Характеристика засобів догляду за шкірою обличчя, тіла, рук, ніг. Вимоги до якості, маркування, пакування.

 

Тема уроку: Характеристика засобів догляду за шкірою обличчя, тіла, рук, ніг. Вимоги до якості, маркування, пакування.

Мета уроку:

Навчальна: Засвоїти знання про сировину для виробництва засобів догляду за шкірою, про  класифікацію, асортимент,   якість, маркування, пакування  цих засобів.

Розвивальна мета: Розвивати вміння розпізнавати асортимент засобів догляду за шкірою.

Виховна:  Виховувати  інтерес до повсякденної роботи продавця, толерантне ставлення до покупців.

Обладнання: Зразки засобів догляду за шкірою, каталоги, презентація до уроку.

                                                          Хід уроку

1. Організаційна частина:
2. Актуалізація опорних знань:

Викладач: Нещодавно ми почали з вами вивчати тему: « Косметичні товари», та перш, ніж дізнатися тему уроку, давайте підготуємося та повторимо попередню інформацію з даної теми. Вдома ви підготували повідомлення на тему:  « Значення косметики в житті людини. Історія виникнення косметики». Давайте їх заслухаємо.

Усне опитування учнів за такими питаннями:

1.Назвіть,  навіщо потрібна косметика? Яке її значення в житті людини?

2.Як виникла косметика?

3.Дайте класифікацію косметичним засобам.

4.Назвіть лікувально-гігієнічні засоби.

5.Дайте характеристику засобам по догляду за волоссям, за порожниною рота, засобам для гоління та після гоління.

6.Дайте характеристику декоративній косметиці.

 Повідомлення теми і мети уроку:

На дошці написана тема уроку і ключові питання, які визначають завдання уроку:

1. Сировина для виробництва засобів догляду за шкірою.
2. Виробництво цих засобів.
3. Асортимент засобів догляду за шкірою: крем, пудра, лосьйон.
4. Вимоги до якості.
5. Маркування та пакування косметичних засобів.

Викладач: Перенесіть тему уроку і план уроку в зошит.

Мотивація навчальної діяльності учнів:

Перш, ніж ми перейдемо до розгляду нового матеріалу, я хотіла б, щоб ви заслухали інформацію на такі теми: «Будова шкіри». «Типи шкіри».Прослухавши цю інформацію, ви зрозуміли, що перш, ніж купувати  або продавати крем, продавцю необхідно дати покупцеві консультацію про призначення, якість, правила користування і зберігання крему. . Ця інформація для Вас, як майбутніх продавців, дуже корисна. Ви повинні не тільки вміти давати торгівельну характеристику товару, а й бути комунікабельними, вміти вирішувати різні проблеми, які для вас в житті будуть дуже корисні.

                 III. Новий матеріал:

1. Сировина для виробництва кремів.

                Вода є  найбільш часто базовою або допоміжною речовиною в більшості косметичних препаратів.

               Спирти. Це теж дуже важливі допоміжні речовини в складі косметичних препаратів. Спирти використовуються в основному як співрозчинник.

                ПЕГ — це гідрофільні полімери, які використовують як розчинник, а також як регулятори в’язкості косметичних продуктів.                            

               Спирто-водні екстракти цілющих рослин:

                Екстракти з в’яжучою дією (з дуба, берези, грецького горіха, хни, з валеріани та ін.) використовуються в засобах після гоління, для догляду за ротовою порожниною та ногами, у антиперсперантах.

               Тонізувальну дію мають екстракти женьшеню, хінного дерева та волошки (ранкові та денні креми).

              Екстракти рослин (гінкго хохоба, меліси, м’яти перцевої, розмарину, гльоду, ялівця та кінського каштану) підсилюють кровообіг і рекомендуються для лікування та профілактики жирної та нечистої шкіри.

