Гумор у музиці. Скерцо

ГУМОР У МУЗИЦІ. СКЕРЦО

Світ музичного мистецтва нас захоплює, дивує, вражає. Музика, не маючи кольорів, без допомоги слів здатна виражати думки, почуття, настрої. Також вона може викликати посмішку.«ДУЕТ КОТІВ» ДЖ. РОССІНІ — МУЗИЧНУ ПАРОДІЮ НА ОПЕРНИХ СПІВАКІВ, ЯКІ ЗАНАДТО ЗАХОПЛЮЮТЬСЯ ВОКАЛЬНОЮ ТЕХНІКОЮ.

Скерцо (з іт. — жарт) — самостійна музична п’єса або частина сонати, симфонії, квартета у жвавому, стрімкому темпі. СЛОВНИК

Жартівливим п’єсам притаманні дуже швидкий темп і переважно тридольний метр. Коло образів скерцо різноманітне — від веселих і кумедних до фантастичних і химерних.

Скерцо з’явилося як частина сюїти. Наприклад, відоме соло флейти Й. С. Баха з оркестрової сюїти № 2 стало виконуватися у різних обробках і відокремилося у твір «Жарт». СЛОВНИК НАГАДУВАННЯсюїта — це циклічна форма, що складається із самостійних частин, які контрастують між собою, але об'єднані загальним художнім задумом.

поступово скерцо став самостійним твором камерно-інструментальної музики. ПОЛЬСЬКИЙ КОМПОЗИТОР ФРЕДЕРІК ШОПЕН У СВОЇХ СКЕРЦО ВТІЛЮЄ ДАЛЕКО НЕ ТІЛЬКИ СУТО ЖАРТІВЛИВІ МОМЕНТИ. ЦЕ МУЗИКА КОНЦЕРТНОГО ПЛАНУ, СПОВНЕНА БАГАТОЮ ПАЛІТРОЮ НАСТРОЇВ.

Фредерік Шопен. Скерцо для фортепіано № 2.

Жанр скерцо досить широко представлений і в оркестровій музиці. Одним із яскравих зразків є твір «Учень чаклуна» французького композитора Поля Дюка за сюжетом балади Й. В. Гете. В основі його змісту — історія самовпевненого учня мага, який вирішив самостійно поворожити з водою, повторюючи чаклунські дії. До чого це призвело, ми можемо побачити у дотепному мультфільмі «Фантазія» студії Волта Діснея

Українські композитори В. Косенко, В. Барвінський та інші також створювали скерцо, нерідко називали їх гуморесками, підкреслюючи легку жартівливість. ОРКЕСТРОВУ ГУМОРЕСКУ НАПИСАВ ЮРІЙ ШЕВЧЕНКО. ЇЇ ЯСКРАВА ВІРТУОЗНІСТЬ ЗАРЯДЖАЄ ВЕСЕЛИМ НАСТРОЄМ.

Гумореска (humor — гумор) — стрімка музична п’єса жартівливого характеру, близька до скерцо. СЛОВНИК

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