Гра-подорож "Дорогою ввічливості та доброти"
Тема заходу: “Дорогою ввічливості та доброти”
Мета: розширити знання дітей про ввічливі слова, формувати почуття дружелюбності у стосунках між ровесниками, однокласниками; розвивати в дітей такі важливі моральні якості як доброзичливість, взаємодопомога, вірність; виховувати почуття дружби та товариськості.
Обладнання: інтерактивна дошка, презентація, цеглинки LEGO, вислови про ввічливість і доброту, лист зупинок подорожі.
Хід заняття
Вступне слово
Учитель: Шановні гості! Раді вітати вас на нашому заході.
- Діти, розкажіть про свій настрій за допомогою цеглинок LEGO (цеглинки темного кольору - сумний, яскравого - веселий).
- Діти, сьогодні ми будемо подорожувати дорогою ввічливості та доброти.
- Але, щоб вирушити в подорож, нам необхідно знати добрі й ввічливі слова.
- А ви їх знаєте?
(Діти називають добрі й ввічливі слова).
Учитель: Ну що ж, тепер можемо вирушати в вами в подорож.
ПЕРША зупинка “УСМІШКА”
На вас чекає таке завдання:
Гра “Закінчи речення”
- Розтане навіть льодяна глиба
Від слова теплого... (спасибі)
- Зазеленіє навіть пень.
Коли почує... (добрий день)
- За смачний обід і ситий
Скажем мамі ми... (спасибі)
Учитель: З цим завданням ви впоралися, діти. Продовжуємо нашу подорож.
ДРУГА зупинка “ДОБРО”
Діти, вам потрібно виконати інше завдання.
Гра “Закінчи народні висловлювання про добро”
- Не одяг прикрашає людину, а... (добрі справи)
- Добро довго... (пам’ятається)
- Не плюй в криницю, доведеться...(води напитися)
- Світ не без добрих ... (людей)
- Перший крок до добра - не роби ...(зла)
Учитель: Добре впоралися з цим завданням, тому подорожуємо далі.
ТРЕТЯ зупинка “Любов і повага”
Діти, уважно слухаємо завдання.
Я прочитаю вам оповідання Валентини Асєєвої “Бабуся”. А в кінці оповідання вам необхідно буде відповісти на декілька питань.
БАБУСЯ
Прийшов до Бориса товариш. Товариш сказав:
- Здрастуйте, бабусю!
Борис весело підштовхнув його ліктем.
- Ходімо, ходімо! Можеш із нею не вітатися. Вона стара старушенція.
Бабуся обсмикнула кофту, поправила хустину і тихо поворушила губами:
- Образити, що вдарити, приголубити - треба слово шукати.
А в сусідній кімнаті товариш казав Борці:
А з нашою бабусею завжди вітаються і свої й чужі. Вона у нас головна.
- Як це - головна? - зацікавився Борис.
- Ну, старенька..., всіх зростила. Ії не можна кривдити. А чого ж ти зі своєю так? Гляди, батько прочухана дасть за це.
- Не дасть! - насупився Борис. - Він сам з нею не вітається.
- Та ми свою бабусю не кривдимо, - зашарився Борис. - Вона у нас ... сита і здорова.
Прощаючись із товаришем, Борис затримав його біля дверей.
- Бабо, - нетерпляче гукнув він, - іди-но сюди!
- Іду, іду! - зашкутильгала з кухні старенька.
- Ось, - сказав товаришеві Борис, - попрощайся з моєю бабусею.
Після цієї розмови Борис часто ні з того, ні з сього запитував у бабусі:
- Кривдимо ми тебе?
А батькам сказав:
- Наша бабуся - краща за всіх, а живе гірше від усіх - ніхто про неї не піклується!
- Хто це тебе навчив батьків осуджувати? Гляди мені, малий ще!
І, розхвилювавшись, накинулися на бабусю:
- Це, мабуть, Ви, матусю, дитину підбурюєте? Якщо невдоволені нами, могли б й самі сказати.
Бабця м’яко всміхаючись, хитала головою:
- Не вчу, життя вчить. А вам би, дурненькі, радіти треба, для вас син зростає. Я своє віджила на світі, а ваша старість ще попереду. Що уб’єте, те не повернете.
Бесіда за прочитаним текстом.
- Як ставився Борис до своєї бабусі?
- Яке ставлення до бабусі у Борисового товариша?
- Чи змінилося ставлення у Бориса до бабусі після зауваження товариша?
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
ЧЕТВЕРТА зупинка “ЧЕМНІСТЬ”
Сценка
З’являються “злючки-колючки” (два хлопчика)
Злючки-колючки: Ми - злючки-колючки
Брехуни і “битючки”.
Не кажемо “спасибі” ми нікому,
Ні “добрий день”, ні “вибачте” другому
А тільки все радіємо, де б’ються,
Штовхають один одного, плюються.
І тіло в нас тоді вкривається колючками,
Недаром ми звемося злючками-колючками!
Учитель: Діти, нам потрібно негайно вилікувати цих злючок-колючок. Покличемо нам на допомогу лікаря.
Заходить лікар (у руці тримає аптечку) й рекламує цукерки “Добринка”.
Заходить дівчинка (у руці тримає лист паперу, на якому написано “РЕКЛАМА”).
Лікар: Багато на світі є різних цукерок,
Їх люблять дорослі і діти.
Цукерка “Добринка” - не просто цукерка,
Вона перевертень для інших.
Для всіх драчунів, брехунів, забіячок,
Вона найсмачніша на світі.
Скуштуйте “Добринку” - найкращу за всі,
Усі цукерки на світі!
Лікар: Злючки-колючки, ви полюбляєте цукерки?
Злючки-колючки: Так!
Лікар: Тоді, скуштуйте цукерку “Добринка” (дістає з аптечки по цукерці й дає злючкам-колючкам).
Злючки-колючки (з’івши цукерки): Ой, а що то з нами було?
- Вибач мене, Максиме!
- І ти мене вибач, Кирило!
Учитель: Діти, злючки-колючки стали добрими, так може візьмемо їх з нами в подорож?
Діти (усі разом): Так! (злючки-колючки сідають за парти).
Учитель: Дякуємо тобі, лікарю за допомогу.
Діти, злючки-колючки переплутали усі правила й зіпсували життя жителям цього містечка. Давайте разом з вами виправимо помилки, які наробили ці хулігани.
- За столом слід розмовляти з повним ротом.
- У транспорті ніколи не поступатися місцем.
- Коли зайдеш у бібліотеку, не обов’язково вітатися.
- Завжди обгортки з цукерок кидати під ноги.
- Смикати дівчаток за волосся.
- Ніколи не вітатися.
- Топтати квіти на клумбі.
- Уранці не вмиватися, не чистити зуби.
Учитель: Наша подорож продовжується.
П’ЯТА зупинка “ВИХОВАНІСТЬ”
Учитель: Діти, послухайте казку (дівчинка розповідає казку).
... Жила-була дівчинка Настя. Пішла вона одного разу до лісу, заблудилася і зголодніла. Раптом бачить: стоїть будиночок, а звідти смачно пахне. Дівчинка постукала в двері, питаючи: “Хто тут живе? Чи можна увійти?”
- Заходь,- відповіла бабця. - Я тут живу зі своїми внуками.
Дівчинка зайшла в будинок, і не встигла зробити кілька кроків, як упала, послизнувшись на макаронах, що лежали на підлозі. А коли встала, побачила хлопчиків, що сиділи за столом: один з них дув на гарячий суп так сильно, що бризки летіли на всі сторони, другий голосно стукав виделкою, щоб зачепити нею котлету, яку потім став обкушувати, вимазавши при цьому свої ніс і щоки, які витер рукавом.
- Фу, як гидко! - подумала Настя.- Краще я сяду біля дівчинки, що п’є компот.
І тут же скрикнула, тому що дівчинка стала випльовувати вишневі кісточки так далеко, що попала їй прямо в лоб...
- Як вам не соромно так негарно їсти! - із сльозами на очах крикнула Настя. Усі разом стали говорити до неї, але вона нічого не розуміла, тому що їх роти були набиті їжею.
- Вибачте,- зітхнула Настя, - але за столом з вами сидіти дуже неприємно. Краще я буду голодною.
Учитель: Діти, скажіть, що треба було зробити дітям, щоб Насті було приємно з ними сидіти за столом?
(відповіді дітей)
Учитель: Наша подорож, діти, з вами закінчується. Наступна зупинка буде останньою.
ШОСТА зупинка “МУДРІСТЬ”
Учитель: Діти, у цьому містечку живуть мудрі люди. Вони захотіли зустрітися з нами й сказати декілька мудрих слів.
(Виходять два учня).
Перший учень: Людина починається з добра,
Із ласки і великої любові,
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові.
Людина починається з добра,
З уміння співчувати, захистити.
Це зрозуміти всім давно пора.
Бо ми прийшли у світ добро творити.
Другий учень: Ти добро твори лише повсюди.
Хай тепло твоє повнить груди.
Ти посій і вирости пшеницю,
Ти викопай і почисть криницю.
Волю дай, нагодуй пташину,
Приласкай і навчи дитину!
Бо людина у цьому світі
Лиш добро повинна творити!
Учитель: Сподіваюся, діти, ви пам’ятатимете ці мудрі слова, не
забуватимете чарівних слів, завжди будете ввічливими, чуйними і добрими. Зустрінете знайомих - привітаєтеся. Припустившись помилки, виявивши грубість, попросите вибачення. Завжди допомагатимете друзям. Ніколи не перебиватимете співрозмовника, навіть тоді, коли ви з ним не погоджуєтеся, вислухаєте його до кінця і тільки тоді висловите свою думку.
Діти, дружіть із “ввічливими словами”. Будьте завжди чемними, тоді вас любитимуть і поважатимуть.
Учитель: Діти, розкажіть про свій настрій за допомогою цеглинок LEGO.
Учитель (разом із дітьми): Ось і закінчилась вже гра.
Ми побажаєм один одному добра.
Гостям ми скажем: “До побачення!”
Нехай щастить й удачі вам!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку