Всеукраїнська акція

                                                                                              «Птах року»

«Горлиця звичайна»

                                                    Автор: Гецой Юлія Олександрівна

                                                     учениця 6 кл.Плавнінської ЗОШ І-ІІІ ст.

             Ренійського району Одеської області.

                                                                Керівник:Парфірова Луїза Сергіївна,

                                                                Пед.-орг.Плавнінської ЗОШ І-ІІІ ст.

2020

ПЛАН

Вступ

І Загальна характеристика горлиці звичайної.

1.1Звичайна горлиця – опис.

1.2Порівняльна характеристика між дорослим і молодшим птахом.

ІІ Місце проживання та основний спосіб життя

     2.1Ареал розташування горлиці звичайної.

2.2 Спосіб життя та розмноження.

ІІІ Цікаві факти про горлицю-красиву дівчину

Висновки

Використана література

ВСТУП

Лебеді або горлиці вважаються найкрасивішими птахами серед себе подібних. Не дарма вони стають символом вірності, прикрашають весільні карети і церемонію зокрема. Багато людей асоціюють горлиць зі світом, любов'ю і частотою, тому з таким задоволенням спостерігають за птахами. Існує безліч різновидів особин, які відрізняються не тільки забарвленням, але і поведінкою.  

Серед птахів символом цього року в Україні обрано горлицю звичайну– колись цей птах з родини голубиних був пошрений скрізь по Україні, окрім Карпатських гір. Останнім часом його ареал почав стрімко скорочуватись. В ряді сусідніх країн звичайну горлицю вносять до місцевих червоних списків.

Мета дослідження -  з’ясувати  чисельність, поширення, потреби й проблеми горлиці, а також якомога ширше розповісти про його життя в природі.

Теоретико- методологічну основу мого дослідження складає особисті спостереження, чисельні журнали а також інтернет ресурси.

Об’єктом дослідження є горлиця звичайна яка не складно побачити в дикій природі, або навіть в населених пунктах.

Завдання – дослідити спосіб життя, розмноження ,середовище існування на різних територіях.

Методологічну основу дослідження становлять методи індукції та дедукції, аналізу і синтезу, обґрунтування, порівняння та аналогії. Такий підхід дозволяє дослідити значущість  горлиці в природі та житті людини.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що  систематизовано та  узагальнено більш докладно горлицю звичайну, що  дає змогу орнітологам-аматорам без особливих старань здійснити дослідження за його представниками. 

Отримані результати дослідницької роботи можуть бути використані учнями та вчителями на уроках біології та гуртках, а також працівниками станцій юних натуралістів.

І Загальна характеристика горлиці звичайної.

1.1Звичайна горлиця – опис.

Горлиця звичайна – це птиця з габаритними особливостями, які перебувають в межах 22-28 см. Вони відносяться до голубиного сімейства, по ваговій категорії трохи менше своїх побратимів і виростають до 150 гр. максимум. Що стосується інших відмінностей, від міських мешканців голубиного сімейства горлиці відрізняються струнким складанням корпусу, лапами червонуватого відтінку і хвостом округлої форми.

Присутні відмінності і в плані забарвлення корпусу. Наприклад, верхня секція забарвлюється в коричневі тони. В області махових пір'їн присутні білі смужки. Всі кольори поєднуються між собою, утворюючи красивий струменистий візерунок. В області шиї є смужки білого і чорного тону, які нагадують прикрасу.

Ці птахи відносяться до категорії новонебних. Серед усіх сучасних різновидів таких птахів більше. Крилоподібні і піднебінні кісткові тканини з'єднуються, завдяки чому щелепу порівняно легко рухається по відношенню до черепа. Тому пернаті роблять цікаві руху своїм дзьобом.

Загальні характеристики не можуть обходитися без опису голоси цих особин. Як правило, він сумний і дуже мелодійний. Якщо порівнювати з природними звуками, то вигуки горлиць легко зіставити з дзюркотливими струмочками.

У посушливих регіонах люди пристосувалися шукати водойми, досліджуючи звуки птахів. Якщо з певного боку чуються горлиці, значить, за водою необхідно йти туди. Ці особи у вечірній час злітаються до джерела на водопій.

2. Порівняльна характеристика між дорослим і молодшим птахом.

