«Горда Україна не стала на коліна».

Сценарій виховного заходу до річниці повномасштабного вторгнення 2024 року «Горда Україна не стала на коліна».

Фонова мелодія

Учень: Був ранок. Сон. Солодкосоння,

Смачніше меду, яблук,слив.

Але дзвінок  із прикордоння

Його тривожно перебив.

Ведуча1:  Слава Україні! Сьогодні 24 лютого 2024 року – друга річниця війни росії проти України . За два роки наша Вітчизна і ми всі переживаємо багато складних подій. Цей час  дійсно важкий для українців. Шкода, що нам із вами доводиться через це проходити. Але попри усі труднощі, страх, розгубленість, сум, відчай,біль, ми українці, не втрачаємо силу духу, не припинили боротися з ворогом на фронті і у тилу, не перестаємо допомагати країні, ЗСУ; в головне , що непохитно впевнені у нашій Перемозі.

Учень: Цей день ми назавжди запам’ятаєм

Тривожний ранок і лише один дзвінок.

Ми вмить дізнались, що країна запалала,

Було так тяжко від страшних думок.

Ніколи ми не зможемо забути

Число 24, місяць лютий.

Ведуча 2:  Не здалася наша Україна, бо вона має таких прекрасних людей: мужніх і сміливих Захисників та Захисниць,лікарів,пожежників,вчителів, водіїв, пекарів, будівельників,волонтерів, усіх небайдужих , і дорослих і дітей. Усіх, хто воює, хто працює, хто вчиться, завдяки кому країна живе і наближає переможний мир.

Учень: Страшна війна прийшла на нашу землю

Здавалось – не до творчості всім нам!

Але малюнки наші , і пісні, і вірші-

Це наша відповідь триклятим ворогам!

Учень: Річниця, Боже, чи роковини?

Цей час – неначе десь в гостях.

Пустили соки плоди калини,

Розносить вітер козацький прах.

Учень: А ми не стали на коліна .

Двадцять четвертого , тоді…

Вся об’єдналась Україна

В нерівносильній боротьбі.

Ведуча1:  Цьогоріч  минає другий рік спротиву нашої країни, другий рік запеклої боротьби, другий рік єдності та стійкості всіх громадян України заради перемоги, ще один рік волонтерства та підтримки ЗСУ, ще один рік гірких втрат та вічної пам’яті Героїв, які віддали свої життя заради нас.

Учень: Примовкли птахи, німіють гірко.

Лише вороння чатує щось.

Знов появилась новенька зірка…

До тридцяти їй… Недожилось.

 Учень : І в цю хвилину ми хочемо мовчати.

Згадати всіх, кого цей рік забрав.

Згадати все, хвилиною мовчання.

Усе і всіх, кого цей рік в нас відібрав.

Ведуча2 : Ми всі розуміємо біль всіх втрат і глибоко співчуваємо родинам  загиблих. Вони боролися за наше життя. Не забуваймо це. Закарбуймо їхні імена у пам’ять вічності. Тому пропонуємо хвилиною мовчання вшанувати тих, хто віддав своє життя за нас, за наше спокійне життя.

 Хвилина мовчання

Відео –Герої Шумщини, які віддали своє життя за Україну.

Учень: Війна! Таке маленьке слово.

А скільки болю, муки,втрат.

Та віримо обов’язково :

Все буде добре. Бо це факт!

Ведуча1: Сьогодні напевно кожен українець персонально знає хоча б одну людину, хто прямо зараз відстоює незалежність України на передовій. А може й не одну. Це рідна людина, коханий, кохана, друг, товариш, батько, брат, знайомий ,тощо.

Ведуча2: Усі ці наші люди не обирали стати героями,але безперечно ними стали. Здається, сама українська земля думає про них кожен день і молиться, щоб вони вистояли, і повернулись живими.

Ведуча1:  Українська армія! ЗСУ -це українське військо, яке боронить нашу націю. Ми, нинішнє покоління, повинні віддати шану героям, завдяки яким майорить сьогодні синьо – жовтий прапор в нашій державі Україні.

Відео-Поверніться живими Герої.

Учень: Наш мужній щит- козацьке військо-

Несе історію нову.

Цей захист наш, він дуже близько. Це ЗСУ.

Учень: Це наші хлопці і дівчата,

Що світ тримають на плаву.

