Готуємося до ЗНО з української літератури
Програма факультативного курсу для закладів загальної середньої освіти
11 клас
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програму факультативного курсу «Готуємося до ЗНО з української літератури» для 11 класу створено відповідно до Програми зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та літератури, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 26.06.2018 № 696, програм з української літератури для 5–9, 10-11 класів для загальноосвітніх навчальних закладів (2012, зі змінами 2015–2017 рр.).
Факультативний курс «Готуємося до ЗНО з української літератури» розрахований на один навчальний рік (11 клас), 35 годин (1 година на тиждень).
Факультативний курс «Готуємося до ЗНО з української літератури» передбачає опору на здобуті знання з української літератури сприятиме підготовці 11-класників до зовнішнього незалежного оцінювання, узагальненню та систематизації матеріалу відповідно до програми зовнішнього незалежного оцінювання, допомагатиме формувати свідомість, морально-етичні цінності, розвивати інтелектуальні, творчі здібності, самостійність мислення й громадянський вибір.
Метою факультативного курсу «Готуємося до ЗНО з української літератури» є:
Завдання курсу:
Програму структуровано за окремими тематичними розділами: «Усна народна творчість», «Давня українська література», «Література кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.», «Література ХХ ст.» (містить тему «Твори українських письменників-емігрантів»), «Сучасна українська література». У кожному з них увагу сконцентровано на художніх творах, які внесено до програми зовнішнього незалежного оцінювання з української літератури.
У рубриці «Зміст навчального матеріалу» наведено перелік творів (за програмою ЗНО) та їх авторів.
Відомості з теорії літератури про художні засоби, жанри, літературознавчі поняття тощо, необхідні під час розгляду художнього твору, учні повторюють лише в контексті аналізу твору.
Навчання закінчується уроками «Узагальнення та систематизація вивченого».
Запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд.
У рубриці «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів» зазначено предметні та ключові компетентності, які слід закріпити, а вимоги до «емоційно-ціннісного ставлення» є своєрідним прогнозом тих морально-етичних цінностей, які формуватимуться в процесі вивчення курсу.
Особливістю цього курсу є те, що навчання орієнтується на обов’язкову самостійну роботу учнів із літературою вдома: читання художніх творів, опрацювання опорних конспектів, вивчення поезій напам’ять.
Таким чином, курс «Готуємося до ЗНО з української літератури» забезпечить повторення, узагальнення та систематизацію матеріалу, який вивчався у 7-11-х класах та внесений до програми ЗНО, у короткий термін.
До програми додаються орієнтовне календарно-тематичне планування та список літератури, яку вчитель та учні зможуть використати під час підготовки до занять.
11 клас
Усього – 70 год. На тиждень – 2 год.
№ з/п |
Кількість годин |
Зміст навчального матеріалу |
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів |
|
|
|
1. Усна народна творчість |
|
|
|
1 |
Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень. Пісні Марусі Чурай «Віють вітри», «Засвіт встали козаченьки». Історичні пісні «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль…» Тематика, образи, зміст народних дум і балад. «Дума про Марусю Богуславку». Балада «Ой летіла стріла». |
Предметні компетентності Учень / учениця: розрізняє види й жанри усної народної творчості: різновиди календарно-обрядових пісень; суспільно-побутові, історичні, родинно-побутові пісні, думи, балади; визначає провідні мотиви творів усної народної творчості, їхні художні особливості; розуміє значення і функції УНТ в житті українського народу; визначає і пояснює засоби художньої виразності в них. Вивчає напам’ять «Віють вітри», «Засвіт встали козаченьки»; розкриває зміст поняття «балада»; розрізняє види балад; пояснює драматизм твору, специфічність закінчення, реалістичне і фантастичне в баладі. Ключові компетентності Учень / учениця: осмислює духовний зв'язок з історичним минулим рідного народу. Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення лицарства, сміливості, фізичної, духовної сили наших героїчних предків. Усвідомлення того, що любов до Вітчизни – одна з найбільших людських чеснот. Прагнення до гармонії вчинків із загальнолюдськими цінностями. |
|
|
|
