Година спілкування " Я хочу сказати своє слово..."

 

 

Виховна година «Я хочу сказати своє слово…»

 

                                                                    

Дмитришина     Катерина    Вікторівна,

                                                     учитель початкових класів Бахмутської    

                                                     загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів    №12                    

                                                     Бахмутської міської ради Донецької області,    

                                                     спеціаліст вищої категорії, старший учитель

 

 

Дати дітям радість праці,

                                                                                               Радість успіху у навчанні,

збудити в їхніх серцях почуття гордості,

власної гідності — це перша заповідь виховання.

В.О.Сухомлинський.

Мета. Продовжити формувати навички читання та критичного мислення, вчити оцінювати вчинки людини, аналізувати, робити висновки, розвивати активність, мовлення. Виховувати інтерес до творчості В.О. Сухомлинського.  Вчити дітей бачити красу, що оточує нас, пере­давати словами побачене; заохочувати їх до складання творів, виховувати любов до рідного краю, відчувати красу природи, бережливе ставлення до навколишнього сере­довища. Формувати у дітей почуття людяності, прагнення робити гарні вчинки, розуміння того, що людина - не просто частина природи, а найвище її створіння.

Обладнання: презентація  про життя і діяльність В.О. Сухомлинського,

тексти оповідань і казок письменника, виставка «Казки Василя Сухомлинського в малюнках дітей», ілюстрації до його творів, мікрофон.

Форма проведення: урок-роздум

 

                                                     Перебіг виховної години

 

1. Привітання (учитель запрошує дітей у коло, учні виконують завдання-привітання).

Учитель:

З гарним настроєм хто прийшов – махніть рукою!

Хто чує мене – кивніть головою!

Хто бачить мене - прошу оком моргнути!

Хто поважає  друзів - ті підводяться тихо!

Хто найвеселіший - ви всім усміхніться!

Хто ввічливий – сусідові злегка вклоніться!

Всіх вітаю! Сподіваюся у вас гарний настрій і ми з вами добре сьогодні попрацюємо! (Учні сідають за парти).

 

 

 

 

 

Учитель. Сьогодні ми будемо вчитися читати, переказувати, міркувати, передбачувати події, задавати питання та відповідати на них. Для того щоб урок був цікавим та продуктивним якими ви повинні бути? (Активними, працьовитими, розумними, уважними, вихованими).

1 учень.

Як людей полюбиш - пошануєш,

Силу для добра в душі відчуєш.

2 учень.

І закрутиться Земля скоріше,

Якщо разом станемо добріші.

3 учень.

Доброта з роками не старіє.

Доброта від холоду зігріє.

4 учень.

І якщо вона як сонце світить,

То радіють і дорослі, й діти.

Учитель. Любі діти, тему виховного заходу ви мені скажете самі, коли складете прислів’я. (Робота в групах. Скласти та пояснити деформовані  прислів’я).

• Не одяг прикрашає людину, а добрі діла.
• Погано тому, хто добра не робить нікому.
• Людина красна не словами, а добрими ділами.
• Добрий вчинок ніколи не пропаде.
• Дивись, не забудь, людиною будь.

Учитель. Як ви думаєте, про що ми будемо сьогодні говорити?

- Так про добро, людину, її вчинки. А допоможуть нам в цьому оповідання та казки великого педагога, мудрої людини В. О. Сухомлинського.

Презентація «Творчість В.О.Сухомлинського»

3. Асоціювання.

Учитель. Але перш ніж читати оповідання, ми засвітимо сонячні промінчики про те, якою людиною повинна буди людина.

скромна             добра             весела

 

чемна                    Людина                 працьовита

 

чесна              ввіялива                 щира

 

Бібліотекар. Якщо людина добра, то з нею хочеться говорити сміятись, частіше спілкуватись. Ось такою надзвичайно доброю людиною був В.О. Сухомлинський. Знаменитий педагог.

 

 

 

 

В.О. Сухомлинський — український письменник, вчитель. Його творчість сповнена любов'ю до природи, до рідного краю, до людей. Вирісши серед прекрасної природи він з раннього дитинства навчався бачити і відчувати прекрасне, а згодом все це передав у своїй творчості.

