29 травня о 18:00Вебінар: Філософія для дітей: закордонні та українські практики

Хай збуваються мрії дитячі (сценарій випускного у 4 клас)

Про матеріал

Сценарій випускного свята у 4 класі "Хай збуваються мрії дитячі" складений відповідно до вікових особливостей учнів, розвитку їх особистісних якостей, а також артистичних та мовленнєвих здібностей.

Перегляд файлу

 

Хай збуваються мрії дитячі

Вчитель. Доброго дня! Дорога наша українська родино! Дорогі вчителі, батьки, діти та всі гості нашого свята. Сьогодні у цей зал зібрали нас усіх  17 маленьких сердець, що б’ються в унісон, 34 допитливих оченят, які випромінюють добро і щирість, 17 сяючих усмішок,  34 теплих і ніжних рученят, що з’єднуються в одну шкільну дружню сім’ю.

За 4 роки нашого спільного життя вони дуже змінилися: подорослішали, порозумнішали, підросли, навчилися жити разом. Щодня ви, батьки, і ми, вчителі, вели їх за руку чотирма першими сходинками у доросле життя, ми допомагали їм  протоптувати стежину, долати перші перешкоди і труднощі, відкривати віконце у такий цікавий незвіданий світ, разом ми хвилювалися, разом раділи, разом зростали, разом жили і мріяли. Попереду, у вас, мої любі учні, ще багато цікавого, нового, захоплюючого, але ви ступайте по своєму шляху впевнено, будьте наполегливі у навчанні, будьте доброзичливі одне до одного,  крокуйте з Богом у серці і тоді  ви будете успішні та зможете досягти своєї мети. А я  знаю, що кожен з вас має свою мету, свою мрію, своє прагнення. І в кожного воно неповторне, цікаве, оригінальне, зрештою, як і ви самі. Такі талановиті, такі незвичайні, такі неповторні і яскраві особистості. Отже, вам слово…

Коли падали роси на квіти,

Дощ чарівні гілки моросив,

Народилась дитина у світі

Скарб народної слави й краси.

Виростала, як Боже створіння,

Як потіха в сім’ї молодій,

І душа немов чиста перлина

Прямувала до мрій і надій.

 

Пісня «Маленька країна»

 

Ведучий 1. Слухайте! Слухайте!

 

Ведуча 2. І не кажіть, що ви не чули!

 

Ведучий 3. І не кажіть, що ви не бачили!

 

Ведуча 4. Сьогодні в Лужанській школі свято!

 

Ведучий 1.З нагоди закінчення початкової школи, першої ланки освіти.

 

Ведуча 2. Тож , зустрічайте винуватців цієї такої незначної, але разом з тим великої події.

 

Ведучий 3. Якої такої події?! Як були діти, так і залишаємось ними, як були школярі, так само нас називатимуть і в п’ятому класі! Що зміниться?

 

Ведуча 4. Як що? Тепер ми –  молодші школярі, а будемо –  учні середніх класів. Різницю почув?

Ведучий 3. Ну звичайно! А ще кажуть, що там, у 5 класі, нас вчитимуть багато різних вчителів, буде більше уроків, більше підручників, більше завдань, більше самостійності, але й більше відповідальності…

 

Ведучий 1. Гей, не сумуй, друже! Все буде гаразд! Через це проходять усі! П’ятникласниками колись були і наші батьки, і наша вчителька, навіть наш директор – він також був колись п’ятикласником. Давайте запитаємо дорослих: «Чи страшно бути п’ятикласниками?»

 

Батьки в залі, вчителі, присутні: Зовсім ні! П’ятикласниками бути цікаво, весело і захопливо!

 

Ведуча 2. А це означає, що бути учнем – це класно! Бути дитиною – це казково і  різнокольорово!

 

Ведуча 2. Яка це радість – жити!

Творити чудеса!

Сміятись і радіти

Я вранішня весна!

 

Ведучий 1.

Яка це радість – вчитись,

І пізнавать світи.

