22 квітня о 18:00Вебінар: Інтегроване навчання – вимога сучасності

Голодомор 1932-1933 роки

Про матеріал
Виховна година до Дня пам'яті жертв Голодомору 1932 1933 років. У розробці є вірші, пісні і , навіть, танець. Мета: Розкрити суть трагедії голодомору 1932-1933 рр. та її вплив на долю українського народу, на історичну пам’ять сучасників; виховувати в учнів особистісні риси громадянина України, патріотизм на основі усвідомлення досвіду історії.
Перегляд файлу

 


 

 

 

 

Виховний захід


Клас :4-Б Класний керівник :Герасюта С. С. код міні - модуля :15.1.2

Дата проведення :21.11.2018


Мета: Розкрити суть трагедії голодомору 1932-1933 рр. та її вплив на долю українського народу, на історичну пам’ять сучасників; виховувати в учнів особистісні риси громадянина України, патріотизм на основі усвідомлення досвіду історії.

 

№ етапу

Зміст

Час, хв.

Форми роботи, Учасники

 

1. Звучить «Реквієм» Вольфганг Амадей Моцарт. Виходять ведучі

І Ведуча:

(запалює свічку, кожен учень перед читанням також запалює свічку пам’яті,

робить крок уперед)

Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами: 1921-1922, 1932-1933, 1947 років. Указом президента В.А. Ющенка було запро¬ваджено День пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій, який щороку відзначається у четверту суботу листопада. Пам’яті тих, хто загинув від голодомору 1932-1933 років присвячується наша сьогоднішня зустріч.

Пам’ять людей про голодомор тривалий час каралась смертю. Важко було мовчати, але мовчали. Людську пам’ять було взято під конвой. На роки, на десятиліття... Страшне приневолене мовчання... Довго чекали, але дочекались, коли ожила, проснулась людська пам’ять, розверзлись її глибини і заговорили вуста тисяч, мільйонів свідків трагедії, віддаленої від нас десятиліттями.

1

індивідуальна 8 кл.

 

2. 2 ведуча

1932-1933 рр. в Україні був великий голод. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безневинних людей зійшло у могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів. Кожен народ має свої традиції, історію, пам’ять. Минуло багато років  від часу тієї  страшної трагедії Голодомору 1932-1933 років. Ця тема не може бути байдужою для кожного з нас. Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодомором 1932-1933 років, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя.

1

індивідуальна 8 кл.


 

3. Записка загинувших під час голомору

В Україні під час Голодомору 1932-1933 років помирало щодня - 25 тисяч людей,

щогодини - 1000 чоловік, щохвилини - 17 чоловік.

 

Пекельні цифри і слова

У серце б’ють неначе молот. Немов прокляття ожива

Рік 32-ий. Голод. Голод.

У люті сталінській страшній Тінь смерті шастала по стінах. Восьми мільйонів, Боже мій! Не долічилась Україна.

1

індивідуальна

20. Тупіков Ілля

 

4. Записки з чорної книги

Анастасія Максимівна Кучерук, жителька с.Судачівка Чуднівського р-ну Житомирської області:

«На світі весна, а над селом надвисла чорна хмара. Діти не бігають, не граються, сидять на дворах, на дорогах. Ноги тонюсінькі, складені калачиком, великий живіт між ними, голова велика, похилена лицем до землі, лиця майже нема, самі зуби зверху. Сидить дитина і чогось гойдається всім тілом: назад, вперед, скільки сидить, стільки й гойдається. І безконечна одна пісня напівголосом: їсти, їсти, їсти. Ні від кого не вимагаючи, а так, у простір, у світ — їсти, їсти, їсти...».

1

індивідуальна

18. Невмирич Ростислав

 

5. Записки з чорної книги

Петро Макарович Соловищук з с.Луки Дашівського р-ну на Вінниччині:

«Батько кладе на тачку моїх два брати і сестру, везе на цвинтар. Розгріб лопатою мамину могилу, розгорнув рядно, поклав їх туди ж, до мами. Батько почав лопатою кидать землю в яму, а я собі руками. А тоді помер і батько... І так від моєї родини ніякого сліду — ні могили, ні хреста. Тільки імена».

1

індивідуальна

4. Гуленко Павло

 

6. Записки з чорної книги

. Голодне лихоліття найбільше вразило дітей. Третина всіх померлих від голоду – діти. Обліком дитячої смертності не займався ніхто. В Україні було 55 тисяч сіл і в кожному помирали діти.