З такими не дано програти. Це ЗСУ.

Учень:  Спасибі тобі, воїне,за день,

За ніч і ранок,

За можливість жити…

Ми тут безпеці, поки ти – мішень,

Ми тут в теплі, а ти на полі битви….

Учень: І сльози на очах не висихають,

Вас так багато вже на небесах…

Кожне ім’я ми  будем пам’ятати ,

Чия душа  віднині -  вільний птах..

Учень. Спасибі тобі, воїне, за все!

За мужність, доброту і за вілвагу!

За те,що ти борониш дороге,

За Україну! За волю ! За Героїв !

Пісня «Дай, Боже, сили нашим солдатам».

Ведуча2: Сьогодні Укрвїна та український народ переживає важкі часи. Щодня в укриттях, у складних бойових умовах, під кулями та ракетами системи « Град» російських терористів ціною свого життя прикордонники та ЗСУ перешкоджають штучному роз’єднанню країни, демонструючи кращі риси захисників Вітчизни, а саме незламність українського народу. 

Ведуча1: Ми навчились жити за сигналом повітряна тривога . Ми добре знаємо, що сирена здатна врятувати наше життя. Укриття, ППО,тривога , сирена, донат- прості слова, які ми, на жаль, нині вживаємо щоденно.

(Виходять діти в руках тримають написи з назвами міст).

Учень: В укритті не комфортно, кепсько.

Хоч на серці мільйон « Чому?» -,

Гірше в Бучі та у Донецьку,

У Херсоні та у Криму.

Учень: Я Україна, зболена, кривава.

Але кріпка у прагненні свобод.

Ще ні одна у Всесвіті держава

Не знала стільки болю і скорбот.

Учень: Я – Харків. Я поранений – та сильний.

Пробили кулі мій бронежилет,

А я стою у вишитій свитині

І відбиваю тьмущу тьму ракет.

Учень: Ізюм, я. Найсолодше місто..

Колись було. Тепер гірчить…

Я не здаюсь, стоятиму і, звісно,

Молитимусь до Бога кожну мить.

Учень: Херсон, я! І тримаюсь біля моря.

Порадують мої ще кавуни

Всіх українців, бо не стане горя.

Затягнуться всі пролежні війни. 

Учень: За Краматорськ, Лиман і за Дніпро…

За всі міста, які ще не назвали.

За те, що ворог приніс в країну зло.

За всіх, кого безжалісно вбивали.

Їх Бог впізнає, покарає із повна.

 Пісня «Зупиніть війну»

Ведуча2: Ця війна написала на скрижалях історії сумні надписи: Бахмут, Маріуполь, Соледар, Миколаїв та інші міста, які постраждали внаслідок ворожих обстрілів. Мирні міста, європейські , цивілізовані, сучасні, комфортні для життя . Зараз  вони зруйновані , посічені осколками, поранені.

Учень: А ми переможем , незламність – бо наша,

Віками гартована вогнем і мечем,

Бо місія в нас – благородніша вашої,

І  в венах у нас кров козацька тече.

Учень: А потім міста ми свої відбудуємо,

Посадимо нові алеї й сади,

Про нашу країну весь світ ще почує,

Бо ми врятували людей від орди.

(Виходить дівчинка і хлопчик )

Учениця:---Колись скінчиться оце лихо,

Колись в країні стане тихо…

Учень:---Колись країну нашу запитають,

Яку в усьому світі поважають,

Як вистоять вона змогла,

Як у війні перемогла?

Учениця:------Лише у мене є такі захисники,

Пишатись буду ними на віки!

А волонтери, лікарі- відважні люди.

Їх ставить в приклад завжди буду.

Учень:---Настане час, коли вмикаємо новини,

А там- нарешті перемога України!

Це буде щастя, про яке в словах не передати

Ці почуття, які ми будем відчувати!

Ведуча1. А ми війну здолаємо сміливо,

Щоб Україні свободу зберегти.

Ведуча2. Ми збережемо цілісність країни!

Ведуча1. Ми збережемо нашу славну волю!

Ведуча2. І ось настане мир на Україні!

   Бо зичимо і вірим в перемогу!

Ведучі разом : Дякуємо за увагу! Слава Україні! Героя Слава! Все буде Україна!

Пісня «Все буде добре, інакше ніяк»