Презентація-супровід занняття . "Ліна костенко. Загальний огляд творчості.Руки на клавіші слова кладу ..."

Ліна Костенко. Загальний огляд творчості«Руки на клавіші слова кладу…»

Ліна Костенко про себе. Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом. Я в людей не проситиму сили, Я нічого в житті не просила…Я в людей попрошу тільки вірив кожне слово, почуте від мене

Єдиний Боже! Все обсіли хами. Веди мене шляхетними шляхамиі не віддай цим людям на поталу,-вони вже іншу віру напитали. Мені не треба слави, ані грошей,ані щоб сильний світу похвалив,-аби хто-небудь, мислію возросший,до мене часом слух свій прихилив

Про Ліну Костенко Ліна Костенко – це «опорна величина нації». Борис Олійник Творчість Ліни Костенко – це відображення цілої епохи. … Єдина наша сучасниця серед українців, яка справді заслуговує на Нобелівську премію. Ігор Пасічник

Ліна Костенко – категорія вічна… Накочують одне на одне покоління, а вона лишається. Лишається масштаб таланту й особистості. Павло Вольвач Ліна Костенко – поет з явно вираженим нежіночим характером. Віктор Кичигін І в поезії, і в житті Ліна Костенко вражає своєю особливою афористичністю. Іван Малкович Ліна Костенко – це позиція. Національна. Горда. Микола Жулинський

Тематичні обрії творчостіПотреба слова, як молитви (творчість)Летить Земля із людством на плечі (природа)Чого ж я шукаю і чим я жива (духовність)Тихе сяйво над моєю долею (любов)

Потреба слова, як молитви. Якою бачить Ліна Костенко місію поета на землі?Чому сама поетеса уникає публічності?

“Страшні слова, коли вони мовчать…”Який стилістичний прийом використала Л. Костенко у поезії?Чому так важко дібрати слова для майбутнього твору?Чи кожен поет переживає такі муки?

Летить Земля із людством на плечіЯ дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і є моя найвища сутність. Самі на себе дивляться ліси,розгублені од власної краси

Несе Полісся в кошиках гриби. Цей ліс живий. У нього добрі очі.

Голос криниці, чого ж ти замовк? Руки шовковиць, чого ж ви заклякли?Дощу і снігу наковтався комин, і тин упав, навіщо городить?Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,улітку він під грушею сидить

Чого ж я шукаю і чим я жива “Вже почалось, мабуть, майбутнє…”Які справжні й вічні цінності проповідує в цій поезії Ліна Костенко?Що найбільше хвилює ліричного героя?Який провідний образ вірша?До яких філософських роздумів і узагальнень спонукає поезія? Визначте в тексті ключове слово. Обґрунтуйте свій вибір. Чи можна вважати вірш афористичним? Доведіть.

Довідка. Фронда – громадсько-політичний рух проти абсолютизму у Франції в 17ст.; похідним від нього є значення непринципової, несерйозної опозиції. Жиронда – політична партія часів Французької буржуазної революції кінця 18ст., що, представляючи інтереси торговельно- промислової палати, перейшла на бік контрреволюції. Переносно - партія, що схиляється до угоди з контрреволюцією.

Теорія літератури Медитація – форма філософської лірики, в якій поет висловлює свої роздуми над проблемами людського буття.

“Життя іде і все без коректур”До якого жанру лірики належить поезія?Що найбільше хвилює ліричного героя? Знайдіть відповідні рядки у поезії. Який провідний образ вірша?Як ви розумієте останні рядки твору?

Летючі катрени Куди йдемо? Який лишаєм слід? Хто пам’ять змив як дощик акварельку? Все менше рук що вміють сіять хліб Все більше рук що тягнуть все у пельку

Тихе сяйво над моєю долею В. В. Цвіркунов, професор, академік, заслужений діяч мистецтв, багато зробив для розвитку кіномистецтва та кіноосвіти України.

Кохання в ліриці Ліни Костенко – це симфонія почуттів. Свято. Полон. Шаленство. Наслання. Хвороба. Сон. Чаклунство… Це самозреченість і відчай, втіха і смуток,беззахисність і сила, це поразка раціо і безмежжя ніжності, викликаної співзвучністю душ, які озиваються назустріч одна одній. В. Панченко

На Поліссі, 1978 рік. З дітьми Оксаною та Васильком

Яремча. Біля печери Довбуша. З сином Васильком. 10 серпня 1980 року.

Найнезабутніше з облич,таке єдине, Боже, Боже! Не плач, не муч його, не клич. Він не обізветься. Не може. Там ні печалі, ані сліз. Ні дня, ні вечора, ні рання. Його нема ніде. Він скрізь,вже в остаточній формі існування.

Липень 1989 року. Мікулаш Неврлі (Чехословаччина),В. В. Цвіркунов, Ліна Костенко, син Василь, Омелян Пріцак (США)

1957 рік. З дочкою Оксаною

Оксана Пахльовська – письменник, культуролог, професор Римського університету “Ла Сап’єнса”

Творчі здобутки. Поезія“Проміння землі” 1957р.“Вітрила” 1958р.“Мандрівки серця” 1961р.“Зоряний інтеграл” 1963р.“Княжа гора” 1972р.“Над берегами вічної ріки” 1977р.“Неповторнвсть” 1980р.“Сад нетанучих скульптур” 1987р.“Бузиновий цар” 1987р.“Вибране” 1989р.“Ріка Геракліта” 2011р.“Триста поезій” 2012р.“Мадонна перехресть” 2012р.

Проза“Записки українського самашедшого” 2011р. Статті“Геній в умовах заблокованої культури.”“Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала.”Романи у віршах“Маруся Чурай”“Берестечко”

Ліна Костенко і світове визнання1987р. Державна премія ім. Т. Шевченка за збірку “Неповторність” та історичний роман у віршах “Маруся Чурай”1990р. Всесвітній конгрес “Ліна Костенко - поет і мислитель” США1994р. “Спеціальна премія світовій поетесі Ліні Костенко” Франческа Петрарки за збірку “Інкрустації” 1998р. Торонто. Світовий конгрес українців нагородив поетесу медаллю Святого Володимира.2000р. Перший лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги – “За справжнє лицарство у житті, подвижницьку діяльність в ім`я України, високохудожні твори в галузі літератури”.

Публічно відмовилася від звання Героя України: “Політичної біжутерії не ношу”. Відмовилася від президентської стипендії, ордена Ярослава Мудрого, оскільки, за її словами, “лавина нагород почала перетворюватись на політичну біжутерію”: “Україна за ці роки так і не змогла стати незалежною. А я – вільна, незалежна. Нікому не служу і служити не буду”.

Василь Григорович, батько поетеси. З матір’ю Зінаїдою Юхимівною

Липень 1948 рік

1954 рік. Літінститут. Група слухачів семінару М. Свєтлова. Стоять (зліва направо): Єжи-Ян Пахльовський, Ліна Костенко, Наум Коржавін.

Ліна Костенко з онукою