Готовність дитини до навчання у школі

ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІпрактичний психолог ОЗЗСО “Узинський ліцей №1” Кудрявцева Яна

Показники шкільної готовності до НУШ1234 АБСТРАКТНЕ МИСЛЕННЯОПОСЕРЕДКОВАНА ПАМ’ЯТЬ ТА УВАГАФІЗІОЛОГІЧНА ЗРІЛІСТЬ ЗРІЛА ГРА5 КОМУНІКАЦІЙНІ НАВИЧКИ6 САМООБСЛУГОВУВАННЯ 7 Криза

Критеріями психологічної готовності батьків до школи можуть бути:готовність своєчасно розстатися з дитиною;відкритість до своїх почуттів та, за потреби, готовність звертатися по допомогу;готовність співпрацювати з вчителями, адміністрацією школи, іншими батьками на користь дитини й брати на себе відповідальність за всі наслідки цієї співпраці;готовність вирішувати труднощі, конфліктні ситуації не так, щоб “моє було зверху”, а через співпрацю, домовленість”;відчуття та віра в те, що дитина впорається з новою роллю, готовність підтримати її, коли їй страшно і важко. Чи готові до школи батьки?

Дитина не просто маніпулює іграшками, а розподіляє ролі, вигадує сюжет, у неї добре розвинена уява. Спробуйте додати нові обставини у звичну гру: скажімо, до Покемона прилетіли друзі з іншої планети. Або перукар не просто стриже — сьогодні його запросили до зоопарку причепурити тварин. Наскільки охоче дитина сприйме новий поворот сюжету? Чи здатна вона самостійно розвивати ідею, чи вигадує цікаві деталі?Звичайна настільна гра-бродилка, у якій потрібно по черзі кидати кубик та пересувати фішки, теж може показати, чи стабілізувалася нервова система дитини. Якщо малюк може спокійно чекати своєї черги та приймає поразку без істерик (трохи засмучується — це нормально) — швидше за все перед вами потенційний першачок. Зріла гра.

Фізіологічна зрілість. Філіппінський тест — один з головних критеріїв шкільної зрілості. Він показує, чи був у дитини «стрибок зростання», який полягає в істотному подовженні рук і ніг. Потрібно попросити сина чи доньку доторкнутися правою рукою до лівого вуха, перекинувши руку над головою. Результат досить точно відображає ступінь зрілості організму. Другий тест — на координацію рухів. Дитині треба одночасно правою рукою погладити себе по голові, а лівою — поплескати по животу. Фізіологічна зрілість — важлива, і цей показник не обдуриш. Організм повинен бути готовий витримувати певні розумові та фізичні навантаження. А якщо цього ще немає, дитині доведеться в школі працювати на межі перевтоми.

Від того, як повноцінно починають працювати лобові ділянки кори головного мозку, ці процеси стають опосередкованими, виборчими, довільними. Розвивається логічна пам’ять. Опосередковані пам’ять та увага. Чи здатна дитина управляти пам’яттю та увагою? Чи може вона вивчити віршик не мимоволі, а цілеспрямовано? Або утримувати увагу на одному предметі?

Самообслуговування. Якщо дитина не навчена самостійно їсти чи одягатися, у школі ці проблеми створюватимуть додатковий стрес. До того ж прагнення до самостійності, автономії свідчить про те, що малюк налаштований дещо відокремитися від батьків. Він принаймні не почуватиметься без них у класі безпорадним та не проситиметься додому. Абстрактне мислення. В активній мові дитини має з’явитися чимало узагальнюючих слів, а також підрядні речення. Формується словесно-логічне мислення замість наочно-схематичного. Найпростіший приклад: майбутній першокласник може вже про щось розмірковувати, щось порівнювати, узагальнювати, не маючи цих об’єктів у полі зору.

Комунікаційні навички. Якщо дитина не вміє знайомитися, гратися і вливатися в нові колективи, варто ще до школи навчити її цього, радить пані Антоніна. Майбутній першокласник має вміти просити про допомогу і пояснювати свої потреби. Також важливе вміння слухати і не перебивати. Наприклад, якщо дитина здатна мінімум 20 хвилин захоплено дивитися та слухати виставу, розповідь, виступ, вона готова до сприйняття інформації на уроках. Якщо ж ні, то вона просто знудиться в школі.

Криза. Як не дивно, її початок — це позитивна ознака. Раніше цю кризу називали «семи років», але нині вона настає і в шість. Криза розвивається не через те, що дитина йде до школи і набуває нового статусу, як часто неправильно трактують, а, навпаки, ще до школи свідчить про готовність навчатися, бо є бажанням нового статусу. Може йти фоном негативізм, упертість, але це лише побічні ефекти того, що дитину більше не влаштовує статус малюка. Вона хоче займати те саме місце, що й дорослі, знати про світ так само багато, стати фізично досконалою. Недарма в минулі віки в цей час до дитини починали ставитися як до дорослої людини, яка ще мало що вміє, але має ті самі права та обов’язки — стає отроком.

Часті необґрунтовані капризи. Конфліктність. Діти часто вступають у суперечку з дорослими, доводячи свою позицію та демонструючи, що вони вже дорослі та все можуть вирішувати самостійно. Кривляння чи надмірні спроби продемонструвати дорослого. Занадто дорослий погляд на речі. Дитині хочеться, щоб її сприймали як дорослого. Дозвольте дитині побути дорослим, покажіть, що це не так вже й весело, тому що необхідно виконати масу роботи по дому, а для ігор немає часу. Проявляти терпіння. Примхи повинні сприйматися спокійно. Що робити батькам, які зіткнулися з такою поведінкою своєї дитини:

Дякую за увагу!Матеріал взятий із сайтуhttps://osvitoria.media/experience/yak-zrozumity-shho-dytyni-rano-jty-shkoly/