"Готовність дитини до школи"

Складові успішного навчання. Вступ до школи і початковий період навчання викликають перебудову всього способу життя і діяльності дитини. Школа з її класно-урочною системою і чинними програмами ставить дитину-першокласника в певні умови. Як показує практика, ці умови вимагають від дитини вміння:• організувати свою рухову діяльність;• діяти відповідно до вказівок дорослого;• аналізувати запропонований зразок (виділяти його з навчального матеріалу). Крім того, шкільне життя передбачає певний рівень розвитку: мислення і мовлення; навичок мовного спілкування; розвитку дрібної моторики руки і зорово-рухової координації; наявності бажання йти до школи. Особистісна готовність дитини до школи Особистісна готовність дитини до школи — дуже важливий компонент психічного розвитку малюка. Вона проявляється у ставленні дошкільняти до навчання, вчителя, самого себе. Вступаючи до школи, дитина має бути готовою до зміни ігрової діяльності на навчальну, до нових взаємин з дорослими та систематичної інтелектуальної праці. Перша важлива умова готовності дитини до постійної праці - вміння підпорядковувати власні дії виконанню навчального завдання. Друга складова особистісної готовності до школи — вміння дитини будувати стосунки з однолітками. Третя складова особистісної готовності до школи - розвинута самосвідомість, тобто розуміння дитиною того, що вона собою являє, які здібності має, як до неї ставляться інші люди. Готовність дитини до навчання в школі

Напрямки формування шкільної зрілості дітей шестирічного віку. Орієнтація у просторі Уміння орієнтуватись дуже важливе для успішного навчання у школі. Вправи на орієнтацію в просторі становлять для дошкільнят особливі труднощі. Наочно-образне мислення Розв'язання під час шкільного навчання інтелектуальних завдань потребує від учня образного мислення, яке формується й розвивається на основі засвоєних ним узагальнених знань про предмети, явища та події навколишнього світу. Словесно-логічне мислення Шкільне навчання будується на засвоєнні словесно сформульованих правил. Щоб вільно оперувати ними, дитина повинна мати добре розвинуте словесно-логічне мислення, яке базується на наочно-образному мисленні і є його природним продовженням. Розвиток мовлення Процеси мислення і мовлення нерозривно пов'язані між собою. Рівень оволодіння мовленням — показник розумових здібностей і загального психічного стану дитини. Отже, це важлива складова її готовності до шкільного навчання. Добре розвинуте мовлення передбачає вміння зв'язно, послідовно і зрозуміло для інших описувати предмет, картину, подію, передавати хід своїх думок, пояснювати те чи інше явище, логічно розмірковувати на задану тему.