Григір Тютюнник. Новела «Три зозулі з поклоном». «Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації. Образ любові як втілення високої християнської цінності, що вивищує

Григір Тютюнник. Новела «Три зозулі з поклоном». «Вічна»  тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації. Образ любові як втілення високої християнської цінності, що вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу.

Мета : допомогти учням усвідомити ідейно-художнє багатство й естетичну цінність твору; розвивати навички аналізу новел, вміння висловлювати власні роздуми про поведінку героїв і проблеми, порушені у творі; виховувати прагнення до щирості, краси почуттів, християнських, гуманістичних взаємин між людьми, усвідомлення високого сенсу любові.

Очікувані результати: учні знають зміст новели, вміють її переказувати, визначати особливості композиції,засоби характеротворення, стильову манеру; висловлювати власні враження від новели.

Обладнання : портрет письменника, вислови про кохання, схеми, картки.

Тип уроку:формування вмінь та навичок (урок-спостереження над текстом твору).

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми уроку.

1. Вступне слово вчителя.

М.Вінграновський писав: «Дивна б, здавалося, річ: з тих, власне, слів, якими говорять мільйони  людей і якими користуються десятки й сотні письменників, раптом з'являється один, який ці ж, власне, прості слова ставить у такім порядку, що вони в нього живуть, як у нікого й ніде, і, скільки б ти їх не читав, до них, до їхнього автора хочеться повертатися ще й ще. Саме таким письменником і є Григір Тютюнник. Він – дорогоцінне обличчя нашої літератури. Він – її гідність, постава й шляхетність. Його твори не борються із часом. Вони самі – час. Лише не той, розкиданий і багато плинний, а підвладний його художньому зорові, сіяний і пересіяний на густому ситі його обдарування, де все неістотне і тимчасове відстоюється, а зостається лише чисте золото таланту».

А ось як відгукнувся про твір Гр. Тютюнника, який ми розглядатимемо на уроці, відомий літературознавець Євген Сверстюк: «Струна затремтіла, коли в таборі я прочитав у збірці Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» -- оповідання про зека в серпанку любові – твір, злеліяний на дні душі в глибокій самоті».

ІІ. Формування вмінь та навичок

1. Твір має епіграф - присвяту: «Любові Всевишній присвячується». Епітет «всевишня» налаштовує на високий регістр, викликає асоціації з християнська, вселенська, адже  слово всевишній є синонімом до слова Бог. Отже, над усім грішним і земним піднесена саме  любов.

• Які ще присвяти  до яких творів вам відомі? Робота з картками. Встановити відповідність.

1. Любові  всевишній присвячується

2. Кононівським полям

3. « Цвітові яблуні»

4. Іскрєннєму моєму Якову де Бальмену

5. Жуковському

6. Своєму батькові

7. Григоровичу на пам'ять 22.04.1838

А  М.Коцюбинський «Intermezzo»

Б «Катерина» Т.Шевченка

В  М.Хвильовий  «Я (Романтика)»

Г  Гр. Тютюнник «Три зозулі з поклоном»

Д  Т.Шевченко «Гайдамаки»

Е  О. Кобилянська «Земля»

Є  Т.Шевченко «Кавказ»

2. Історія написання твору. Учнівське повідомлення.

Цікава історія написання цього твору, що тісно пов'язана з українським художником-архітектором та бандуристом Григорієм Кириловичем Ткаченком, який був останнім представником так званої «харківської» традиції рецитації під акомпанемент старовинної діатонічної бандури. Рідкісна широчінь духовного світу Ткаченка зумовили надзвичайну популярність митця серед української інтелігенції 1960- 90-х років. Він зажди був оточений молоддю. Поети присвячували Ткаченкові вірші, фольклористи вивчали його виконавство дум як рідкісний живий релікт. В репертуарі кобзаря було вісім народних дум і десятки пісень, псалмів, танців. У 1976 році Ткаченко завітав до Ірпінського будинку творчості. З-поміж пісень, які він виконував, особливо вразила одна – «Летіла зозуля через мою хату…» ішлося в ній не просто про нещасливе кохання, а про вічне, не переборне ніким і нічим людське страждання. Гр. Тютюнник ураз підхопився і обіг до себе в кімнату, де притьмом узявся до роботи. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном».

3. В основу новели покладено реальний  автобіографічний факт.

 Була жінка, що кохала Григорового батька – Михайла. У своєму щоденнику новеліст писав: «Я  виношую ще один жіночий образ. Образ жінки, котра дуже любила мого батька. Коли в нас сталося нещастя, мама в горі кинулась саме до неї. Жінка була набагато старша за мого батька і маму. Але обоє, батько й мати, ніколи не посміли зневажити ту любов, велику й без взаємну. Отож Марія пекла коржики, збирала все необхідне, бо мама ридала та побивалась. Удвох вони й поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід його вже загубився навіки… Ти подивись, яке благородство  й краса обох жінок, самозреченість моєї тоді ще молодої мами… Мабуть, одна вона в цілому світі шукала підтримки в своєї суперниці, співчувала їй і жаліла».

4. Як можна визначити тему твору?

Тема має притчовий характер: високе кохання показане через призму трикутника, у якому ніхто нікого не зобидив і не принизив.

5. Чи традиційно вирішується у новелі проблема «любовного трикутника»? Ідея твору.

Письменник возвеличує найпрекрасніше почуття – кохання, у якому кожен залишається чесним перед самим собою, у якому немає й тіні заздрощів і суперництва.

6. У чому особливість композиції новели?

Це новела в новелі: а) повернення в молодість через розповідь-розмисел Софії про любов Марфи до її чоловіка Михайла, викликана запитанням сина (він виконує в новелі роль оповідача);

 б) лист від тата, у якому той передав через Соню  «три зозулі з поклоном» Марфі. Сюжет рухають почуття – кохання, співпереживання, прощення.

7.  Характеристика персонажів новели.

У новелі кілька персонажів: хлопець студент, його мати Софія, тітка Марфа Яркова, закохана в чоловіка Софії Михайла, чоловік Марфи Карпо, поштар дядько Левко. Але ключовими образами є Марфа та Михайло, котрий з'являється в новелі лише в розповідях, спогадах та в листі.

1. Образ Марфи.

• Перша відчуває лист від Михайла.
• Переживання і сльози над листом.
• «Жовті кучері з-під чорної хустки».
• «Сині Марфині очі запливають слізьми і сяють угору на дядька Левка – ще синіші»
• Лист. «Пригортає його до грудей, цілує у зворотну адресу».
• «А Марфа біжить на роботу, птахою летить, щоб дов'язати до вечора свої шість кіп, і вітер сушить – не висушить сльози у її очах».
• Спогади Софії про сімейні посиденьки.
• «Сльози в очах – наче дві свічечки голубі». До тата…

2. Образ Михайла

• «Вона  любила твого тата, а ти на нього схожий»
• «Тато ж.. він якось і не старів, однаковий зоставався і в двадцять, і в тридцять годочків… Сокіл був, ставний такий, смуглий, очі так і печуть, чорнющі! Гляне,було, -- просто гляне і все, а в грудях так і потерпне. Може, тому, що рідко піднімав брови. Більше долонею їх прикриє і думає про щось».
• «Ти, Михайле, -- кажу, -- хоч раз би на неї глянув. Бачиш, як вона до тебе світиться». А він : «А навіщо ж людину мучити, як вона й так мучиться».
• «Останній лист від тата»: сивина, робота, їжа, одяг, сосна,  Марфина душа, колиска з сином.
• «Обнімаю тебе і несу колиску з сином, доки й житиму»

3. Образ Софії

• «Сама бачила й чула. Я бо теж за нею слідком з роботи тікала. Отуди  ярком, ярком – ідо пошти. Дивлюсь, а вона вже на  поріжку сидить, жде… Вона щораз перша вгадувала, коли тато обізветься».
• «У горі сину, ні на кого серця немає. Саме горе».