2. Давня українська література |
|
|
|
1 |
«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги). Г. Сковорода. «De libertate», «Всякому місту – звичай і права…», «Бджола та Шершень».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: пояснює особливості епох Ренесансу і Бароко; знає загальну інформацію про козацькі літописи, «Історію русів», про вертеп як вид давнього театрального мистецтва, про життя Г. Сковороди; виразно читає поезії, коментує їх зміст; пояснює значення давніх літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї наших пращурів; коментує сюжет «Слова…»; характеризує образи руських князів, княгині Ярославни, образ Руської (української) землі, символічно-міфологічні образи; визначає основну ідею твору, особливості його композиції. Ключові компетентності Учень / учениця: коментує фольклорні мотиви, стилістичні засоби; висловлює судження про актуальність твору; зіставляє специфіку розкриття тем в літературі та інших видах мистецтв; дискутує з приводу порушених у творі проблем; дискутує з приводу порушених у творах проблем, толерантно відстоює власну позицію; оцінює й характеризує внесок Г. Сковороди; висловлює судження про філософські ідеї Г. Сковороди та їх актуальність. Вивчає напам’ять «Всякому місту – звичай і права». |
|
|
1 |
«Слово про похід Ігорів». |
||
|
|
3. Література кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. |
|
|
|
1 |
І. Котляревський. «Енеїда».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: розуміє його роль І. Котляревського в розвитку української літератури; аналізує поему «Енеїда»; характеризує образ Енея, висловлює власні міркування про його вчинки й характер; коментує проблему війни: погляд автора і героїв; характеризує образи твору «Наталка Полтавка»; визначає й коментує роль гумористичних засобів у творі; робить порівняльну характеристику дійових осіб п’єси (Петра і Миколи, возного і виборного), їхніх життєвих позицій; пояснює роль і функцію пісень у драмі. Ключові компетентності Учень / учениця: визначає проблеми й підтекст твору; пояснює алюзію на події історії України. Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення ролі самопізнання і гармонії зі світом у становленні й реалізації себе як особистості. |
|
|
1 |
І. Котляревський. «Наталка Полтавка». |
||
|
1 |
Т. Шевченко. «Катерина», «Заповіт», «Сон («У всякого своя доля…»).
|
Предметні компетентності Учень / учениця: знає біографію поета; розуміє його життєвий подвиг в умовах підневільного становища нації; розрізняє лірику й ліро-епіку, визначає жанр, до якого належить твір; виразно читає поезію, коментує її ідейно-художній зміст, контрастні картини в ньому; коментує сюжет твору, його ідейний зміст, контрастні картини в ньому; пояснює його актуальність сьогодні; коментує використання контрасту; пояснює узагальнену ідею твору та її актуальність. Ключові компетентності Учень / учениця: висловлює судження про необхідність свободи, національного визволення для вільного розвитку особистості та побудови демократичного устрою; розрізняє іронію і сарказм у творі, цитує приклади їх уживання. Вивчає напам’ять «Заповіт». |
|
|
1 |
Т. Шевченко. «І мертвим, і живим…», «Кавказ». |
||
|
1 |
П. Куліш. «Чорна рада». |
Предметні компетентності Учень / учениця: розрізняє епічні жанри: роман, історичний роман, роман-хроніка, біографічний роман; визначає й коментує історичну і художню правду у творі, основний конфлікт у ньому, історичний колорит; характеризує образи й символи; порівнює образи Якима Сомка та Іванця Брюховецького. Ключові компетентності Учень / учениця: добирає цитати для характеристики ситуацій та образів; коментує вчинки героїв; знаходить паралелі до образів і проблематики роману П. Куліша в інших історичних творах української та зарубіжної літератури; дискутує про зв'язок історичного минулого із сучасністю, важливість знання історії. Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення поставленої мети. |
|
|
1 |
Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: визначає жанр твору; коментує проблематику повісті; характеризує образи-персонажі, засоби їх зображення; порівнює образи дійових осіб; пояснює авторську позицію; виокремлює засоби комічного у творі, пояснює їхню роль. Ключові компетентності Учень / учениця: установлює причинно-наслідкові зв’язки між подіями твору; висловлює власну думку про українську ментальність, національний характер, народну мораль і етику. |
|
|
1 |
Панас Мирний (П. Рудченко).
