Година сучасного інформування до Дня Соборності України

Сценарій виховного заходу, присвяченого Дню Соборності України

МЕТА:

• формувати національну свідомість учнів;
• познайомити з історичним фактом злуки українського народу;
• виховувати глибоку повагу та любов до Батьківщини,  почуття патріотизму та гордості за приналежність до українського народу;
• викликати інтерес до вивчення культурних надбань українців.

(Класна кімната прикрашена українською атрибутикою.)

Х І Д   ЗАХОДУ

На землі великій

Є одна країна:

Гарна, неповторна,

Красна, як калина.

І живуть тут люди

Добрі, працьовиті

І скажу. до речі,

Ще й талановиті.

Землю засівають

І пісні співають.

На бандурі грають

І вірші складають.

Про ліси і гори,

І про синє море,

Про людей і квіти…

То скажіть же, діти,

що це за країна? ( Україна )

• Україна – наша Батьківщина. Це земля, де ми народилися, де живуть наші батьки. В народі кажуть: «Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини».
• Сьогодні  наша Батьківщина, наша рідна земля святкує День соборності України. Ми зібралися разом, щоб теж відзначити це свято.

Інформаційне  повідомлення «День соборності України».

(Розповідь учителя. Демонстрація на карті ЗУНР та УНР, процесу їх злуки.)

Так трапилось, що протягом багатьох років Україна не мала єдиної території. Упродовж століть  землі України були розрізнені, належали до різних держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини, Литвi, Румунiї, Чехословаччинi. Майже 100 років тому карта виглядала так: ця частина української землі називалася ЗУНР – Західноукраїнська Народна Республіка. Інша частина української землі називалася УНР – Українська Народна Республіка. Але український народ постійно боровся за свободу і незалежність від інших країн. Українці мріяли об'єднати  частини України в  одну державу.

22 січня 1919 р. у Києві відбулося проголошення злуки (об’єднання) УНР i ЗУНР. День Соборності України став святковим днем українського календаря. Це велике державне свято. А чи знаєте ви, що означає слово соборність? Соборність – це об’єднання. Злилися відірвані одна від одної частини єдиної України. Соборність – це символ боротьби за волю, це єдність України.

Робота з картою сучасної України. Вправа «Називай міста України».

(Учитель показує на карті і називає міста України. Діти разом повторюють назви міст.)

Перегляд відеоматеріалу «Це моя Україна».

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов'їну.

           Володимир Сосюра

Перегляд презентації  «Що об’єднує українців?»

1. Державні символи

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави.

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх – ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє – небо, жовте –жито.

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня, знають діти.

Н. Поклад

Наш герб – тризуб.

Це воля, слава й сила.

Наш гімн – «Ще не вмерли України і слава, і воля». Звучить Державний Гімн України.

2. Україна – це …

Україна – це гори, ліси, степи, моря, озера й ріки. Це міста і села. А найголовніше – це люди, українці.

3. Національний одяг

Вишита сорочка — є найдавнішим одягом в Україні, сорочки носили жінки і чоловіки. Сорочки шили з двох шматків полотна і була вона довгою, вишитою біля шиї та на рукавах. У жіночій сорочці вишита верхня частина рукава. Чоловіча сорочка колись була простою без вишивки , а з часом почали її вишивати.

Пояс носили і жінки, і чоловіки.

Плахта і запаска    — незшитий поясний жіночий одяг, прямокутний кусок тканини з зав'язками. належали до давнього українського стою.

Штани (шаровари) — чоловіча частина одягу. Штани могли бути вузькі, до яких носили сорочку на випуск або широкі, тоді сорочку заправляли в середину.

Зі взуття носили постоли, черевики або чоботи. Чоботи червоні, жовті, рідше зелені зі шкіри — називали сап'янці. Постоли робили зі шкіри з шнурками.

Кептар  — частина одягу без рукавів. Носили жінки і чоловіки.

Шапка — шапки носили баранячі або шкіряні. Шапку з баранів — кучма. Капелюх з соломи називали бриль.

Вінок носили з живих квітів. Прив'язували до вінка і спускали по плечах кольорові стрічки в великій кількості. Вінок — символ життя, долі, життєвої сили.

Чоловіки в давній Русі носили довге волосся, в козацькі часи голови почали голити, залишаючи тільки «оселедець», який закладали за вухо.

Роздивіться, які сукні одягали наші красуні на конкурсі «Міс світу», як полюбляють вишиті сукні сучасні модниці, їх одягають на свята, на випускний вечір в школі. Українські відомі співаки виходять на сцену теж у національному одязі. А майстрині навіть ляльок одягають у національне вбрання.

4. Сорочка – вишиванка

Пропонуємо вам послухати відому пісню «Сорочка мамина». Слова і музику цієї пісні написала Наталія Май.

5. Народні символи

Рушник.

Рослини-символи.

У нас це верба, калина, тополя. Про це говорить прислів’я: «Без верби і калини нема України». Калина – символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом, а восени на ній червоні плоди.

Почувши слово «Україна», зразу ж уявляєш вербу над водою, тополю в полі...

А ще – барвінок, чорнобривці, соняшник, жито й пшениця.

А в цьому домочку, як у віночку

Тут господар — багатства володар,

Тут господиня — червона калина,

Тут дівочки, як квіточки,

Тут синочки, як колосочки!

Тварини-символи.

Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
— Де найкращая земля?
Журавель відповідає:
— Краще рідної немає!

   Платон Воронько

Українські національні страви.

Свята українців.

Поетична сторінка «Україна у віршах».

• А зараз до вашої уваги поетична хвилинка. Адже так багато українських письменників, що склали вірші на честь рідної країни, описавши всю її красу.

1

Є багатого країн на землі,

В них – озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

У всьому світі, кожен зна,

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна-єдина –

Це наша славна Україна!

2

Ми живемо під небом ясним,
а навкруги шляхи, поля.
І села, і міста прекрасні -
це рідний край, моя земля.

Високі крила журавлині,
співучі вірші Кобзаря.
Ми живемо на Україні -
це рідний край, моя земля.

3

Дав нам Бог лани широкі і степи, й поля!

Дав нам Бог гори високі, ріки і моря!

Дав нам Бог гаї зелені, пісню солов'я!

Дав нам Бог молитву неба, мамині слова!

Діти України, квіти України!

Чисті, як сльоза!

Діти України, квіти України!

Це ти і я!

4

Все, що рiдне, хай нам буде
Найдорожче i святе.
Рiдна вiра, рiдна мова,
Рiдний край наш над усе!
Щоб про це ми не забули
Нi на хвилю, нi на мить,
Хай Господь святий iз неба
Нас малих благословить.

Ю.Шкрумеляк

5

Любi, друзi! Хоч маленькi,

Ми вже добре знаєм,

Що звемося українцi

Й українських предкiв маєм.

Батько, мати, брат, сестричка

І всi iншi члени роду,

Всi належать до одного

Українського народу.

6

 «Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!» -

Говорять сьогодні дорослі й малі.

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти, на землі.

Презентація дитячих малюнків до виставки «Я люблю Україну».

Підсумок виховного заходу.

• Ми пишаємося, що  ми – українці, а наша Вітчизна – Україна,  земля,  дорога та мила серцю кожного із нас. Тож  давайте  вірити в краще майбутнє нашої рідної України.

Дякуємо всім за участь у святі: і тим, хто виразно розповідав вірші, і тим, хто готував малюнки на виставку «Я люблю Україну», і тим, хто уважно слухав і активно відповідав на запитання! Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я,  щастя,  добра і миру!