Героями його творчості найчастіше виступають діти. Його твори заставляють замислитися над питаннями. Вчать реагувати на вчинки героїв. Багато його творів були написані в процесі безпосереднього спілкування з дітьми, під час екскурсій, прогулянок, бесід. Вони були необхідні для того, щоб краще пояснити дітям події, явища, які вони спостерігали, викликали інтерес до них або змусили замислитись над вчинками, поведінкою.

В своїх оповіданнях про природу В.О. Сухомлинський закликає нас не тільки уважно придивитися до навколишньої дійсності, милуватися красою природи, а й вчить розуміти взаємозв'язки і взаємозалежність в природі. Заохочує пізнати життя тварин, рослин, птахів, бережно ставитись до приро.

Творчість В.О. Сухомлинського різноманітна. Він писав про природу, про стосунки між людьми, закликав берегти рідну природу. Бути добрими, не байдужими до чужого горя.

Зараз ми пограємо з вами у гру «Згадай своє почуття». Що ви відчували, читаючи твори В.О. Сухомлинського?

1 учень. Читаючи про струмок, я уявила свою першу зустріч з ним. Мені здалося, що він живий, я хотіла зупинити його рукою, але струмок не  зупинявся і біг далі, весело про щось наспівуючи.

2 учень. Згадуючи твір «Сніжинка», я відчуваю, як падають вони холодні на моє лице, мов білі мурашки. Вони зникають. Я їх  знову і  знову ловлю  на долоньки ,  щоб  подарувати  матусі, але вони розтанули…

3 учень. Згадуючи оповідання про квіти, кущі, трави, мене здивували квіти  у моєму  садку . Я їх пестила, співала  їм  колискові  пісні , а хилили  до  мене  свої  голівки  і ніжно  шепотіли  свої  казочки

4 учень. Я прочитала оповідання «Ледача подушка». І воно викликало в мене почуття  сорому. Я  намагаюся  не  бути  схожою  на  Яринку.

 (Учні розглядають малюнки дітей до творів Сухомлинського і аналізують їх.)

4. Визначення поняття  добра справа, добрий  вчинок, добра  людина.

Читання й стислий переказ творів В.О.Сухомлинського.

 

Я хочу сказати своє слово

Катерина Іванівна повела своїх маленьких першокласників у поле. Був тихий осінній ранок. Високо в небі летів ключ перелітних птахів. Вони тихо курликали, і від цього в степу було сумно.

Учителька сказала дітям:

—    Сьогодні ми будемо вчитися розповідати про осіннє небо. Хай кожен з вас добере для цього в рідній мові красиві і точні слова.

Діти притихли. Вони дивились в небо і думали. Через хвилину всі заговорили: «Небо синє-синє... Небо голубе... Небо чисте...» І все. Діти знову і знову повторювали одні й ті самі слова: синє, голубе, чисте.

Збоку стояла маленька Валя.

 

 

 

—    А ти, Валю, що хочеш сказати?— запитала Катерина Іванівна.

—    Я хочу сказати своє слово.

—    Яке ж твоє слово про небо?

—    Небо ласкаве...— тихо сказала дівчинка й усміхнулась.

Діти притихли. Вони враз побачили в небі те, чого не бачили досі: «Небо сумне... Небо тривожне... Небо зажурене... Небо холодне...»

А небо грало, трепетало, дихало, як жива істота. І діти дивилися в його сумні сині-сині осінні очі.

 

Питання для роздуму?:

• Про яку пору року згадує автор?
• Яка головна думка твору? Чому?
• Що треба вам змінити у своєму характері?
•  

Ледача подушка

Маленькій Яринці треба рано-рано вставати, до дитячого садка йти.
А не хочеться, ой, як не хочеться!
Увечері й питає Яринка дідуся:
— І чого це я рано ніяк не прокинуся?
— Це подушка в тебе ледача, — каже дідусь. — Ото саме тоді, як вставати не хочеться, візьми її, винеси на свіже повітря і добряче вибий — вона й не буде ледача...
Другого дня, рано-пораненьку, знов не хочеться вставати Яринці.
Але ж треба подушку провчити, лінощі з неї вибити!
Схопилась Яринка, швиденько одяглася, взяла подушку, винесла на подвір'я, поклала на лавку — та кулачками її, кулачками. Вернулась до хати, поклала подушку на ліжко — й умиватися.
Кішка на дереві нявчить. За вікном вітерець гуде. І дідусь у вуса усміхається.

 

Питання для роздуму:

• Яку ви собі уявляєте дівчинку Яринку?
• Чому дідусь у вуса усміхається?

 

А серце тобі нічого не наказало?

Андрійко прийшов зі школи і побачив заплакану! - матір. Він поклав книжки й сів за стіл. Чекає обіду.
—    А тата відвезли в лікарню, — каже мати. Занедужав батько.
Вона чекала, що син занепокоїться, стривожиться. Та син був незворушний, спокійний.
Мати великими очима дивилась на Андрійка.
—    А нам завтра до лісу йти, — каже Андрійко. — Завтра ж неділя. Учителька наказала, щоб усі прийшли до школи о сьомій ранку.
—    То куди ж ти підеш завтра? — запитала мати.
—    До лісу... Як наказала вчителька.
—    А серце тобі нічого не наказало? — спитала мати й заплакала.

 

Питання для роздуму.

• Як ще можна було б розв‘язити цю ситуацію, щоб не образити матір і батька? Приведіть приклади.

 

 

 

 

Горбатенька дівчинка

Клас розв'язував задачу. Учні схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав.

—    Відчини двері й подивись, хто там стукає,— мовив учитель.

Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п'ять пар очей впилися в незнайому дівчинку.

Вона була горбатенька.

Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки.

У їхніх очах була тільки цікавість. Вони дивилися на незнайому дівчинку й лагідно всміхалися.

Учитель полегшено перевів дух.

—    Цю дівчинку звуть Оля,— сказав директор.— Вона приїхала до нас здалеку. Хто поступиться їй місцем на першій парті? Бачите, яка вона маленька?

Усі шість хлопчиків і дівчаток, що сиділи за передніми партами, піднесли руки:

—    Я....

  Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит.

 

Питання для роздуму.

• Які риси характеру притаманні дівчинці?
• Подумайте і скажіть, як склалося життя в дівчинки Олі?
• Яку добру справу вчинили діти, а як би ви вчинили?

5. Гра "Якщо ти добра людина, то повинен ..."

Умова гри . Якщо людина повинна робити те, що я називаю, то ви плескаєте в долоні, а якщо ні, то тупотіть ніжками.

1 . Допомагати мамі мити посуд.

2 . Робити комусь зле, якщо цього ніхто не бачить.

3 . Не умиватися.

4 . Берегти рідну природу та охороняти її.

5 . Шанувати працю інших людей.

6 . Галасувати, коли хтось відпочиває.

7 . Бути вихованою, стриманою.

8 . Обманювати, хвалитися.

9 . Насміхатись з чужого горя.

10.  Добре вчитися, багато читати.

11 . Не слухати батьків.

12. Допомагати друзям у біді.

13. Ділитися тим що в тебе є.

14. Ображати інших.

15 . Захищати слабкого.

16. Спати на уроках.

17. Красти.

18. Любити своїх батьків.

Бачу, що ви знаєте, що має робити добра людина.

Бібліотекар: Василь Олександрович любив дітей і написав для них багато-багато цікавих казок: про ласкаве сонечко і м'яку зелену травичку, про

 

 

 

працелюбних мурашок і веселого метелика, про кращі риси людини, про дітей. В його казках переважає доброта, бо сам він був доброю людиною і хотів, щоб ви, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата й маму, свою рідну домівку і нашу велику прекрасну Батьківщину. В.О.Сухомлинський говорив: "Казки - це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови".

6. Розвиток мовлення. «СОНЕЧКО»

Прилетіло сонечко

На мою долонечку —

Крильця червоненькі,

Цяточки чорненькі,

По всіх пальчиках ходило

З мізинчика полетіло.

І до вас воно теж бажає сісти на долоньку.

—        Діти, а чим сонечко не схоже на справжнього живого жучка? (Роздати сонечка)-(Воно не кольорове).

—        Візьміть відповідний за кольором олівець  і  розфарбуйте його.

Робота за малюнком.(Квіткова  галявинка .На  небі  сонце. На ромашці  сонечко.    Поряд  дівчинка. Придумати  ім`я  дівчинці .)

—       Погляньте на малюнок. Сонечко теж завітало до дівчинки Світланочки. Зараз в групах складемо казку про дівчинку і жучка. Нам допоможуть опорні слова.

7. Конкурсна  гра «Хто  швидше  і  цікавіше?»

