Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном».

ПЛАН ЗАНЯТТЯ №

Тема: Григір Тютюнник  «Три зозулі з поклоном».

Вид заняття: лекція

Мета заняття

Дидактична: Розкрити ідейно-художній зміст твору, поглибити поняття про новелу;

удосконалювати навички учнів аналізувати твори малих жанрів, визначати проблематику твору, повчитися у великого майстра слова стильової досконалості, глибше пізнати її закони.

Виховна: Виховувати щирі чисті вічні почуття кохання, тактовність, повагу до людей, шанобливе ставлення до оточуючих, до почуттів людей.

Розвиваюча: Розвивати навички аналізу новел, вміння висловлювати власні роздуми про поведінку героїв і проблеми, порушені у творі.

Методи: лекція,бесіда за запитаннями,мікрофон.

Дидактичні засоби навчання: портрет письменника, текст твору «Три зозулі з поклоном».

Література:

Хрестоматія для 11 кл. середньої школи. – К.: Освіта, 1995. – С. 509-530.

Мовчан Р. Григір Тютюнник // Українська проза ХХ століття в іменах: Посібник.-

К., 1997.

Мороз Л. Григір Тютюнник: Літературний портрет.- К., 1991

СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

                                                                                                      Відведений час

І.Організаційна частина.              5 хв

Вітання. Перевірка присутніх на занятті.

ІІ. Актуалізація опорних знань.                                                                   10 хв

1.Бесіда за запитаннями

1. Розкажіть про життєвий шлях Гр. Тютюнника.

2.   Чи "укладається" творчість Гр. Тютюнника в рамки "соціалістичного реалізму"?

ІІІ. Повідомлення теми, мети та основних завдань                                         5 хв

Тема: Григір Тютюнник  «Три зозулі з поклоном».

Мета заняття Дидактична: Розкрити ідейно-художній зміст твору, поглибити поняття про новелу;удосконалювати навички учнів аналізувати твори малих жанрів, визначати проблематику твору, повчитися у великого майстра слова стильової досконалості, глибше пізнати її закони. Виховна: Виховувати щирі чисті вічні почуття кохання, тактовність, повагу до людей, шанобливе ставлення до оточуючих, до почуттів людей. Розвиваюча: Розвивати навички аналізу новел, вміння висловлювати власні роздуми про поведінку героїв і проблеми, порушені у творі.

ІV. Мотивація навчальної діяльності                                                            10 хв

  М. Вінграновський писав: «Дивна б, здавалося, річ: з тих, власне, слів, якими говорять мільйони людей і якими користуються десятки й сотні письменників, раптом з’являється один, який ці ж, власне, прості слова ставить у такім порядку, що вони в нього живуть, як у нікого й ніде, і, скільки би ти їх не читав, до них, до їхнього автора хочеться повертатися ще й ще. Саме таким письменником і є Григір Тютюнник. Він - дорогоцінне обличчя нашої літератури. Він - її гідність, постава і шляхетність. Його твори не борються із часом. Вони самі - час. Лише не той, розкиданий і безладноплинний, а підвладний його художньому зорові, сіяний і пересіяний на густому ситі його обдаровання, де все неістотне і тимчасове відстоюється, а зостається лише чисте золото таланту». А ось як відгукується про твір Гр. Тютюнника, який ми розглядатимемо на уроці, відомий літературознавець Є. Сверстюк: «Струна затремтіла, коли в таборі я прочитав у збірці Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» - оповідання про зека в серпанку любові - твір, злеліяний на дні душі в глибокій самоті».

V. Усвідомлення нових знань . План заняття                                45 хв

План

1. Історія написання та загальний огляд новели.

2.Аналіз новели «Три зозулі з поклоном».

  1. Історія написання та загальний огляд новели.

