ГРАФІЧНІ СПОСОБИ ЗОБРАЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ЗАСІБ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ГРАФІЧНІ СПОСОБИ ЗОБРАЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ

ЯК ЗАСІБ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Постановка проблеми. Концепцією рефор­мування освіти «Нова українська школа» визначено пріоритети змін освітнього процесу, а саме формування компетентностей здобувачів освіти, орієнтація на потреби учня, вплив освітньо­го середовища. Учень нової української школи - творчий і активний суб’єкт навчального процесу, який володіє вміннями набувати знання та застосовувати їх для вирішення різноманітних проблем, працювати з різноманітною інформацією, самостійно формулювати цілі, співпрацювати з однолітками.

Для реалізації цих завдань потрібно створити інструменти, які допоможуть здійснювати освітній процес у комфортних для школярів умовах , коли процес набуття знань і формування вмінь стає зрозумілим, захоплюючим, особистісно-значущим для кожного. Такими інструментами можуть виступати  засоби когнітивної візуалізації навчального матеріалу, які допомагають візуалізувати навчальний матеріал різними способами, застосувати цифрові технології для створення, передачі, відтворення, обробки інформації за допомогою графічних і візуальних образів. У Державному стандарті початкової освіти обов’язковими результатами навчання учнів окреслені ті, що стосуються роботи з передачею, фіксацією інформації графічно, створення схем, таблиць, моделей.

Досить ефективною формою роботи над зазначеною проблемою більшість вчених і педагогів-практиків вважають технологію розробки  інтелектуальних карт (карт знань). Карти знань (майндмеппінг, концент-карти) – це зручний і ефективний метод візуалізації мислення, альтернативний метод узагальнення, систематизації  навчального матеріалу.

Включення в освіт­ній процес графічних способів зображення інформації  до­помагає активізувати мислення школярів, сприяє формуванню компетентностей, створює умови для групової, парної роботи учнів, враховує індивіду­альні потреби здобувачів освіти, що забезпечує ре­алізацію вимог Нової української школи.

Аналіз актуальних досліджень

Вважається, що карту знань вперше застосував філософ Порфирій Тіросський у ІІІ ст. до н.е., намагаючись розібратись в концепціях Аристотеля. Сучасні розробки вчених в галузі графічних зображень знань належать до 60-х років минулого століття. І були пов’язані з розвитком теорії семантичних мереж стосовно вивчення людського мислення в процесі навчання.

Дослідженням проблеми когнітивної візуалізації та застосування графічних організаторів (зокрема інтелектуальних карт) в освітньому процесі присвячені роботи зарубіжних  (Б. Бьюзен, Т. Бьюзен, Дж. К. Гілберт, Х. Мюллер, Б. Санто, Б. Твісс, Р. Фостер, В. Хартман, Й. Шумпетер )  та вітчизняних учених ( О. Аксьонова,  Л. Гончаренко, Н. Терещенко, Г. Ковальчук, М. Сакович,               Н. Хвесеня, Л. Юрченко), які звертають увагу на підвищення ефективності подання інформації шляхом використання в начальному процесі графічних організаторів. Незважаючи на значну кількість наукових розвідок із проблеми створення та використання інтелект-карт у різних сферах життя людей, питання щодо застосування методу майндмеппінгу на уроках у початковій школі залишається недостатньо вирішеним.

Мета статті полягає в теоретичному аналізі та обґрунтуванні переваг та особливостей застосування графічного способу узагальнення інформації (методу майндмеппінгу) на уроках у початковій школі.

Виклад основного матеріалу Концепцію інтелект-карт запропонував у 1960-х роках британський психолог, автор і консультант із питань освіти Тоні Бьюзен. Він досліджував особливості мислення найвеличніших геніїв в історії, таких як Леонардо да Вінчі, Галілео Галілей, Річард Фейнман, Альберт Ейнштейн та інші, щоб зрозуміти, як їм вдавалося використовувати можливості свого мозку на 100%. Зрештою, він дійшов висновку, що процес їхнього мислення спирався на фантазію, уяву й асоціації. Поєднавши цей досвід із досягненнями психології в галузі мислення та пам’яті, Тоні Бьюзен розробив власну концепцію інтелект-карт. Інтелект-карта або карта розуму, карта знань, карта пам’яті, асоціативна карта, ментальна карта (англ. Mind map) – це схема, яка візуалізує певну інформацію при її обробці людиною, спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою структурно-логічних схем радіальної організації [2, с. 121]

Тоні Бьюзен переконаний, що мозок людини не мислить списками, він мислить органічно, природно [1, с. 37]. Інтелект-карта повторює нейронну структуру, яка формується в головному мозку людини під час обробки інформації. Вона імітує безліч з’єднань між клітинами мозку, таким чином уподібнюючись самій людській природі [1, с. 53]. Створення інтелект-карти посилює природні функції мозку за рахунок стимулювання радіантного мислення. Саме радіантне мислення відіграє ключову роль у створенні інтелект-карт. Інтелект-карта – це графічне вираження процесу радіантного мислення. Радіантне мислення – асоціативні мисленні операції, відправною точкою яких є центральний об’єкт [2, с. 57]. Інтелект-карта завжди будується навколо центрального об’єкта. Кожне слово і графічне зображення стають центром чергової асоціації, а весь процес побудови карти є нескінченним ланцюгом асоціацій, які виходять із загального центру або сходяться до нього.

Інтелект-карта максимально ефективно включає в роботу кору головного мозку. Вона активує «цілісне» мислення, задіюючи як логічну ліву півкулю, так і творчу праву півкулю мозку. Ліва півкуля контролює аналітичний і вербальний режим мислення, а права – образний режим і сприйняття (перцептивний режим). За сприйняття кольору відповідає права півкуля головного мозку, тоді як за обробку вербальної інформації – ліва півкуля. Тобто комбінація кольору і слів активізує обидві півкулі. Багатоколірність стимулює пам’ять і творче мислення. Результати численних досліджень свідчать про те, що правильно підібрана комбінація кольорів здатна привернути увагу, значно покращити розуміння, стимулювати мотивацію, викликати жваву комунікацію, покращити здатність до обробки і зберігання зображень [1, с. 38].

У правильно складеній інтелект-карті на гілках фіксуються окремі слова. Це потрібно робити, тому що кожне окреме слово викликає власний унікальний набір асоціацій і таким чином сприяє генеруванню нових ідей.

Отже, у правильної інтелект-карти (Рис.1) є три основні складові:

1. Центральний образ, який передає тему (предмет) вивчення.

2. Товсті основні гілки, які відходять від центрального зображення. Ці гілки являють собою ключові теми, які відносяться до предмету вивчення. Кожна з гілок повинна мати свій колір. У свою чергу, основні гілки поділяються на гілки другого й третього рівнів, тобто підтеми.

3. Єдине ключове слово чи малюнок на кожній гілці.

Рис. 1. Схема ментальної карти

Процес створення інтелект-карт Т. Бьюзен назвав майндмеппінгом (англ. Mind Mapping).

Для того, щоб зробити процес майндмеппінгу максимально ефективним необхідно дотримуватися законів створення інтелект-карт. Як нам вдалося з’ясувати, основні закони створення інтелект-карт такі:

1. Завжди використовувати чистий аркуш паперу, щоб лінії або клітинки не відволікали від творчого процесу. Аркуш має бути достатньо великим, щоб помістити всі гілки.

 2. Аркуш має бути розташований горизонтально, адже це дасть більше свободи і простору. Більше того, інформація на горизонтальній інтелект-карті краще сприймається, так як всю сторінку можна подивитися нелінійно – від центра по колу.

3. Завжди використовувати центральний образ. Графічний образ автоматично потрапляє в фокус зору, а отже, і мозку. Він дає початок чисельним асоціаціям і надзвичайно ефективний в якості фактора, який сприяє кращому запам’ятовуванню інформації. Якщо якесь слово має центральне значення для інтелект-карти, його можна спробувати перетворити в малюнок, використовуючи при цьому переваги об’ємного зображення, палітри кольорів і привабливої форми.

4. Розташовувати гілки по колу від центрального образу.

5. На кожній гілці має розміщуватися лише одне ключове слово або малюнок. Гілки необхідно робити приблизно такої ж довжини, як слово чи зображення на них. Цей закон дозволяє розміщувати слова тісніше одне до одного, тим самим сприяючи скорішому виникненню асоціації. Крім того, зекономлений простір дозволяє додати до інтелект-карти більше інформації.

 6. Під час роботи над інтелект-картою, якомога частіше використовувати зображення, символи, коди тощо. Використання графічних образів забезпечує ефективний баланс між мовними і візуальними функціями кори головного мозку, удосконалюючи вміння сприймати візуальний світ.

7. Використовувати кольори. Вибір вдалих кольорів при створенні інтелект-карти забезпечить швидкий доступ до інформації, дозволить краще запам’ятовувати інформацію і буде сприяти збільшенню кількості і діапазону творчих ідей.

8. Використовувати друковані літери. Друковані літери мають зручну форму для прочитання, що дає можливість мозку з легкістю їх «фотографувати». Час, який потрібен для написання друкованих літер, компенсується тими перевагами, які вони дають, а саме стрімке формування асоціацій і швидке згадування. Використання друкованих літер також стимулює прагнення до лаконічності й стислості.

9. Робити малюнки й слова об’ємними. Об’ємне зображення краще сприймається й запам’ятовується. Таким чином, найважливіші елементи інтелект-карти можна підкреслити, надавши їм об’єму.

10. Варіювати розміри літер й малюнків, товщину ліній. Це найкращий спосіб вказати на їхнє значення в інтелект-карті. Крім того, об’єкт великого розміру більше привертає увагу і легше запам’ятовується.

11. Використовувати стрілки і з’єднувальні лінії, коли необхідно показати зв’язки між елементами інтелект-карти. Око мимоволі слідкує за стрілками в напрямку, який вони вказують, виявляючи тим самим зв’язок між окремими елементами інтелект-карти. Стрілки можуть бути односпрямованими, двонаправленими, варіюватися по довжині, товщині, формі; можуть використовуватися також об’ємні стрілки. Їх головне призначення – задавати напрям думок.

12. Обирати оптимальні відстані між елементами інтелект-карти. Інтелект-карта буде виглядати більш впорядкованою і закінченою, якщо навколо її елементів буде збережено вільний простір [2, с. 138]. 

Розглянемо основні переваги використання методу майндмеппінгу в освітньому процесі початкової школи:

1. Інтелект-карта допомагає реалізувати один із основних принципів навчання – принцип наочності. Вона дає змогу охопити все одним поглядом, оскільки ця діаграма показує все найважливіше в асоціативних зв’язках та порівняннях. Застосування такої наочності у процесі навчання сприяє розумовому розвитку учнів, полегшує процес засвоєння інформації, допомагає виявити зв’язок між науковими знаннями, фактами і життям, між теорією і практикою, формує уміння виділяти головне і запам’ятовувати  його, активізує увагу при засвоєнні навчального матеріалу, сприяє розвитку інтересу до знань, допомагає сприймати об’єкт у розмаїтті його сторін і зв’язків, стимулює розвиток мотиваційної сфери учнів.

2. Процес створення інтелект-карти дозволяє розвинути творче та наочно-образне мислення учнів.

3. Метод майндмеппінгу розвиває логічне мислення та вміння згортати весь навчальний матеріал до найважливішого, підвищує якість та інтенсифікує процес навчання, тренує пам’ять.

4. Використання інтелект-карт допомагає підвищити концентрацію уваги учнів.

5. Завдяки інтелект-картам та їхній графічній привабливості процес генерації ідей стає цікавішим, швидшим та ефективнішим.

6. Використання інтелект-карт забезпечує високий ступінь залученості учнів до освітнього процесу. При використанні цього методу школярі з пасивних отримувачів знань перетворюються на активних учасників процесу навчання.

7. Застосування методу графічного узагальнення навчального матеріалу забезпечує економію часу на уроці.

Метод майндмеппінгу є мультифункціональним інструментом для вчителя і може застосовуватися на уроках із будь-якого навчального предмету, під час уроків всіх типів та на різних етапах уроку, залежно від поставленої мети та завдань. А також, під час робіт, пов’язаних з організацією проєктно-дослідної діяльності учнів, при підготовці самостійного (домашнього) завдання (індивідуально або в групі), при дистанційному навчанні, як матеріали для підготовки до олімпіад, конкурсів тощо.

На сучасному етапі доступною є значна кількість різноманітних онлайн-сервісів для створення інтелект-карт. Найпоширенішим є сервіс Mindomo (https://www.mindomo.com). До інтелект-карт, створених за його допомогою, окрім тексту, можна додавати зображення, відео та аудіофайли, нотатки, гіперпосилання. Створену ментальну карту можна роздрукувати або зберегти у файлах різних типів. Також є можливість поділитися картою, надіславши посилання на поштову скриньку або вставити як гіперпосилання на створену карту з мультимедійної презентації, завдяки чому можна організувати групову роботу учнів. Наприклад, учитель створює «скелет» ментальної карти, а учні, отримавши посилання на карту, доповнюють її.

Створення інтелект-карти дійсно цікаве заняття. І головне – корисне. В процесі навчання воно не ставить дитину в певні рамки мислення, а навпаки дає можливість і змушує шукати нові ідеї у вирішенні поставлених задач. Отже, малювання карти пам’яті – процес творчий, що сприяє більш повному розвитку півкуль головного мозку. Її можна завжди доповнювати завдяки одержанню нових знань. Розгалуження карти, яке іде в безкінечність, слугує процесу росту критичного мислення цілісному сприйняттю світу.

Принцип побудови інтелект-карт корисно використовувати на уроках узагальнення з будь-якого предмету. Узагальнення даних по темі відображається на одному зображенні, вся інформація з навчальної теми трансформується в асоціативні зв’язки навчальних понять.

Висновки.  Майндмеппінг – популярна технологія подання, систематизації та узагальнення інформації, яка на сьогодні набуває широкого використання у закладах середньої освіти. Нами обґрунтовано переваги та особливості застосування графічного способу узагальнення  навчального матеріалу (методу майндмеппінгу) на уроках у початковій школі; розкрито процес створення інтелект-карти; схарактеризовано основні переваги створення інтелект-карти у порівнянні з традиційним конспектуванням.

Список використаних джерел

1. Бьюзен Тони. Интеллект-карты. Полное руководство по мощному инструменту мышления / Пер. с англ. Ю. Константиновой. Москва : Манн, Иванов и Фербер, 2019. 208 с.

2. Бьюзен Тони, Бьюзен Барри. Супермышление: Измените свою жизнь с помощью интеллект-карт / Пер. с англ. Е. Самсонова. Минск : Попурри, 2014. 272 с.

3. Бьюзен Тони. Умные родители – гениальный ребёнок / Пер. с англ. С. Борича. Минск : Попурри, 2013. 458 с.

4. Балик Н.Р. Структурування знань з допомогою сервісів Web 2.0 / Н.Р. Балик // Шкільний світ: Інформатика. – 2018. – № 41. – С. 14-21

 5. Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року.

6. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19#Text.

7. Концепція Нової української школи. [Електронний ресурс]. URL: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf.

8. Найдьонова А. В. Інтелект-карти як інструмент ефективної роботи з інформацією [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.calameo.com/read/004373434dec4e2bf2b83