Знання дають нам крила

Дістатись до мети.

 

Ведучий 3. Отже, зустрічайте ….

 Уч.1. Розумних!

Уч.2. Щасливих!

Уч.3. Веселих!

Уч.4. Кмітливих!

Уч.5. Яскравих!

Уч.6. Чепурних!

Уч.7. Привітних!

Уч.8. Вольових!

Уч.9. Творчих та завзятих!

Уч.10. Неповторних та крилатих!

 

Ведучий 3. Учнів четвертокласників – майбутніх п’ятикласників!

 

Співають діти й небо розцвітає,
І сонечко сміється з висоти.
Співають діти і душа співає,
Бо з піснею їм радісно рости.
 

Співають діти і живе надія,
Що є у цьому світі майбуття.
Й летить у піднебесся світла мрія,
І розцвітає на Землі життя.
 

Цвітуть сади, на лузі диво-квіти,
Планета казкою у Всесвіті пливе.
І поки на Землі співають діти,
Любов, Надія й Віра ще живе.

Пісня « Співають діти»

Дитинство. (дівчинка з кульками сидить на підлозі і плаче)

Учень. Привіт! Ти хто?

Дитинство. (крізь сльози) Я – твоє дитинство.

Учень. Що? Як? Ти! Ти – моє дитинство!? От дивина! Невже я можу з тобою розмовляти! Так-так-так… (підкидає кульки, бігає навколо дівчинки) А чому ж  так гірко плачеш?

Дитинство. А як же мені не плакати, коли ти чимдуж поспішаєш подорослішати. А я- а я … куди мені тепер? Кому я тепер потрібне?

Учень. Постривай! Як це куди? Як це кому потрібне? У світі безліч дітей! Кумедних,  беззубих,  милих та любих. Вибери собі будь яку дівчинку чи хлопчика. Зрештою, скоро до нас у школу прийдуть першокласники! О, з ними ти не сумуватимеш.

Дитинство. А як же ти? Як важко з тобою прощаватися. Хіба ти забув, як нам було весело і безтурботно вдвох. Пам’ятаєш, як у 1-ому класі ти писав, а я тебе лоскотало, ти читав, а я тебе за м’ячем ганяло, як в казках ми на драконові літали,  Бабу Ягу дражнили, а вночі зірки рахували, на місяць літали…

Учень. Звичайно пам’ятаю, як таке забудеш. Ти завжди будеш у моїх спогадах, у моєму серці. А знаєш, давай не будемо розлучатися. Я запрошую тебе у мої сни. Приходь до мене щоночі і ми знову літатимемо на інші планети, малюватимемо мої кольорові сни!

 

Дитинство. Гаразд! Але давай на прощання ще раз здійснемо неймовірну подорож у минуле.

Туди де вперше дзвоник пролунав,

де першу букву написав,

де перше слово прочитав,

де друзів вірних відшукав.

 

Учень. Давай! Але на чому ми помандруємо в минуле?

Туди дорога не проста,

там море знань бурлить і пінить,

А компасом там є душа,

Яка у мрію свою вірить.

 

Дитинство. Так, ось, вже корабель причалив.

 Йому вітрила розпусти й пливи,

Туди де мрії всі живуть дитячі,

Туди, де вітер по путі летить,

Де так пульсують спогади гарячі.

Пливи, лети, наздоганяй! Удачі!

 

Ведучий.

Знімаємось з якоря, рушаймо у путь,

Де синє море і чайки навкруг!

 

(діти з кольровими кубами)

Флеш-моб  «Не втрачай  дитинство!»

Учень.

 Як швидко пролетіли роки,

Неначе дні.

Ми так рости спішили,

Як трави навесні.

 

Учениця. .

Хлопчаки усі швиденькі,

І  рухливі, і меткі.

Ви були такі маленькі,

А ось виросли які.

 

Учень.

А дівчатка, а дівчатка,

Як з журналу мод зійшли.

