ГОДОНІМІКОН НОВОТРОЇЦЬКОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ЯК МАРКЕР ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ГРОМАДИ

Про матеріал

У статті досліджено назви вулиць і провулків Новотроїцького району як маркерів територіальної ідентичності населення. Здійснено годонімічне районування краю в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів. У науковий обіг введено нову дефініцію “годонімічне районування” та запропоновано авторське тлумачення поняття “територіальна ідентичність”. Створено ряд перцепційних схем, що візуалізують картографічну складову територіальної ідентичності населення регіону в контексті годонімічної гносеології.

Перегляд файлу

Горобець Артем Якович, учитель географії Отрадівської ЗОШ І-ІІІ ст. Новотроїцької районної ради, учитель вищої категорії, учитель-методист, методист навчально-методичного кабінету Новотроїцького РЦОНЗУО

ГОДОНІМІКОН НОВОТРОЇЦЬКОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ ЯК МАРКЕР

ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ГРОМАДИ

науковий обіг введено нову дефініцію “годонімічне районування” та запропоновано

авторське тлумачення поняття “територіальна ідентичність”. Створено ряд перцепційних схем, що візуалізують картографічну складову територіальної ідентичності населення регіону в контексті годонімічної гносеології.

Ключові слова: годоніми, годонімікон, перцепція, годонімічне районування, територіальна ідентичність, громада, фасилітація, колоборація.

Актуальність. Назви вулиць і провулків є закономірним наслідком сприйняття населенням особливостей території свого проживання. Тому годоніми, які є важливою складовою його географічного різноманіття, є динамічним пластом топоніміки та змістовно прив’язані до сьогодення, і тому відображають актуальний стан територіальної ідентичності громади.

Метою статті є дослідження годонімів Новотроїцького району як маркерів територіальної ідентичності населення.

Виклад основного матеріалу. В умовах динамічної трансформації взаємопов’язаних процесів глобалізації, фасилітації та колоборації все більшого значення набуває вивчення факторів внутрішнього генезису локального регіону, зокрема тих, що криються у здатності громади до самоусвідомлення та самоорганізації.

Саме територіальна ідентичність є одним з ефективних інструментів збереження місцевої територіальної специфіки, географічного різноманіття та, водночас, засобом протидії тотальної уніфікації простору в рамках глобалізації та оптимальним методом соціалізації особистості [1; 2].

Аналізуючи різноманітні наукові матеріали [3-6], ми даємо власне визначення поняттю “територіальна ідентичність”.

Територіальна ідентичність – сприйняття населенням особливостей території власного проживання.

Сукупність годонімів Новотроїцького району формується під впливом специфічних для цієї місцевості факторів, тому є складовою локальної географічної системи. Особливості назв вулиць і провулків сприймаються населенням і виступають для нього фактором перцепції спорідненої та відособленої територій. Таким чином, відмінності годонімікону, тобто якісних і кількісних співвідношень між ними, є одним з індикаторів територіальної ідентичності громади.

Здійснивши просторово-часове вивчення назв вулиць і провулків Новотроїцького району [7-9], ми виділяємо 6 груп територіальної ідентичності: 1) антропонімічну; 2) природну; 3) господарську; 4) вторинну; 5) символічну; 6) орієнтирну.

Автором здійснено годонімічне районування території регіону на основі семантичної класифікації в розрізі адміністративно-територіальних одиниць і в розрізі населених пунктів. Отже, виникла потреба введення в науковий обіг нової дефініції “годонімічне районування”.

Годонімічне районування – поділ території на ареали за подібністю генезису, етимології чи семантики назв вулиць і провулків та їх картографічна візуалізація.

У контексті адміністративно-територіальних одиниць, виділено 5 країв:

1. Антропонімічний: Новотроїцька селищна рада, Сиваська селищна рада, Василівська сільська рада, Горностаївська сільська рада, Громівська сільська рада, Новомиколаївська сільська рада, Новопокровська сільська рада, Подовська сільська рада, Федорівська сільська рада, Чумацькошляхівська сільська рада; (10)

2. Символічний: Дивненська сільська рада, Зеленівська сільська рада,

Новомихайлівська сільська рада, Олександрівська сільська рада; (4)

3. Економічний: Сивашівська сільська рада, Чкалівська сільська рада; (2)

4. Вторинний: Одрадівська сільська рада; (1)

5. Комбінований (місцеві ради мають рівну кількість годонімів різного типу): Воскресенська сільська рада (антропоніми й економічні назви), Сергіївська сільська рада (економічні назви та назви-орієнтири). (2)

На основі проведеного дослідження створено перцепційну схему годонімічного районування Новотроїцького району в розрізі адміністративно-територіальних одиниць (Додаток А).

У контексті населених пунктів, виділено 7 країв:

1. Антропонімічний: смт. Новотроїцьке, смт. Сиваське, с. Василівка, с.

Воскресенка, с. Горностаївка, с. Громівка, с. Водославка, с. Новопокровка, с. Подове, с. Кривий Ріг, с. Новомиколаївка, с. Чумацький Шлях; (12)

2. Символічний: с. Попелак, с. Перемога, с. Новомихайлівка, с.

