Григір Тютюнник. Життя і творчість

Григір Тютюнник. Життєвий і творчий шлях письменника. «Три зозулі з поклоном» Презентацію підготувала Часникова Любов Володимирівна, учитель української мови та літератури ЗЗСО №175 м. Києва, учитель-методист

Григір Михайлович Тютюнник. Український письменник-прозаїк, перекладач, педагог. Представник покоління шістдесятників. Брат письменника Григорія Тютюнника. Лауреат премії імені Лесі Українки (1980, за повісті «Климко» (1976) та «Вогник далеко у степу»; 1979), Державної премії імені Тараса Шевченка (1989, посмертно) за «Твори» у двох томах.

Дитинство і юність… Народився 5 грудня 1931 року в c. Шилівка (нині село Зіньківського району Полтавської області). У ніч з 29 на 30 листопада 1937 року Михайла Тютюнника заарештували, а шестирічний Григір на все життя запам'ятав, як біг аж на край села услід за «чорним вороном», на якому повезли батька.«Мені якби мати… живого батька… Хоч би знати, де його могила… Мені вона ввижається десь далеко-далеко, в дрімучому лісі»[Після того, як батька заарештували , Григора до себе на Донбас взяв батьків брат Филимон Тютюнник, що мешкав у смт Щотове Луганської області

На життєвих стежках…1946 року після закінчення п'ятого класу пішов в Зіньківське ремісниче училище № 7, де одержав спеціальність слюсаря 5-го розряду. Закінчивши його, працював на Харківському заводі імені Малишева, захворівши, повернувся до Шилівки. Не відпрацював належних трьох років, за що відсидів 4 місяці в колонії. Як вийшов, повернувся на Донбас, де працював в колгоспі, на відбудові шахт, слюсарював. 1951 року Григора Тютюнника мобілізували до армії, служив у морфлоті радистом на Далекому Сході. Після демобілізації закінчив вечірню школу, працював токарем у Щотівському вагонному депо. У 1957—1962 pоках майбутній письменник навчався в Харківському університеті на філологічному факультеті. На світлині з братом, Григорієм Тютюнником

Літературна творчість1961 року Григір Тютюнник написав свою першу новелу «В сумерки». Збірки: «Зав’язь» (1966), «Деревій» (1969), «Батьківські пороги» (1972), «Крайнебо» (1975), «Коріння» (1976);повість «Климко» (1976) (екранізована 1983 р.); повість «Вогник далеко в степу»

Новела «Три зозулі з поклоном»Дата написання: 1976 Жанр: новела. Тема: складність людських стосунків, вічний «любовний трикутник».Ідея: возвеличення любові як найціннішого людського почуття. Образи новели: студент-оповідач, його батьки — Михайло і Софія, Марфа Яркова, дядько Левко — поштар.

Новела має епіграф «Любові Всевишній присвячується»У новелі піднято проблеми:- щирості, відданості, кохання; - шляхетності високого почуття; - спорідненості людських душ; - моральних чеснот;- шляхетності, порядності, поваги у ставленні до інших людей, їхніх почуттів. Летіла зозуля Через мою хату Сіла на калині, Та й стала кувати… (Нар.тв.)

Художня деталь. Художня деталь — характерна риса чи подробиця, яка має відносно самостійне значення та використо-вується для того, щоб емоційніше й глибше змалювати картини чи образ, підкреслити важливість чогось, індивідуальну особливість. Художній деталі властива особлива змістова наповненість, символічність, через неї значною мірою виявляється спосіб художнього мислення письменника, його здатність визначити серед речей чи явищ таке, що лаконічно й емоційно дає змогу висловити авторську ідею твору.

Художня деталь у новелі Г. Тютюнника. Художні деталі: 1) у зображенні Марфи:- ворушить губами (тобто говорить боязко, невпевнено, ніби хоче щось приховати від студента-оповідача; - сиве волосся, що колись сяяло золотом (Марфа ще досить молода, і зміна барви волосся не може приховати її страждань і горя); 2) у зображенні хлопця-оповідача:«Новенький дешевий костюмчик» на хлопцеві – художня деталь, що розкриває соціальний статус героя (виходець із селянської родини), характеризує як справжнього чоловіка й людину (сам заробив на нього, розвантажуючи вагони).