Гра "Доповни речення" за казкою " Пані Метелиця"

Доповни речення

Шлях Падчірки до успіху

(робота з текстом казки «Пані Метелиця»)

1.Жила на світі одна вдова, і мала вона …….. . 

2. Одна з них, падчірка, була …………… , а друга, рідна, …………. .

3. Падчірка щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала ………

4. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і ………………… .

5.  А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:

– Уміла вкинути починок, то зараз же ……………… .

6.  І з великого жалю й страху стрибнула ………….. .

7. Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:

– Ох, …………………………………. .

8. Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:

– Ох,…………………………………… .

9. Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала ………….. . 

10. Найкраще дбай про……….. , стели якнайстаранніше та добре вибивай ……… , щоб ………… летіло, – тоді на світі йтиме ………… , бо я ж пані Метелиця.

11. Пробула дівчина певний час у старої та й засумувала, а чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за ……….., і хоча тут було їй у тисячу разів краще, проте її тягло вернутися до рідної ……….. .

12.Вона взяла її за руку і провела до великої …….. Брама відчинилась, і тільки–но дівчина ступила на поріг, линув …………, і все ……….. приставало до неї, аж нарешті вся вона вкрилася …………. .

Відповіді

1.Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. 

2. Одна з них, падчірка, була гарна й роботяща, а друга, рідна, гидка й лінива.

3. Падчірка щодня сиділа на шляху біля криниці й пряла доти, поки їй нитка прорізала пальці до крові.

4. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.

5.  А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:

– Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.

6.  І з великого жалю й страху стрибнула в криницю і знепритомніла.

7.Вона пішла цією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:

– Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!

8. Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:

– Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.

9. Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. 

10. Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір'я летіло, – тоді на світі йтиме сніг, бо я ж пані Метелиця.

11. Пробула дівчина певний час у старої та й засумувала, а чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за домівкою, і хоча тут було їй у тисячу разів краще, проте її тягло вернутися до рідної хати.

12.Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки–но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж нарешті вся вона вкрилася золотом.