Олександрівка, с. Софіївка, с. Двійне; (6)

3. Економічний: с. Лиходідівка, с. Сергіївка, с. Новоукраїнка, с. Чкалове, с.

Садове; (5)

4. Вторинний: с. Одрадівка; (1)

5. Орієнтирний: с. Вознесенка; (1)

6. Природний: с. Свиридонівка, с. Калинівка, с. Ковильне, с. Ясна Поляна;

(4)

7. Комбінований: с. Захарівка (вторинні назви та назви-орієнтири), с. Благовіщенка (природні та символічні назви), с. Дружелюбівка (назви-орієнтири, антропоніми, символічні, меморіальні), с. Дивне (природні, економічні, антропонімічні й символічні назви), с. Зелене (природні, меморіальні та символічні назви), с. Маячка (природні, економічні й символічні назви), с. Качкарівка (економічні назви та назвиорієнтири), с. Федорівка (антропонімічні й економічні назви), с. Метрополь (символічні й економічні назви), с. Катеринівка (символічні та антропонімічні назви), с. Новорепівка (природні, символічні, економічні назви й назви-орієнтири), с. Воскресенське (антропонімічні та економічні назви), с. Сивашівка (символічні та економічні назви), с. Заозерне (економічні, символічні назви та назви-орієнтири), с. Овер’янівка (природні й економічні назви). (15)

На основі проведеного дослідження створено схему годонімічного районування Новотроїцького району в розрізі населених пунктів (Додаток Б).

Аналізуючи вищезгадані годонімічні районування регіону, можемо констатувати: локалізація територіальної ідентичності співпадає в межах 50% в межах кожного краю, окрім комбінованого, де вона суттєво різниться. Причиною такого результату є поєднання назв вулиць і провулків одного типу класифікації кількох населених пунктів у межах адміністративно-територіальних одиниць.

На основі вивчення назв вулиць і провулків Новотроїцького району як маркерів територіальної ідентичності, можна зробити наступні висновки:

1. у перцепції населення регіону в кожній групі годонімів домінуючими є:

- Хрононіми: 8-го Березня, 40 років Перемоги;

- Орієнтири: Центральна, Південна;

- Природні: Степова, Зелена;

- Економічні: Садова, Шкільна;

- Меморіальні: Першотравнева, Соборна;

- Символічні: Миру, Молодіжна;

- Вторинні: усі 7 годонімів одноразово зустрічаються в поселеннях; - Антропоніми: Т. Шевченка, Чкалова.

2. субетнічна ідентичність виражена в 7 населених пунктах (смт. Новотроїцьке, смт. Сиваське, с. Сивашівка, с. Новомиколаївка, с. Чкалове, с. Новомихайлівка, с. Громівка), де має місце годонім “Таврійська”, що вказує на її поширення в південній, південно-західній, південно-східній, східній та центральній частинах регіону; відсутня вона в мешканців північної, північно-західної та північно-східної частинах, що пояснюється розташуванням даної місцевості на периферії історико-географічної території. Варто відмітити, що в 4 з вищезазначених поселеннях назва вулиці етнічної приналежності з’явилася після перейменування, що демонструє зростання субетнічної ідентичності населення центральної (с. Чкалове), південно-західної (с. Громівка, с. Новомиколаївка) та південно-східної (с. Новомихайлівка) частин (Додаток В);

3. розглядаючи національну ідентичність, то вона наявна в 3 населених пунктах (смт. Новотроїцьке, смт. Сиваське, с. Василівка), де розміщені вулиці з назвою “Українська” та “Херсонська”, що вказує на її поширення в центральній, східній та південно-західній частинах району та збіг з ареалом субетнічної ідентичності (Додаток

В);

4. територіальна ідентичність антропонімічної групи домінує в 12 населених пунктах району та поширена в цетральній, південно-західній та північній частинах; зменшується в північно-східному, південному, південно-східному та східному напрямках;

5. територіальна ідентичність виражена й годонімами, які найменовані на честь відомих місцевих мешканців. Аналізуючи їх просторове розміщення, то відмічаємо, що вони мають місце в 13 населених пунктах: смт. Новотроїцьке, смт. Сиваське, с. Громівка, с. Подове, с. Федорівка, с. Новомиколаївка, с. Катеринівка, с. Воскресенка, с. Олександрівка, с. Чумацький Шлях, с. Сивашівка, с. Горностаївка, с. Василівка. Поширення даних назв спостерігається в межах усього Новотроїцького району, окрім північно-східного. Найбільша ж щільність характерна для північної (с. Чумацький Шлях) та південно-західної (с. Новомиколаївка, с. Василівка) частин регіону, що вказує на їх віддаленість від найбільших населених пунктів краю: смт. Новотроїцьке та смт. Сиваське. Отже, ядра локальної антропоідентичності знаходяться в малих селах на периферії району та їх концентрація зменшується від півночі й південного-заходу в напрямку центру, півдня, сходу та північного-сходу. Крім того, аналіз перейменованих годонімів свідчить про те, що кількість антропонімічних назв найменованих на честь відомих місцевих мешканців збільшилася на чотири в трьох населених пунктах (с. Громівка, с. Подове, с. Федорівка). Даний факт демонструє поширення локальної антропоідентичності на північ і південний захід (Додаток Г).