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
|
Предметні компетентності Учень / учениця: розповідає про історію написання роману; коментує його сюжет (1,4 частини); характеризує головні образи-персонажі, зокрема Чіпки, пояснює його поведінку психологічними чинниками; визначає роль головних жіночих образів у творі, розкриває їх. Ключові компетентності Учень / учениця: порівнює роман із «Кайдашевою сім’єю» І.Нечуя-Левицького; знаходить спільне та відмінне в художній манері прозаїків; коментує власне розуміння понять честі, справедливості, людської гідності й можливі способи їхнього ствердження; переконливо й толерантно висловлює власні судження про ці поняття. |
|
|
1 |
Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич). «Мартин Боруля»
|
Предметні компетентності Учень / учениця: визначає жанр драматичного твору; знає зміст п’єси «Мартин Боруля»; розповідає про історичну основу твору; характеризує головного героя; розуміє причини його особистої драми; дає характеристику іншим персонажам; визначає головний конфлікт твору; розкриває значення творчості І.Карпенка-Карого для розвитку української драматургії. Ключові компетентності Учень / учениця: визначає проблеми, порушені у творі, розуміє їх актуальність для сучасного життя; висловлює судження про духовні й матеріальні цінності; застосовує набуті знання для порівняльного аналізу творів української та зарубіжної літератур; розуміє специфіку виражальних засобів театрального мистецтва. |
|
|
1 |
Іван Франко.«Захар Беркут», «Чого являєшся мені у сні...», «Мойсей».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: визначає й коментує засоби художнього увиразнення; знає і пояснює відмінність між громадянською та інтимною лірикою. знає місце поеми «Мойсей» у творчому доробку І. Франка; пояснює поняття «філософська поезія», «терцини», розуміє специфіку сюжетних ліній; характеризує алегоричність образу Мойсея; аналізує засоби художнього увиразнення в тексті; висловлює власну позицію щодо ролі провідника нації в долі народу та міркує про майбутнє. Ключові компетентності Учень / учениця: висловлює судження про те, як виховувати в собі риси відповідальності, мужності; як спрогнозувати можливі наслідки діяльності; зіставляє специфіку розкриття мотиву шукань землі обітованої в Біблії та художній літературі; шукає інформацію про українських письменників, які переосмислювали образ Мойсея; бере участь у дискусії щодо проблеми безвідповідальності в житті людини; зіставляє специфіку розкриття теми в літературі й музиці; висловлює судження про проблему вибору людини у вирішальній ситуації, потребу вчитися впродовж життя для формування себе як багатогранної особистості. Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення ролі кожного в історичному процесі, здатності брати на себе відповідальність за Батьківщину в її складні періоди. |
|
|
|
4. Література ХХ ст. |
|
|
|
1 |
Михайло Коцюбинський.«Intermezzo», «Тіні забутих предків».
|
Учень / учениця: визначає проблематику «Intermezzo»; пояснює глибокий психологізм новели, особливості її композиції;розкриває образотворчі засоби (внутрішній монолог, прийом контрасту);знає зміст повісті «Тіні забутих предків»; уміє пояснювати образи й символи твору; аналізує образи Марічки та Івана, розкриває пантеїзм світобачення героїв, виражений через побут, звичаї, обряди, почуття, мораль; уміє показати протиставлення реалій життя внутрішньому світові душевно багатих натур; пояснює роль образу природи у творі. Ключові компетентності Учень / учениця: береже природу й шанує людей, відчуває відповідальність за майбутнє свого народу; уміє пов’язувати події художнього твору з реальним життям і робити висновки. Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення гуманізму як основи світоглядних переконань розвиненої особистості, оптимізму і життєствердження як важливих духовних цінностей буття. Усвідомлення краси природи, її благотворного впливу на людину. |
|
|
1 |
Ольга Кобилянська. «Valse melancolique».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: логічно висловлює власні думки, дає оцінку героїням, використовуючи навички критичного мислення; уміє визначати ситуації, у яких людина потребує підтримки, володіє засобами їх надання. Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення рівності жінок і чоловіків у всіх сферах суспільного життя як необхідна умова розв’язання актуальних політичних, соціально-культурних та психологічних проблем. |
|
|
1 |
Василь Стефаник. «Камінний хрест».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: характеризує образ головного героя Івана Дідуха; розкриває історичну основу новели; пояснює багатозначність символіки камінного хреста, горба, прізвища головного героя. Ключові компетентності Учень / учениця: установлює причинно-наслідкові зв’язки між подіями в житті героїв твору; аналізує життєву ситуацію з певної позиції. Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення нерозривної єдності людини з рідною землею. |
|
|
1 |
Леся Українка. «Contra spem spero!», «Лісова пісня».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: визначає основні проблеми, порушені в «Лісовій пісні»; розкриває фольклорну основу; характеризує образи; порівнює образи Мавки й Килини; уміє показати на прикладах з тексту духовну бідність Килини й матері Лукаша, їхню меркантильність, байдужість до краси, природи, мистецтва; розкриває красу глибокого почуття, антигуманність меркантильності та користолюбства; висловлює власні судження про життя і творчість Лесі Українки. Вивчає напам’ять «Contra spem spero!». Ключові компетентності Учень / учениця: усвідомлює значення етичних норм в особистому та суспільному житті, прагне їх дотримуватися; уміє пов’язувати події художнього твору з реальним життям і робити висновки; логічно висловлює власні думки; дає оцінку героям, використовуючи навички критичного мислення; критично оцінює результати людської діяльності в природному середовищі. Емоційно-ціннісне ставлення Переконання, що за будь-яких обставин потрібно зберігати стоїцизм духу. Усвідомлення кохання як життєствердного почуття, творчої сили, що стимулює духовне піднесення, збагачення, розквіт людини. Уміння бачити переваги високої духовності над буденністю. |
|
|
1 |
Микола Вороний. «Блакитна Панна».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: висловлює власну думку про природу й мистецтво; визначає жанр твору, ключові риси символістської поетики. Ключові компетентності Учень / учениця: сприймає і розуміє естетику образного слова, його значення для розвитку естетичного смаку, естетичної розвиненості людини. Вивчає напам’ять «Блакитна Панна». |
|
Олександр Олесь. «Чари ночі»,
|
Предметні компетентності Учень / учениця: висловлює власну думку про природу людини, її внутрішні боріння й роздвоєність; визначає жанр твору, ключові ознаки символістської поетики. Ключові компетентності Учень / учениця: презентує власні ідеї щодо розв’язання питань, порушених у творах. Вивчає напам’ять «Чари ночі». Емоційно-ціннісне ставлення Розуміння, що свобода і незалежність особистості є обов’язковою умовою творчості митця. Осмислення благородства вчинків, які здійснюються заради щастя людей. |
|||
|
1 |
Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить...», «Пам’яті тридцяти».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: аналізує поезії, виокремлює ознаки індивідуального стилю. Ключові компетентності Учень / учениця: Вивчає напам’ять «Ви знаєте, як липа шелестить...», «Пам’яті тридцяти». Емоційно-ціннісне ставлення Осмислення зв’язку внутрішньої свободи митця з його творчістю. |
|
Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду…»
В. Сосюра. «Любіть Україну». |
Предметні компетентності Учень / учениця: знає про групу і творчість «київських неокласиків», визначає основні ознаки індивідуального почерку, провідні мотиви і настрої. Ключові компетентності Учень / учениця: знаходить у творі образи й символи, розкриває їхній зміст і роль у тексті; розуміє значення читання художньої літератури для духовного здоров’я людини. Вивчає напам’ять «У теплі дні збирання винограду…», «Любіть Україну». |
|||
|
1 |
Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: висловлює власну думку про неприпустимість перемоги зла в людині; визначає жанр твору, основні риси індивідуального стилю. Емоційно-ціннісне ставлення Відстоювання гуманістичних цінностей, усвідомлення переваг гуманізму над ідеологіями, уміння передбачати наслідки власних помилок і виправляти їх. |
|
|
1 |
Юрій Яновський. «Майстер корабля».
|
Предметні компетентності Учень/учениця: розкриває морально-етичні колізії роману «Майстер корабля»; аналізує художні образи, з’ясовує їх символічність та ознаки неоромантизму; ілюструє, як автор розкриває національне крізь призму загальнолюдського. Ключові компетентності Учень/учениця: інтерпретує твір в аспекті національної культури та загальнолюдських цінностей. Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення зв’язку внутрішньої свободи митця з його творчістю. |
|
|
1 |
Валер’ян Підмогильний. «Місто».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: характеризує маргінальний образ українського інтелігента; аналізує світоглядну й психологічну еволюцію його характеру; пояснює роль жіночих образів у романі, значення терміну «урбаністичний роман». Ключові компетентності Учень / учениця: висловлює власну думку про способи самоствердження людини; уміє встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями в житті героїв твору; аналізує життєву ситуацію з позицій сьогодення. |
|
|
1 |
Остап Вишня. «Моя автобіографія», «Сом».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: аналізує усмішки, пояснює їх жанрові особливості. Ключові компетентності Учень / учениця: оцінює результати людської діяльності в природному середовищі на прикладі художніх творів; усвідомлює важливість бережливого ставлення до природи. |
|
|
1 |
Микола Куліш. «Мина Мазайло».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: розуміє історико-політичні чинники, які вплинули на зіткнення головних дійових осіб у сатиричній комедії; сатиричне спрямування п’єси; характеризує образи дійових осіб, світоглядну, громадянську позицію кожного з них; аналізує умовність часопростору, природу конфліктів; висловлює власну думку про типове сприйняття дійсності обивателем; визначає жанр твору, основні проблеми. Ключові компетентності Учень / учениця:
осмислює роль соціального статусу, моделі його досягнення; формує уявлення про справжні та фальшиві цінності, спираючись на текст; висловлює власні міркування, проводячи аналогії з сучасним життям; усвідомлює роль української мови як ключового чинника творення нації, |
|
|
1 |
Богдан-Ігор Антонич. «Різдво».
Євген Маланюк. «Уривок з поеми».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: визначає головні мотиви, ідеї; коментує їх; дає їм власну оцінку. Ключові компетентності Учень / учениця: сприймає й розуміє естетику образного слова, його значення для розвитку естетичного смаку. Вивчає напам’ять «Різдво», «Уривок з поеми». |
|
|
1 |
Іван Багряний. «Тигролови».
|
Предметні компетентності Учень/учениця: розкриває особливості художнього осмислення долі України в поезії «Уривок з поеми»; пояснює символічність її назви; указує на актуальність оптимістичного висновку про майбутнє України; знає основні віхи життя письменника, його творчість; коментує зміст роману; визначає його жанрові особливості; характеризує образи; висловлює власне ставлення до основних проблем, порушених у творі. Ключові компетентності Учень / учениця: логічно та виразно висловлює власні думки, використовуючи навички критичного мислення. Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення значення свободи для духовного розвитку, активної життєвої позиції як вияву європейськості. |
|
|
1 |
Олександр Довженко. «Зачарована Десна».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: аналізує текст «Зачарованої Десни», художньо-стильові особливості твору; оперує поняттями «кіноповість», «публіцистичність»; указує на риси автобіографічності в кіноповісті; характеризує образи-персонажі; пояснює особливості композиції, роль пейзажу; називає порушені у творі морально-етичні проблеми. Ключові компетентності Учень/учениця: указує на прояви національного мислення, світовідчуття в характерах героїв; сприймає природу й людину як цілісну систему; критично оцінює результати людської діяльності в природному середовищі; уміє знаходити необхідну інформацію і творчо, компетентно її використовувати. Емоційно-ціннісне ставлення Розуміння особливостей світовідчуття українців, національного характеру, народної моралі та етики; усвідомлення важливості культурної самоідентифікації особистості; розуміння взаємозв’язку конкретного із загальним. |
|
|
1 |
Олесь Гончар. «Модри Камень».
|
Предметні компетентності Учень/учениця: називає риси неоромантизму в ранній творчості; аналізує проблематику й образи героїв новели «Модри Камень»; особливість оповіді, роль кольорової гами; визначає основну ідею твору; аргументує жанрову приналежність твору. Ключові компетентності Учень/учениця: установлює зв’язок між учинками персонажів; аналізує життєву ситуацію з різних позицій; демонструє повагу до різних поглядів, ідей, переконань; дає власну оцінку вчинкам персонажів. |
|
|
1 |
А. Малишко. «Пісня про рушник».
Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…», «Ти знаєш, що ти – людина?», «Лебеді материнства». |
Предметні компетентності Учень / учениця: розуміє зв’язок літературного явища «шістдесятництва» з дисидентським рухом; називає поетів-«шістдесятників»; аналізує стильові особливості поезій; визначає й уміє прокоментувати основні мотиви; дискутує про патріотичні, громадянські мотиви, порушені у творах. Ключові компетентності Учень / учениця: формує власну думку про порушені у творах мотиви, проблеми; виробляє життєву позицію, уміння її відстоювати; усвідомлює значення самоствердження людини в сучасному світі. Емоційно-ціннісне ставлення Формування національної свідомості громадянина України, формування себе як самодостатньої особистості. Вивчає напам’ять: «Пісня про рушник», «Задивляюсь у твої зіниці…», «Ти знаєш, що ти – людина?», «Лебеді материнства», «Наша мова», «Два кольори», «Балада про соняшник» |
|
|
1 |
Василь Голобородько. «Наша мова».
Дмитро Павличко. «Два кольори».Іван Драч. «Балада про соняшник».
|
||
|
1 |
Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: аналізує образи, художні засоби, особливості композиції; висловлює власні роздуми про проблеми, порушені в новелі, і поведінку героїв. Ключові компетентності Учень / учениця: аналізує проблемну ситуацію та знаходить шляхи її розв’язання; на основі отриманих відомостей дає оцінку героям. |
|
|
1 |
Василь Стус. «Господи, гніву пречистого…»
|
Предметні компетентності Учень / учениця: розуміє суть екзистенціалізму в поезіях, характеризує межовий стан суб’єкта лірики, який протистоїть ідеологічно викривленій реальності; зіставляє мотиви, форми буттєвого самоствердження в поезіях; висловлює власну думку про важливість активної громадянської позиції в житті. Ключові компетентності Учень / учениця: висловлює міркування, проводячи аналогії з сучасним життям. Вивчає напам’ять «Господи, гніву пречистого…» Емоційно-ціннісне ставлення Ствердження рис «стоїцизму», активної життєвої позиції. Усвідомлення понять честі, людської гідності, мужності, сили духу на прикладі життя і творчості В. Стуса. |
|
|
1 |
Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Маруся Чурай».
|
Предметні компетентності Учень / учениця: аналізує засоби художнього увиразнення, які визначають високу естетичну вартість; висловлює власну думку про особливості історичного мислення письменниці в «Марусі Чурай»; визначає жанр твору, основні проблеми; висловлює власне ставлення до вчинку головної героїні. Ключові компетентності Учень / учениця: висловлює міркування, проводячи аналогії з сучасним життям. Вивчає напам’ять «Страшні слова, коли вони мовчать…» Емоційно-ціннісне ставлення Формування естетичного смаку, виховання відповідальності за вчинки, усвідомлення права на власний моральний вибір. |
|
|
|
5. Сучасний літературний процес (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) |
|
|
|
1 |
Сучасний літературний процес. Загальний огляд, основні тенденції. Постмодернізм як літературне явище.
