ЧОМУ ВАРТО СПІЛКУВАТИСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ?

 о-перше, це красиво! Українська є не лише однією з найдавніших, а й чи не наймелодійнішою мовою світу.

Українська мова — це неоціненне духовне багатство, з яким народ живе, передаючи із покоління в покоління мудрість, славу, культуру і традиції. Наше українське слово бідувало, переслідувалось, заборонялось, але вистояло і відродилося та продовжує хвилювати серця багатьох. Саме зараз нашій мові потрібен вогонь любові й духовна міць!

12   міфів про українську мову  

Міф 1: Українська мова — це суржик, справжньої літературної мови в українців досі немає 

Міф 2: Українська мова утворилася після монгольської навали у XІV столітті з давньоруської 

Міф 3:Українська є діалектом російської, а не самостійною мовою 

Міф 4: Оформлення самостійної української мови інспіроване поляками або владою Австро-Угорщини 

Міф 5: Українська мова є дуже близькою до російської 

Міф 6: Українська мова виникла внаслідок полонізації давньоруської 

Міф 7: Кубанська говірка є діалектом російської, а не української мови 

Міф 8: Русинська мова є четвертою східнослов'янською мовою, окремою від української  

Міф 9: Суржик є окремою від української мовою 

Міф 10: Сучасна українська мова насичена словами з Галичини 

Міф 11: У сучасній українській мові багато новотворів 

Міф 12: Коли створювалася українська літературна мова, багато слів вигадували письменники  

Збережімо самобутню  українську лексику

            Останнім часом поширилась мода на

іншомовні слова, які з кожним днем все більше заполонюють наше мовлення. “Крамниці” перетворюються на “шопінги”, “цінники” на “прайс-листи”, замість звичного слова

“відбір” чуємо чужомовне “кастинг”, слово “керівник” витісняє “модератор”, “посередника” замінив “маклер”.

            Послуговуючись чужомовною лексикою, занедбуємо власні українські слова, виразні, лаконічні, для всіх зрозумілі, милозвучні. У багатьох країнах таке недбальство щодо мови карається законом, але не у нас. Ми самі повинні дбати про рідну мову, її збереження, розвиток і зупинити засилля іноземщини.

            Пам'ятаймо, лексичні запозичення доцільно вживати лише тоді, коли у нашій мові для позначення нового поняття нема відповідного слова, в іншому випадку – це руйнуван-