Складання казки (усно)  за опорними словами і малюнком:

- ніч, дощ, злива;

- ранок, жучок, дівчинка;

- небо, дітки, чекають;

- мокрі крильця, листочок, сонце;

- політ, дітки.

(Звучить  ніжна мелодія, діти в групах складають казку).

Бібліотекар. Ви ось тільки прислухайтесь, як вже ожила наша казка та починає говорити. Казка «Дівчинка і сонечко» народилася.

- А хто хоче розповісти казку ?

Казка «Світланка і сонечко».

Вночі пройшла злива. Вранці дівчинка Світланка побачила непритомного червоного жучка з чорними крапочками на спині. Вона звернулася до нього:

«Сонечку, Сонечку, полети на небо, Там твої дітки чекають на тебе!»

Але жучок не злетів. Тоді Світланка поклала його на листочок, щоб він обсушився.

Сонечко було вдячне дівчинці за надану допомогу. Сонце обсушило крильця маленькому жучкові, він полетів до своїх діток.

Що трапилось вночі з жучком?

З яким проханням звернулася до нього дівчинка?

Що вона вигадала зробити?

Чому вчить казка?

 

 

 

Бібліотекар. Діти, будь ласка, вдома складіть свою казку (на вибір).

8. Гра "Моя майбутня професія".

Умови гри.

Діти сидять в колі, передають один одному м'яч. В кого м'яч, той розповідає ким він буде в майбутньому і що доброго робитиме.

9. Учні пояснюють значення вислову.

«Гостре  словечко  коле  сердечко, а  добре  слово  допомагає …».

 Слухання тексту В. Сухомлинського "Добре слово".

Інтерв’ю «Я хочу сказати своє слово…».

— Що сталося з дівчиною?

— Що приносили родичі Олі?

— Що принесла бабуся?

— Чи допомогло це дівчинці стати здоровою?

— Хто ще завітав до Олі?

— Що принесла бабуся?

— Чого ж не вистачало Олі ? (Доброго слова).

Учитель. Іноді вистачає  лише   доброго слова, щоб звеселити людину, зробити їй приємно,  допомогти у біді. Недарма в народі говорять "Слово -  лікує, слово -  ранить".

10. Творче завдання.

Учитель. А тепер напишіть добрі слова один одному. Щоб від ваших слів стало приємно та радісно У своїй душі віднайдіть чарівне тепло одне для одного.(У дітей на парті  пелюстки квітів з аркушу паперу. Діти пишуть добрі слова. Підходять  до  дошки  і прикріпляють на галявину. Зачитують добрі  слова).

Учитель. У кожної людини є її Ангел-охоронець, який охороняє нас від біди. Якщо людина робить добрі справи Ангел радіє, а злі — плаче, тужить, втрачає свої сили.

Бібліотекар. Я бажаю вам, щоб ви робили тільки добро, щоб ваш Ангел-охоронець радів і завжди приходив на допомогу у тяжкі дні

Робіть добро і пам'ятайте, що ми люди.

11. Рефлексія. Методика «Речення з відкритим кінцем».

- Уявіть собі, що у вас є можливість перетворитися у Добро. Закінчіть речення про свої дії в образі Добра.

                                                Я – Добро

Я живу …….     Я роблю …….

Я знаю …….     Я мрію ……..

Я бажаю …

1 учень

Цей світ, як казка, як безмежне диво!

Захоплює, дивує, кличе ввись. 

 

 

 

Життя чарівне, я така щаслива,

І ти до цього світу придивись.

2 учень

В душі одразу сонечко засяє

І забринить проміння доброти,

Бо світ нас всіх, як мати пригортає, 

Лиш серденько відкрий до світла ти!

3 учень

Якщо людина добре серце має,
Вона іде у світ добро творить.
В її очах любов і ласка сяє,
Така людина сонечком горить!

Учитель. Будьте і ви, дітки, як маленькі сонечка. Творіть добро і вам відповідатимуть  любов'ю і щедрістю. Та й будуть на нашій планеті Земля мир і злагода.

Бібліотекар. Я хочу закінчити наш урок віршем:

Живи, добро звершай,

Та нагороди за це не вимагай.

Хай оживає істина одна:

Людина починається з добра! (хором).

За плідну роботу на уроці всім вам велике спасибі! Урок закінчено.

Звучить пісня «А я бажаю всім добра!