             Протизапальну дію мають екстракти ромашки, деревію, арніки, шавлії, лопуха та солодки (лакричника). Їх використовують у кремах для чутливої та виснаженої шкіри.

            Антимікробну дію мають екстракти евкаліпту, фенхеля, хрону, анісу та майорану.

           Знижують подразнювальну дію шкіри та водночас пом’якшують і зволожують її екстракти таких рослин, як алтей, липа, мальва, хміль та ісландський мох. Вони використовуються насамперед у масках для обличчя, кремах та лосьйонах.

          Регенерувальну  дію на шкіру виявляють екстракти календули, фіалки триколірної та звіробою. Їх використовують при екземах і ранах, що погано лікуються.

            В густих кремах використовують олійні екстракти цілющих рослин.

У олійних екстрактах найкраща олія — оливкова, оскільки вона менше піддається окисленню, ніж соняшникова та кукурудзяна.

              Гелеутворювальні агенти

Гель це речовина, за допомогою якої крем набуває в’язкої структури тобто при

 цьому підвищується в’язкість дисперсного середовища. У косметичній практиці вже давно використовують гідрофільні полімери, такі як гуміарабік, агар, желатин та ін. Зараз використовують також напівсинтетичні або повністю синтетичні полімери.

2. Виробництво кремів.

Основні стадії в виробництві кремів:

• Готування водної фази;
• Готування олійної фази;
• Емульгування;
• Охолодження;
• Парфумування;
• Фасовання й упакування крему.

 

3. Асортимент засобів догляду за шкірою.

 

1. Креми для шкіри обличчя:

Жирові креми.

         Жирові креми у останні роки застосовують значно рідше, ніж емульсійні. Вони мають густу консистенцію, не містять води, тому погано всмоктуються у шкіру і не зволожують її. Основа їх — жири та воски з різними добавками. За призначенням вони частіше захисні, захищають шкіру від обмороження та обвітрювання. Друге їх призначення — вони живильні для сухої, старіючої шкіри.
         Вміст жиру в жирових захисних кремах становить до 80 % від загальної маси, у живильних — дещо нижчий і обов'язково з'являється заемульгована у вигляді дрібненьких краплинок вода.
       У цьому головна різниця між захисними та живильними кремами: перші — це жирова суміш, другі — емульсія типу «вода в жирі».
З рідких олій у жирових кремах переважно використовують ніжні м'які кісточкові олії (мигдалева, персикова, абрикосова), а серед твердих жирів — гідрогенізований кашалотів жир (сало- мас), в -якому міститься до ЗО % складних ефірів жирних кислот, у тому числі до 20 % спермацету, цінного компоненту всіх кремів. Частину кісточкових олій можна замінити рициновою олією, яка містить до 80 % від маси 12-гідроксил-9-октадеценової кислоти. Жирові захисні та масажні креми можуть бути виготовлені повністю або частково на основі нафтопродуктів — вазелінового або парфумерного масла, вазеліну, церезину, парафіну.
       Жирові креми використовують при сухій шкірі, вранці після вмивання, не рекомендується використовувати їх на ніч.
       До спеціальних жирових відносяться креми, котрі залежно від складу можуть бути від ластовиння та пігментних плям, для профілактики шкіри з вугровою висипкою, для засмаги та від засмаги.

       Безжирові креми — це креми, що не містять жиру, на медово-гліцериновій або іншій основі. Наприклад, гелевий крем для жирної шкіри, гель для рук “Оксамитові ручки”,“Карина”.

         Емульсійні креми найпоширеніші. Вони є прямою (зворотну) емульсією, де найдрібніші частинки жиру розподілені у воді або найдрібніші частини води рівномірно розподілені в жировій основі, тому ці креми легко і швидко вбираються шкірою, не залишаючи жирного сліду. До складу емульсійних кремів входять жиро воскова основа, вода, ароматні і різні добавки, вид яких залежить від призначення крему і його функцій.

Емульсійні креми можуть бути двох типів:

Типу «олія у воді» — це рідкі або «м'які» непрозорі креми, які містять у своєму складі від 40 до 85 % води, поверхнево-активні речовини, олії та жири тварин, екстракти цілющих рослин, воски, спермацет, духмяні речовини, полімери, біологічно активні речовини, білкові гідролізати, вітаміни, віддушки, консерванти та інші компоненти
       Як стабілізатори емульсій часто використовують квазі-емульгатори — блоксополімери, котрі не знижують міжфазний натяг, а стабілізують емульсійну систему виключно за рахунок структуроутворення в зовнішній безперервній фазі.
           Типу «вода в жирі» — це густі креми, вміст води в яких 30-40 % від маси. До їх складу входять такі компоненти: рафіновані олії, переважно кісточкові (мигдальна, персикова) або оливкова, віск, спермацет, очищений ланолін, емульгатори, духмяні речовини (в кількості 0,5-1,0%), біологічно активні добавки (приблизно 2-3% від маси), головним чином вітаміни.
Прикладом таких густих кремів, які випускались у 80-90-х роках підприємствами колишнього СРСР, є креми з використанням складних емульгаторів (3-5): «Аленушка», «Вечер», «Камелия», «Восторг»та

Емульсійні креми залежно від складу можуть бути:

Звичайні — без корисних і лікувальних добавок. Найбільш дешеві, наприклад “Ланоліновий”, “Спермацетовий”, Лада,  Магнолія — це кращі креми для сухої шкіри, вони містять підвищену кількість однойменних речовин, дуже добре зволожують шкіру. Підходять для будь-якого віку.

            Гідратні (що зволожують) — містять багато води, регулюють водний баланс шкіри ,наприклад:“Гармонія”,“Роса”,“Ворожка”,“Мусон”,“Сандра”,“Ольга”, “Волошка”,“Ромашка”. В основному це денні креми.

Біокреми — містять біологічно активні речовини у великій кількості, наприклад, біокрем для обличчя“Лісова німфа”. Такі креми рекомендується особам старше 30-35 років. Різновидом біокремів є гормоно місткі креми — найефективніші, добре омолоджують, розгладжують шкіру. Але їх треба застосовувати дуже обережно,  тому, що вони можуть викликати порушення внутрішнього обміну речовин, підсилити зростання волосся на обличчі. Точний склад кремів виробники не повідомляють.

Пілінг – креми залежно від складу підрозділяють на хімічні пілінги (кератоліки) і препарати, що викликають набухання кератину. Хімічні пілінги діляться на фруктові і ензимні. Фруктові пілінги виробляються частіше на основі гліколевої кислоти (5— 10-15%), яка діє на самий верхній роговий шар епідермісу, розчиняючи речовину, що зв'язує клітини між собою, і відмерлі клітини віддаляються з поверхні шкіри.

Скраби у вигляді гелю, емульсії, пінистого крему призначені для механічного очищення шкіри. Вони містять тверді частинки, які при  втиранні  в шкіру  сприяють  механічному відлущуванню відмерлих клітин рогового шару. Також використовується дрібний пісок, глинисті частинки, крем'янисті водорості, губка, мілко подрібнені частинки шкаралупи волоського горіха, мигдалю, оливкових кісточок. Останнім часом замість шкаралупи до складу скрабів  частіше вводять дрібні округлі поліетиленові кульки, частинки воску (наприклад, жожоба), парафін та інші.

Пілінг-креми і скраби часто входять до складу косметичних серій, наприклад “Чорні перли”,  Формула тайги”, “Aптека Бабусі”, “Квітень” і ін.

            Ліфтинг-креми (креми для шкіри, що в'яне) — рекомендуються для жінок після 25 років. Функції цих засобів зводяться в основному не до розгладження зморшок (всупереч рекламним зверненням, а до попередження їх передчасної появи або до зменшення їх видимості за рахунок підвищення пружності і еластичності шкіри.

На основні причини старіння шкіри — генетичну і імунну — косметика вплинути не в силах, проте дію зовнішнього середовища — вплив вільних радикалів — косметика здатна пом'якшити або звести до мінімуму.

До таких засобів відносяться креми, що містять вітаміни А, Е  ліпосоми; вітаміни групи В, що містяться в дріжджових екстрактах, продуктах бджільництва,паростках пшениці. Назви:“Полідерм”,“Карина”(з ліпосомами),“Калодерма”,“Магія”,“Лайн”, Крем від зморшок”.

            II.   Креми для рук — залежно від складу і призначення вони можуть бути:

-захисні, наприклад“Силікон”,“Оксамитові ручки”—в їх склад входять кремній органічні з'єднання, створюючи на шкірі захисну плівку.  Вони оберігають від шкідливої дії лугів, кислот, солей. Захищають шкіру від зневоднення, товарів побутової хімії,  миючих засобів, пральних порошків, різних розчинників, а також забруднень різної природи.(Оксомитові ручки, Ланоліновий)

-поживні, наприклад “Велюр”— чудовий засіб для пом'якшення і живлення шкіри рук, що піддаються частому миттю і несприятливому впливу вітру, сонця, дощу і снігу. Завдяки вмісту таких цінних компонентів, як оливкова олія, високоякісні жирові компоненти, вітамін В і ментол, крем має м'яку консистенцію, легко наноситься на шкіру, приємно її охолоджуючи. Екстракт ромашки володіє протизапальною дією, сприяє швидкому загоєнню дрібних тріщин. До поживних відносяться також креми“Ворожка”,“ Зодіак”, “Лайн”, “Чорні перли”,“Лінда”,“Бальзам для рук”,“Дотик”і ін.

            III. Креми для ніг враховують особливості шкіри ніг. Наприклад Крем для ніг виробництва «Алі паруса» — прекрасний засіб для ефективного догляду за ногами. Він виготовлений на основі високоякісної сировини і лікувальних добавок. Основний склад: ланолін, гліцерин і оливкова олія. Ці речовини пом'якшують і живлять шкіру ступень, запобігають утворенню тріщин. ментол і календула знімають відчуття втоми і напруги в ногах, покращують кровообіг. До них також відносяться: гель для ніг “Нефрит”, “Ефект”, “Біо-тоник”, “Чемпіон”, “Бальзам для ніг”, “Ворожка”, “Чорні перли”.

            IV. Креми для тіла випускаються у великій розфасовці. Вони володіють розслаблюючою дією, роблять шкіру м'якою, кажуть ранозагоювальну і протизапальну дію. Натуральні рослинні олії, що входять до їх склад, забезпечують інтенсивне зволоження шкіри. Крем наноситься на тіло після купання. До цих кремів відносяться “Крем для тіла”, “Крем-бальзам для тіла”, “Срібна Роса”, “Чорні перли”.

              V.  Креми для губ — відмінний засіб для пом'якшення шкіри губ (замість гігієнічної помади). Наприклад, “Лінда” (бальзам для губ), Крем для губ і ін. Випускаються з різними смаковими добавками — Полуничний бальзам для губ, Малиновий, Вишневий і ін.

               VI.  Креми для вік. Шкіра вік вимагає особливого догляду, оскільки тонка і відрізняється великою розтяжністю. До кремів пред'являють особливі вимоги. У їх складі не повинно бути речовин, дратівливих очі. Вони не містять так званих олій, що розтікаються, таких, які могли б потрапити в очі.

                VII.Креми для нігтів живлять і зволожують шкіру навколо нігтя і під нігтьовою пластинкою, що покращує зростання  нігтів без вростання і інших порушень.

                 Лосьйон має французьке походженя- та  означає «відмивати», «змочувати» має водно-спиртову структуру. Він призначений для видалення бруду разом із залишками кремів та макіяжу. Їх додатковою функцією є освіження, зволоження, іонізування та регуляція кислотного балансу шкіри. Як зволожувальні компоненти в лосьйонах використовують пантенол,глюкол. Як заспокійливі- екстракти ромашки лікарської, троянди, волошки та інших рослин.

 

4.  Вимоги до якості.

           Усі засоби по догляду за шкірою повинні виготовлятися за рецептурою затвердженою відповідними органами Міністерства охорони здоровя України і відповідати нормативним документам. Висока ступень ефективності дії виробу – повинна бути корисною, чинити  сприятливу дію на стан шкіри. Усі інгредієнти, що входять до складу кремів повинні бути безпечними. Незмінність якості протягом гарантійного терміну, стійкість по відношенню до розвитку мікроорганізмів і окислювальних процесів. Естетичні вимоги: гарний зовнішній вигляд, консистенція , запах , колір , художнє оформлення упаковки. Консистенція повинна бути однорідною, відповідати своїй групі, бути без згустків, грудочок, розшарувань. Розшарування рідких кремів повинно зникати при легкому збовтуванні. Колір і запах характерні певному найменуванню. Креми повинні легко видавлюватися з туб чи флаконів, наноситися на поверхню шкіри та швидко нею поглинатися. Лосьйони повинні бути прозорими, однорідними, мають забезпечувати певний косметичний ефект.

5.Маркування та пакування кремів:    

        Креми  розфасовують у металеві та пластмасові туби, металеві або пластмасові баночки, при цьому їх поверхню покривають парафіновим або пергаментним папером, баночки заповнюють до країв, без порожнин. Металеві туби повинні мати антикорозійне покриття, заповнюватися без пустот, прим’ятини недопустимі. Маркування повинно відповідати вимогам нормативних документів. Маркування може бути нанесено на етикетки, або на корпус баночки, воно містить таку інформацію:

• Найменування товару, країна та фірма виробника, товарний знак або товарна марка;
• Юридична адреса виробника;
• Характеристика товару та його штрих код;
• Інформація про сертифікацію;
• Дата виготовлення, строк придатності;
• Маса в грамах або об’єм в мл;
• Запобіжні, екологічні або інші товарні знаки.

3. Закріплення нового матеріалу.

Питання для закріплення матеріалу:

1.З яких прошарків складається шкіра?

2.Назвіть типи шкіри.

3.Які засоби відносять до лікувально -гігіенічної косметики?

4.Що таке косметичний крем, лосьйон?

5.Яка сировина використовується в виробництві кремів?

6.Назвіть стадії виробництва засобів догляду за шкірою?

7.Дайте класифікацію цих виробів.

8.Назвіть асортимент кремів.

9.Дайте характеристику лосьйонам.

10.Вимоги до якості засобів догляду за шкірою.

11.Маркування та пакування кремів, лосьйонів.

V. Підведення підсумків:

1.Повідомлення оцінок.

2.Домашне завдання.

Тестові завдання на закріплення матеріалу:

Креми мають консистенцію:

а).  мазеподібну;

б). тверду;

в) рідку.

Лосьйон – це розчин:

а)мильно-водний;

б)соляний;

в)водно-спиртовий,

Шкіра буває:

а)молода;

б)стара;

в)суха, жирна, комбінована.

Шкіра складається з таких прошарків:

а)епідермісу;

б)колагену;

в)мила.

Сировина для виготовлення крему:

а)вугілля-дрова;

б)жир-вода;

в)нафта-бензин.

В’яжучу дію має така сировина:

а)волоський горіх;

б)вишня;

в)яблуко.

Підсилюють кровообіг такі трави:

а)полинь;

б) м’ята;

в)звіробій.

Для утворення в’язкої структури в креми додають:

а)желатин;

б)пісок;

в)дерев’яну стружку.

Жирові креми бувають:

а)захисні;

б)поживні;

в)зволожуючі..

Безжирові креми не містять:

а)гліцерин;

б)жир;

в)воду.

Емульсійні креми це:

а) медовий розчин;

б)спиртовий розчин;

в)емульсія жиру та води.

 

Самостійне завдання:

1. Запропонуйте покупцеві крем, зверніть його увагу на: призначення, тип шкіри, правила користування, інші особливості.

Наприклад: крем «Шипшиновий» живить та освіжає шкіру, запобігає з’явленню зморщок, нанесіть його тонким шаром на шкіру.

2. Підберіть до свята 8 березня подарунковий набір, надайте йому торгівельну характеристику.
3. З наданих зразків кремів підберіть крем, який вам подобається, обґрунтуйте свої дії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку: Асортимент кисломолочних продуктів.

Мета уроку:

Навчальна: Засвоїти знання  в вивченні асортименту, видів, ознак доброякісності кисломолочних товарів.

Розвивальна: Розвивати вміння, розпізнавати асортимент кисломолочних продуктів.

Виховна: Виховувати  інтерес до повсякденної роботи продавця, толерантне ставлення до покупців.

Обладнання:  Натуральні зразки кисломолочних товарів, каталоги, проспекти зі зразками, презентація  кисломолочних товарів.

                                                          Хід уроку

I .Організаційна частина:

II.Актуалізація опорних знань:

1. Чим зумовлена харчова цінність молока?
2. Які білки містяться в молоці?
3. Постачальником яких мінеральних речовин є молоко для людини?
4. Назвіть види молока.
5. За якими органолептичними показниками якості проводять оцінку якості молока?
6. Охарактеризуйте умови зберігання молока.
7. За якими ознаками можна класифікувати молоко?
8. Викладіть асортимент молока питного пастеризованого.
9. На чому заснована технологія отримання вершків?
10. Які бувають вершки?
11. Як визначити якість вершків.

III. Новий матеріал

На дошці написана тема, мета уроку.

Викладач: Перенесіть тему і мету уроку в зошит.

Мотивація навчальної діяльності: Перш ніж ми перейдемо до вивчення нового матеріалу я б хотіла звернути увагу на ключові питання які ми сьогодні вивчимо:

1. Хімічний склад кисломолочних продуктів.
2. Дієтичні та лікувально-профілактичні властивості товарів.
3. Класифікація  кисломолочних продуктів.
4. Асортимент кисломолочних продуктів.
5. Вимоги до якості.
6. Умови та терміни зберігання.

Знання цієї теми для майбутніх продавців має велике значення. Ваша майбутня професія пов’язана не тільки зі знаннями  асортименту кисломолочних товарів а й з  умінням спілкуватися з покупцями, ставитися до них з повагою, бути  ввічливим, толерантними в відношеннях, обізнаними своєї справи. А щоб бути обізнаними треба вивчити дану тему, і вміти давати чітку торгівельну характеристику кисломолочним товарам.

        1.Хімічний склад кисломолочних продуктів.

Кисломолочні  продукти – це різновид продуктів з молока, які отриманні в результаті молочнокислого бродіння . Поряд з високою харчовою цінністю ці продукти мають дієтичні та лікувальні властивості, зумовлені наявністю молочної кислоти, вуглекислого газу, більшим вмістом , порівняно з молоком, вітамінів С та групи В.

         При виробництві кисломолочних продуктів протікають складні біохімічні і фізико-хімічні процеси. Мікроорганізми заквасок, які вносять у молоко, викликають бродіння молочного цукру, утворюється молочна кислота.

         Закваски для кисломолочних продуктів виготовляють з використанням мікроорганізмів ( молочні стрептококи, молочна, болгарська і ацидофільна палички), які викликають значне накопичення молочної кислоти і  бактерій, які утворюють речовини. що формують специфічний смак і аромат продуктів.

        Основним процесом, що протікає при виробництві кисломолочних напоїв і сметани, є молочнокисле бродіння. Сутність його полягає в тому, що молочний цукор зброджується до молочної кислоти.

        При спиртовому бродінні, що протікає за участю молочних дріжджів, молочний цукор зброджується до етилового спирту і вуглекислого газу. Одночасно при молочнокислому і спиртному бродінні протікають побічні процеси з утворенням летючих кислот, вуглекислого газу, ефірів і інших з’єднань, що беруть участь у формуванні смаку і аромату продукту.

         За характером бродіння кисломолочні продукти поділяються на дві групи. До першої групи відносять продукти простого бродіння, в яких проходить тільки молочнокисле бродіння та накопичується молочна кислота – кисле молоко, ацидофільні продукти, творог, сметана, йогурт. До другої групи відносять продукти змішаного бродіння, в яких поряд з молочнокислим бродінням протікає і спиртове – кефір, кумис.

        2. Дієтичні і лікувально-профілактичні властивості кисломолочних продуктів.

        Кисломолочні напої в дієтичному відношенні мають більшу цінність, оскільки мають високі лікувально-профілактичні властивості та майже повністю засвоюються. Створюючи кисле середовище в шлунку, молочна кислота добре впливає на процес травлення. Кисломолочні напої мають приємний, злегка освіжаючий і гострий смак, впливають на апетит і тим самим покращують загальний стан організму. Ці напої накопичують незначну кількість спирту і вуглекислоти, це стимулює роботу дихальних центрів, злегка впливає на центральну нервову систему. Також встановлено, що при регулярному вживанні напоїв в їжу зміцнюється нервова та імунна система людини.

        Лікувальні властивості засновані на бактерицидній дії молочнокислих мікроорганізмів і дріжджів по відношенню до збудників шлунково-кишкових захворювань, туберкульозу та інших хвороб. Також бактерицидні властивості кисломолочних напоїв пов’язані з антибіотичною активністю бактерій і дріжджів. Ці антибіотики надають кисломолочним напоям деяку бактерицидну дію.

        3.Класифікація кисломолочних продуктів.

Кисломолочні  продукти класифікують за наступними ознаками:

• За видом продукту: кисломолочні напої, сметана, сир, сиркові вироби.
• За видом бродіння: продукти кисломолочного бродіння та змішаного бродіння(кефір, кумис).
• За технологією виробництва: резервуарні, кислотні, сичугові .
• За призначенням: для загального призначення, дієтичні. лікувальні.
• За жирністю: знежирені, жирні, високо жирні.
• За видом споживчої упаковки: в плівці, в пляшках, в комбінованій упаковці (Тетра-Пак, Тетра-Брик, Тетра-Топ ), в полімерних стаканах та коробочках.

   4. Асортимент кисломолочних напоїв:

         Сметану отримують з пастеризованих вершків. Вершки заквашують чистими культурами кисломолочних бактерій і витримують певний час для дозрівання. Випускають сметану звичайну 50-30% жирності, любительську 40% жирності, столову 10% жирності, селянську 18% жирності, домашню 23% жирності.

         Сир-розсипчастий білковий продукт, який виробляється у спосіб сквашування молока чистими культурами молочнокислих бактерій з використанням сичужного фермента або пепсина. Випускають сир жирний 18%, напівжирний 9% і знежирений, селянський50%, домашній 18% жиру.

       Сирні вироби.

       Сирні креми.

       Сирні торти.

Дієтичні продукти:

       Кисле молоко звичайне має ніжний кисломолочний смак, згусток щільний, без газоутворення.

       Мечникове кисле молоко відрізняється від звичайного більш гострим кислуватим смаком, тому що до закваски  додають дріжджі. Консистенція  продукта ніжна, ледь тягуча, а смак кисліший.

       Ряжанку отримують з суміші молока та вершків, заквашених кисломолочними бактеріями, витриманих за температури 75 градусів протягом трьох годин. Ряжанка має кремовий колір та смак пряженого молока, має жирність 3.2;4;6%.

        Кефір це кисломолочний освіжаючий напій, який отримують змішуванням кисломолочного та спиртового бродіння. Кефір сприяє травленню та позитивно діє на кишечник людини. Знежирений кефір посилює виведення рідини з організму. Випускають кефір жирний ( 2,5;3,2; 6% ) та знежирений ( 1%).

       Кумис – кисломолочний продукт з кобилячого або знежиреного коров’ячого молока. Кумис є продуктом спиртового та кисломолочного бродіння, має лікувальні властивості, оскільки містить антибіотики, вітаміни С, В. Він має газовану консистенцію.

      Йогурт – кисломолочний напій з підвищеним вмістом сухих знежирених речовин молока. Його готують заквашуванням молока чистими культурами молочнокислих стрептококів та болгарської палички з додаванням сухого молока, вершків, плодово-ягідних сиропів. Випускають йогурт солодкий та плодово-ягідний з вмістом жиру 1.5;3.2;6%.

      До ацидофільних напоїв належать ацидофільне молоко, ацидофільно-дріжджове молоко, ацидофільна паста. Ці продукти мають специфічний, гострий, кислуватий смак, ледь тягучу консистенцію.

       4. Вимоги до якості.

Не допускаються до реалізації кисломолочні напої з відділенням сироватки, з сирними грудочками, з гіркуватим, затхлим, різко вираженим кормовим, оцтовокислим і іншими сторонніми присмаками та запахами.

Якість кисломолочних напоїв визначають органолептичними методами за зовнішнім виглядом, кольором. Запахом, смаком, консистенцією.

        5.Умови та терміни зберігання:

Зберігають сир, сирні вироби, кисломолочні напої за температури +4,+8 градусів до 36 годин, сметану до 72 годин, сирні торти до 24 годин.

IV. Закріплення нового матеріалу:

1.Назвіть хімічний склад кисломолочних продуктів.

2. Чим обумовлені дієтичні і лікувально-профілактичні властивості кисломолочних продуктів?

3. Яку сировину використовують для виробництва кисломолочних продуктів?

4.Викладіть класифікацію кисломолочних продуктів.

5.Назвіть асортимент кисломолочних продуктів.

6. Назвіть відмінні ознаки кефіру, сметани, ряжанки.

7. З якими дефектами не допускаються до продажу кисломолочні товари?

8.Назвіть умови зберігання кисломочних продуктів.

V. Підведення підсумків:

1. Виставлення оцінок.

2. Домашнє завдання.

 

Тести для контролю знань.

 

1.Назвіть кисломолочний дієтичний продукт, якщо він має сметано-подібну консистенцію, білий колір, освіжаючий запах, кисломолочний злегка гострий смак?

А) Кефір

Б) Кисле молоко

В) Ряжанка

Г) Йогурт

 

2.Який кисломолочний продукт виробляють з кобилячого молока?

А) Кумис

Б) Кефір

В) Кисле молоко

Г) Сметану

 

3.В якому кисломолочному продукті можлива в’язка, трохи слизька консистенція?

А) Кефір

Б)Ацидофільні напої

В) Сметана

Г) Сир

 

4. Назвіть ознаку, за якою сметану поділяють на види:

А)Масова частка жиру

Б) Смак та аромат

В) Кислотність

Г) Масова частка білка

 

5.Вкажіть найкращий температурний режим зберігання та реалізації кисломолочних продуктів:

А) Від 0  до+8 градусів

Б)10-20 градусів

В) Від-8 до 0 градусів

Г)Від 21 до 30 градусів

 

6.Який термін зберігання кисломолочних продуктів при температурі +4 градуса?

А) 36 годин

Б)24 години

В) 48 годин

Г) 12 годин