказало Злу. Тільки подякувало за гостину. А коли Добро йшло від Зла, воно сказа­ло: «Щось цукор у вас не солодкий, візьміть гро­ші, купіть собі цукерок до чаю».

Зло образилося, йому довелося взяти гроші. Так Добро віддячило Злу добром за зло.

(Учні словесно малюють Зло і Добро.)

Вправа «Займи позицію»

•                Що легше зробити — добро чи зло? Чому?

Метод «Прес»

Я вважаю, що...

Оскільки...

Наприклад...

Отже...

Вихователь. Зло є причиною війн, голоду, знущань, зради, обману. Але добро завжди сильніше, ніж зло. Люди цінують і довго пам’ятають добрих людей, допомагають їм у скрутку хвилину, а від злих намагаються триматися подалі. Злі люди завжди одинокі.

З давніх-давен відомо, що бути добрим корис­но. Доброзичливі люди почуваються добре і дов­ше живуть.

Медики стверджують, що сварки, образи не­гативно впливають на організм людини, що біль­шість захворювань серця спричинені саме шкід­ливим впливом неправильної поведінки.

Про добрих, чесних, співчутливих людей ка­жуть, що у них «кришталево чисті душі», а про злих — що у них «чорні душі».

Будьте добрими!

Щоб люди вас поважали, приязно ставились до вас, ніколи не забувайте і завжди дотримуйте­ся золотого правила вихованості: «Стався до лю­дей так, як би хотів, щоб люди ставилися до тебе».

Фізкультхвилинка

Добре те, що сонце світить, (руки вгору)

Добре те, що вітер віє, (хитають руками)

Добре те, що ця трава,

(присідають і встають)

Разом з нами підроста.

(Присідають і встають.)

Добре гратися надворі,

(плещуть у долоні)

Добре вчитися у школі.

(Сідають зaпарти.)

Ігротека

Гра «Незакінчене. речення»

Добро — це... (корисна справа, вчинок).

Доброта — це... (чутливе, дружне ставлення до людей, до прароди).

Людям потрібна доброта, щоб...

Добра людина схожа на... (сонечко, що сві­тить і гріє).

 Гра «Ромашка»

Учні відривають пелюстки, читають уголос завдання і виконують його.

•                Назви хороші якості свого товариша.
•                Розкажи про свої добрі вчинки.
•                Пригадай, кого ти образив ненавмисно та зна­йди спосіб виправитися.
•                Зроби комплімент однокласниці.
•                Розкажи про добрі вчинки твоїх батьків.
•                Яку добру справу ти зробив сьогодні?

Гра «Якщо ти добра людина, ти маєш...»

(учні плещуть у долоні, коли хочуть відповісти «так»)

•                Допомагати мамі мити посуд.
•                Не вмиватися.
•                Шанувати працю інших людей.
•                Захищати слабшого.
•                Бути ввічливим.
•                Галасувати тільки на перерві.
•                Допомагати друзям у біді.
•                Бути працьовитим.
•                Обманювати.
•                Співчувати чужому горю.
•                Поважати старших.

Технологія «Мозковий штурм»

— Що асоціюється зі словами добро і зло?

 

Добро(мама, милосердя, батьки, усмішка, дружба, допомога, ласка, любов).

Зло (смуток, зрада, брехня, скупість, горе, сльози, ворог).

Загадкова вулиця

Моральні задачі

1) Дівчинка щоденно купувала хліб старенькій бабусі, яка жила поруч. Батьки тішилися і хвалили дитину. А через деякий період Віра придбала собі нову іграшку.

• Звідки вона в тебе? — запитав батько.
• А мені бабуся платила щодня за те, що я їй купувала хліб,— спокійно і задоволено відповіла донька.
• І тобі не соромно? — розгублено запитала мама.
• А чому мені має бути соромно? Хіба я да­ремно працювала?

 

А ви як вважаєте? Яка ціна такої доброти? (Відповіді учнів.)

2)В Україні проживає майже 2 млн одиноких людей. Така вже їхня доля — залишитися у чотирьох стінах сам на сам зі своїми проб­лемами, хворобами. Знали б ви, як вони чека­ють, щоб хто-небудь із нас завітав до них. Тож поважаймо старість!

Старші хлопчаки відібрали у малюка м’яч і почали ганяти. Хлопчик гірко плаче.

Як би ви вчинили в такій ситуації? (Відпо­віді учнів.)

3)Попереду йде старенька бабуся. У неї з рук випадає кошик, і розсипаються яблука. Повз неї пробіг хлопчик, вигукнувши:

­- Бабусю, у тебе яблуко покотилося!

І побіг далі.

А як би ви вчинили? (Відповіді учнів.)

Рефлексія

У житті потрібно не тільки чекати на гар­ні вчинки від інших, але й віддавати тепло сво­єї душі оточуючим. Адже людина живе для того, щоб творити добро. Тоді вона стає чистішою, ду­ховно багатшою.

За життя людина робить багато вчинків — добрих та поганих. Але добро завжди перемагає зло. Кажуть, що людина повинна посадити дерево Добра і Доброї пам’яті.

На дошці — «Дерево добра».

Посадімо сьогодні Дерево добра. Напишіть на листочках, як ви зрозуміли поняття «добро», «доброта», і прикріпіть їх на дерево.

А Леопольд сьогодні вам дарує листівки «Пра­вила доброти».

НЕ ДОПУСТИ,ЩОБ СЕРЦЕ СПОРОЖНІЛО

Порожнє серце — прихисток для зла.

Живе без співчуття і без любові.

Бракує в ньому світла і тепла,

Нема поваги, гідності людської.

Порожнє серце і глухе, й німе

До бід і до волань про допомогу.

У ньому зло безрадісно живе,

Воно сліпе, воно не бачить Бога.

Не допусти, щоб серце спорожніло,

Плекай у ньому віру і надію.

Не дай, щоб зачерствіло, загрубіло,

Не загуби любові світлу мрію.

(Леся Вознюк)

Не забувайте їх! Сказав мудрець:

— Живи, добро звершай!

Та нагород за де не вимагай.

Лише добро і вищу правду віра

Людину відрізняє від мавпи і від звіра.

Хай оживає істина стара —

Людина починається з добра!

• Ось і добігла кінця наша подорож.
• Як почуваєтеся?
• Що запам’ятали?
• Що вас вразило?
• Яку б добру справу ви б хотіли зробити сьо­годні?

Нехай ніколи не згасне ваше бажання тво­рити добро на планеті Земля. Адже добро почина­ється з тебе!