В першім класі, на початку

Не такі вони були.

 

Ведучий.  Шторм піднявся – дев’ять балів!
Проте ми  – моряки бувалі.

Після бурі й хвилювань

Ми на острові Бажань.

Тут здійснитись може все,

Тільки забажайте.

Перший клас ви пригадайте,

І в минуле поринайте.

 

Всі разом: О, це диво! Ми що потрапили у наш перший клас?

 

Учень.

Отакий, як у букварику,

Із букетом у руках,

Чом спинився ти, школярику,

Серце в грудях, наче птах?

Як складав ти в ранець зошити!

Як чекав щасливих днів!

Щоб до сліз перетривожити,

Перший дзвоник продзвенів.

За порогом – вітру витівки,

Шелестіння верховіть.

В першім класі перша вчителька,

Усміхаючись, стоїть.        

 

Учениця.

В той день світило сонце ясно.

Навколо так було прекрасно.

І вчителька промовила звертання:

«Ну що, розпочнемо навчання».

 

Учень.

Перший клас, наш перший клас!

Скільки справ зустріло нас

Треба фрукти рахувати,

По складах книжки читати.

 

Учень.

Ох мороки було з нами

Вчительці багато,

Як по 100 слів за хвилину

Вчились ми читати.

 

Учень

А письмо — це справжні муки:

від напруги ниють руки!

Вам би, пальчики-билинки,

в ляльки гратись, у машинки!

Та коли ж? Весь час веди знаки, літери, склади!..

 

Учень

Каліграфія моя вже мене замучила.

Я виводжу кожну букву, а вона все кручена.

Я дивлюсь на свої букви, кулак їм показую:

«Ану станьте гарно в ряд, бо враз порозмазую!»

 

Пісня «Вчать у школі»

 

Ведуча.

Помандруємо далеко,
Диво там на нас чекає.
Вже на  острів «Другий клас»
Корабель наш поспішає.

 

Ведучий.  Але, що це! От біда. Корабель не дає ходу, ми наткнулись на айсберг. Оголошуймо тривогу!

 

Сценка «Айсберг Королеви Ліні»

Виходить стурбована і сердита королева Лінь

Королева. Лінь.

.Що тут за гвалт?

Хто сміє в океані

Так голосно і весело гудіть?

(Та ще й без мене...)

Бачила  востаннє

Таке нахабство, як почала сивіть!.

Що це за люди?..

Хтось мені пояснить?!

Звідкіль народ оцей сюди припхавсь?..

А я тут, вибачаюсь, не хто-небуть:

Я – , королева Лінь, коли тут хтось не знав!..

Споконвіків собі на верхівці айсбергу проживаю,

З усіх країн я лінтюхів збираю,

Вони купаються в безділлі,

Й роки свого життя марнують цінні.

 

Учень. Ой, вибачте ,ваша величносте!  Ми не хотіли вас потурбувати. Не сердьтеся на нас , у нас сьогодні свято.

 

Королева Лінь.

Мені, що з того? За те, що насмілились мій острів турбувати, я вимагаю багатої  заплати. Негайно все відшкодувати!

 

Учитель Та чим же, люба, в нас немає плати. Ні золотом, ні грішми не багаті. Хіба, що кожна ця дитинка – це справжній скарб, наче  з морського дна перлинка.

 

 Королева Лінь. Ой, ви мої молодці! Ідіть до мене, мої дорогенькі.  Як же я люблю таких діток, що багато обіцяють, але ніколи цього не виконують. Ну, це ви мої  – лінивчики - щасливчики. Я вас так люблю!

 

Учень. Відчепіться від нас, ми не ваші молодчинки! І  ніколи з вами не дружили! Геть від нас! Геть!

 

 

 

Королева Лінь. Ну, а тебе, хлопчику, я гарненько пригорну, міцно обійму. Ой, а як цей пручається! Ти диви… Але і я не здамся, бо дуже хочу з тобою подружитися. Ну, побудь зі мною хоч хвилиночку…, а там і годиночку…, і деньочок…, і годочок…, і …завжди.

 

Учень.

Геть від нього відійди!

Іншого когось знайди!

Відпусти, погана Лінь,

Хлопця доброго покинь!

Мало ти дітей скосила,

Що піднятись їм не сила?

Йди від нас за небокрай,

Там лінивчиків шукай!

За слова такі прости,

Але друзів – відпусти.

 

Королева Лінь.

А як ні? Що далі буде?

Мене ж люблять усі люди!

Не пущу, і не чекай,

І так грізно не гукай!

Я цих хлопців вподобала

Й назавжди собі придбала!

 

Учениця.

Ах! Не хочеш відпускати?

Значить, будем воювати!

Друзів ми не покидаєм,

А з біди їх виручаєм!

Гей! Усі на допомогу!

Зошити й книжки беріть

Й Ліні разом доведіть,

Що навчання, дружба й труд

Лінь на порох розітруть!

 

Королева Лінь.

Ой, та нате вже, беріть,

Лиш від мене відійдіть!

Все ще буде в іншім часі,

Я знайду їх в п’ятім класі.

Ні, не буду я у збитку –

Ще навідаю їх влітку.

 

Учениця.

Ліне, іди, іди від нас,

Нам дорослішати час.

За книжки ми всі взялися

Й Ліні хитрої – збулися!

Працювати всі ми стали,

Лінь від нас тому й відстала.

Тож і влітку всі читайте,

Книжку й зошит не забувайте!

 

Пісня «Щастя»

Учень.

У школі ти повинен зрозуміти,

Що сам ти долі власної творець,

Що лінощі лиш заважають жити,

І хто поборе їх – той справжній молодець.

 

Ведучий. (заглядає в підзорну трубу)

Ура! Ура! Видніється земля!

Це острів, де ми

Семирічками були.

Другий клас, згадаймо друзі,

У своїм маленькім крузі.

 

1 учень

А ось множення таблиця

почала  нам часто сниться.

Ми її вчимо, вчимо,

на уроках — товчимо.

 

2 учень

Різні дії як насіли —

 розібрать немає сили!

Додавання, віднімання –

жарти, максимум старання,

А от множити, ділити —

 годі, браття, й говорити!

 

3 учень

Стали в ряд частини мови.

Як багато, чесне слово!

Як би тут не розгубитись

І хоча б чогось навчитись!

 

4 учень

Ми пейзажі в класі вчили 

Парти довго потім мили)..

Композицію картини 

І портрети — для людини,

Для машин — автопортрет.

 Не знання, а вінегрет!

 

 Учень.

Ми йшли вперед, без страху  перешкод –

Для нас  відкриті всіх наук дороги.

Ми– школярі і це ім’я своє

Несли ми гордо  з вчителем своїм до перемоги.

 

Учень.

Ми трудились що є сили,

цінне все, чого нас вчили.

Всю програму вже пройшли,

другу висоту взяли!

 

Ведуча:

Нам школа дивний світ відкрила,

Щодня нові знання дає.

Ну, а знання — велика сила,

Й велика мудрість в цьому є.

 

Ведучий.

За кормою білий слід синіми просторами,

Свіжий запах моря і вітру солоного шквал.

Милями і милями на шляху неблизькому

Міряє життя наш шкільний корабель.

 

Учень.

Ось і третій рік ми в школі,

А сюрпризів, ще доволі.

Цифри вирівнялись строєм,

як солдати — перед боєм.

Скільки їх? Не полічиш!

Стулиш рота і мовчиш.

А ще ж множити, ділити... 

Мізки б тут не розгубити!

 

Учениця.

Ми всі засвоїли чудово:

Прикметник, суфікс, дієслово.

Диктантів купу написали.

Досвідченими трохи стали.

 

Учень .

Ми росли і вчились в колективі жити,

Набували вміння, навички  й знання.

Пізнавали світ ми, вчилися дружити,

Нам було цікаво й весело щодня.

