Григір Тютюнник. Повість "Климко". Воєнне дитинство у творі. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Ідея самопожертви

                   Конспект відкритого уроку в 7 класі

Тема: Григір Тютюнник. Повість "Климко". Воєнне дитинство у творі. Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Ідея самопожертви

Мета: дослідити, як у творі відображено воєнне дитинство; через художнє слово осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв повісті, її художні особливості; усвідомити головну ідею твору – ідея самопожертви – та її майстерне, художньо переконливе втілення.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

а) - розповісти про життєвий шлях Григора Тютюнника;

    - визначити жанр та вид епічного твору;

    - розповісти про життя дітей і дорослих на окупованій ворогом території;

    - розкрити лексичне значення слів: дитинство, воєнне дитинство, війна, самопожертва;

    - переказати зміст повісті;

    - виділяти й виразно читати найбільш вражаючі епізоди з повісті, аргументувати свій вибір;

    - проводити паралелі між життям  автора і сюжетом твору;

    - висловлювати думки про значення доброти, милосердя, чуйності в людському житті;

    - знаходити фрагменти з тексту на доказ своїх думок і виразно читати їх;

    - проводити власні спостереження про уроки моральності у своїй родині, описувати їх та  аналізувати;

 б) - доводити думку про те, що необхідно кожній людині згадувати дитинство як пору, що сформувала її смаки, принципи та переконання;

      - знати шляхи формування моральних цінностей людини;

      - виховати почуття відповідальності, здатність до співпереживання, до самопожертви, до виявів милосердя;

 в)  - розвивати творчі здібності, естетичні смаки;

       - вміти  складати схеми, таблиці;

       - зв’язно висловлювати свої думки;

Обладнання: підручник для сьомого класу, тлумачний словник,ілюстрації учнів до повісті « Климко»,  таблиці, виставка книг різних письменників про воєнне дитинство, аудіозапис пісень "День Победы", "Священная война" (слова, музика ); презентація, виконана в програмі MS Power Point.

Тип уроку: урок засвоєння навичок та вмінь.

Методи, прийоми та форми роботи:

1.               організаційно – психологічний етап (бесіда) – 2 хв.;
2.               етап перевірки домашнього завдання (комбінована бесіда, гра "Інтелектуальна кулька", складання таблиці) – 3 хв.;
3.               етап підготовки до активного засвоєння знань, мотивація теми та мети уроку (комбінована бесіда, пам’ятка-завдання, аудіозапис пісні, робота з тлумачним словником, результати соцопитування) – 7 хв.;
4.               етап засвоєння нових знань (робота з текстом, з таблицею, презентація, спостереження над прочитаним, проведення асоціацій) – 20 хв.;
5.               етап закріплення знань (саморефлексія – продовж речення) – 5 хв.;
6.               етап оцінювання умінь і навичок  - 3 хв.;
7.               домашнє завдання – 2 хв.;

І. Організаційно – психологічний  момент.

ІІ. Етап перевірки домашнього завдання.

I. Технологія «Знайди правильне твердження». У тексті, складеному з помилкових тверджень, «заховано» 6 правильних. Знайдіть їх.

— Климко вирушає в дорогу, сповнену небезпек, по сіль на Полтавщину. (Неправильне.)

— Все добро на базарі, куди звернув Климко, продавалось за гроші. (Неправильне).

— Облаву поліцаї робили на старих і молодих людей. (Неправильне).

— Швець-земляк подарував Климкові тапочки, а не виміняв. (Правильне).

— Врятована від Німеччини дівчина прохала хлопця стати її братом і податись на Донбас до її мами. (Правильне).

— Їхав хлопець до станції Дебальцеве на відкритій вантажній машині. (Неправильне).

— Климко повертався додому з дорогоцінною сіллю та харчами. (Правильне).

— Хворого хлопця виходжувала тітка Марина і хотіла навіть всиновити його. (Правильне).

— Німець не зміг ударити Климка, бо той стрибнув у калюжу. (Неправильне).

— Головний герой відчував відповідальність за життя Наталі Михайлівни та маленької Олі. (Правильне).

— Мішок солі заважає Климкові показати дорогу військовополоненому. (Неправильне).

— Хлопчину підстерегла невблаганна смерть. (Правильне).

   ІІІ. Етап підготовки до активного засвоєння знань, мотивація теми та мети уроку.

1. Презентація теми та мети уроку ( Пояснення вчителя та робота учнів із таблицею, яка лежить на парті "Пам’ятка – завдання")

2. Яке ж визначення слова "війна" подає тлумачний словник за редакцією В. Бусела?

 Війна – и, ж. 1. Організована збройна боротьба між державами, суспільними класами тощо. 2. Перен. - стан ворожнечі між ким-небудь; суперечка, сварка з кимось; боротьба.

