Григорій Квітка-Основ`яненкою. «Маруся» - перша україномовна повість нової української літератури, приклад прози із виразними рисами сентименталізму.

Григорій Квітка-Основ`яненкою. «Маруся» - перша україномовна повість нової української літератури, приклад прози  із виразними рисами сентименталізму.

Мета: Засвоєння сюжету повісті, характеристика головних героїв. З’ясувати як поєднується у повісті елементи сентименталізму  і реалізму. Розвиток виразного читання, зв`язного мовлення, вироблення вміння робити висновки і узагальнення. Виховання працьовитості, скромності,  вірності, вміння жити і боротись.

Тип уроку: засвоєння нових знань, вмінь і навичок.

       Обладнання: мультимедійна презентація, підручник, індивідуальні завдання, дидактичний матеріал.

Хід уроку:

І. Організація навчальної діяльності учнів

 Епіграф уроку:

«Григорія Основ’яненка після його «Марусі» ми зараховуємо до наших визначних сучасних письменників».

М. Польовий

ІІ.  Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

1. Біографічні відомості про Г. Квітку – Основ`яненка.

2. Поняття про сентименталізм.

3. Охарактеризувати творчість письменника.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

  Бесіда з класом.

•          Прочитати повість. На які дві групи поділяються повісті і оповідання?
•       (Українські прозові твори Григорія Квітки-Основ'яненка (1778 –1843) поділяються на дві групи: сентиментально-реалістичні повісті («Маруся», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана», «Щира любов» тощо) і бурлескно-реалістичні оповідання («Салдацький патрет», «Мертвецький Великдень», «От тобі і скарб», «Пархімове снідання. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк, один з видатних письменників дошевченківського періоду У своїх повістях прозаїк майстерно опоетизовує найкращі риси національного характеру. Показуючи високу моральність простої людини, автор наділяє її такими рисами, які оспівані в народно-пісенній творчості. Іноді письменник створює різні конфлікти, але уникає показу їх загострення на соціальному ґрунті. Письменник увів у нову українську літературу жанри пові­сті, оповідання, комедії. У сентиментально-реалістичних творах Квітка відходить від бурлеску, надаючи перевагу щирому задушевному ліризмові, що випливає з його гуманістичних основ).
•          В чому проявляється синтименталізм і реалізм?

•          Передати сюжет повісті.

Твір починається описом Наума Дрота, багатого й побожного селянина, і його дружини Насті. Автор розповідає про їхню доньку Марусю, роботящу, красиву і покірну дівчину. Зав’язка розпочинається тим, що Маруся іде на весілля, куди її запросили дружкою. Там вона знайомиться із старшим боярином Василем, і між ними майже одразу виникає кохання. Наступного дня Маруся з подружкою Оленою йде на базар, Василь напрошується їх супроводжувати. Дорогою назад Олена повернулася до міста, тож пара на певний час залишилась на самоті. Вони призналися одне одному про свої почуття; того ж дня у них відбулося побачення біля озера.

Василь довго відвідував Марусю, і одного дня заслав старостів. Але Наум Дрот відмовив хлопцю, мотивуючи це тим, що його можуть забрати в рекрути. Тобто, перешкодою до одруження була солдатчина. На довгий час закохані розлучаються, згодом Василь з’являється і розповідає, що навчився грамоти, а його хазяїн обіцяв найняти «найомщика», який стане солдатом замість хлопця. Василь ще раз сватається до Марусі і цього разу отримує згоду від її батька.

Василь повинен поїхати до Одеси і Москви, тому наречені розлучаються. Маруся сильно тужить без коханого. Утім, більше вони не зустрілися, оскільки одного дня Маруся застудилася, потрапивши під зливу. Дівчина сильно захворіла і невдовзі померла. Василь повернувся у той же день, коли померла його наречена. З туги за нею він іде до монастиря Києво-Печерської Лаври, де став ченцем, але незабаром помер.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/marusya-kvitka-osnov-yanenko-analiz

ІV. Фізкультхвилинка.

https://www.youtube.com/watch?v=jTWryZ8fDww&t=16s

•          Коротка характеристика головних героїв (Маруся, Василь, Наум, Дрот).

Маруся – головна героїня твору. Це гарна, вихована та щира дівчина. В її образі втілено найкращі риси української дівчини-селянки. Маруся любила та поважали батьків.

Вона жіночна, добра, лірична. Дівчина щиро кохає Василя та не уявляє свого життя без нього. Але попри свої почуття Маруся не може піти не перекір бажанню батьків. Коли Василь став солдатом, Маруся довго за ним сумувала. Ледве-ледве з журби не вмерла. На згадку про Василя Маруся береже в розлуці його подарунок – горішки. Дівчина захворіла, бо застудилася, потрапивши під зливу.

Василь – головний герой твору, коханий Марусі. Це щирий, гарний, скромний, працьовитий парубок. Саме своєю працею він хотів заробити собі щастя. Василь познайомився з Марусею на весіллі, вони закохалися. Але перешкодою до їх одруження була солдатчина.

В образі Василя найяскравіше втілені риси сентименталізму — психологічний стан закоханого хлопця, віщування серця під час розставання пари на кладовищі, переживання смерті Марусі, добровільний відхід від мирського життя.

Наум  Дрот – голова родини та батько Марусі .Він хороший хазяїн та турботливий батько. Наум був вольовий, непохитний у своїх намірах, дотримувався патріархального образу життя. Всі складні питання він вирішував на свій погляд. Дочка і дружина безперечно слухали його. Бог був милосердним до Наума за те, що він був дуже побожним та благодійним. Наум цінував Василя, але доньку не захотів віддавати за нього, бо той мав іти в рекрути.

Настя Дрот — працьовита, релігійна, любляча мати, добра і покірна. Вона бажала щастя для Марусі, хотіла видати її заміж за Василя, але залежність від рішень чоловіка змусила покоритись його волі.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/marusya-kvitka-osnov-yanenko-harakteristika-obraziv

V. Домашнє завдання.

Виписати порівняння в змалюванні образів.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

•          Зачитати пейзаж. Пояснити на яких позиціях стоїть автор (синтементалізм).
•          Синтементалізм:

закохуються з першого погляду; Василь помирає з нудьги за милою; портрети не мають індивідуальних рис.

•          Реалізм:

картини весілля, сватання, заручини, весілля.

VIІ. Висновки. Оцінки.