6. територіальна ідентичність символічної групи домінує в 6 населених пунктах і поширена в північно-східній, південно-східній та північній частинах; зменшується в центральному, східному, західному напрямках;

7. територіальна ідентичність господарської групи домінує в 5 населених пунктах і фрагментарно поширена в північній, південній та західній частинах району; зменшується в центральному, західному й східному напрямках;

8. територіальна ідентичність природної групи домінує в 4 населених пунктах і фрагментарно поширена в західній, південно-східній, північно-східній частинах; зменшується в східному, центральному, південному, північному напрямках;

9. територіальна ідентичність вторинної групи домінує в 1 населеному пункті та поширена лише в східній частині району;

10. територіальна ідентичність орієнтирної групи домінує в 1 населеному пункті та поширена лише в південній частині району;

11. порівнюючи кількісні показники вулиць і провулків у межах населених пунктів, то встановлено, що в сорока з них їх число залежить від розмірів поселення: чим воно більше, тим і їх більше, і навпаки. Однак, винятком є 4 села (с. Двійне, с. Воскресенське, с. Чумацький Шлях, с. Подове), де кількість годонімів не відповідає їх площі та є переважаючою, що пояснюється історичними аспектами заселення.

Висновки. Таким чином, дослідивши назви вулиць і провулків як маркери територіальної ідентичності, констатуємо: а) годоніми виступають у якості об’єктивних маркерів регіональної ідентичності населення, які можна ефективно використовувати для оцінки сили ідентичностей, їх просторового поширення, змін у часі й просторі; б) назви вулиць і провулків дають змогу проаналізувати процеси міграції населення по території Новотроїцького району з одних регіонів до інших, встановити їх напрямки та масштаби, головні центри тяжіння ідентичностей, ступінь збереження та вираження ними своєї субетнічної ідентичності на новому місці проживання; в) на досліджуваній території спостерігаються значні відміни в силі прояву субетнічної та національної просторової ідентичності населення. Основна тенденція полягає в зменшенні сили даної ідентичності із півдня та південного заходу в напрямку до центральної та, особливо, північної частини району; г) нами виявлено внутрішню диференціацію територіальної ідентичності населення Новотроїцького району, що пояснюється історією заселення, міграційними процесами, впливом сусідніх територій та ментальністю; д) процес перейменування годонімів краю позитивно вплинув на територіальну ідентичність громади, показником чого є збільшення назв пов’язаних з місцевістю їх проживання та її сприйняттям; e) результати дослідження принагідно можна задіяти у формуванні іміджу краю, реформуванні адміністративнотериторіального устрою та мотивації населення до активізації національнопатріотичної фасилітації та колоборації.

Список використаних джерел

1. Горобець А. Краєзнавчо-топонімічна діяльність як засіб соціалізації учнівської молоді / А. Горобець // Топоніміка у краєзнавчій та позакласній роботі з географії: матеріали VI обласних краєзнавчих читань (29 січня 2016 р., м. Херсон) / за ред. З.В. Філончук. – Херсон: КВНЗ “Херсонська академія неперервної освіти”, 2016. – С. 39-43.

2. Топонімічна соціалізація учнівської молоді в позакласній роботі з географії / за ред. А. Горобця. – Херсон: Айлант, 2016. – 92 с.

3. Гнатюк О. Назви підприємств та організацій України як маркер територіальної ідентичності населення / О. Гнатюк // Київський географічний щорічник : наук. зб. – К., 2014. – Вип. 9. – С. 67-77.

4. Гнатюк О. Урбаноніми міст України як маркер територіальної ідентичності населення / О. Гнатюк // Часопис соціально-економічної географії: збірник наукових праць. – Харків, 2013. – Випуск 15(2). – С.144-147.

5. Нагорна Л. Регіональна ідентичність: український контекст / Л. Нагорна.

– К.: ІПіЕНД імені І.Ф. Кураса НАН України, 2008. – 405 с.

6. Трофимов А. Территориальная идентификация в географии и вернакулярные районы / А. Трофимов, М. Шарыгин, Н. Исмагилов // Геогр. вестник. – 2008. – № 1 (7). – С. 5-12.

7. Горобець А. Особливості топонімоутворення Новотроїцького району Херсонської області / А. Горобець, С. Дорогань. – Херсон: ПАТ “Херсонська міська друкарня”, 2013. – 234 с.

8. Горобець А. Годонімікон Новотроїцького району Херсонської області в контексті топонімічної гносеології / А. Горобець // Минуле і сучасність: Херсонщина. Таврія. Каховка: матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Каховка, 14-15 вересня 2017). – Херсон: видавництво “Гілея”, 2017. – С. 66-69.

9. Горобець А. Топонімічний словник Новотроїцького району Херсонської області. Видання друге: доповнене та перероблене / А. Горобець. – Херсон: Айлант, 2018. – 84 с.