Війна між державами – вітчизняна війна -1812р., 1941 – 1945рр.

Війна між суспільними класами громадянська – 1918-1921рр.

ІV. Сприймання й осмислення нового матеріалу.

         1. Інтерактивна технологія «Знайомство з героями» з елементами «Рольової гри»

     Діалог Михайлика (М.Стельмах «Гуси-лебеді летять…») і Климка (Гр.Тютюнник «Климко»)

Михайлик. Привіт, друже!
Климко. Привіт! От бачиш, де ми з тобою зустрілися – на уроці української літератури в 7 класі.
Михайлик. А ти хто?
Климко. Я - Климко з повісті Григора Тютюнника «Климко». А ти хто будеш?
Михайлик. Я – Михайлик з повісті М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять…»
Климко. А куди це ти так поспієш?
Михайлик. Та … трохи соромно признатися.
Климко. Говори, я все зрозумію.
Михайлик. Бачиш, у дядька Юхрима Бабенка є книга «Пригоди Тома Сойєра». А мені так кортить прочитати. А він такий жадібний, що просто так нічого не дасть. Забажав аж чотири склянки гарбузового насіння. А де ж його взяти навесні? А до осені дядько не хоче чекати. От я і взяв з маминих вузликів насіння, яке вона приготувала саджати. За таке мене варто «відбатожити», але не міг перебороти спокуси. А ти, я бачу, теж кудись поспішаєш?
Климко. У Слов’янськ іду. Війна у нас, розумієш. Дядька Кирила вбито. Барак, в якому ми жили, згорів. Я знайшов собі притулок у невеличкій кімнатині на шахтній сортувальні. Тепер там зі мною живуть Зульфат, Наталія Миколаївна зі своєю дитиною. Зима йде, а в нас нічого немає з їжі. От я і подався по сіль. Вона там, кажуть, просто брилами за землі лежить – бери скільки здужаєш. А в нас за склянку можна багато чого виміняти. Але ж чому ти казки тримаєш, а не «Пригоди Тома Сойєра»?
Михайлик. Дорогою зустрів жінку з хлопчиком, вони були такі виснажені від голоду і далекої дороги, я їм дав частину свого насіння. Хотів все віддати, та жінка заплакала, подякувала і сказала, щоб залишив і собі. А в Юхрима кожна книжка свою ціну має – от і дав мені казки. До речі, а ти не голодний? Бо щось і ти якийсь виснажений.
Климко. Дякую, я тільки перекусив сухарями і галетами. Уявляєш, сплю я собі в купі соломи. І тут побачив ворожого солдата, який хотів насмикати соломи. Так злякався. Але він виявився доброю людиною. Дав мені пакунок галет, трохи солі ще й плащ-палатку. А сухарів мені на дорогу дав дід Бочонок. А ти, бачу, теж босий? Не маєш взуття?
Михайлик. Так. До школи вже пора, а нема у що взутися. Та скоро тато повернеться зі служби і принесе мені чобітки – і піду я нарешті до школи.
Климко. А я вже закінчив третій клас. Та, мабуть, тепер не скоро за партою сидітиму. Війна… Бувай, Михайлику! Піду я, бо треба ще й додому до морозів повернутися, босий же… Може, зустрінемося колись…
Михайлик. Щасливої тобі дороги, Климку! Будь обережним у дорозі й бережи себе, бо на тебе чекають…

Слово вчителя.

Звичайно ж, ви впізнали хлопчиків, які завітали сьогодні до нас на урок. Михайлик живе у мирний час, хоча він теж є не добрим, а Климко  вирушає по сіль у далеке місто. Погляньте на карту, щоб визначитися, який же шлях пройшов  хлопчик. А головне, що ми сьогодні повинні визначити - для чого він це робить.

Герої багатьох творів Г. Тютюнника – діти, але це не означає, що повість писалася спеціально для дітей. Душа митця була дуже схожою на дитячу, його власні почуття і переживання світу суголосні з переживанням дитини, чистого, довірливого, ще не зіпсованого створіння.

Власне вся творчість Г. Тютюнника тримається на вічних загальнолюдських цінностях, що наповнюються пронизливим світлом найменші закутки людських душ, блукальців, як і він сам, відчужених дітей від величезного, але все ж таки прекрасного світу.

Читаючи твір Г. Тютюнника «Климко», кожен із вас, я сподіваюсь, замислився над тим, як складно жилося дітям під час Другої світової війни.

Багато дітей залишилися без батьків, без приміщень, без житла. Тому діти вимушені були шукати собі помешкання, їжу, одяг.