Дорослий птах. Верх голови і шия зверху голубувато-сірі. По боках шиї є по ділянці, вкритій двоколірними перами — з голубувато-білими кінчиками. Спина бура, поперек і надхвістя сірі, місцями буруваті. Плечові і верхні покривні пера крила чорні з широкими вохристо-рудими облямівками, зовнішній ряд покривних пер сірого кольору. Горло білувате, шия зниз сіре і груди винно-рожеві. Черево і нижні покривні пера хвоста білі, боки тіла сірі. Махові й середня пара стернових пер темно-бурі, решта рульових пер чорна з широкими білими вершинами. Дзьоб чорний, при основі червоний, ноги червоні.

       Молодий птах. Голова, шия, спина, поперек і надхвістя бурі. Плечові й верхні покривні пера крила також бурі, але з вохристо-рудими облямівками; на волі і грудях пера блідо-бурі з вузькими вохристими облямівками; решта нижньої сторони тіла біла. Махові пера з рудими облямівками на кінцях; стернові такі, як у дорослих птахів.

ІІ Місце проживання та основний спосіб життя

2.1 Ареал розташування горлиці звичайної.

Ареал горлиці звичайної простягається в Європі на північ до 58—60°, Західний Сибір на північ до 58° півн. широти. На схід поширена до Сходу Казахстану та Західної Індії, крім того, в Північній Африці і Західній Азії. Зимують горлиці звичайні в Африці південніше Сахари і в незначній кількості в Південному Ірані та Белуджистані.

На території України горлиця звичайна поширена скрізь, крім високогірних районів Карпат Що стосується поширення, все залежить від конкретного виду особини. Наприклад, плямисті представники вважають за краще селитися в Азії, а блакитні особини люблять Америку. Що стосується діамантових горлиць, ті живуть в Австралії.

Якщо птах мешкає в північній частині, вона не буде залишатися в рідних просторах, коли настає зима. Збираючись зграйками, особини відправляються в Африку перечікувати холоди. Найчастіше їх зустрічають в Судані і Сахарі. Якщо ж там голуби створять  сім'ю, то залишаються назавжди і осідають на одному місці.

Обговорюване сімейства не селиться в хвойних лісах, птахам до душі змішані або листяні посадки. Міських представників можна зустріти на горищах багатоквартирних будинків, а також в парках. Найчастіше птахи швидко звикають до людини, харчуючись насінням і хлібом.

2.2 Спосіб життя та розмноження.

Горлиці прилітають до України пізно. На півдні України вони з'являються в середині або в кінці квітня, іноді в травні. Під час весняного перельоту горлиці тримаються поодинці і парами, рідше — невеликими зграйками. Горлиці живляться насінням диких і культурних рослин, нерідко насінням дерев, наприклад сосни. Їх вола іноді бувають переповнені насінням молочаю, яким вони живляться на луках. Із тваринної їжі в шлунках горлиць зустрічаються наземні молюски, зрідка — комахи. Після закінчення гніздового періоду і до відльоту горлиці тримаються на полях, в долинах річок та в інших відкритих місцях виводками або поодинці, рідко збираються у невеликі зграйки. Таких великих зграй, як голуби, горлиці ніколи не утворюють.

Окремо варто відзначити, що серед представників горлиць існують види, які можуть харчуватися змішаним кормом або зовсім бути вегетаріанцями. У першому випадку в основу раціону особин часто входять різноманітні молюски та комахи. Птахи, які відносяться до виду вегетаріанців, часто включають в своє меню насіння вільхи, берези та сосни. Також вони харчуються зернами проса, гречки, пшениці, конопель і соняшнику. Проблема в тому, що коли горлиці викльовує насіння соняшнику, вони шкодять врожаю.

Так як на горлиць схожі практично всі особини з сімейства голубиних, на полях нерідко зустрічаються саме вяхирь. Ця птиця є звичного для нас сизого голуба. До того ж у цих особин є ще десяток схожих видів. Варто відзначити, що загальна чисельність всіх голубів на планеті налічує близько 400 мільйонів особин.

  Що стосується відліту, то починається в кінці серпня і закінчується на півночі України в кінці вересня, а на півдні в жовтні. Оскільки горлиці не утворюють великих зграй, то відліт проходить малопомітно. Линяють горлиці під час зимівлі.

Зразу після прильоту самці горлиць починають воркувати. Воркують вони найінтенсивніше вранці, після сходу сонця, в розпал шлюбного періоду — протягом цілого дня. Весняне збудження проявляється у самців горлиць ще в своєрідних токових польотах, коли вони, повільно змахуючи крилами, дугою піднімаються в повітря і кілька разів голосно лопотять крилом об крило.

Після утворення пар горлиці починають будувати гнізда в розгалуженні гілок на деревах або високих кущах, звичайно не нижче 2 м над землею. Будова гнізда, як і у припутня, примітивна. Це невелика купка тоненьких гілочок, складена досить незграбно, майже без лотка і без гніздової вистилки і настільки тонка, що іноді кладка яєць просвічує знизу. Кладка з двох яєць буває в гніздах горлиць звичайно не раніше травня. Насиджують обидва птахи, причому вони сідають на гніздо, видимо, вже після відкладання першого яйця. Насиджування триває 13—14 днів. Вигодовують пташенят самець і самка спочатку виділенням із вола, потім різним насінням. Пташенята розвиваються швидко і менше ніж через три тижні мужуть вже літати В кінці червня або на початку липня молоді горлиці залишають гнізда і починають кочувати по полях і луках. Кладки яєць і пташенята горлиць часто гинуть відрізних ворогів і внаслідок несприятливих метеорологічних умов.

Нерідко ці птахи залишають гніздо з кладкою яєць і тоді, коли їх під час насиджування потурбує людина. В цих випадках горлиці будують нові гнізда і відкладають повторні кладки. Такі кладки зустрічаються в кінці липня і навіть на початку серпня, а молодь вилітає з гнізд тільки на початку вересня.

       Найнебезпечніші вороги горлиці - це хижі птахи, в основному, соколи. Горлиця літає швидше за решту голубів, що інколи дозволяє їй уникнути гострих кігтів сокола. Якщо пташка встигне долетіти до лісу - буде врятована, але на відкритому просторі сховатися їй складно. Погані погодні умови становлять небезпеку для молодих і недосвідчених птахів, що літають дуже низько, тому вітер несе їх під рушниці мисливців.
        На початку літа є мало корму, тому горлиці вимушені часто залишати гнізда, щоб знайти собі їжу. Білки і сойки знищують третину всіх гнізд горлиць. Це відбувається на початку літа, тому втрати невеликі -горлиці можуть встигнути зробити другу кладку.

        Чисельність звичайної горлиці на більшій частині європейського ареалу скорочується. Причина - використання гербіцидів у сільському господарстві та активне полювання на зимівлях в Африці. Птах перебуває під захистом конвенції CITES, Бонської конвенції та Директиви ЄС про захист диких птахів.

        Отже, Горлиця звичайна — найменший птах серед наших голубів. Найближчий її родич — горлиця садова — постійно мешкає на території України, і навіть тим, хто не дуже знається на птахах, відома своїм «угуканням». В Україні поширена майже скрізь, але на жаль я її ніколи не бачила у моєму селі Плавні.

ІІІ Цікаві факти про горлицю-красиву дівчину

Цю невеличку пташину з ряду голубоподібних люди вважають втіленням ніжності та лагідності. Витончені обриси тіла, забарвлення спокійних відтінків ніби мимоволі кличуть замилуватися нею. Милу зовнішність доповнює і її голос — це тихе, приємне туркотіння. Воркування горлиці - „гурр-гурр" - для багатьох є одним з найприємніших спогадів про літо. Цей звук - перше, що можна почути літнім ранком. У поезії не безпідставно прославляється любов, ніжність і вірність горлиць.

Тож не дивно, що в українському фольклорі птаха часто порівнюється з коханою дівчиною, найдорожчою і найріднішою для парубка.

«Горлиця і горобець»

Воркувала Горлиця у садку,
У куточку тихенькому, на бузку;
Жалкувала сизокрила, що вона
Незчулася, як минула і весна,
Не вгляділа, як одцвівся і садок,
І черешні, і вишеньки, і бузок;
Сумувала, що прийдеться восени
Десь шукати ще іншої сторони.
Підлабузнивсь до Горлиці Горобець,
Наче справді запорозький молодець:
— Ой послухай, голубонько, не журись,
Ти на мене, молодчика, подивись!
Чи є в світі де такії молодці,
Як ми, славні та веселі горобці,—
На все вдатні,— до любощів, до пісень?—
Цвірінькати жартуючи, увесь день!
Ти не бійся, голубонько, що зима
Посиплеться білим снігом… То дарма!
Нас з тобою теє лихо не зляка:
Перебудем під стріхою в козака.
А як гляне ясне сонце на весну —
Забудемо тую зиму навісну.
Порозтають тії білії сніги,
Покриються травицею всі луги,
Розів’ється калинонька і садок,
Розцвітуться і вишеньки, і бузок;
Заспівають усі пташки, як в раю,
Привітатимуть голубоньку мою;
А ти, серце-голубонько, не журись
Та до мене, молодчика, прихились…
— Бодай тобі, Горобчику, не брехать,
А горлицям твоїх брехень не чувать!
Не до пари голубоньці Горобець,
Хоч який він прехороший молодець:
Треба мені, сизокрилій, голубка,
Як хорошій дівчиноньці козака.—
Де не взявся сизокрилий Голубок —
Як ухопить Горобчика за чубок!
Пом’яв його, понівечив, як хотів,
Оскуб його, молодчика, та й пустив:
— Оце тобі, Горобчику, так не вчись,
До чужої голубоньки не тулись.—
Як дремене Горобчичок у садок,—
Болить його головонька і чубок.
Регочуться проклятії горобці:
— Отак наші добувають молодці! —
Засоромивсь осміяний Горобець
Та й покинув ріднесенький табунець,
Полетів він світ за очі у садки
Відшіптувать головоньку і боки.

Я вигадав, лежачи на печі,
Для вас сюю баєчку, паничі!
Ой не будьте, паниченьки-молодці,
І ви такі, як отії горобці;
Пригортайтесь, козаченьки, до дівчат —
Хіба мало є хороших бровенят?
Дівчинонька, як квіточка,— з нею рай,
А чужої молодиці не займай,
Бо налетить часом сивий Голубок —
Болітиме головонька і чубок!

                   (Глібов Леонід Іванович)

«Ой, дівчина горлиця!»

Ой, дівчина горлиця,

До козака горнеться,

А козак, як орел,     

Як побачив так і вмер.

А цур же тій горлиці,

Коли лихо коїться

Краще мила така       

Звеселить козака.     

Ой, дівчата зрадоньки,

Нема у вас правдоньки,

А у цім же добрі      

Уся правда на дні.

У багатьох культурах, зокрема й українському фольклорі, є символом подружньої вірності, кохання. Її воркування в деяких слов’янських пам’ятках символізує тугу не лише до коханої жінки, а й до рідної землі. Так, у визначній пам’ятці літератури Київської Русі «Повчання дітям» Володимир Мономах порівнює свою любов до вітчизни з горлицею, яка сумує на сулхому дереві: «Сядеть аки горлица на сусҕ древҕ желҕючи».

Трапляється в давньоруських творах і порівняння горлиці з жінкою, яка оплакує коханого чоловіка. Тому наші українські майстерні часто вишивають на рушниках саме цю пташку. На  цих рушниках я думаю- горлиця! 

 Символізуючи подружню вірність і кохання, горлиці нібито ніколи не літають поодинці, а парами. Коли ж одна з них згубить пару, то кажуть, не сідає на зелені віти, а на сухі, не п'є чистої води, а каламутну...

Рушники майстерно вишиті, виглядають цілісно і гармонійно. Кожний стібочок промовистий, ніби карбований вправною рукою... Кожний елемент, найдрібніша деталь - на своєму місці.

Люди часто асоціюють горлицю зі світлом, любов’ю і чистотою, певно тому з таким задоволенням спостерігають за цими птахами. І ці спостереження зазвичай дуже цікаві. Наприклад, те, що горлиці вибирають собі пару назавжди. А їхні голоси — сумні й дуже мелодійні, ніби дзюрчання струмочків.

