Година спілкування "Я маю право"

Підгірненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Новомиколаївського району Запорізької області

Я маю право

Година спілкування, проведена у 5 класі

класним керівником

Бейдик Н. І.

Підгірне

2019

Година спілкування на тему: «Я маю право».

Мета:

ознайомити учнів з основними правами дитини та закріпити їх; формувати правові знання школярів, почуття власної гідності; розвивати навички співпраці та взаємодопомоги між дітьми ; виховувати дисциплінованість, повагу до законів України, товаришів.

Обладнання: презентація « Я маю право», відеоролик, ілюстративний матеріал, роздаткові картки для гри.

Хід заходу

1. Організаційний момент.

Повідомлення мети заходу.

2. Бесіда.

В Україні Конституцією 1996 року офіційно закріплено право кожної людини на життя (ст. 27). (Слайд 1, 2).

Частина 2 статті 28 Конституції України закріпила положення про недопустимість катування, жорсткого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження чи покарання.

Частина 1 ст. 52 Конституції України передбачає рівність дітей у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Захист прав дітей в Україні здійснюється прокуратурою, органом опіки та піклування і органами внутрішніх справ.

Згідно із законодавством України права неповнолітніх дітей охороняються державою і мають наступні права: (Слайди 3 -8).

•                               Народитися і виховуватися в сім’ї;
•                               Право спілкування з рідними;
•                               Захищати свої права та інтереси;
•                               Відстоювати власну думку;
•                               Право на ім’я і його зміни;
•                               Право власності;
•                               Право на отримання безкоштовного лікування;
•                               Право на освіту.
•                               Право на повноцінне харчування
•                               Право на відпочинок і дозвілля
•                               Право на захист від фізичного та психологічного насилля
•                               Право на розвиток своїх здібностей і талантів.

(Слайд 9).Закон України “Про охорону дитинства”, прийнятий Верховною Радою України 26.04.2001 року на виконання Конвенції про права дитини, завданням якого є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав і законних інтересів дитини в Україні, забезпечує кожній дитині право:

•                               на житло – діти-члени сім’ї наймача чи власника житлового приміщення – мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником чи наймачем;
•                               на майно – кожна дитина в тому числі і усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку у спадщину майна і коштів батьків чи одного з них, у випадках їхньої смерті або визнання їх за рішенням суду померлими, незалежно від місця проживання; дитина, батьків якої позбавлено батьківських прав, не втрачає права на наслідування їхнього майна у випадку визнання батьків або одного з них рішенням суду безвісті відсутніми, дитина має право на утримання за рахунок їх коштів і майна.

Батьки або особи, які їх заміняють, не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати угоди, що зачіпають майнові та житлові права дітей та належать нотаріальному посвідченню чи спеціальній реєстрації.

Особлива турбота — дітям-інвалідам

Особлива турбота — дітям, які перебувають у конфлікті з законом Особлива турбота — дітям без сімей. (Слайд 10).

(Слайди 11 - 15).Сімейним кодексом України, Законом України “Про молодіжні та дитячі громадські організації”, Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, Законом України “Про освіту” права. А саме:

•                               бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також з питань сім’ї;
•                               власності на майно, придбане батьками або одним з них для забезпечення розвитку, навчання та виховання (одяг, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання);
•                               висловити свою думку щодо способу управління її майном та на відшкодування матеріальних збитків за шкоду, завдану її майну;
•                               з 14 років брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання, а також і на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними;
•                               з 16 років змінити своє прізвище та ім’я у порядку, встановленому законом;
•                               з 14 років вільно самостійно пересуватися по території України і вибирати місце перебування;
•                               з 16 років вільно самостійно виїжджати за межі України;
•                               з 6 до 18 років об’єднуватись у дитячі громадські організації;
•                               з 14 до 35 років об’єднуватись у молодіжні організації;
•                               противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї;
•                               звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій, а з 14 років – безпосередньо до суду.

Для забезпечення дітям можливості визначити себе як особистість і реалізувати свої можливості в безпечних і сприятливих умовах, в середовищі сім’ї або опікунів, для підготовки їх до життя у вільному суспільстві та захисту дітей створено ряд документів на державному та міжнародному рівні.

Конвенція з прав дитини є першим і основним міжнародно-правовим документом, обов’язкового характеру, що присвячений широкому переліку прав дитини. Учасниками цієї Конвенції є Святий Престол і всі країни – члени Організації Об’єднаних Націй, окрім США, Південного Судану і Сомалі.

Однак лише прийняти документ, який визначає права, недостатньо, головне
– знати його зміст і дотримуватися основних положень. «Конвенція про права дитини» була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада
1989 р. І одразу її підтримала 191 країна. Наша країна також ратифікувала цей документ 27 вересня 1991 р. Ратифікація означає, що усіма правами дитини, закладеними у Конвенції, діти нашої країни можуть користуватися, а наша держава повинна контролювати дотримання прав.
В Конвенції в першій статті записано «Дитина — це людська істота до досягнення нею 18- річного віку». Тому навіть після закінчення школи більшість з вас все ще залишатиметься дітьми. Конвенція ООН про права дитини — це ваші права. Ви можете не думати про них та не використовувати їх щодня. Але ви маєте знати, що вони існують і гарантовані вам державою. Вони — ваші! Текст Конвенції про права дитини готувався, обговорювався та узгоджувався більше десяти років. Конвенція ООН про права дитини — це угода між країнами. У ній записано, як уряд
кожної країни має дбати про дітей. Конвенція містить 54 статті. У них ви знайдете 40 прав, які має дитина. Найголовніші права, які виділяє Конвенція — це: усі діти мають право на життя разом зі своїми батьками, їхнє постійне піклування і турботу. І головне — усі діти рівні у своїх правах!

Пропонується проаналізувати та згрупувати права.

1. Група прав, які можна назвати «Піклуйтеся про мене». Це ті права, якими ви користуєтеся щодня — і вдома, і в школі (право на повноцінне харчування, на освіту, на медичну допомогу, на розваги, на відпочинок).

2. Група прав дитини «Не знущайтеся наді мною» (право кожної дитини на захист від примусової праці й від будь-якої роботи, яка може бути небезпечною для здоров'я дитини). Пояснення: у статті № 38 Конвенції записано «Діти, молодше 15-ти років, не можуть брати безпосередню участь у воєнних діях. Під час воєнних дій діти мають особливе право на захист і турботу».

3. Серед прав дитини є й такі, що враховують думку кожної дитини. В нашій країні не тільки дорослі, а й діти також мають право виражати свої погляди, сповідувати свою власну релігію, об'єднуватися з іншими дітьми. А ще ви маєте право на отримання інформації.

Окремо хочу сказати, що діти мають не тільки знати про свої права, а й вміти їх захищати. Познайомимося з деякми підлітками - правозахисниками, які не побоялися заявити всьому світу про проблеми, з якими вони стикаються, і займатися їх вирішенням усіма своїми – аж ніяк не дитячими – силами. У цих молодих людей, які почали займатися правозахисною діяльністю (деколи самі того не розуміючи) ще в дитинстві, точно є чому повчитися.

Данило СТОЛБУНОВ (Україна) (Слайд 16).

18-річний Данило є співзасновником благодійної правозахисної організації «TEENERGIZER», яка інформує молодь про проблеми ВІЛ і консультує тих, хто дізнався про свій статус. Він пише статті та охоче виступає на телебаченні, розповідаючи про те, як живе з ВІЛ-статусом. Данило публічно виступає проти дискримінації людей з ВІЛ і за розвінчання міфів навколо цього захворювання.

Северн КУЛЛІС-СУЗУКІ (Канада) (Слайд 16).

У віці 9 років Северн організувала Дитячу екологічну організацію «E.C.O.». У 1992 році, коли їй було 12, вона разом з іншими членами об’єднання взяла участь в Конференції ООН з екології та розвитку (Earth Summit) в Ріо-де-Жанейро. Там вона закликала дорослих змінити свою поведінку по відношенню до природи і ресурсів заради майбутнього дітей. Її виступ
перед представниками 172 країн світу викликав великий резонанс. Северн досі займається питаннями захисту навколишнього середовища і розумного розпорядження ресурсами, бере участь в міжнародних форумах.

Малала ЮСУФЗАЙ (Пакистан) (Слайд 17).

У 2012 році Малала була поранена талібами за свою відкриту позицію проти заборони на освіту для жінок. А після стала наймолодшою володаркою Нобелівської премії миру з формулюванням «За боротьбу проти утисків дітей і молоді та за права дітей на освіту». На той момент їй було 17 років. А на батьківщині її нагородили Зіркою Ордена Хоробрості. Малала заснувала фонд, який забезпечує якісну освіту для дівчаток і відкрила в Лівані школу для дівчаток-біженок з Сирії. Зараз їй 20 років і вона студентка Оксфорду. Анойяра ХАТУН (Індія) (Слайд 17).

19-річна Анойяра народилася і виросла в невеликому індійському селищі. Незважаючи на це, до 18 років вона вже двічі виступила в Організації Об’єднаних Націй, встигла зустрітися з екс-генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном, а також з Біллом і Меліндой Гейтс. Дівчина є активістом міжнародної некомерційної організації «Врятуйте дітей», в складі якої близько сотні груп дітей-активістів з різних країн. Всі разом вони борються з проблемами ранніх шлюбів, торгівлею дітьми, дитячою працею, а також виступають за належний медичний догляд та освіту для дітей.

Гра «Правове дерево». (Слайди 18 – 22).

На зворотній стороні листочків написано право або правило. Листочки права треба чіпляти з правої сторони дерева, а листочки-правила поведінки — з лівої. Діти поділені на команди, по черзі чіпляють «права» і «правила».

3. Підсумок уроку.

(Слайд 23). Отримати юридичну допомогу (від первинної консультації до захисту прав у судовому порядку) діти можуть через систему органів безоплатної правової допомоги. Адресу найближчої установи цієї установи можна дізнатися за номером телефону 0800213103 (дзвінки безкоштовні).

Крім того, в Україні діє всеукраїнська «гаряча лінія» - для дітей та про права дітей. Лінію, яка діє за номером 116111 або 0 800 500 225, відкрили у Міжнародному жіночому правозахисному центрі «Ла Страда-Україна». Тут маленькі українці знайдуть підтримку та пораду стосовно своїх проблем, якими їм нема з ким поділитися.

Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії», - насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.