HE ANGLO-SAXON INVASION

HE ANGLO-SAXON INVASION

When Roman legions came back to Rome to defend it, Britain was left to defend and rule itself. The time had come for new rulers and new rulers came. They were Angles, Saxons and Jutes. They came from the territory of present Denmark and Northern Germany. The Germanic invaders first arrived in small groups throughout the fifth century. Being terrific warriors, they controlled most of the island by the seventh century A.D, ousted the British population to the mountainous parts of the Isle of Great Britain. Later, they united and became the Anglo-Saxons.

The Anglo-Saxons controlled the central part of Britain which was called as England, while the romanized Celts fled West, taking with them, their culture, language and Christianity. England was a network of small kingdoms. That time there were seven kingdoms established: Essex (East Saxons), Sussex (South Saxons), Wessex (West Saxons), East Anglia (East Angles), Kent, Mersia and Northumbria, and the largest three of them — Northumbria, Mercia and Wessex — dominated the country at different time.

The southern part of Britain became known as Angieland or England. That time the Anglo-Saxons followed their old Germanic religious. Pope Gregory 1 decided to convert the Anglo-Saxon population to Christianity. In 597 A.D. there was sent a mission of 41 monks under the leadership of the monk Augustine. By 700 A.D., all England was Christian. The Pope became a head of the Church. They built many monasteries in England and those monasteries became centers of religion and culture.

The Anglo-Saxon kings were elected by the members of the Council and they ruled with the advice of the councilors, the great men of the kingdom. In time, it became the custom to elect a member of the royal family, and the power of the king grew parallel to the size and the strength of his kingdom. In return for the support of his subjects, — who gave him free labour and military service, paid taxes and duties — the King gave them his protection and granted lands.

QUESTIONS

1. Why did Roman legions come back to Rome?

2. What happened to England when Roman legions came back to Rome?

3. Who became new rulers of the country when Roman legions came back to Rome?

4. When did the Germanic invaders first arrive to the Isle?

5. How many small kingdoms were founded?

6. Who decided to convert the Anglo-Saxon population to Christianity?

7. When was all England converted to Christianity?

VOCABULARY

to defend — захищати(ся)

to rule — правити, керувати

Angles — англи

Saxons — сакси

Jutes — юти

invader — завойовник, загарбник

to arrive — прибувати, досягати

throughout — усюди

terrific — прекрасний, відмінний

warrior — воїн, боєць

to oust — виганяти, займати (чиєсь) місце; витісняти; скидати, усувати

isle — острів

to flee (past fled, p.p. fled) — тікати, рятуватися втечею

network — мережа

kingdom — королівство, царство

to establish — засновувати

monk — чернець

to grow (grew, grown) — рости, збільшуватися

strength — сила, міць

support — підтримка

labour — праця, робота; завдання

to grant — дарувати, надавати

НАВАЛА АНГЛОСАКСІВ

Коли римські легіони повернулися до Риму на його захист, Британія була покинута, захищати і правити не було кому. Прийшов час нових правителів, і вони з’явилися. Це були англи, сакси та юти. Вони прийшли з територій нинішньої Данії та північних територій Німеччини. Спочатку німецькі загарбники приходили невеликими групами протягом усього п’ятого сторіччя. Будучи чудовими воїнами, до сьомого сторіччя нашої ери вони контролювали більшу частину острова, відтіснивши британське населення в гірську частину Великобританії. Пізніше вони об’єдналися і стали англосаксами.

Англосакси контролювали центральну частину Британії, що називалася Англією, у той час як романізовані кельти втікали на Захід, забравши із собою свою культуру, мову і християнську віру. Англією вважалося кілька дрібних королівств. У той час їх було сім: Ессекс (Східні Сакси), Суссекс (Південні Сакси), Вессекр (Західні Сакси), Східна Англія (Східні Англи), Кент, Мерсія і Носумбрія, три найбільші з них — Носумбрія, Мерсія і Вессекс — керували країною в різний час.

Південна частина Британії була відома як Ангіленд, або Англія. У той час в англосаксонського населення була своя німецька релігія. Папа Римський Григорій І вирішив навернути їх у християнську віру. У 597 р. від Різдва Христового туди був надісланий 41 чернець на чолі з ченцем Августином. До 700 р. від Різдва Христового вся Англія стала християнською. Папа став на чолі церкви. В Англії було побудовано багато монастирів, і ці монастирі стали релігійними й культурними центрами.

Королі англосаксів обиралися консиліумом і правили за участю членів консиліуму, найшляхетніших людей королівства. Через якийсь час стало традицією обирати члена королівської родини; влада короля почала зростати паралельно з розмірами й силою його королівства. В обмін на підтримку своїх підлеглих, що надавали королеві безкоштовну робочу силу і військову підтримку, платили податки та виконували інші обов’язки, король надавав їм захист і земельні наділи.