1937 року батька Григора Тютюнника було арештовано як ворога народу й заслано до Сибіру, а мати подалася його шукати з жінкою-суперницею, яка любила батька. Тютюнник згадував: «Я виношую ще один жіночий образ. Образ жінки, котра дуже любила мого батька. Коли у нас сталося нещастя, мама в горі кинулася саме до неї. Жінка була набагато старша за маму, старша за батька. Але обоє, батько й мати, ніколи не посміли зневажити ту любов, велику і безвзаємну. Отож Марія пекла коржики, збирала все необхідне, бо мама ридала та побивалась. Удвох вони й поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід його загубився вже навіки... Ти подивись, яке благородство й краса обох жінок, самозреченість моєї тоді ще зовсім молодої мами... Мабуть, одна вона в цілім світі шукала підтримки в своєї суперниці, співчувала їй і жаліла. І якщо доля дасть мені таланту... Не дивися так скептично... Не таланту - Бог із ним... Якщо поталанить щось написати - воздам хвалу жінці й красі». У новелі письменникові вдалося втілити в художньому творі безкінечну глибину справжнього кохання й обережне ставлення людей один до одного.

  Художня деталь - засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція. Через деталь значною мірою виявляється спосіб художнього мислення митця, його здатність вихопити з-поміж безлічі речей чи явищ таке, що у сконцентрованому, спресованому вигляді економно і з великою експресивністю дає змогу виразити авторську ідею твору. Художня деталь з’являється часто внаслідок інтуїтивного імпульсу, як осяяння, навколо неї нерідко «організовується» уся будова твору. В одних випадках художня деталь може набирати характеру символу, в інших - бути деталлю-штрихом. У тексті цей спосіб мислення матеріалізується в речових, портретних, пейзажних, інтер’єрних деталях. Художня деталь може надавати особливого забарвлення мовленню персонажа тощо.

Вона буває як наскрізною (повторюваною) у творі, так і одномоментною, але в кожному разі вона має в собі прихований сенс, підтекст, може викликати широкий спектр асоціацій, здатна замінити собою розлогий опис, авторську характеристику, міркування, цілий епізод тощо.                                   

• Яку художню деталь можна виділити в новелі «Три зозулі з поклоном». (Зозуля-образ зневаженої людьми нещасної жінки, самотньої дівчини, символ тривоги й печалі людської).

  Художня деталь у творчості Григора Тютюнника одночасно є засобом й узагальнення, типізації й індивідуалізації, конкретизації в зображенні предметів та характерів. У вмілому використанні її полягає величезний художній потенціал творів письменника.

  Новела має ознаки притчі - висновок, до якого приходить автор і який пропонує читачеві: любов - почуття, незалежне від людської свідомості, волі, бажання, моралі, воно ніби дається якоюсь вищою силою, тому мусить лишатися поза осудом чи запереченням, має право на існування.

  «Останній лист від тата» - це новела в новелі, і розкриває він не тільки цілий світ почуттів батька - сум за родиною, за втраченою свободою та й самим, очевидно, життям, а й безмежну любов до дружини («…моя єдина в світі Соню…»), сина, до рідного краю, природи.

  Процеси, що відбуваються в людській душі, безконечні, як безконечний Всесвіт, адже душа і є відображенням Всесвіту. Митець прагнув такої любові, від нас, українців, бо «любов - це коли віддаєш…»

2.Аналіз новели «Три зозулі з поклоном».

  Кохання - це прекрасне почуття. Воно залишає слід на все життя. Але приходить воно до кожного по-різному. В. Вінниченко сказав: "Кохання приходить зразу, в один момент, і може одійти з такою ж раптовістю і несподівано. Любов приходить помалу, "приходить непомітно, стає господинею і одходить трудно, з муками, з смертю".

  З творчої роботи студентки: «Розпочалася весна. Запахло теплом. Дні стають довшими. Все оживає, скидає з себе оману сну. Серце переповнюється виром життя… У такі дні до людей непомітно приходить таємниче почуття - кохання. Воно прокидається у серці, мов ніжний тендітний пролісок, який так уперто пробивається з-під снігу, простягає свої бліді пелюстки ще прохолодному сонцю. Але саме він є першим вісником весни і тепла.

  Кохання… Наскільки трепетне і ніжне слово… Кохання… Це - життя! Те незвичне й до нестями дивне почуття, яке людина зустрічає лише один раз на своїй недовгій дорозі. Ніколи не знаєш, коли воно заполонить твоє досі пусте і безборонне від цього болю серця… Мов та солодка отрута, воно п’янить, розливається по жилах бурною і ніжною рікою, несе мрії щасливого буття.

  Кохання - це Божий дар людині. Воно може бути взаємним, пестливо-лагідним і безтурботним. А іноді стріла амура потрапляє лише в одне серденько, присуджуючи його на безжалісний біль і жагучий вогонь таємного мовчання.

   Кохання дає силу життя. Охоплена ним людина дивиться на світ просто, оптимістично. І так тоді хочеться жити! Поєднатися з навколишнім світом! Посміхатися і плакати від радості!

 Що таке кохання? Це безмежне блакитне небо, прекрасна і непорочна рідна земля, це вільна пташка в височині, мільйони ясних зір, палаюче сонце… Це вітер, що розносить по всьому світу твою пісню, місяць, який бережно приховує твою таємницю. Це пелюстки квітів, їх чарівний мрійливий аромат… Це очі коханої людини, в яких повністю розчиняєшся, її спраглі солодкі вуста, ніжні турботливі обійми, в яких відчуваєш себе щасливою і вільною. Посмішка, яка, здається, рятує від людської суєти і пронизує сутність…

  Кохання - коли дихаєш одночасно з милим одним повітрям, коли ваші серця б’ються одночасно, в такт, виливаючи з себе мелодію єднання… Це розуміння один одного з ледь помітного, але вразливого погляду, жесту чи дотику руки…

  Хто може сказати, що таке кохання? Чи є йому визначення? Ні. Просто коли кохаєш, не віриться, що можна любити цілий світ просто за те, що він є у тебе, а у ньому існує маленький, але настільки рідний і необхідний пломеніючий людський образ, без якого, здавалося б, ти не зможеш прожити.

   Це біль… Але приємний… Недоспані ночі, марні сльози з подушкою - подружкою, недоречна усмішка, високі мрії та страждання… Але як солодко все це відчувати! Як важко жити без цього примхливого почуття!

  Як це чудово – кохати! Просто кохати! Кохати і нічого не вимагати взамін! Мліти від його імені… Горіти! Горіти вогнем, що палить тіло, душу, серце…

  Чи можна після цього розлюбити, викинути з голови, вирвати з серця чийсь образ?  Часто буває так, що люди розлучаються. Можливо, хтось до цього ставиться байдуже. А для когось руйнується світ, життя втрачає сенс… ця лиховісна рана загоюється, але залишається на все життя шрам, якось  дивно поєднуючись із найприємнішими спогадами.

  Кохання поєднує у тобі всі найкращі людські риси. Воно допомагає подолати прикрості, невдачі, тривоги. Це те, що приховуєш на дні своєї душі від чужих очей і злих язиків.

  Сухомлинський писав: «Любов повинна назавжди, на все життя залишитися для людини найсвітлішим, найінтимнішим і недоторканим.» Велика кількість митців присвятила цій темі безліч творів.»

  Та в житті буває, що ні муки, ні страждання не можуть затьмарити світле почуття. Отож, познайомимось з героями новели "Три зозулі з поклоном".

Після заголовка читаємо: "Любові всевишній присвячується".

Скільки горя й смутку у творі. Які нелегкі долі героїв. І над усім цим возвеличується земна любов. Чиста, щира, безкорисна й безнадійна.

1.Бесіда за запитаннями.

1.  Чому присвячується твір?

(Твір присвячується "Любові вивищеній ". Цими словами задано високии тон розповіді. Любов у Тютюнника є категорією духовної святості, на яку заслуговують такі ж душевно чисті герої: Марфа, Соня, Михайло.)

2.  Від чийого імені ведеться розповідь? Чого при цьому досягає автор?

(Розповідь ведеться від трьох осіб - матері, батька, юнака - у стримано-побутовій манері, проте трагізм відчувається у кожному рядку. Але він (трагізм) не поступається силі кохання, внутрішній красі людей, яких не спроможні подолати ніякі репресії.)

3. Як ви гадаєте, чому Марфа "щораз перша відчувала", коли прийде лист від Михайла? (Сцену "побачення " Марфи з листом від коханої людини варто зачитати.)

(Душа Марфи, переповнена коханням, відчувала Михайла швидше, аніж Софія. Вся душа Марфи була віддана передчуттю коханого. Вона серцем відчувала його і була там, де Михайло.)

4. Чому Марфа не любила Карпа?

(Ліна Костенко словами Марусі Чурай сказала, що "нерівня душ - це гірше, ніж майна ". Софія мимоволі дала відповідь на це: "Сидить, у стелю дивиться. Ми співаємо, а він вусами пару з миски ловить та сопе так, що каганець на столі як не погасне. "Я, - каже, - картоплю в галушках люблю. Картоплі треба більше кидать у галушки. "Для нього нікого і нічого у світі не було, окрім галушок.")

5. Як ставиться Софія до своєї суперниці?

(Велике розуміння і співчуття спостерігається у ставленні Софії до Марфи. Символічним видається її старогрецьке ім'я, що означає - мудрість. Вона - людина високої і надзвичайно сильної душі. Вона співчуває нещасливій долі Марфи: "Ти, Михайле, хоч би разочок на неї глянув. Бачиш, як вона до тебе світиться." Горе нерозділеного кохання боляче відгукується в душі Софії: "Угорі, сину, ні на кого серця нема.")

6. Чи любив Михайло Марфу?

(Думки учнів будуть різними. На користь позитивної відповіді можна навести такі рядки з твору: "...я чую щодня, що десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна... ". І не з неуваги чи, тим паче, неповаги до Марфи, яка безтямно кохає його, не хоче він глянути на неї, ні. "Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться, - каже він, і хто зна, кого має на увазі - чи її, чи й себе. Любов до Марфи - це святиня, але і другу святиню він береже у серці: "Обнімаю тебе і несу на руках колиску з сином, доки житиму...")

7.Чому було розтоптано життя - й без того непросте - трьох прекрасних людей?

(Автор підводить читачів до думки, що безпідставні репресії знищили безневинних порядних людей. Таких, як Михайло, були сотні тисяч. А заради чого вирвано їх з рідної землі, загублено у сибірських снігах? Над цим замислювався Григір Тютюнник завжди, до цього спонукав і читачів.)

8.Чи може нерозділене кохання приносити щастя? (Питання дискусійне.)

9. Чи здатна людина у реальному житті на такі глибокі й довготривалі почуття, як у цьому творі?

10.Хто в новелі наділений милосердям, здатністю розділити чужий біль, як власний?

11.Який біографічний момент у новелі? (Батька Григорія Тютюнника як ворога народу було заарештовано в 1937 році. Із Сибіру батько так і не повернувся. Родина не отримала навіть відомостей про дату смерті й місце поховання.)

12. Які символи використані у творі? -Народ створив багато пісень, в яких присутній образ зозулі. Це такі пісні: "Прилетіла зозуленька", "До Петра зозулі да кувать, да кувать", "Ой летіла зозуленька все вгору та вгору", " Ой петрівочка минається, сива зозуленька ховається" та інші. У всіх цих піснях зозуля - це символ туги, смутку.

VI . Підведення підсумків. Узагальнення матеріалу.                                     5хв

1.«Мікрофон».

Від твору Г. Тютюнника у мене залишилося враження…

2.Завдання по змісту  новели.

Початковий рівень

Коли відбуваються події твору «Три зозулі з поклоном»?

Яку присвяту додав автор до свого твору?

Середній рівень

Дайте визначення новели. Які риси довели можна виділити у творі Тютюнника?

Чи наявний у новелі Тютюнника автобіографічний елемент?

Достатній рівень

Поясніть значення назви «Три зозулі з поклоном»?

У чому полягає своєрідність розкриття теми кохання у творі Тютюнника «Три зозулі з поклоном»?

Опрацювати матеріал лекції.

Підготуватись до семінарського заняття «Українська проза».

Викладач: Гордун Г. А.