Символ горлиці часто можна побачити і в сучасних кінофільмів. У 2016 році  на українських телеканалах відбулась прем’єра фільму  «Гніздо горлиці» – сучасна драма про жінок-заробітчан. Чому саме горлиця стала символом жінок-заробітчан? Горлиця, доказано– гніздовий, перелітний птах, що недбало в’є свої гнізда, від чого гніздова будівля виглядає хисткою, з поганою, ненадійною опорою. Іноді гніздо просвічується наскрізь і можна побачити самку, що висиджує яйця. А ще багато з цих птахів зробили вибір на користь зручного міського життя, покинувши своє природне середовище, звичне для горлиць. У поведінці цих птахів можна впізнати жінок-заробітчанок. Вони, як ті перелітні птахи, мечуться між чужиною та рідною домівкою, дбаючи про добробут своєї сім’ї, але гніздо виходить у них ненадійним, бо дуже багато покладено на вівтар матеріального благополуччя. Тільки їм одним відомо, на що їм доводилося йти, і що витерпіти, заради тих заробітків, які вже не приносять ні щастя, ні впевненості у завтрашньому дні – лише душевне спустошення.

Цікавим також є те, що горлицю звичайну можна зустріти на поштових марках різних  країн Європи.

            Болгарія                        Бельгія            Естонія

Румунія                                                Португалія                            Ірландія

ЧИ ВАМ ВІДОМО, ЩО...?

• Спочатку горлиці годують своїх пташенят „пташиним молоком". У ньому міститься багато жиру і білок. Воно утворюється в пташиному зобі - розширеній частині стравоходу.
• Коли гнізду або пташенятам горлиці загрожує небезпека, вона прикидається пораненою, тягне крило по землі, прагнучи відвернути всю увагу на себе, і, таким чином, відводить ворога подалі від свого гнізда.
• Споріднений вид звичайної горлиці - кільчаста горлиця - спочатку мешкав тільки на Балканах, але, з невідомих причин, почав швидко поширюватися в північно-західному напрямі. У п'ятдесяті роки XX ст. він вже населяв всю Європу аж до Скандинавії,
• Всупереч усталеній думці, горлиці поводяться одна з одною досить агресивно.
• На відміну від інших голубів, горлиця, коли п'є, не закидає голови.
• Самці горлиці, намагаючись привернути увагу самок, виконують у повітрі ефектні танці. Самці майже вертикально піднімаються вгору, а потім спускаються по невидимій спіралеподібній драбинці. При цьому ні на мить не перестаючи воркувати. Спустившись на землю, вони ніби розкланюються перед самкою, закликаючи її зробити правильний вибір.

Отже, представлені особини практично нічим не відрізняють від звичних для нас голубів. Але за їх красу та мелодійність цю невеличку пташку гріх не любити і милуватися нею. Саме тому її оспівують та приділяють велику увагу.

ВИСНОВКИ

Горлиця звичайна — найменший птах серед наших голубів. Найближчий її родич — горлиця садова — постійно мешкає на території України, і навіть тим, хто не дуже знається на птахах, відома своїм «угуканням». На відміну від неї горлиця звичайна — перелітний птах. Вона з’являється в нас наприкінці квітня — на початку травня, гніздується і вирощує малят, а вже наприкінці літа відлітає зимувати на південь. Зиму вона зазвичай проводить в Африці — південніше пустелі Сахара, в савановій зоні Сахелю.

 В Україні поширена майже скрізь; не гніздиться хіба у високогір’ї Карпат і Криму. Горлиця звичайна обирає узлісся, сади і парки, захисні лісосмуги, групи дерев і окремі дерева серед відкритих територій. У південних районах країни, де таких насаджень немає, вона запросто гніздиться і в заростях очерету.

Скромна горлинка — найближча родичка звичайних голубів. Вона відрізняється дрібними розмірами, витонченістю і прихильністю одному характерному кольору оперення. Ні чорною, ні білою горлиця не буває. Птахи живляться здебільшого насінням і паростками рослин, наприклад, сосни. Їхні вола, трапляється, бувають переповнені насінням молочаю, яким вони живляться на луках. Зрідка споживають горлиці й тваринну їжу, зокрема наземних молюсків та комах.

Цю невеличку пташину з ряду голубоподібних люди вважають втіленням ніжності та лагідності. Витончені обриси тіла, забарвлення спокійних відтінків ніби мимоволі кличуть замилуватися нею. Милу зовнішність доповнює і її голос — це тихе, приємне туркотіння.

Тож не дивно, що в українському фольклорі птаха часто порівнюється з коханою дівчиною, найдорожчою і найріднішою для парубка.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА