Готуємося до ЗНО. Узагальнення вивченого про пряму мову, діалог, цитати. Теорія і практика

ЗНО. Українська мова

Пряма мова. Розділові знаки

 

Пряма мова – висловлювання якоїсь особи, передане дослівно без змін.

Пряму мову супроводжують слова автора, які вказують, кому вона належить.

Пряму мову записуємо з великої літери й беремо з обох боків у лапки.

«Пм» - пряма мова.

Са (са) – слова автора.

 

Пряма мова перед словами автора

1. «Пм», - са.

2. «Пм!» - са.

3. «Пм?» - са.

Пряма мова після слів автора

1. Са: «Пм».

2. Са: «Пм!»

3. Са: «Пм?»

 

Завдання 1. Поставити розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

Я  сьогодні  не  готовий  до  уроку  повідомив  Ярослав

Вітаю  з  перемогою  вигукнув  Сашко

Коли  відбудеться  турнір  із  баскетболу  запитав  тренера  Василь

Сусід  повідомив  (З,з)автра  будемо  ставити  нову  огорожу

Тренер  крикнув  до  спортсмена  (Б,б)іжи  швидше

Надійка перепитала подругу (М,м)и справді завтра підемо на виставу

 

Завдання 2. Скласти самостійно речення із прямою мовою за поданими вище схемами.

 

Пряма мова розірвана словами автора

1. «Пм, - са, - пм».           2. «Пм, - са, - пм!»       3. «Пм, - са, - пм?»

4. «Пм?(!) – са. – Пм».    5. «Пм? – са. -  Пм!»    6. «Пм! –са. – Пм?»

 

Завдання 3. Поставити розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

Сьогодні  трамвай  повідомив   водій   їде по дев′ятому   маршруту

Вітаю   тебе   вигукнув   Сашко  з   перемогою

Коли   запитав   пасажир у водія   приїдемо на кінцеву зупинку

 

Не  готовий  до  уроку   запитав   учитель  (Д,д)ай  будь ласка щоденник  на  оцінку

Увага  гукнув  Петро Тарасович  (С,с)ьогодні   біжимо  на  сто  метрів

Хто  за  це  відповідатиме  запитав   поліцейський  (Н,н)егайно приберіть  за   собою

Канікули   вигукнули   діти  (Щ,щ)о   будемо   робити

 

Завдання 4. Скласти самостійно речення із прямою мовою, розірваною словами автора, за поданими вище схемами.

 

Запам′ятати! Двокрапка після слів автора, які стоять всередині прямої мови, ставиться тоді, коли слова автора вказують, що пряма мова може продовжуватись.

Наприклад:

«Чи бачили таке? – запитав батько і, помовчавши, додав: «Курча навчає курку».

 

Завдання 5. Скласти самостійно речення із прямою мовою за поданим вище зразком.

 

Пряма мова всередині слів автора

1. Са: «Пм», - са.

2. Са: «Пм?» - са.

3. Са: «Пм!» - са.

 

Завдання 6. Поставити розділові знаки в реченнях із прямою мовою.

Оксана  сказала   (Я,я)  погоджуюся  на  переїзд  (І,і)  почала  складати  речі

Віка   вигукнула  (К,к)онтрольної   не   буде  (І,і) радісна  сіла  за  парту

Діана  поцікавилася   Ч,ч)и давали  домашнє   завдання  з  алгебри  (І,і) взяла  ручку  щоб  зробити  запис.

 

Тестове завдання 1. Указати речення з прямою мовою (розділові знаки опущено).

А Михайлик казав що татар хтозна й скільки.

Б І в такі короткі миті тобі особливо гостро відчувалось так це твоя мати.

В Чи можна у вас напитися спитав я бабусі що сиділа під грушею й вишивала сорочку.

Г Зовсім не збираючись ображати Франка В. Щурат у рецензії на «Зів'яле листя» назвав його прихильником європейського декадансу.

Тестове завдання 2. Помилку в оформленні прямої мови допущено в реченні.

А Колядники співають під дверима: «Ой чи є, чи нема пан-господар вдома?»

Б «Не гальмуй, снікерсуй!» - підбадьорює мене на кожному кроці реклама.

В «Доля не усміхається рабам, - сказав Лев, інвертований на пустелю. – Доля усміхається людям».

Г Ми всі носимо на собі етикетку з написом – «Виявляти турботу! Поводитися обережно! Делікатний товар!»

 

Непряма мова. Розділові знаки

 

Речення з непрямою мовою – це складне речення: при заміні прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – залежним.

Пряма мова – розповідне речення: використовується сполучник що, ніби.

Усякий, хто гляне, скаже: «Дніпро чудовий».

Усякий, хто гляне, скаже, що Дніпро чудовий.

 

Пряма мова – спонукальне речення: використовується сполучник щоб.

« Не барися, швидше повертайся», - сказав старий синові.

Старий сказав синові, щоб не барився, швидше повертався.

 

Пряма мова – питальне речення: в ролі сполучних слів виступають прислівники та займенники де, куди, звідки, коли, хто, що, який, чий та частка чи в ролі сполучника.

Хлопчик запитав: «Куди зникає вночі сонце?»

Хлопчик запитав, куди зникає вночі сонце.

 

Завдання 7. Перетворити речення з прямою мовою в непряму.

Говорив старий Хома: « Взимку краще сидіти вдома».

Василь запитав у Ярослава: « Коли вже буде перерва?»

Ярослав повідомив: «Я сьогодні не готовий до уроку».

«Виходь на вулицю», - попросив свого друга Максим.

« А ти бачив, Петре, як падала зірка?» - вигукнув старий.

Сашко сказав до Василя: «Не розмовляй на уроці».

 

Завдання 8. Перетворити речення з непрямою мовою в пряму.

Корній запитав у Марії, чи напоїть вона коней.

Вона відповіла, що напоїть, якщо він купить їй коралі.

Чоловік розізлився й сказав жінці, щоб  не мріяла.

 

Тестове завдання 3. Указати речення з непрямою мовою (розділові знаки опущено).

А Степан підступив ближче тихо запитав Невже ніякої надії.

Б Ти попросив щоб мати знову стала там де стояла щойно.

В Коли цар спитав на якій це мові і про що в цих піснях ідеться Крушельницька пояснила по-французьки підкресливши при тому що це пісні її рідного народу.

Г Лікар повідомив про небезпеку споживання грибів зібраних на забруднених територіях.

 

Тестове завдання 4. Указати речення з непрямою мовою, побудовані правильно.

А Мати сказала Миколі, що восени пошлемо старостів до Варки.

Б Захар Беркут сказав, що доки ми будемо держатися купи, ніяка сила нас не переможе.

В Старий Джеря просив Миколу, щоб той не зачіпав осавулу та не дражнив пана.

Г Нимидора сказала Миколі, що я весь свій дитячий і дівчачий вік поневірялась у чужій хаті.

 

Діалог. Розділові знаки при діалозі

Діалог – це пряма мова, яка передає розмову двох або кількох осіб.

Слова кожної особи, що бере участь у розмові, називаються репліками.

Репліку супроводжують слова автора, якщо бажано уточнити, кому вона належить.

Кожна репліка діалогу здебільшого починається з нового рядка, на початку якого ставиться тире. Репліки в лапки не беруться.

 

Наприклад:

• Що за сумнівна масть? – сполошилися сизі.
• Бридко й дивитись! – підхопили попелясті.
• Та він просто потвора, - затуркотіли рябенькі.

 

Коли кілька реплік діалогу записуються в рядок і не вказується, кому вони належать, то кожна репліка береться в лапки і відділяється одна від одної тире.

Наприклад:

«Василю, ти домашню роботу зробив?» - «Ні, не зробив». – «А щоденник є?» - «Є».

 

Якщо перед першою реплікою ставиться тире, тоді парна репліка (відповідь) береться в лапки.

Наприклад:

- Мамо, що сьогодні буде на обід? – «Борщ?» - А на друге? – «Деруни».

 

Завдання 8. Поставити розділові знаки при діалозі.

1.

Мама усмiхнулась

Це не проста каблучка бо завдяки їй я можу будь-якої митi перенестися у своє дитинство Варто лише одягнути каблучку на палець

Перенестися по-справжньому     недовiрливо подивилася я на маму

Так мов у казцi в яку зараз нiхто з дорослих не вiрить Хочеш провести в моєму дитинствi свої лiтнi канiкули

 

2.

Як  твої  шкiльнi  справи    (з/с)питала   Марiя  Іванiвна.

Завтра  контрольна  з  мат..матики  Хотiла б  я  захворiти  на  гри(п/пп)

Дурницi  Контрольна   це  ж  лише (сорок)п’ять хвилин  а  гри(п/пп)   аж  на  два тижнi

Авжеж   сказала  Марiйка   Марiя Іванiвно  а  чи  у  вас  у  гру(п/пп)i були  коли(небудь)  жадiбнi   хлопчики

 

Тестове завдання 5. Указати діалог, в якому правильно розставлено розділові знаки.

А – Ну що ти побачив там? –

    – Хмари, а більш нічого. –

• Подивись краще, може, то й не хмари.

Б – Ну, а в такі ночі ви літаєте?

• Звичайно. Тихо, місячно, ніч саме для польотів.
• А над морем ти літав уночі?
• Літав.

В – Коли ж можна прийти? –

• На мене, то хоч і завтра! Батько чи мати є в тебе?
• Ні, я сирота. –
• Тим краще – сам собі хазяїн.

Г – Пустіть мене, дядьку, в театр! –

   – Чого захотів! Я тебе пущу, але так, щоб знав, де раки зимують. –

• Я вже знаю, де вони зимують.

 

Цитата. Розділові знаки

Цитата — це точно переданий уривок якогось твору, чиїсь слова, що вводяться в текст для пояснення чи підтвердження правильності висловлюваних думок.

 

Існує кілька способів уведення цитат у текст:

1. Якщо цитати супроводжуються словами автора, то розділові знаки ставляться, як при прямій мові: В. Сухомлинський писав: «Століттями мова народу була тією повноводою рікою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань жила в слові, і слово було немислиме без неї, як немислима ріка без води, повноводність — без глибини».

 

2. Цитата може бути частиною речення, зливатися зі словами автора. У цьому разі вона береться в лапки, але пишеться з малої букви: Правильно твердять, що «слід ставитися до інших так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе».

 

3. Якщо в цитаті опускаються окремі слова, речення, то на місці їх ставляться крапки: «...Історія нашого промислового Донбасу почалася з будівництва заводів і шахт, але згодом цей регіон України постає культурною освоєною землею...»,— писав В. Оліфіренко.

 

4. Цитата може подаватися у формі епіграфа. У цьому разі вона пишеться без лапок, а вказівка на автора розміщується нижче епіграфа праворуч:

І зоряне небо — як споминів рій...

                                                      В. Сосюра

 

5. Якщо цитата вводиться в текст у вигляді віршованих рядків або цілої строфи, то пишеться без лапок з великої літери: Як гарно змальовує весняну пору року Є. Гуцало:

Весна зіткала вчора гобелен

у лузі — з трав, із квітів, з верболозів.

Зіткала вітер і зіткала клен,

грози зіткала молоді погрози.

 

Завдання 7. Прочитати. Дослідити речення: назвати цитати. Розставити розділові знаки.

1. Відомий український педагог Василь Сухомлинський сказав Щоб любити — треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжно величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити.

2. Народна мудрість стверджує, що насильно милим не станеш.

3. В. Сосюра говорив про рідний край Як не любить той край, що дав тобі і силу, і гострий зір очей, і розум молодий, і далі, що тобі красу свою одкрили, і моря голубий, розгаданий прибій.

4. Людину прикрашають чарівність і розум, а душевний спокій і внутрішня гармонія осяває її риси стверджувала Ольга Корніяка.

5. О. Гончар говорив, що мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще.

6. Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови; щаслива,  праведна людина,  що  в радості  й горі будує слово своєї землі   писав  Борис  Харчук.

7. Чудовий настрій передає М. Луків поетичними рядками

На душі ані хмарини.

Гарно в рідній стороні.

Кущ осінньої калини

Паленіє у вікні.

8.                                                                       Як важко перші кроки йти!                

 

                                                                                                    А. Малишко

9. ... Нам потрібно любити її і гордитися своєю найпрекраснішою матір’ю    писав Т. Шевченко про Україну.

 

Тестове завдання 6. Указати речення, де правильно оформлена цитата.

А Поет змальовує всенародний визвольний рух, коли: «жінки навіть з рогачами пішли в гайдамаки».

Б Шевченко докоряє тим українцям, які запопадливо чекають. Коли: «німець історію нашу нам розкаже».

В З болем пише Шевченко про українське село:

«Чорніше чорної землі

Блукають люди; повсихали

Сади зелені.»

Г «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа», - писав про Тараса Шевченка його великий спадкоємець Іван Франко.

 

Тестове завдання 7. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні.

А Шевченкове «…треба миром, громадою обух сталить…» стало афоризмом.

Б Іван Франко назвав Івана Нечуя-Левицького: «всеобіймаючим оком Правобережної України».

В «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову», - так визначає роль мови в житті нації Ліна Костенко.

Г Образ Прометея Шевченко використав як символ мужності, нескореності, а отже, і остаточної перемоги: «Не вмирає душа наша. Не вмирає воля».