Мета: дати уявлення про поняття впевненості, її характерні ознаки, вербальні й невербальні вияви впевненості й невпевненості; розвивати особистісну рефлексію; виховувати почуття впевненості в собі; показати використання методу бесіди – фасилітації та казкотерапії для розвитку особистісної рефлексії
Тема: Що означає бути впевненим у собі
Мета: дати уявлення про поняття впевненості, її характерні ознаки,
вербальні й невербальні вияви впевненості й невпевненості; розвивати
особистісну рефлексію;
виховувати почуття впевненості в собі;
показати використання методу бесіди – фасилітації та казкотерапії для
розвитку особистісної рефлексії
Хід заняття:
І. Організаційний момент
Привітання учасників заняття.
Мета: сприяти зближенню учасників групи та виявити їхні сподівання від роботи в групі.
Інструкція. Зараз у нас є 15 хв. Для того, щоб кожен з вас міг самопрезентувати себе, давши відповідь на запитання: чого я чекаю від цього заняття? Що я ціную в самому собі? Що є предметом моєї гордості? Що я вмію робити найкраще? Презентація відбуватиметься так: один з членів групи називає своє ім’я дає відповідь на поставленні запитання, закінчуючи називанням імені свого сусіда ліворуч та словами “...передаю слово тобі”, при цьому злегка торкається його. Наступний учасник дякує попередньому та сам дає відповіді на запитання і т.д., доки не відбудеться само презентація учасників групи.
Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи.
Хід вправи: психолог пропонує таку форму знайомства: назвати своє ім’я та продовжити речення: “Про мене кажуть, що я...”
Рефлексія: які думки у вас виникли під час виконання вправи?
ІІ. Вступне слово
Як ви гадаєте, чи потрібна тема „Що означає бути впевненим у собі”? Можливо, вона не варта нашої уваги? Чи потрібне нам таке почуття, як впевненість? (Відповіді учнів).
Яку б діяльність ми з вами не виконували, наша поведінка буде впевненою або невпевненою. Невпевненість виникає тоді, коли відбувається все не так, як нам хотілося б, як ми планували. Але я ще відкрию вам секрет, що невпевнена поведінка теж може бути різною. Іноді вона просто невпевнена, якщо людина не приховує цього. А от якщо приховує... Якщо приховує, то починає ховати її за зовнішніми ознаками надмірної впевненості (як ще іноді говорять – самовпевненості).
А які синоніми до слова „самовпевненість” ви могли б назвати? (Відповіді учнів).
ІІІ. Групова робота
А тепер завдання для кожного ряду (групи осіб)
І – пригадайте, будь ласка, хто з відомих вам казкових героїв поводився невпевнено;
ІІ – пригадайте, хто поводився самовпевнено (навіть брутально);
ІІІ – пригадайте, хто поводився впевнено.
Дякую вам за ваші відповіді. А тепер спробуємо визначити: що спільного ми можемо побачити в поведінці невпевнених героїв? Що спільного в поведінці самовпевнених героїв? Що спільного в поведінці впевнених героїв?
Я пропоную бажаючим від кожного ряду показати, яка була б міміка, жести хода:
І – у самовпевненого героя (як ви гадаєте, кого він нам показує?);
ІІ – у впевненого героя;
ІІІ – у невпевненого героя.
А тепер бажаючі можуть спробувати визначити, які слова міг би сказати цей герой, якби хтось з одногрупників попросив у нього списати домашню роботу, а йому б не хотілось давати списувати:
І – впевнений у собі;
ІІ – невпевнений;
ІІІ – самовпевнений герой.
Ну що ж, перевіримо чи правильно ви зрозуміли почуття цих героїв і передали їх у діях і словах. А допоможе нам у цьому таблиця:
Поведінка |
||
Невпевнена |
Самовпевнена |
Впевнена |
Якщо вам властиво вагатися, говорити тихо, запиняючись, відводити погляд, погоджуватися зі співрозмовником навіть тоді, коли ви не поділяєте його поглядів, якщо ви оцінюєте себе „нижче” за інших і страждаєте самі, щоб ненароком не засмутити інших, ваша манера поведінки – самозневажлива, невпевнена |
Якщо ви говорите голосно, перебиваєте співрозмовників, вживаєте образливі слова чи жести, кидаєте гнівні погляди, висловлюєтеся (звинувачуючи, обурюючись, вимагаючи), коли привід для цього вже минув, шаленієте, намагаючись висловити свої почуття і думки, „ставите себе вище” за інших і намагаєтеся принизити чи принижуєте інших. Ваша манера поведінки – агресивна, самовпевнена |
Якщо ви реагуєте на певні ситуації безпосередньо в той момент, коли вони виникають, відповідайте співрозмовнику негайно, у спокійному розмовному тоні й відкрито виражаєте свої думки і почуття (гнів, любов, незгоду, засмучення), цінуєте і поважаєте себе так само, як інших, і не принижуючи себе, не принижуєте і не намагаєтеся принизити інших. Таку манеру поведінки ми називаємо впевненою |
Нехтує своїми інтересами. Відчуває почуття душевного болю й занепокоєння. Відчуває незручність і невдоволення собою. Дає можливість іншим вирішувати за себе. Не досягає бажаної мети |
Нехтує інтересами інших. Виражає свої почуття, нехтуючи почуттями інших. Вирішує за інших і досягає бажаної мети, нехтуючи інтереси інших |
Задоволений собою. Виражає свої почуття. Відчуває задоволення. Може досягти бажаної мети. Робить вибір для себе |
Я гадаю, що ми з вами можемо записати: головне правило впевненості поведінки: впевнена людина позитивно ставиться до своїх вчинків, вміє показати свою значущість, поважаючи і не принижуючи при цьому інших людей.
ІV. Казка-метафора
Ви вже, напевно втомились розмовляти, тому я пропоную вам послухати казку, яка, можливо, допоможе вам зрозуміти, чому деякі люди поводяться невпевнено або самовпевнено в деяких ситуаціях, коли насправді і самі не знають, як треба було поводитися.
ПТАШЕНЯ
Казка-метафора до теми „Виховання впевненості”
(автор – Людмила Горюнова)
Серед густого непрохідного лісу росло величезне незвичайне дерево. Ви легко можете уявити собі це дерево: широкий стовбур, густе розлоге гілля і соковите листя. На цьому дереві жили пташки. Мама, тато і дітки-пташенята. Пташенята були просто чудові. Вони дуже любили гомоніти й веселитися, перелітаючи з гілки на гілки, голосно цвірінчати й пустувати. За це їм часто діставалося. То старий розумний пугач, прокинувшись, лаяв їх за шум, то сусідка-галка карала за неслухняність. Загалом, життя маленьких пташенят здавалося їм непростим.
Іноді вони навіть думали: „Можливо, ми щось робимо не так? Чому? Нас так часто карають, і ніхто нас не жаліє”. Спочатку чудових пташенят лаяли їхні батьки, за те, що вони дуже повільно збиралися в дитячий садок, потім в улюбленому дитячому садку лаяли вихователі за те, що вони пустували.
Пташенята так засмутились, що полетіли на далеку гілку старого дерева, де їх ніхто не знайде і не стане карати. Сидіти там було дуже сумно і нудно. І навіть страшно, тому що сонце туди не заглядало. Маленькі пташенята сиділи на гілці і тремтіли від страху, коли раптом у тиші вони почули шепіт. Справа в тім, що раніше, коли вони пустували і цвірінчали голосно, не могли чути, як шепотить старе добре дерево. Тепер же, коли вони сиділи зовсім тихо, вони почули ласкаві слова, що нашіптувало мудре листя.
Воно сказало їм, що дуже раде їх бачити, бо дуже любить маленьких пташенят і завжди готове з ними грати в різні ігри. А ще відкрило один великий секрет. Виявляється, кожна гілка цього дерева для чогось призначена. Є спокійні гілки, де можна поспати і відпочити; є веселі гілки, де можна гомоніти і веселитися; є розумні гілки, що можуть навчити різних важливих корисних речей; є гілки щастя, куди птахи прилітають, щоб подарувати один одному щось миле і гарне; є робочі гілки, куди усі прилітають, щоб працювати. Маленькі пташенята спочатку дуже здивувалися, а потім зрозуміли, що це дуже важливо і зручно для всіх. Вони полетіли на свої гілки, і тепер їм легко було здогадатися, де і що необхідно робити. Їхні батьки дуже здивувалися, коли помітили, які зміни відбулися з їх пташенятами. Тепер на кожній гілці пташенята з радістю робили те, що потрібно, а якщо їм цього вже не хотілося, вони могли в потрібний момент перелетіти на іншу гілку.
Життя маленьких пташенят одразу змінилося. Усі навкруг хвалили їх, їм усе вдавалося найкраще, тому що вони тепер не відволікалися на сторонні справи. Вони могли найкраще веселитися, найкраще вчитися і завжди знали, що їм треба робити.
Цікаво було б дізнатись, що саме хотів сказати нам автор? Давайте поміркуємо над цим.
V. Вправа „Якір”
А зараз оберіть зручне для вас положення, тричі глибоко вдихніть, розслабтеся... Пригадайте, будь ласка, справжню ситуацію з вашого життя, коли ви почувалися впевнено. Відтворіть її в своїй уяві в деталях, запам’ятайте почуття, які виникли. З’єднайте міцно великий і вказівний пальці, ви можете довільно викликати в себе почуття впевненості.
VІ. Вправа „Небо”
Мета: релаксація
Інструкція: Уявіть, що зараз літній погожий день. Ви лежите на траві. Відчуваєте м’якість і свіжість цієї трави, її запах? Лежачи на спині, ви дивитеся в небо: чисте, безхмарне, блакитне. Споглядаєте його деякий час. Ось у полі вашого зору опинився метелик. Коли він пролітає над вами, зазначте, яким він здається невагомим, як красиво за фарблені його крильця. Ви спостерігаєте, як він віддаляється. Тепер ви помічаєте високо в небі орла. Ви стежите за його польотом і поступово проникаєте все глибше в блакитну далечінь неба. Потім ви спрямовуєте свій погляд іще вище. Тепер ви помічаєте, що високо-високо в небі пропливає маленька біла хмаринка. Поспостерігайте за тим, як вона повільно розчиняється. Нарешті перед вами тільки безмежне небо. Відчуйте себе небом – нематеріальним, безтілесним, всеосяжним. Відчуйте, що у вас немає меж, що ви – всюди. Ви можете досягти всього, крізь усе проникнути, ніщо не в змозі вас зупинити. Усвідомте в собі відчуття легкості духу, ширяння, відсутності будь-якого тиску.
VІІ. Тест “Уверенность в себе”
Для оценки уверенности в себе предлагаем тест Райдаса.
Инструкция:
Вам будет предложено 30 утверждений, описывающих различные типы поведения.
Примерьте, пожалуйста, эти утверждения к себе и укажите степень вашего согласия или несогласия в баллах, а именно:
5 – очень характерно для меня, описание очень верное;
4 – довольно характерно для меня – скорее да, чем нет;
3 – отчасти характерно, отчасти нехарактерно;
2 – довольно нехарактерно для меня – скорее нет, чем да;
1 – совсем нехарактерно для меня, описание неверно.
*1. Большинство людей, по-видимому, агрессивнее и увереннее в себе, чем я.
*2. Я не решаюсь назначать свидания и принимать приглашения на свидания из-за своей застенчивости.
3. Когда подаваемая еда в кафе меня не удовлетворяет, я жалуюсь на это официанту.
*4. Я избегаю задевать чувства других людей, даже если меня оскорбили.
*5. Если продавцу стоило значительных усилий показать мне товар, который мне не подходит, мне трудно сказать ему «нет».
6. Когда меня просят что-либо сделать, я обязательно выясняю, зачем это.
7. Я предпочитаю использовать сильные аргументы и доводы.
8. Я стараюсь быть в числе первых, как и большинство людей.
*9. Честно говоря, люди часто используют меня в своих интересах.
10. Я получаю удовольствие от общения с незнакомыми людьми.
*11. Я часто не знаю, что лучше сказать привлекательной женщине (мужчине).
*12. Я испытываю нерешительность, когда нужно позвонить по телефону в учреждение.
*13. Я предпочту обратиться с письменной просьбой принять меня на работу или зачислить на учебу, чем пройти собеседование.
*14. Я стесняюсь возвратить покупку.
*15. Если близкий и уважаемый родственник раздражает меня, я скорее скрою свои чувства, чем проявляю раздражение.
*16. Я избегаю задавать вопросы из страха показаться глупым.
17. В споре я иногда боюсь, что буду волноваться и дрожать.
18. Если известный и уважаемый лектор выскажет точку зрения, которую я считаю неверной, я заставлю аудиторию выслушать и мою точку зрения.
*19. Я избегаю спорить о цене и торговаться.
20. Сделав что-нибудь важное и стоящее, я стараюсь, чтобы об этом узнали другие.
21. Я откровенен и искренен в своих чувствах.
22. Если кто-то сплетничает обо мне, я стремлюсь поговорить с ним об этом.
*23. Мне часто трудно ответить «нет».
*24. Я склонен сдерживать проявление своих эмоций, а не устраивать сцены.
25. Я жалуюсь на плохое обслуживание и беспорядок.
*26. Когда мне делают комплимент, я не знаю, что сказать в ответ.
27. Если в театре или на лекции мне мешают разговаривать, я делаю замечание.
28. Тот, кто пытается пролезть вне очереди впереди меня, получит отпор.
29. Я всегда высказываю свое мнение.
*30. Иногда мне абсолютно нечего сказать.
Ключ
Результат
0-24: очень неуверен в себе;
25-48: скорее не уверен, чем уверен;
49-72: среднее значение уверенности;
73-96: уверен в себе;
97-120: слишком самоуверен.
Уверенный в себе человек обладает следующими качествами, проявляющимися в деятельности, в манере поведения и речи:
VІІІ. Підсумок
Піднесіть руку, у кого змінився настрій у кінці заняття, хто переконався в тому, що зможе поводитися впевненіше.