|
Предметні компетентності Учень/учениця: називає імена сучасних письменників, їхні твори; обґрунтовує появу нового літературного покоління, спільні риси й творчу індивідуальність митців; розуміє значення поняття «постмодернізм»; розуміє значення понять «елітарна» і «масова» літератури. Ключові компетентності Учень/учениця: розрізняє масову й елітарну літературу. Емоційно-ціннісне ставлення Усвідомлення того, що мистецтво є засобом саморозкриття особистості; формування сучасного погляду на світ, людину в ньому. |
|
34 35 |
2 |
Узагальнення і систематизація знань. |
Предметні компетентності Учень/учениця: Упізнає літературних героїв за їхніми цитатними характеристиками й репліками; орієнтується в сюжетах літературних творів; співвідносить фрагмент літературного твору з його назвою та автором; пояснює поняття «розстріляне відродження», «київські неокласики», «празька школа поетів», «шістдесятництво», «дисидентство». |
|
Орієнтовне календарно-тематичне планування занять факультативного курсу «Готуємося до ЗНО з української літератури»
№ з/п |
Кількість годин |
Дата |
Зміст навчального матеріалу |
|
|
|
1. Усна народна творчість |
|
1 |
|
Загальна характеристика календарно-обрядових, суспільно-побутових та родинно-побутових пісень. Пісні Марусі Чурай «Віють вітри», «Засвіт встали козаченьки». Історичні пісні «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то хміль…» Тематика, образи, зміст народних дум і балад. «Дума про Марусю Богуславку». Балада «Ой летіла стріла». |
|
|
|
2. Давня українська література |
|
1 |
|
«Повість минулих літ» (уривки про заснування Києва, про помсту княгині Ольги). Г. Сковорода. «De libertate», «Всякому місту – звичай і права…», «Бджола та Шершень». |
|
1 |
|
«Слово про похід Ігорів». |
|
|
|
3. Література кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. |
|
1 |
|
І. Котляревський. «Енеїда». |
|
1 |
|
І. Котляревський. «Наталка Полтавка». |
|
1 |
|
Т. Шевченко. «Катерина», «Заповіт», «Сон («У всякого своя доля…»). |
|
1 |
|
Т. Шевченко. «І мертвим, і живим…», «Кавказ». |
|
1 |
|
П. Куліш. «Чорна рада». |
|
1 |
|
Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я». |
|
1 |
|
Панас Мирний (П. Рудченко). «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (1, 4 частини). |
|
1 |
|
Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич). «Мартин Боруля». |
|
1 |
|
Іван Франко.«Захар Беркут», «Чого являєшся мені у сні...», «Мойсей». |
|
|
|
4. Література ХХ ст. |
|
1 |
|
Михайло Коцюбинський.«Intermezzo», «Тіні забутих предків». |
|
1 |
|
Ольга Кобилянська. «Valse melancolique». |
|
1 |
|
Василь Стефаник. «Камінний хрест». |
|
1 |
|
Леся Українка. «Contra spem spero!», «Лісова пісня». |
|
1 |
|
Микола Вороний. «Блакитна Панна».
Олександр Олесь. «Чари ночі», |
|
1 |
|
Павло Тичина. «Ви знаєте, як липа шелестить...», «Пам’яті тридцяти».Максим Рильський. «У теплі дні збирання винограду…» В. Сосюра. «Любіть Україну». |
|
1 |
|
Микола Хвильовий. «Я (Романтика)». |
|
1 |
|
Юрій Яновський. «Майстер корабля». |
|
1 |
|
Валер’ян Підмогильний. «Місто». |
|
1 |
|
Остап Вишня. «Моя автобіографія», «Сом». |
|
1 |
|
Микола Куліш. «Мина Мазайло». |
|
1 |
|
Богдан-Ігор Антонич. «Різдво». Євген Маланюк. «Уривок з поеми». |
|
1 |
|
Іван Багряний. «Тигролови». |
|
1 |
|
Олександр Довженко. «Зачарована Десна». |
|
1 |
|
Олесь Гончар. «Модри Камень». |
|
1 |
|
А. Малишко. «Пісня про рушник». Василь Симоненко. «Задивляюсь у твої зіниці…», «Ти знаєш, що ти – людина?», «Лебеді материнства». |
|
1 |
|
Василь Голобородько. «Наша мова». Дмитро Павличко. «Два кольори».Іван Драч. «Балада про соняшник». |
|
1 |
|
Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном». |
|
1 |
|
Василь Стус. «Господи, гніву пречистого…». |
|
1 |
|
Ліна Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Маруся Чурай». |
|
|
|
5. Сучасний літературний процес (кінець ХХ – початок ХХІ ст.) |
|
1 |
|
Сучасний літературний процес. Загальний огляд, основні тенденції. Постмодернізм як літературне явище. |
|
2 |
|
Узагальнення і систематизація знань. |
|
1