1

індивідуальна

10. Киричок Ілля,

13. Лещенко Артем


 

7. Вірш "Бозю"

Бозю! Що там у тебе в руці?  Дай мені, Бозю, хоч соломинку, Щоб не втонути в Голодній ріці! Бачиш, мій Бозю, я ще Дитинка,

Тож підрости хоч би трохи бодай: Світу не бачив ще білого, Бозю,  Я пташенятко, прибите в дорозі, Хоч би одненьку пір’їночку дай: Тато і мамо — холодні мерці.

Бозю, зроби, щоб їсти не хтілось! Холодно, Бозю! Сніг дуже білий,

... Бозю, що там у тебе в руці?..

1

індивідуальна

14. Літвінова Злата

 

8. Пісня О. Білозір «Свіча»

Виконує Котова С., дівчата танцюють

1

групова

Дівчата класу, 12. Котова Софія

 

9. ТСН "Про голомор"

Фільм про голодомор

10

колективна Герасюта С.С.

 

10. 1 ведуча

Мало знайдеться не тільки в історії України, а й світу, таких жахливих трагедій, як голодомор 1932-1933 років. Голод – це не тільки смерть, а й духовна руїна, знищення здорової народної моралі, втрата ідеалів, занепад культури, рідної мови, традицій. Пекло, створене в Україні на початку 30-х років ХХ століття, не можна ні з чим порівняти ні у вітчизняній, ні у світовій історії. Більшовицький режим вирішив голодом поставити український народ на коліна, змусити його будувати «комунізм» на кістках мільйонів. Розпочалася тотальна війна: людей не рубали, не стріляли – у них просто забирали всю їжу, оточили військами і спокійно дивились, як вони повільно, у нестерпних муках, помирають від голоду.

1

індивідуальна 8 кл.

 

11. Слова учня

Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. І тих, кого вона зачепила своїм чорним крилом, і тих, хто народився після тих страшних років. Вона завжди буде об’єднувати всіх живих одним спогадом, однією печаллю, однією надією. Адже й нині живе у пам’яті народу прокляття тим, хто збиткувався над його долею і життям. Ще й досі у сни селян приходять ці похмурі тіні, ще й досі кровоточать роз’ятрені серця, болить душа, що звідала горе до краю.

1

індивідуальна

19. Таскаєва Марина

 

12. Про Кобзар

історична довідка

Плаче за своїми дітьми Україна-мати. Плаче і не може втішитись, бо їх немає. Підносить молитву церква Христова, щоб Господь упокоїв їхні душі праведні.

У трагічні часи великий Кобзар був завжди зі своїм народом. До нього звертались люди як до свого захисника і в часи голодомору.

1

індивідуальна

6. Єрьоменко Ярослав


 

13. вірш Кобзаря

Встань, Тарасе, з домовини, Глянь на горе України Пухнуть люди, мруть, конають Та Сталіна проклинають.

1

індивідуальна

9. Іскендеров Гліб

 

14. Хвилина мовчання. Слова учня

Пом’янімо хоч сьогодні, із запізненням у багато років, тих великомучеників нашої тяжкої історії – мільйони українських селян – жертв, небаченого в історії людської цивілізації голодомору, хвилиною мовчання і помолимось за їхні невинні душі. Прошу всіх встати

1

колективна

3 кл, 4-А кл, 1. Гандера Олексій,

4-Б кл, 5 кл, 6 кл, 7

кл, 8 кл., 9 кл, 1 кл,

2 кл

 

15. Слова учня

Це було не стихійне лихо. В селах зібрали великий урожай хліба. Але весь хліб з колгоспів було наказано здати і вивезти. Вивезли навіть той, що залишився на насіння. Потім почали забирати хліб і у селян. Коли хліб було відібрано, відбирали все, що можна було їсти. Люди з’їли все ще до Нового року. Різдво було голодним. Вижили ті, у кого хтось працював в місті. Там видавали пайок, хоч він був бідненьким. У селах Східної України вимирали цілі села, славні козацькі родини. Люди були доведені до відчаю. Пухли від голоду і божеволіли. Їли полову, парили солому.

1

індивідуальна

14. Літвінова Злата

 

16. 2 ведуча

А хліб був і був він не за три дев’ять земель, а на території районів, де голод косив людей. Із спостережень англійського журналіста В.Вільямса, з його репортажу:

1

індивідуальна 8 кл.

 

17. З репортажу

«Я бачив на власні очі в Совєтській Україні урожайні поля, нива за нивою покриті незібраним збіжжям, яке було залишене гнити. Були такі райони, де ми могли їхати цілий день між нивами почорнілої пшениці і бачити тільки де-не-де мало оазу, де було зібрано жниво. Це тому, що минулої весни так багато хліборобів померло з голоду, а інших вивезли – була відповідь, яку постійно одержував, коли розпитував про це неймовірне марнотратств...», мова про осінь 1933 року...

1

індивідуальна

17. Мутьєв Дмитро

 

18. Вірш

В той рік заніміли зозулі, Накувавши знедолений вік. Наші ноги розпухлі узули В кирзаки-різаки у той рік.

У той рік мати рідну дитину Клала в яму, поклавши на бік,

Без труни, загорнувши в ряднину... А на ранок – помер чоловік.

І невтому, трудягу старого Без хреста повезли у той бік... І кістьми забіліли дороги

За сто земель сибірських, сто рік.

1

індивідуальна

16. Моссур Василиса


 

19. 1 ведуча

Злети у думці над Україною і зримо побачиш, жахаючись, що вона, як ніяка інша земля, густо вкрита могилами. Великими і малими, відомими і невідомими.

1

індивідуальна 8 кл.

 

20. Слова учня

В .Мусимо сказати, що Україна – то велика могила, в якої немає ні кінця, ні краю. Ніхто не спроможний виміряти її глибину, і копають нам її протягом століть чужі і свої

1

індивідуальна

8. Ізюм Владислав

 

21. Слова учня

. Копають і закопують нас мільйонами, серед них і 8 мільйонів заморених голодом. І серед них ті, які могли стати великими вченими, поетами, хліборобами, художниками… Але не стали ними.

1

індивідуальна

2. Гершун Варвара

 

22. Вірш "Україна"

О, як же ти не вмерла, Україно,  Бо скільки ж то зловісницька мета

Звела людей, приречених безвинно, – Й ніхто за це ні в кого не спитав.

Чому, чому, чому, чому Гонили правду у тюрму? Чому від голоду вмирали? Чому церкви поруйнували? Чому так знищили багато? Чому не судять винуватих?

1

індивідуальна

11. Ковальська Марія

 

23. 1 ведуча

Життя людське ― найсокровенніший дар Божий, і кожне ― дорожче над усі цінності земні й небесні, і кожне має зберегтися в пам’яті поколінь і нинішніх, і грядущих, бо ми люди. Ніколи не пізно...

Покаятися і стати на шлях істини і любові, бо голоси мучеників з тридцять третього, що померли насильницькою жахливою смертю, волають до наших сердець й розуму, хочуть сказати пекуче слово правди.

1

індивідуальна 8 кл.

 

24. Вірш

Згадайте нас – бо ми колись жили. Зроніть сльозу і хай не згасне свічка! Ми в цій землі житами проросли, Щоб голоду не знали люди вічно.

1

індивідуальна

5. Добрунова Владислава

 

25. Слова учня

Тому ми сьогодні згадуємо цю трагічну сторінку історії українського народу, та даємо обіцянку передати знане прийдешнім, щоб світла пам’ять спокутувала несправедливе замовчування минулого.

1

індивідуальна

15. Мигденко Дамір


 

26. Інсценування Україна

Богородице! Матір наша небесна! Куди ж ти відійшла?

Чого ж залишила мою землю і народ мій на поталу червоних дияволів?

Чи ж не бачиш криниці, повної українських сліз?

Чи ж не бачиш, що то вже не я – Україна, а велетенська могила? Де ж ви, сили небесні?!

(із-за куліс)

І стояла вона осліпла від горя, напівблаженна, мукою підпирала небо. Мати-Україна на велетенському хресті розп’ята.

Україна: (шепоче)

Дітоньки мої, заждіть! Івани, Марії, Тараси, стривайте! Куди ж ви, як же я без вас?

Україна: (голосніше)

Прости, небо! Прости, земле! Простіть, зорі! Всі сили земні і небесні, простіть!

1

індивідуальна

7. Ігнатенко Поліна

 

27. Пісня "Присвячена пам яті жертв голомору"

Співають усі

4

колективна 4-Б кл

 

28. Слова вчителя

Ми закликаємо усіх присутніх згадати у своїх молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час великого Голодомору. Хай же пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави, на власній землі!

1

колективна Герасюта С.С.

 

docx
Додано
22 лютого
Переглядів
48
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку