Презентація "Життєва й творча біографія О.Довженка"

Життєва й творча біографія Олександра Довженка Джерело вивчення історії його життя і трагічної доби – «Щоденник»Кіноповість «Зачарована Десна» Презентацію підготувала Часникова Л. В., учитель-методист, учитель української мови та літератури. ЗЗСО №175 м. Києва

Олександр Петрович Довженко (10.09.1894 – 25.11.1956)Я — син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини, посилаю їм у далеке минуле своє благословіння, я роблю ту лише «помилку», яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари ди­тинства. О. Довженко

Освіта ♦ Сосницьке чотирикласне училище;♦ Глухівський учительський інститут; О. П. Довженко про навчання в Глухівському учительському інституті: «Заборонено було в нашому середовищі розмовляти українською мовою. З нас готували учителів—обрусителів краю». 1914 року закінчив інститут і почав учителювати в Хорошівському вищому початковому училища, на Житомирщині, де викладав історію, природознавство, гімнастику, географію, фізику, малювання♦ економічний факультет Київського комерційного інституту (1917)О. Довженко – студент Глухівського учительського інституту (1911)♦ Українська академія мистецтв (не закінчив)♦ приватна мистецька школа професора-експресіоніста Віллі Геккеля (Німеччина), де засвоїв палітру живописного експресіонізму.

Буремні події в Україні…Упродовж 1918–1919 років воював проти більшовиків у лавах армії УНР, був 1918 року вояком 3-го Сердюцького полку Української Армії (Петро Шох). У серпні 1919 року був заарештований Волинською ЧК, відправлений до концтабору як «ворог робітничо-селянського уряду», де протягом 3 місяців відбував покарання (своїм порятунком зобов'язаний письменнику Василеві Еллану-Блакитному). На початку 1920 року вступив до партії боротьбистів. «Через кілька тижнів партія боротьбистів влилася в КП(б)У, і таким чином я став членом КП(б)У» (О. Довженко)

Участь у літературному процесі Улітку 1923 року О. Довженко, оселившись у Харкові, працював у редакції газети «Вісті ВУЦВК» художником-ілюстратором та карикатуристом під псевдонімом «Сашко» Перебував у складі організації «Гарт», після розпаду якої став одним із засновників ВАПЛІТЕ «Це перший випадок в історії культури, де стиль „постановляють на засіданні“», — глузував О. Довженко з наміру влади підпорядкувати неоромантичне мистецтво України принципам соціалістичного реалізму.

Фільмографія (кінематографічну діяльність розпочав на Одеській кінофабриці в 1926 році)Повнометражні художні фільми:1927 «Сумка дипкур'єра» (режисер, переробка сценарію, єдина акторська роль)1927 «Звенигора» (режисер)1929 «Арсенал» (режисер, сценарист)1930 «Земля» (режисер, сценарист)1932 «Іван» (перший звуковий фільм, режисер, сценарист)1935 «Аероград» (режисер, сценарист)1939 «Щорс» (режисер, сценарист)1948 «Мічурін» (перший кольоровий фільм, режисер, сценарист)Короткометражні художні:1926 «Вася-реформатор» (співрежисер, сценарист, 1926 «Ягідка кохання» (режисер, сценарист)Повнометражні документальні:1940 «Визволення» (режисер)1944 «Перемога на Правобережній Україні» (режисер, у співавторстві з Ю. Солнцевою)Короткометражні документальні:1940 «Буковина, земля українська»

«Слов’янство поки що дало світові в кінематографії одного видатного митця, мислителя й поета - Олександра Довженка» (Чарлі Чаплін)

Джерело вивчення історії його життя і трагічної доби – «Щоденник» «Щоденник» (1941—1956 р.) — збірка формату справжнього щоденника з особистими спогадами і записами Олександра Довженка, записаними в хронологічному порядку та послідовності, часів Другої світової війни. Кожен запис в «Щоденнику» міститься із зазначенням дати.«Щоденники майстра! От де істинний Довженко. Тепер можна спокійно про це говорити. Недавно вони видані. Мало хто знав, що під час війни Довженко вів щоденник, якому довіряв найзаповітніші свої думки. Він змушений був вести таке подвійне життя…» М. Вінграновський

«Щоденник» — своєрідний документ страшної доби тоталітаризму, розповідає про…- драматизм долі багатьох українських митців (з «Щоденника» читач дізнається про десятилітнє мовчання Остапа Вишні (а насправді — ув’язнення);- надумані звинувачення в націоналізмі як колег, так і самого О. Довженка («Світе мій, чому любов до свого народу є націона- лізмом? У чому його злочин?»);- виразно показано фальш і людиноненависницьуа сутність сталінського режиму, тоталітарного державного механізму (“Україна в огні” — це правда. Прикрита й замкнена моя правда про народ та його лихо. Значить, нікому, отже, вона не потрібна й ніщо, видно, не потрібно, крім панегірика»);- надзвичайно проникливі роздуми про свій народ і про його історичну долю залишив О. Довженко на сторінках свого «Щоденника».

Літературна спадщина«Воля до життя» (оповідання)«Зачарована Десна» (кіноповість)«Земля» (сценарій втрачено, спогади про сценарій і фільм)«Мати» (оповідання)«Ніч перед боєм» (оповідання) «Повість полум'яних літ»«Нащадки запорожців» (драматична поема)«Україна в огні» (кіноповість)«Поема про море» (кіноповість)«Антарктида» (кіноповість)«Життя в цвіту» (п'єса)«Щоденник» 1941-56 Кіноповість — жанр художнього твору, що поєднує ознаки кіно (фрагментарність і динамізм оповіді, багатство асоціативних моментів і зорових вражень, монументалізм образів) і повісті (епічність і психо-логізм, метафоричність і потяг до гіперболи, широкі пейзажні картини й авторські відступи, монтажний характер епізодів).«Зачарована Десна» (1957)«У цьому нарисі автобіографічного кінооповідання автор поспішає зробити відразу деякі визнання: в його реальний повсякденний світ, що не день частіше починають вриватися спогади» (О. Довженко)

Кіноповість «Зачарована Десна» (1956) Жанр: кіноповість («автобіогра-фічне кінооповідання») Тема: зображення дитинства й джерел формування митця. Головна ідея: оспівування краю дитинства, його людей, природи. Головні герої твору: два ліричні герої — Сашко (у новелах) і Олек­сандр Довженко (в авторських відступах); Одарка Єрмолаївна (мати), Петро Семенович (батько), прабаба Марусина, дід Семен Сюжет: твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій — сюжет двоплановий: основна сюжетна лінія — це ніби окремі новели (ди­тинство Сашка, його враження, сцени захоплення навколишнім світом), другий план — ліричні відступи зрілого майстра слова (філософське ос­мислення художньої творчості, краси людської праці, природи й людини).

Проблематика кіноповісті «Зачарована Десна»Автор розглядає проблеми: - сенс людського існування;- праця як основа буття;- гармонія людини й природи;- пам’ять про свій рід;- повага до батьків;- любов до рідної землі А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнатоньці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж прекрасного і доброго було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не повернеться! Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь — усюди, куди тільки не гляне моє душевне око… («Щоденник»)

Кадри з фільму…

Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя. Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шлях (Олександр Довженко)

Похований Олександр Довженко на Новодівочому цвинтарі в Москві Запис у щоденнику О. Довженка: «Я вмру в Москві, так і не побачивши України! Перед смертю попрошу Сталіна, аби, перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі». З російської землі письменник звертався до земляків рядками свого заповіту: «Богом прошу, візьміть мене додому, до рідної Десни, до рідної хати, до рідного слова, до рідних тополь, цвітучих вишень. Якщо не тлінне моє тіло, то хоча б моє багатостраждальне серце!»