Війна принесла як і українцям, так й іншим поневоленим фашистською Німеччиною народам – хворобу, голод, смерть…

Скільки дітей було вивезено до Німеччини! Діти працювали за верстатами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку.

Звучить аудіо запис пісні «Священная война»

2.Скласти асоціативний кущ до слова «війна»(3 хв.)

 Слово вчителя.

Дійсно, ви правильно оцінили слово війна. А в ці страшні роки не було у людей проявів добра?( Думки дітей , чи проявляється добро в роки війни)

3.Аналіз таблиці «Добро і зло у повісті Григора Тютюнника «Климко»)

Добро і зло в повісті Григора Тютюнника « Климко»

4.Робота в групах:

 Простежте за людськими взаєминами у творі. Дослідіть,як на прикладі взаємостосунків героїв проявляється доброта,чуйність,милосердя,турбота про рідних та близьких людей.

Ігрупа

• Провести коментар ситуацій,в яких діють герої твору,дати їм оцінку з позиції моральності.

                            Климко і  дядько Кирило

Климко жив із дядьком Кирилом, відколи осиротів. Жили вони в залізничному бараці  при самісіньких коліях. Дядько Кирило був машиністом великого паровоза ФД і ходив на роботу коли як: то вранці, то вдень, то посеред ночі, коли Климко вже спав…

Повертався він завжди несподівано - з залізною скринькою в руці, зморений очима і усміхнений до Климка.

Умившись, дядько надівав чисту сорочку і сідав до столу.

• А давай лишень свої граматики. Подивимось, що там у тебе з науками.

Це була найбільша радість Климкова- покласти перед дядьком чепурно списані зошити, а самому заходитись поратися: винести миску з дьогтярною водою, витерти підлогу, де набризкано, і тихо,покрадьки, щоб дядько не обернувся, насипати йому юшки, якої сам і наварив,- гарячої та запашної. Про зошити він ніколи не боявся, бо тільки з письма мав інколи «посередньо».

Дядько роздивлявся зошити, вдоволений, коли знаходив помилку, відкладав їх і брався до юшки.

• Ай добра ж ,-хвалив, ледь сьорбнувши з ложки.-УУУ, такої не всяка й кухарка зварить. Візьми  отам у скриньці гостинець.

Климко знав, що дядько неодмінно скаже ці слова, проте завжди хвилювався: а що як ні. Що як забуде. Проте гостинець у скриньці чекав кожного разу.

1.Коротко переказати даний епізод.

2. Які моральні уроки доброти можна винести з даного уривку?

3. Як характеризують  героїв твору їх вчинки?

 ІІ група

                     Климко і дід Бочонок

Другого дня потому, як не стало дядька Кирила, дід Бочонок прийшов до Климка в барак, мовчки заплакав, притулившись товстим плечем до  одвірка, і , втерши сльози, присів біля Климка на стілець, що так і охнув під важким тілом. Тоді дістав з кишені широченних своїх штанів стосик червоних тридцяток і поклав перед Климком на столі:

• Може, хоч хлібину колись купиш. На всі. Бо зараз вони -  безцінь… А ще краще. Якби ти подався на села та пристав до якоїсь бабусі в поміч та й перебув цю лиху годину. Я тобі харчів на дорогу дам.

Климко сказав, що йому дають на станції дядьків  пайок, так що жити можна. До того ж у школі скоро почнуться заняття.

• Вони вже не почнуться,- зітхнув дід Бочонок,- німці ось-ось  прийдуть.

…Бочонок  вивів Климка за ворота і сказав:

• Гляди ж у дорозі. А краще – пристань до якихось добрих людей, біженців - серед  нещасних багато є добрих ,- та іди вкупі з ними. Їх тепер сила-силенна суне у всі кінці. - І скрушно подивився на босі ноги Климкові.- Знайшов би я тобі взувачку. Бо як же оце йти в осінь босому, так нога ж у мене така, що ти в один черевик увесь із головою сховаєшся.

1.Коротко переказати даний епізод.

2. Які моральні уроки доброти можна винести з даного уривку?

3. Як характеризують  героїв твору їх вчинки?

ІІІ група

                       Климко і швець

• А чого ж босий?- запитав чоловік

- Щоб легше на ноги..- Климко ледь скривив губи, пробуючи усміхнутися. Картопля в мене ще є. То може б ви проміняли взувачку на неї? Дрібнувата, правда….

- Візьми приміряй.

Климко привзув тапочки. Ногам одразу стало  затишно.

• Більші бери, щоб онучата влізли, порадив швець. Климко послухав його, взув більші й почав розв’язувати торбу.
• Не треба ,- сказав швець. - Носи собі, раз уже ти землячок.
• Він скрутив цигарку, припалив од саморобної. З патрона запальнички і сказав, огортаючись димом:
• А сіль ти, синок, проминув. Кілометрів п’ятдесят  зайвих пройшов. Сіль – це біла Артемівська.

1.Коротко переказати даний епізод.

2. Які моральні уроки доброти можна винести з даного уривку?

3. Як характеризують  героїв твору їх вчинки?

VІ група

                         Климко  і тітка Марина

Швець озвався до жінки:

-Ти, молодице, хотіла балетки за сіль. То бери.

- Та хотіла, - сказала жінка і зупинилася з тачкою. Ви ж бо просили борошенця хоч склянок п’ять.. Нема , чоловіче, борошенця, не взяла.

- Нічого, якось обійдуся вже. Давайте за сіль. Тут ось хлопчик, -швець кивнув на Климка,- земляк мій прибився аж із Донбасу. Двісті кілометрів пройшов, щоб солі дістати. А де ж її тут зараз найдеш?

Жінка швидко зиркнула на Климка.

• Роздала ж бо я , хазяїне , сіль. Те просить, те «Дайте, тіточко,хоч у носовичок, хоч зо жменю».  Жалко дивитися. Склянок мо з десяток осталося.

« Десять склянок!»- подумав Климко і уявив купку солі, величезну таку. І зашпорався мерщій у кишені, добуваючи гроші..

Жінка зажурено подивилася на нього:

-Не треба мені , хопчику, грошей. Я тобі й так насиплю з півпуда, а то й більше, скільки донесеш-  і  спитала з надією в шевця: Що ж воно оце далі буде, хазяїне?

1.Коротко переказати даний епізод.

2. Які моральні уроки доброти можна винести з даного уривку?

3. Як характеризують  героїв твору їх вчинки?

5.Гра «Наповни скарбничку»

Робота з прислів'ями (виконується в групах)

- Прочитати прислів'я, переставивши слова, пояснити їх значення

красиве, в, завжди, Добро, людині. 

диЛюна снакра не васломи, а бридоми миділа.

  6.Проблемне питання

То ж чи міг  Климко, маючи таке оточення, бути іншим?

7.Постав запитання літературному герою

 А зараз уявимо себе на прес – конференції журналістами відомої газети. Вам потрібно поставити  запитання  літературному  героєві  – Климку. (кожна група по два запитання)

8.Пошукова робота. Знайти в тексті й записати в таблицю цитати, які підтверджую риси характеру Климка

9.Дослідження-інтерв’ю.

Що ваші близькі родичі говорять про війну?Як ви думаєте, чому ж радянські діти, яких відтворено в образі Климка, не втратили морально-етичних норм поведінки у суспільстві? Що цим хотів нам сказати автор? Чи можна дати відповідь на це запитання епіграфом до уроку?

• Яка ж головна ідея твору? ( Ідея самопожертви).
• Як ви її розумієте? ( Самопожертва – и, ж. Жертвування собою, своїми особистими інтересами заради інших людей).
• Чи такого кінця твору ви очікували? Чи закономірним було подібне в роки війни?

Висновок. Головний герой виявляє непереборну готовність дійти до заповідної мети, терпляче зносячи важкі випробування.

 Г. Тютюнник втілив в цьому творі свій ідеал людини у маленькій сирітській душі. Климко носив стільки доброти, милосердя, співчуття до знедолених і стражденних. (пригадати епізод). Він не боявся в 11 років вирушити в далеку дорогу по сіль. Цей маленький лицар ризикував власним життям, щоб врятувати близьку  йому людину. Образ Климка вимальовується з автобіографічного життя автора. (Який епізод навести приклад). Вразлива від природи, ніжна душа хлопчика стає ще чутливішою від пережитих подій у дитинстві і ще з малих літ він почувається самотнім, ніким не захищеним мандрівником.

10. Гра”Незакінчене речення”

-Прочитавши і проаналізувавши повість «Климко»,я відчув…,зрозумів…,подумав…

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Усе своє коротке життя Климко більше піклувався про інших, ніж про себе. Утративши єдину рідну людину, Климко не може опанувати себе, аж поки не виникла потреба опікуватися долею своєї вчительки. Доля немов винагородила хлопчика за високе благородство помислів і вчинків. Але зла було так багато, що воно не дало маленькому добро творцеві лишитися живим. Війна полонила всіх у свої обіймах….

Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей.

Схиляючи голову перед пам’яттю дітей, що загинули на війні, ми маємо докласти всіх зусиль, аби не опалював вогонь війни душі дітей.

VІ. Підсумки. Оцінювання учнів.

VІІ. Домашнє завдання.

1.Підготувати характеристику Климка(усно)

2. Написати листа Климку( творче завдання)