Ведучий.

А час летить, і мчить вітрисько,

Вже сонечко над морем низько,

І острів ось видніється здаля,

Четвертий клас, спускаєм якоря!

 

Учень

Грізно потяги гудуть, пароплави все пливуть...

Треба шлях порахувати, час і швидкість порівняти.

Не задачі — просто мрія: розбереш тут, яка дія!

Їздимо ми по планеті шляхом, морем, на ракеті...

 

Учениця.

І читання далі мчить: в ньому майже кожна мить

Відкриває шлях в світи, де були і я, і ти.

Казка, вірш, оповідання увесь час ведуть змагання:

Хто цікавіше розкаже, ще й корисне щось покаже.

Можна всюди мандрувати, коли вже навчивсь читати.

 

Учениця.

Нелегкі завдання в мові: 

скільки звуків, букв у слові,

Підмет, присудок знайди,

 вірно речення склади...

З дієсловом розберись

І відмінювать навчись...

Не питають, чи ти здібна,— 

всім же грамотність потрібна!

 

Учень.

Тим, хто час не марнував,

розум, пам'ять розвивав,

Працював, не лінувався 

І байдужим не зостався,

Хто доклав своїх старань...

Шлях прямий — в Країну Знань!

 

Учень.

Звичайно, трохи страшнувато

і у п'ятий клас тепер іти,  

Та треба, хлопці і дівчата

 вагання ці перемогти.

Бо ми для вчителя — як квіти,

надія й віра — для батьків.

Ну як же тут не догодити?!

Вперед! В життя! Без зайвих слів!

 

Учень.

Ми здружились між собою, дружба справжня є у нас.

Разом з нами наша дружба переходить в п’ятий клас!

 

Пісня «Наш дружний клас»

Ведучий.

Зупинися, мить,

Не біжи.

Тебе і так ніхто не дожене.

Зупинися, мить, не лети,

Хай кожен в серці спогад збереже.

 

Ведуча.

Який цей день - весь зітканий з проміння,

Увесь золотосяйний, голубий.

Вітаєм й щиро вдячні вам, шановні педагоги.

Хто засіває знань насіння й доброти.

 

Директору

Ну і , як завжди годиться,

Розпочнемо з керівництва.

Директор у школі фігура центральна.

Як кажуть в народі – всьому голова!

Директор на місці, то й школа у шані,

І як він скерує – так підуть діла!

 

Завучам

А у директора є права рука –

Так завучів в народі називають.

Робота в них зовсім нелегка,

І всі про це у школі знають. 

 

Ведучі.

Тож, ми раді надати слово

 нашим мудрим і поважним керівникам школи.

 

Ведучий.

Школа — гавань, від якої 

Кораблі йдуть у море.

І при штормі, о будь-якій порі

Вчитель капітаном є на морі.

 

Першій вчительці

Чотири роки нас вела за руку
Перша вчителька в казковий, гарний світ.
І мови рідної чарівні диво звуки
Прищеплювала дітям з юних літ.

 

  1. Дякуємо вчительці першій своїй,

Добрій, ласкавій, привітній такій.

 

  1. За те, що навчила не тільки писати,

Навчила усьому, як вчить рідна мати!

 

  1. Навчила любить, поважати природу,

Та шануванню до рідного дому.

 

  1. Навчила хлоп’ят і дівчаток дружити.

    Без сварок і бійок у злагоді жити.

 

  1. Навчила до мрії спрямовано йти

І перешкоди долати в путі.

 

  1. Ви наш чарівник,

 що добро робити звик,

Ви – найперший в класі друг,

ми черпали  мудрість з ваших рук.

 

  1. Вчителька наша кожну дитину

 навчила любити свою Україну.

 

  1. І батьківський дім і ставок біля хати.

Вчителько перша, ви нам – друга мати.

 

Ведучий.

Учителі найкращі, рідні,

ну як не дякувати вам в цей час

За те, що розум, щирість, вміння –

Все віддавали ви для нас.

 

Вчительці музики

На уроці співів музику ми слухали,

з Надією Іванівною нотний стан проходили

 і про композиторів бесіди заводили.

 Як без музики прожити, ми не уявляємо,

і до школи ідучи кожен день співаємо.

 

Вчительці фізичної культури

Дорога  Наталіє Захарівно,

 ми вам даруємо посмішки чудові,

Щоб були завжди веселі, і завжди здорові.

Щоб незгоди й негаразди мимо вас летіли,

Щоб були в вас молоді і душа, і тіло.

 

 

Вчительці англійської мови

I am glad to see you

Це англійська у нас.

Мар’яна Григорівна заходить у клас,

dear teachere, ми любимо вас.

Ми скажемо вам: thank you, very good!

Вчительці англійської мови – салют!!!

 

Вчительці інформатики

Дорога Юліє Вікторівно,

Як працювати з мега-мережею-інтернетом,

 Файл створити, виправити або зберегти

Краще Вас ніхто на цьому білому світі

Не здатний так доступно пояснити.

Гігабайти Вам вітання,

На все погане «Cancel» ви нажміть.

І наші щирі привітання у флеш-пам’яті своїй ви збережіть.

 

Тож низький уклін вам, наші вчителі,

Зростання душ міцна осново.

Хай думка ваша квітне барвінково,

Хай творчості не мовкнуть ручаї.

 

Наші перші кроки, сходинки чудові,

ми пройшли успішно в радості й теплі,

Ласкою зігріті, сповнені любові,

що найкраще може бути на Землі?

 

В початкових класах добре ми трудились,

але це ж початок тільки у житті.

Хоч було нам важко, але ми учились

труднощі долати на своїм путі.

 

Ведучі

Сьогодні радісно і трохи сумно,

складаєм дяку вчителям, батькам.

Ми український цвіт, ми – діти України,

і будемо трудитись, вірте нам!

1 учень

Шановні наші вчителі, за нас ви будьте певні!

Хоч ми рухливі і шумні, зате розумні і чемні!

2 учень

Щоб нами славилась земля,

щоб чесними і добрими росли ми…

Спасибі Вам, учителі, за все спасибі!

 

Пісня «Школа – весела сім’я»

Ведуча.

Ось острів Батьківський,

Тут сонце сіяє, і чайка кигиче сумна,

Бо швидко й невпинно так роки спливають,

Дорослішає, міниться кожне дитя.

 

В кожному серці, що вірить і любить,

 є місце почесне одне,

Туди, в знак пошани, ввічливі люди

заносять усе дороге.

 

Шановні батьки наші,
З любовю зараз у цей час.
Від серця нині дітки ваші-
З подякою в душі до вас!

В хвилині ці вам щиро вдячні.
За материнське серце і батьківську ЛЮБОВ!
За всі старання й молитви сердечні,
За рідний погляд і підтримку знов!!

Щасливі нині в ці хвилини,
І Богу дякуєм за вас.
За те,що вклали мудрість й сили,
За те, що виховуєте нас!

Матусі милі,наші дорогенькі,
Хай Бог Творець вас береже.
Хоч зараз ці слова маленькі,
Та нагорода для вас є!

Хай в серденьках царює спокій,
Терпіння й лагідність з небес!
Бо погляд ваш і милий і глибокий,
В момент підтримки-чудо із чудес!!!

Й для вас сьогодні маєм.що сказати!!!
Схиляєм серце татусі й для вас!
Бо з вас могли ми приклад брати,
Бо з юних днів,виховуєте нас!!!

Невтомність ,впевненість і сила,
Суворість і турбота про сімю.
Батьківська мужність ваша вчить нас-
Як досягти поставлену мету!!!
 

 

Ми вам обіцяємо: учитись, дружити,

гарні оцінки додому носити,

щоб дарувати радість вам,

любесеньким нашим батькам.

Пісня «Батьки мої»

Учитель.

Хай сонце дарує ясне проміння,

земля — стиглий колос і щедрі плоди,

Воду — криниця, небо — зірниці,

 а  діти — усмішку завжди!

 

Бажаю здоров'я міцного, 

щастя земного, добра щоденного,

Настрою веселого, гумору здорового,

Життя довгого, славного Вам, дорогі діти і батьки!

 

Ведучі

Молодша школо, прощавай!

Ми не повернемось, бувай!

Наступний крок наш – 5 клас.

 Не буде соромно за нас

Бо добре будемо ми вчитись.

Ніколи й трохи не лінитись.

Шкільний дзвіночок, пролунай!

Молодша школо, прощавай!

 

Учень.

Шановна вчителько нова!
За нас ви будьте певні,
Хоч ми рухливі, трохи шумні,
Проте розумні й чемні!

 

Ведуча.

У нас усіх прощальний настрій,
І ми схвильовані украй.
Скажемо разом: «Середня школо, здрастуй!
А початкова, прощавай!».

 

Ведучий. Ми, учні четвертого класу, йдучи до середньої школи, обіцяємо:

  1. Бігти до школи з очима, що горять від допитливості. Обіцяємо!

Усі учні (разом). Обіцяємо!

  1.  З задоволенням поглинати всі знання. Обіцяємо!

Усі учні (разом). Обіцяємо!

  1. Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та батьків. Обіцяємо!

Усі учні (разом). Обіцяємо!

  1. З гідністю донести високе звання «Учень» до закінчення навчання! Обі­цяємо!

Усі учні (разом). Обіцяємо!

 

Танець з  крилами «Прохання до неба»

 

Учениця.

Гойдає вітер морські хвилі,

Шумить прибій у снах мандрівника,

Тримає день на горизонті сонце.

Летять у небо мрії школяра.

Пісня «Хай живе надія»

Учень.

Я мрію до серця звернутися, яке спершу потрібно збудити.

Щоб відкрилися очі людства  - воно мусить свої відкрити.

Нехай людяність знову модно, аби гріло душу тепло.

Моя мрія цілком природня, щоб майбутнє у нас було.

 

Вчитель.

Дорогі вчителі, батьки, гості, я думаю, що кожен з вас хоче, щоб ця дитяча мрія здійснилася. Мрія про те, щоб було майбутнє! І не просто майбутнє, а щасливе, мирне, квітуче, найпрекрасніше у всьому світі, бо воно для наших дітей. А для цього не так вже й багато треба. Просто любити… Любити свою дитину, любити її друзів, любити вчителів, що її навчають, любити школу, любити своє селище, своїх сусідів, свою державу, кожну людину,  тваринку, рослинку. І коли ми всі будемо з’єднані оцим чудодійним ланцюжком любові, то лише тоді кожен з нас буде щасливий, бо добро і мир панувати всюди. Тож нехай ця наша мрія здійсниться, а ми кожен зробимо для цього все можливе: повіримо, постараємось, навчимося любити.

 

Учитель. (під мелодію)

Тепло і літечко іде зимі на зміну
І в світі більше радості й краси.
Притисніть до грудей свою дитину
Дай, Бог, здоров’я вам з води й роси.

Хай промінь доброти в душі озветься,
Любов палка по світу всіх веде.
Добро завжди добром до вас вернеться
І в світі не загубиться ніде.

То ж ніжно пригорніть свою дитину,
У вас же, люди, серце золоте.
І подаруйте їй тепла краплину —
Дитина, мов троянда розцвіте.

І не загубиться ніде у світі цьому,
Відчувши серцем вашу доброту.
А повернеться до тепла, додому
І почуттів нестиме чистоту.

Притисніть до грудей свою дитину
І подаруйте дужих два крила,
Щоб в білий світ летіти безупинно
До світла, щастя, радості й тепла.

 

Пісня «У ритмі серця»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Етика, 5 клас, Виховна робота
Додано
27 червня 2018
Переглядів
1073
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку