МІФИ В ЖИТТІ НАШИХ ПРЕДКІВНа початку історії люди мали невеликий запас знань. Їм, як маленьким дітям, усе довкола було незнайомим і незрозумілим. Чому змінюються день і ніч? Де на небі взялися зірки? Як з’явилися люди? Ці та багато інших запитань виникали у найдавніших людей щодня. Досліджуючи давні міфи, вчені відтворюють сторінки життя людей у найдавніші часи.
МІФИ В ЖИТТІ НАШИХ ПРЕДКІВНамагаючись пояснити для себе навколишній світ, люди розповідали історії про предмети, процеси, явища, події, що відбулися. Реальні події змішувалися з вигаданими, явища природи набували людських рис. Ці оповіді дістали назву міфи. Міфи передавалися з покоління в покоління, сприймалися як правда, що не потребувала перевірки.
ЧИ ІСНУЮТЬ МІФИ У НАШ ЧАСМіфи існують і в наш час. І створюють їх люди, але дещо інакше, ніж у давнину. Сучасні міфи створюють шляхом додавання до реальної події, об’єкту чи постаті вигаданих деталей, властивостей. Іноді це відбувається ненавмисне, коли відсутні достатні докази для відображення достовірної історії.
ЧИ ІСНУЮТЬ МІФИ У НАШ ЧАСЧасом міфи сприймаються людьми як щира правда, «священна істина». Натомість вчені-історики закликають бути уважними і відрізняти історичні міфи від історичних фактів. Адже деякі міфи «романтизують» важкі криваві війни, інколи несуть в собі образу для певних спільнот. Міфи, які спотворюють певні події історії, є не просто неправдивими, а навіть шкідливими.
Визначте спільне й відмінне у міфах давнини й сучасних міфах. Результати дослідження запишіть до схеми або скористайтеся готовими підказкамиміфи створюють шляхом додавання до реальної події, об’єкту чи постаті вигаданих деталей, властивостейІноді міфи вигадують навмисне, щоб зацікавити певним об’єктом або сформувати стійке переконання щодо певних історичних подій, явищ, процесів, постатей. міфи сприймаються людьми як щира правда, «священна істина».
«Ми саме віримо в міф. Сила міфу в його неспростовності та ілюзорності. Річ утім, що він завжди дуже емоційний та залучає особистий досвід. Тому коли ви намагаєтеся спростувати міф навіть через наукові аргументи, то можете зіткнутися з тим, що людині не потрібно нічого доводити. Вона «вірить», а значить «знає». (українська науковиця Наталія Кривда)Прочитайте судження української науковиці Наталії Кривди і визначте, чому люди вірять у різні міфи.
Факт чи фейк?1. Уважно розгляньте сучасні фото одного із привабливих туристичних об’єктів Львова. Визначте, у чому полягає міф «львівської копальні кави». Поміркуйте, навіщо сучасні львів’яни створили цей міф.2. Назвіть елементи зображень і відомі факти про каву, які дозволяють розвінчати міф львівської копальні кави.3. Як ви вважаєте, чи варто розвінчувати подібні міфи? Обгрунтуйте свою думку.
РОЗВІНЧУЄМО СУЧАСНІ ІСТОРИЧНІ МІФИІсторія України завжди викликала жвавий інтерес в українських дослідників. Багато фактів нашого минулого перебували у забутті або під забороною політичних сил, що прагнули підкорити українців своїй владі. Тому одним із головних завдань сучасних істориків є дослідження «білих плям» української історії.«Білими плямами» історії називають недосліджені з різних причин історичні події, явища, процеси тощо. Часто дослідникам доводиться розвінчувати популярні в суспільстві історичні міфи. Сучасні історики наполягають на тому, що навіть якщо міф підсилює значення тієї чи іншої історичної постаті, події чи явища, його все ж потрібно розвінчувати.
Міф про Михайла Грушевського як першого президента незалежної України. Скриншот сайту Державного історико-культурного заповідника м. Острога1. Проведіть історичне розслідування за допомогою рубрик «Думки істориків» і «Мовою документів» визначте, чи був насправді М. Грушевський обраний президентом України в 1918 р.2. Доберіть у наданих джерелах докази, які спростовують міф про президентство М. Грушевського.
Фейк чи ні? Існує версія, що в день прийняття Конституції 29 квітня 1918 р. Михайла Грушевського було обрано президентом Української Народної Республіки. Думки істориків Спростування науковцями Українського інституту національної пам’ятіАрхівні документи не підтверджують існування такої посади. Не згадано про неї і в Конституції УНР, ухваленій в останній день Центральної Ради. Невідомо жодного акта, який був би підписаний Грушевським як президентом УНР. Офіційно Михайло Грушевський від березня 1917-го до 29 квітня 1918 року обіймав посаду Голови Центральної Ради УНР. Конституція Української Народної Республіки, прийнята 29 квітня 1918 року, проголосила Україну суверенною парламентською державою. Її верховним органом стали Всенародні Збори, а Головою обрано Михайла Грушевського. Уперше згадки про Михайла Грушевського як президента з’явилася в українській діаспорі та набули значного поширення у тогочасних газетних публікаціях. Відомо, що і сам Грушевський послуговувався візиткою, де був напис французькою мовою «President du Parlament D’Ukraine» (президент парламенту України — нині Голова Верховної Ради України), а також пізніше підписувався «бувший президент Української Центральної Ради».«Ні одна Конституція Української Революції, ні Центральної Ради, ні Трудового Конгресу не мають у собі такого інституту, ні такої назви. Іноді голову Центральної Ради Михайла Грушевського звали президентом, але ця назва була не офіційна», — зазначав Володимир Винниченко.
Існує версія, що в день прийняття Конституції 29 квітня 1918 р. Михайла Грушевського було обрано президентом Української Народної Республіки. Мовою документів. Конституція Української Народньої Республіки 1918 р. (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) III. Органи власти Української Народньої Республіки 22. Вся власть в УНР походить від народу, а здійснюється в порядку, установленім цим статутом. 23. Верховним органом власти УНР являються Всенародні Збори, які безпосередньо здійснюють вищу законодавчу власть в УНР і формують органи виконавчої і судової власти УНР. 24. Вища власть виконавча в УНР належить Раді Народніх Міністрів. 25. Вищим органом судовим єсть Генеральний Суд УНР.
Творче домашнє завдання. Українська мова – одна з наймилозвучніших мов світу. 1934 року в Парижі на лінгвістичному конгресі провідні фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов (після французької та фарсі) за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, величезними словотвірними можливостями, синтаксичною гнучкістю. На аналогічному форумі мовознавців у Швейцарії, де головними критеріями оцінки були евфонічна система мови, її мелодійність і милозвучність, українську мову було названо другою після італійської.«Розвінчуємо міфи». Розгляньте скриншот допису в мережі «Фейсбук», у якому поширюється сучасний міф про українську мову. Проведіть власне дослідження за допомогою інтернет-ресурсів:1. З’ясуйте, у чому суть міфу про українську мову, поширеного на ресурсі.2. Визначте, коли і за яких обставин виник цей міф.3. З’ясуйте, хто з діячів був причетний до формування міфу.4. Якими доказами спростовується міф про українську мову. Висловіть власну позицію, чи варто руйнувати подібні міфи? Свою думку обгрунтуйте.