Дидактичні матеріали "Гра як засіб формування творчої та пізнавальної активності молодших школярів"

Про матеріал

Поданий матеріал містить методичні рекомендації щодо проведення різноманітних ігор, які сприяють активізації діяльності молодших школярів на уроках української мови та читання. Дидактичні матеріали допоможуть урізноманітнити урок та зацікавлять дітей при вивченні програмового матеріалу..

Перегляд файлу

Гра як засіб формування творчої та пізнавальної активності молодших школярів

Активно використовую на уроках таку форму роботи, як рольові та дидактичні ігри. Діти проявляють кмітливість, уміння зорієнтуватися в ситуації. Звичайно, наше життя далеко не гра, тому кожна людина повинна вміти вирішувати складні завдання й не боятися труднощів. Вважаю, що метод евристичної бесіди й елементи проблемно-пошукового методу, які використовую у своїй роботі, готує дітей до вирішення проблем, вчить думати, не боятися труднощів, і не боятися висловлювати свою думку. Кожен може відчути себе розумним і талановитим. Таким чином, коли ми вчимо дитину думати, – ми готуємо її до активної життєвої позиції.

Так, зокрема на уроках української мови та читання я застосовую як дидактичні ігри так і різноманітні ігрові моменти які сприяють активізації діяльності молодших школярів. Саме вони допомагають урізноманітнити урок.

Особливо доцільно дидактичні ігри застосовувати на етапах повторення та закріплення навчального матеріалу. Найбільший інтерес у дітей викликають колективні чи групові ігри – ігри – змагання. Дуже активно проходить гра «Так» - «Ні» Якщо учень погоджується з твердженням, пише «Так», не погоджується – то «Ні». Так, наприклад, пропоную таке завдання:

у слові зелений три склади;
слово зелений починається з глухого приголосного звука;
у слові зелений перший склад наголошений;
у слові зелений усі приголосні звуки є твердими;
у слові зелений третій склад є відкритим.

Завдання такого характеру сприяють розвитку уваги, пам`яті, навчають учнів думати, аналізувати, робити висновки.

Крім того, пропоную учням і такі вправи:

Яка літера є зайвою і чому?

А О Д Т Ш

У З Р

Е Э Б Г Ж Ч

Знайди зайве слово. Поясни, чому воно є зайвим?

Сорока дім дінь

Ворона бір тінь

Горобець ліс лінь

Синиця село синь

Вивчаючи звуковий склад на уроках української мови, я пропоную учням виконати такі завдання у ході засвоєння нового матеріалу:

Змініть першу літеру у слові, щоб утворилися слова з іншим значенням

Рік ( сік, вік, бік, пік); пий(лий, мий,ший, бий); лук (жук, бук).

Переставте у поданих словах звуки, щоб утворити з них слова з іншим значенням

Село (осел), пила (лапа), кабан (банка), гори (роги), палка (лапка), руки (кури). Такі види вправ збагачують словниковий запас учнів

Загадки - жарти

Змінивши один приголосний звук на інший, перетворіть свійську тварину, що відзначається впертістю, на птаха (осел – орел).

Гора й долина. Що між ними? (й).

Що посеред землі стоїть? (м).

Чого немає в дині, а є в гарбузах, огірках? (р).

У ході роботи учні не тільки поглиблюють знання про звуки і букви, але збагачують свій словниковий запас, вчаться співставляти, аналізувати, робити висновки. Дані вправи розвивають фонематичний слух, логічне мислення, увагу, пам`ять, навчають учнів розпізнавати звуки і правильно передавати їх на письмі буквами.

Крім того, на уроках читання, мови я використовую вправи зі скоромовками, застосування яких сприяє виробленню чіткої артикуляції, доброї дикції, розвиває мовлення, техніку читання.

Ці вправи можна проводити у ході закріплення вивченого матеріалу. Обирається ведучий, який зачитує скоромовки або записує їх на дошці. Кожний учасник гри тричі повторює скоромовку, хто ні разу не обмовиться, вважається переможцем.

Для організації колективної роботи дітям можна запропонувати такі скоромовки:

Три дроворуби на трьох дворах дрова рубають. Ходить перепел між полукіпками зі своїми перепеленятами. Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.

Цікавими для учнів будуть завдання на розв’язання логогрифів – це такі загадки, за умовами яких з певного слова шляхом додавання, відкидання або вставки звука ( чи складу) утворюється нове слово.

Люблять нас усі збирати після дощику в ліску,

А як букву «г» відняти, будемо плавати в ставку.(Гриби – риби).

Повторюючи правила на вивчені орфограми і пунктограми, можна з дітьми провести таку гру. За допомогою міміки і жестів однокласник представляє картину, а учні, які сидять у класі, повинні відгадати, що їм показують. Три учні демонструють своє вміння. Діти потім визначають, хто з них був найбільш точним, зображуючи певні предмети, явища.

Вийшло сонечко яскраве,

Освітило все навколо.

Станьте, діти, дружно в коло

Й подивіться, ви, довкола.

Сяє в променях земля,

Зеленіють луки,

Бережімо рідну землю, докладаймо руки.

(авторський)

Після гри учні списують з дошки текст і виконують завдання. Пропонуємо дітям знайти у даному тексті вивчені раніше пунктограми і орфограми, прокоментувати їх.

У грі «Чиє слово довше?» можуть брати участь 3 і більше учнів. Спочатку називають односкладове слово, потім двоскладове, трискладове і так далі. Кожний наступний учень називає слово, довше на один склад. Учень, який не може підібрати слово з відповідною кількістю складів, вибуває з гри. Виграє той, після кого не можна назвати довшого слова.

Як приклад, для проведення гри можна запропонувати такі слова: день, денний, щоденний. Край, крайній, країна, Україна, українського, україномовний, українізувати.

Одним з видів граматичної гри є кросворд, який сприяє розвитку творчих здібностей учнів, тренує пам'ять. Робота з кросвордом можлива на усіх етапах уроку. Логічні завдання кросвордів добираються з урахуванням вікових особливостей учнів. Для молодших школярів можна запропонувати такі кросворди.

Кросворд – жарт. У кожний горизонтальний рядок запишіть слово, що складається з семи звуків і двох складів. У кліточку можна вписувати лише одну букву або знак.

С
С
С
С
С

Відповідь: стрибай, стривай, стримай, стривож, стринож

Впишіть у квадрат слова, які складаються з чотирьох звуків, так, щоб їх можна було прочитати у горизонтальному та вертикальному напрямках.

Р	У	К	А
У
К
А

Відповідь: рука, удар, кава, араб.

Виграє той, хто скоріше за всіх виконає завдання.

Вивчаючи тему «Тверді і м`які приголосні», учитель може провести таку гру: на переносній дошці записані слова. Учасники гри підбирають до них такі, які відрізняються лише м`якістю (в одному випадку) або твердістю (в другому випадку) одного й того ж звука. Виграє той, хто першим виконає це завдання.

Слова для гри: 1. Кінь, лук, раба, повід, друк, лан, стан. 2. Синь, зняти, злізь, сюди, рись.

Гра «Хто швидше; хто більше?» Із кожної букви даного слова необхідно придумати інші слова: коса, роса, лань, казка, дрова.

Гра «Хто більше придумає слів із даного слова, використовуючи тільки ці букви ?» Наприклад: зоряний, зорянка (зоря, мир, ріг, сила).

Підбирання синонімів, антонімів, омонімів:

1) сміливий, мужній;

2) ранок - вечір, малий - великий, далеко — близько, стояти - сидіти;

3) ключ – від дверей; ключ – журавлиний

Гра «Шифрувальник»

Мета: розвиток фонематичного слуху, логічного мислення, збагачення словникового запасу учнів.

Хід гри: діти грають у парах, один учень виконує роль шифрувальника, другий відгадує слова.

Шифрувальник задумав слова та зашифрував їх. Гравці намагаються розшифрувати слова, словосполучення, речення.

Жолка, рілката, симка, чукра.(ложка, тарілка, миска, ручка);

Гідлена носце (лагідне сонце);

Лосного васюпіть хапти (Голосно співають птахи.)

Приклади для гри:

Рапат, шакод, кажник, дайрек, вередо ( Парта, дошка, книжка, крейда, дерево);

Азкак, сяпні, дакзага, лосво (Казка, пісня, загадка, слово).

Учень не тільки відгадує слова, але й знаходить серед них зайве.

У молодших класах можна проводити такі ігри, як «Хто швидший», «Естафета», «Ланцюжок», «Докажи (допиши) слово», «Подивися і запам'ятай», «Вгадай, що написано», «Вгадай питання», «Аукціон» тощо. Практика показує, що завдяки ігровим вправам учні запам'ятовують у два-три рази більше слів, ніж на звичайному занятті. Гра дає можливість задіяти зорову і слухову активність дітей. Ігрові завдання сприймаються дітьми з цікавістю, а дух змагання, характерний для ігор, є потужною мотивацією навчання.

На кожному етапі уроку дидактична гра матиме певну мету і виконуватиме певну роль. На початку уроку мета гри - організувати та зацікавити дітей, стимулювати їх активність. У середині уроку дидактична гра має вирішити завдання засвоєння теми. У кінці уроку гра може носити пошуковий характер. Отже, на будь-якому етапі уроку гра повинна відповідати таким вимогам: бути цікавою , доступною, захоплюючою, включати дітей у різні види діяльності . Дидактична гра входить в цілісний педагогічний процес, поєднується і взаємопов'язана з іншими формами навчання і виховання молодших школярів.

Всюди, де панує, гра, немає нудоти, одноманітності. Ігри добре стимулюють і заохочують учнів до самостійної роботи, обов'язково ігри урізноманітнюю, бо одноманітність набридає учням. Чим старші діти, тим ігри складніші. Для молодшого шкільного віку гра є природною діяльністю творчого характеру, тому для активізації пізнавальної діяльності та цікавості школярів на уроках української мови та читання широко застосовую дидактичні ігри. Адже вони стимулюють пізнавальну діяльність учнів, викликають позитивні емоції в ставленні до навчальної діяльності, її змісту, форм і методів здійснення. Увага школярів передовсім спрямована на ігрову дію. При цьому до процесів запам'ятовування, осмислення додаються глибокі переживання особистості, які роблять їх інтенсивнішими, результативнішими, і навчання проходить без особливих зусиль, із великим емоційним піднесенням, що дає можливість учням глибше вникати в завдання.

Великим поштовхом до розвитку пізнавальної активності учнів є також

робота в группах, де кожен учень почуває свою значимість, вчиться висловлювати свої думки, прислухатися до чужої, спільно приходити до певного рішення. Співробітництво формує в дітей здатність регулювати свої дії, обґрунтовувати свою позицію й приймати іншу точку зору, якщо вона більше обґрунтована. У процесі спільної навчальної діяльності відбувається розвиток діалогічного мислення. На уроках будь-яка дитина не тільки може висловлювати свою думку в колі однокласників, але й повідомити результати обговорення перед всім класом, а, крім того, кожен може на якийсь час зайняти позицію лідера й відчути свою значимість.

Таким чином, робота в групах має великий потенціал для розвитку особистості, а також сприяє розвитку пізнавальної активності учнів.

З питань, що висвітлюють дану проблему, готувала повідомлення на засідання методичних об’єднань вчителів початкових класів, а також надавала допомогу молодим учителям та студентам-практикантам.

Як бачимо, робота над розвитком пізнавальної активності учнів тісно переплітається з формуванням творчої особистості дитини. «Для дітей творчість є життям. Дитина насолоджується діяльністю, яка приносить їй радість відкриття», - вважав В.О. Сухомлинський.

Позитивні результати в навчально-виховному процесі можуть бути досягнуті лише тоді, коли будуть створені умови для реалізації творчого потенціалу кожної дитини. Вчитель теж має бути творчим, щоб навчальний процес був цікавим, різнобічним і результативним.

Дати дітям відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності – це найперше завдання, бо успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для боротьби з труднощами, бажання вчитися.

Розвиток творчих здібностей вимагає від учителя наполегливої праці і любові, адже він сіяч добра, правди, знань, творець дитячих душ.

Мабуть, саме це мав на увазі Іван Драч, коли у «Думі про вчителя» вустами свого героя сказав:

Нема жахливішої роботи, ніж учительська.

Нема виснажливішої роботи від учительської

Де нерви паляться, мов хмиз сухий,

Де серце рветься в клекоті і чаді.

Але нема щасливішої долі,

Коли Людина з Твоїх рук, Учителю,

Іде у світ — на краплю світ людніє.

А від себе додам: досягти успіху у розвитку пізнавальної діяльності молодшого школяра можна, коли уміло спрямовувати дитину до пізнання, підтримувати ініціативність, творчу активність, розвивати риси самоконтролю, уміло ставити мету пізнання, збуджувати інтерес до виученого. Розкриваючи проблему "Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках української мови", стараюся ставити перед учнями таку мету, яка б запалювала їх, викликала захоплення. Найцікавіше те завдання, яке максимально розвиває самодіяльність дитини, будить її думку.

Нехай дитячі очі горять, блищать, питають:

– „Чому на небі зорі? Чому птахи літають?“

Я відповім малечі на всі їх запитання.

Нехай горять їх очі, хай світяться бажанням.

ДОДАТКИ

Додаток №1

«Злови звук»

Вчитель називає ряд слів, а учні плескають в долоні, коли звучить слово з потрібним звуком.

«Ніч і день»

Учні закривають очі на слово «ніч», а вчитель промовляє звуки. На слово «день» учні повинні назвати слово:

а) [з, у, б] – зуб;

б) [т′, і, н′] – тінь;

в) [с′, і, л′] – сіль, і т.д.

«Слово заблудилось»

Вчитель називає слова з певним звуком. Серед них є слово, в якому даного звука нема. Учні повинні знайти зайве слово: сом, в’юн, борсук, синиця.

4. Променеподібні таблиці

5. Читання складової таблиці

	а	о	у	и	і	е
з
зд
здр

На основі таблиці можна проводити гру «Водолаз». На одному диханні прочитати одну групу приголосних з усіма голосними.

6. «Оживи хмаринку»

Кількість хмаринок довільна. Склади написані з обох сторін. Спочатку учні читають склади, а потім вчитель повертає хмаринку до дітей так, щоб утворилося слово: перша хмаринка – «нива», друга «мало», третя – «ранок».