Виховна година з історії України та народознавства.

Про матеріал

Мета: поглиблювати знання з історії України та народознавства для учнів початкової школи

Перегляд файлу

Виховна година

День українського козацтва

Мета: поглиблювати знання з історії України та народознавства.

14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє свято, дуже молоде – День захисника України. Усі ці свята дуже взаємопов’язані й виникали послідовно. 14 жовтня православні християни святкують день Покрови Пресвятої Богородиці. У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні. Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І. до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами.

Для українських козаків день Покрови Божої Матері був найбільш шанованим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю Заступницею і Покровительницею. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови. Козаки кожного дня за загальним сигналом вставали до схід сонця та йшли на річку купатися, не зважаючи на пору року. Після цього сідали за стіл у курені снідати. На сніданок подавалася соломаха, — житнє борошно, зварене у воді й засмажене олією. Після сніданку всі йшли на заутреню молитву до січової церкви (звучить запис молитви), прали одяг, лагодили зброю, човни, укріплення. Козаки вправлялися верхи на конях, змагалися в-стрільбі, фехтуванні, доланню рівчаків та перешкод — билися на шаблях "до першої крові". Часто змагалися цілими куренями. У січовій школі в цей час молодих козаків навчали письму, церковному читанню, хоровому співу, музиці, танцям. Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом козаки йшли обідати. На обід подавалися тетеря — зварене пшоно або житнє борошно на квасі, варена або печена риба, мед, пиво, галушки, юшка з риби, що називається щербою, куліш із салом, баранина, дичина. Після обіду співали пісні, думи, слухали розповіді і гру кобзарів. Надвечір дзвонили дзвони січової церкви, закликаючи козаків на молитву. В церкві всіх зачаровував хор січової школи, який складався з хлопчиків-підлітків. Після молитви козаки йшли в курені вечеряти. На вечерю подавали гречані галушки з часником, або щербу. Після Вечері хто грав на скрипці, на сопілці, бандурі, бубнах, а хто співав пісень. Спалахували загальні козацькі танці. Через деякий час, за винятком вартових Січ занурювалась в сон.

Відео «Дітям про козаків» (6,12хв)

Цікаво, що козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова. Певно, не знайдеться в Україні людини, яка б не знала про козаків. Про них складено безліч творів, книжок і фільмів. Про козацький рід співається й у нашому державному гімні. Образ сміливого парубка, котрий захищає честь та волю нашого народу, міцно закарбувався у пам’яті поколінь. Тож, козак в українській культурі – звитяжний воїн, озброєний захисник Вітчизни, що боронить віру, гідність та звичаї усього нашого народу. Унікальність історії нашого народу полягає в тому, що в козаччині виявлявся потяг до волі наших предків. Регулярні напади на українські землі кримських татар й турків, примушували українців боронити території. Якби наші предки не вигадали якогось дієвого способу оборони, цілком ймовірно. що український народ стерли б з лиця землі. Тож такою силою й стали козаки, які захищали не лише Україну, а й Польщу, Молдову, Угорщину й Австрію від загарбників. Козацтво ширилося й розросталося, а постійна небезпека та ймовірність раптових військових дій дуже загартувала й без того міцних воїнів.

Президент України Петро Порошенко встановив 14 жовтня святкування Дня захисника України й скасував святкування Дня захисника Вітчизни 23 лютого. «14 жовтня, Покрова Пресвятої Богородиці, ще з козацьких часів була святковим днем захисників Вітчизни.», – зазначив Петро Порошенко.

Для знавців історії конкурс- бліц "Козацьке слово"

Дерев'яна палиця з кулею в горі, яка може бути оздоблена коштовним металом та камінням; ознака влади (булава).
Перший Помічник кошового, документознавець (писар).
Верхній одяг козаків (жупан).
Козацький прапор (корогва)
Пасма волосся на голові в козака (оселедець).
Приміщення, де жили козаки, військова одиниця (курінь).
Вищий орган влади на Січі, який скликався і на Покрову, де право голосу мали всі козаки ( козацька рада)
На чому козаки по Дніпру ходили? ( на чайках)
Де була зведена перша Запорізька Січ? (о. Мала Хортиця)
Хто очолював козаків? ( гетьман)
Яке іще звання мав гетьман? ( кошовий отаман)
Яка церква будувалася на січовому майдані? ( Покрови Пресвятої Богородиці)
У басейні якої ріки козаки почали засновувати свою державу? ( р. Дніпро)

А іще спостережливий український народ зі святом покрови пов’язує багато прикмет. Ми пропонуємо вам на власному досвіді переконатися в їхній правдивості.

Народні прикмети на Покрову 14 жовтня

Яка погода на Покрову, такою буде і зима.
Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня - зима буде тепла, якщо ж вишня зелена - зима буде люта.
Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі - початок зими буде теплим, але згодом похолодніє.
Якщо в цей день сніг не покрив землю - не покриє в листопаді та грудні.
На Покрову вітер - весна буде вітряна.
Відліт журавлів до Покрови - на ранню зиму.
Якщо на Покрову сніг - буде багато весіль.
Хто сіє по Покрові, не має дати що корові.
Якщо на Покрову випав сніг, то буде він і в Дмитрів день (8 листопада).