• «Ти, Михайле, -- кажу, -- хоч раз би на неї глянув. Бачиш, як вона до тебе світиться»
• «Очі мамині сухі, голос не здригнеться, і я чую за ним: спогади її не щемлять їй і не болять – вони закам'яніли».

4. Образ оповідача

• «У новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажили з хлопцями, то й купив)»
• «Драстуйте, тітко»
• «Мамо, а чого тітка Марфа Яркова на мене так дивиться?»
• «А як же то – вона вгадувала, а ви -- ні?»
• Коли се було… А я досі думаю: «Як вони чули одне одного – Марфа і тато?Як?..» А ще думаю: «Чому вони не одружилися, отак одне одного чуючи?» «Тоді не було б тебе…» -- шумить велика «Татова сосна».

Аналіз схеми « Любов героїв «Три зозулі з поклоном»»

5. Образи- символи у творі

• Символіка сосни у новелі багатогранна

• Сосна, посаджена Михайлом, який не повернувся із заслання, -- це символ сліду на землі («сю ніч снилась мені моя сосна. Це вона вже досі в коліно, а може й вища. Сосна – а за нею річки синє крило…»);
• Як вічнозелене дерево символізує нетлінність пам'яті (син прилучається до батька Михайла через посаджену ним сосну);
• Сосну вважали надгробним деревом, «татова сосна» -- це живий пам'ятник Михайлові по його смерті;
• Соснова смола- живиця лікує рани, отже сосна ще й символ загоєння душевних ран усіх персонажів новели, найперше – оповідача сина.

• Образ зозулі

Зозуля – образ зневаженої людьми нещасної жінки, самотньої дівчини, символ тривоги й печалі людської, символ туги, провіщення.

• «… я послав їй … три зозулі з поклоном», тобто прохання: відпусти мене, залиш, покинь.
• Число три
• Пожмаканий карбованець, що дає Марфа дядькові Левкові. «Хіба за його (Михайла) здоров'я…, а так зроду не взяв би…». Бо не вірить, що його односелець – «ворог народу», і  знає, що його врятує хіба молитва, чудо.

6. Теорія літератури

Художня деталь – засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція.

7. Ознаки притчовості в новелі.

Новела має ознаки притчі – висновок, до якого приходить автор і який пропонує читачеві: любов – почуття, незалежне від людської свідомості, волі, бажання, моралі, воно ніби дається якоюсь вищою силою, тому мусить залишатися поза осудом чи запереченням, має право на існування.

«Останній лист від тата» -- це новела в новелі, і розкриває він не тільки світ почуттів батька – сум за родиною, за втраченою свободою тай самим, очевидно, життям, а й безмежну любов до дружини («… моя єдина в світі, Соню…»), сина, рідного краю, природи.

Отже, все в новелі  -- від заголовка до кінцівки пронизане якимось дивним, щемливим почуттям, щирим і непідробним. Видно, що все йде від серця, передумане, пережите, і має не лише автобіографічну основу, а ввібрало у себе дух і почуття цілого покоління та загальнолюдські цінності.

ІІІ. Закріплення знань, умінь та навичок.

1. Асоціативне мислення. Робота у групах.

• Які асоціації викликає у вас кохання?
• Утворіть квітку кохання із пелюсток- асоціацій.
• Які «любовні трикутники» ще є в літературних творах? (Мавка – Лукаш – Килина(«Лісова пісня» Лесі Українки, ); Іван – Палагна – Юра («Тіні забутих предків М.Коцюбинського»), Михайло – Анна – Микола  («Украдене щастя» І.Франка), Маруся Чурай – Гриць – Галя Вишняківна «Маруся Чурай Ліни Костенко»). У чому незвичність інтерпретації «любовного трикутника»  у                          Гр. Тютюнника?

2. Підсумкове тестування.

ІV. Оцінювання роботи на уроці.

V. Домашнє завдання

1. Написати твір «У чому полягає призначення людини на землі?»