Християнські мотиви у пісенних творах календарно – обрядового циклу.
БІНАРНИЙ УРОК
Тема уроку:
Християнські мотиви у пісенних творах календарно – обрядового циклу.
Мета :розширити і поглибити уявлення дітей про колядки, щедрівки, веснянки, купальські, русальні,, та їх значення в житті людини, навчити знаходити євангельські мотиви у музичних творах, навчити аналізувати та знаходити спільне і відмінне між євангельськими розповідями та музичними творам; пробуджувати інтерес до календарно – обрядової пісні: розвивати активність, мислення, творчу уяву;виховувати почуття любові й поваги до календарно – обрядової пісні, до пам’яток культури, людяність, добрі почуття.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: Біблія, ілюстрації до біблійних сюжетів, індивідуальні картки, зразки календарно – обрядової пісні, книги календарно – обрядової пісні, презентація, аудіо зразки пісень.
Хід уроку
І. Оганізаційний момент. Молитва.
Слайд
ІІ. Актуалізація та мотивація навчальної діяльності
Вчитель ОХЕ
Уроки християнської етики в 6 класі ми розпочали з розділу «Євангелія як культурна пам’ятка». Ви вже знаєте унікальні видання Євангелій, а особливо рукописні видання України .
Запитання до учнів.
Хто пригадає назву рукописних Євангелій українського народу?(Слайд)
На сьогоднішньому уроці ми пригадаємо, що вже вивчили, узагальнимо свої знання, будемо вчитися міркувати, аналізувати та робити висновки. Крім цього пригадаємо і доповнимо свої знання матеріалом з уроків музики, знайдемо спільне, спробуємо довести, що варто бути мудрою, всезнаючою і доброю людиною.
Урок наш незвичайний, проте форми роботи, які ми використаємо, для вас уже знайомі. Це і робота в групах, у парах, !!!!
Отож, розпочинаймо.
Ми вже з вами ознайомилися з деякими творами мистецтва в основі яких євангельські мотиви. Давайте пригадаєм.
Робота в групах.
Виберіть і позначте в таблиці лише тих авторів і їх твори мистецтва, яким притаманні християнські мотиви.
ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку
Вчитель ОХЕ
Кажуть, що мова і пісня — то душа народу. Пісня супроводжує людину в горі та в радості, у праці та під час відпочинку.
СЛАЙД
А пісня – це душа.
З усіх потреб - потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша.
Чим глибша пісня, тим ясніш душа.
Іван Драч
Отже, тема сьогоднішнього уроку :
Християнські мотиви у пісенних творах календарно – обрядового циклу.
СЛАЙД
На уроці ми дізнаємося про календарно-обрядові цикли та їх значення в житті людини, знайдемо євангельські мотиви у музичних творах нашого народу. А також обговоримо багато різних звичаїв та традицій до різних свят.
І V. Вивчення нового матеріалу
Вчитель музики
Україну не можна уявити без пісні, вона є найпоширенішим жанром усної народної творчості.
Пісня – це невеличкий усний віршований твір, який співають. Олександр Довженко назвав українську народну пісню геніальною поетичною біографією та бездонною душею українського народу, його славою. Ми з піснею знайомі від народження. Матері співали пісень, щоб закликати для дітей щасливу долю. Народні співці- кобзарі та лірники – у своїх піснях та думах звеличували історію рідного краю, працю людей та їхній побут. Інші люди підхоплювали ці пісні і передавали їх далі.
Вчитель ОХЕ
Легенда про пісню
Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи обрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, діти Росії - владність, поляки - здатність до торгівлі, італійські діти одержали хист до музики.
Обдарувавши усіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.
- Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій
роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене скоріш? Я усі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
- Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.
Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
СЛАЙД
ЕПІГРАФ ДО УРОКУ:
«Духовні пісні приносять велику користь, велике повчання, велике освячення і служать порадником до усякого благочестя тому, що і слова їх очищають душу, і Дух Святий сходить в душу тих, хто співає ці пісні».
(Св. Іван Золотоустий)
В давні часи, ще до прийняття християнства князем Володимиром, жителі Київської Русі вірили в існування багатьох богів, таких як Перуна — бога блискавки й грому, Стрибога — бога вітру, Ко-ляду — бога зимового сонця, Дажбога — бога вогню й жнив. Щоб задобрити богів і здобути їхню прихильність, люди вдавалися до різних дій — обрядів, які супроводжувалися піснями, іграми, танцями.
Вчитель музики
Обрядовими називають ті пісні, що виконувалися під час обрядів. Цикл календарно-обрядових пісень пов'язаний із природою, із порами року. Навесні, коли земля пробуджувалася від зимового сну, селяни відзначали цю подію, співали веснянки, закликаючи сонце, тепло, благаючи подарувати гарний урожай. Також співали, засіваючи поле, сподіваючись на милість богів.
До пісень літнього циклу належать купальські та русальні пісні, а осінній цикл пов'язаний із обрядом обжинків. Такі пісні називають жниварськими. У цих піснях люди висловлювали похвалу ниві, врожаєві, господарям. Узимку святкували зустріч коляди. Напередодні Нового року співали колядки та щедрівки, у яких славили всю родину. Після хрещення Русі всі обряди почали поєднувати з християнськими.
(Отже, календарно-обрядові пісні поєднуються в цикли: зимовий, весняний, літній та осінній. Різновидами пісень є колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, купальські пісні, жниварські пісні).
Вчитель музики--------------------
ЗИМОВИЙ ЦИКЛ
СЛАЙД
Розпочнемо ми з вами з пісень зимового циклу.
Отже, до календарно-обрядових пісень зимового циклу входять колядки та щедрівки. З прийняттям християнства звичаї та пісні, які їх супроводжували, пристосували до основних свят зимового циклу: колядки – до Різдва (7 січня), а щедрівки – До Нового Року ( за старим календарем 14 січня).
Вчитель ОХЕ
Колядки - це величальні календарно-обрядові пісні зимового циклу свят, які виконуються в усіх регіонах України напередодні Різдва. В Україні одним з найулюбленіших було і залишається свято Різдва. З ним пов'язані такі поняття, як Свят-вечір, вертеп, колядування.Колядки традиційно містили побажання здоров'я, багатства, доброго врожаю в наступному році. Виконували їх діти і молодь. Хлопці і дівчата ходили від хати до хати, тримаючи в руках зірку, що нагадує про народження Ісуса, та виконували пісні, а натомість отримували гостинці.
Щороку християнські родини з настанням величного свята Різдва 7 січня чекають у своїх домівках на прихід вертепу. Такий собі мандрівний театр, який з хати до хати прославляє новонародженого Ісуса Христа у Вифлеємі.
Вертеп – це молитовне прославлення Бога через театральне дійство.
В кожного у вертепі була своя роль.
Особливими є також вертепи, які з року у рік виставляють у наших храмах як візуальне нагадування про радісне народження Христа у бідній стаєнці, і маленькі крихітні вертепи на тетраподі, і масштабні, розміром у людський ріст композиції, які встановлюють на церковному подвір'ї.
в церквах співаються колядки і щедрівки побудовані на чисто євангельських основах, так звані Біблійні.Тут на першому місці коляда, що своєю поважною мелодією і глибоким змістом надає тон нашим різдвяним святкуванням. Це «Бог Предвічний». Тут кожне слово повне змісту. Вже в першій маленькій стрічці є виложені аж чотири правди християнської віри: Що Бог є вічний, Відкупив людський рід, і що Бог є сама Любов, що обнімає цілий світ.. Зі зростом національної свідомості в XIX і XX століттях церковні коляди і щедрівки почали прибирати національно-патріотичне забарвлення (кінцеві рядки «Во Вифлеємі», «Нова радість стала», «Добрий вечір Тобі»).
(слухання колядки) (відео «Традиції колядування)
Багато звичаїв мають свята Василя, Меланки та Щедрий вечір. На Василя, 13-14 січня, в Україні цей день святкується ще як Старий Новий Рік, хлопці ходять «посівати». Вони ходять по хатах, бажають господарям доброго наступного року та сіють зерном пшениці.
Щедрівки і колядки християнського циклу відзначаються своїм глибоким етичним змістом і великою мистецькою красою. Основні мотиви їх — християнська любов, милосердя, глибока пошана до матері.
А тепер давайте перевіримо, наскільки добре ви знаєте про Різдвяні свята.
https://learningapps.org/display?v=p3cdx3hw522
Вчитель музики
За своїм змістом колядки та щедрівки близькі, але все ж мають певні відмінності. Слово «щедрівка», яке збереглося до нашого часу лише в Україні, вказує на щедрість природи і людини. Щедрівки – це українські народні обрядові пісні, які виконуються під Новий рік і у Щедрий Вечір. В них бажають успіху в новому році, здоров’я для всієї сім’ї, величають господаря.
Надзвичайної популярності отримала пісня «Щедрик» завдяки українському композитору Миколі Леонтовичу. В його обробці ця пісня відома не тільки в Україні, але й у всьому світі під назвою «Дзвінка колядка, колядка дзвонів». Микола Леонтович знайшов текст народної щедрівки і просто написав до нього музику. Текст був написаний ще в дохристиянську добу, коли новий рік починався ранньої весни з поверненням в Україну ластівок, які приносили звістку про прихід Нового Року. Щедрик – це образ ластівочки. Символ добра, щастя, любові.
І зараз я вам пропоную послухати «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича.. (слух.)
-Вчитель музики
СЛАЙД
До весняного циклу календарно-обрядових пісень належать веснянки і хороводні ігри. Веснянки – це закличні пісні. Ними закликають весну, прославляють її прихід і оспівують воскреслу природу, висловлюючи сподівання на добрий урожай. До найвідоміших веснянок належать: «Подоляночка», «Ой весна, весна днем красна», «А ми просо сіяли».
Веснянки є популярними і сьогодні. Так український гурт «GO-A» в 2021 році виступив на пісенному конкурсі «Євробачення» з піснею «Шум» де посів 5-е місце. Пісня «Шум» заснована на давніх народних веснянках. Її текст пов'язаний з весняним пробудженням природи. Саме слово «шум» в перекладі зі староукраїнської означає «ліс».
І зараз ми прослухаємо цю пісню-веснянку.
(Слухання пісні)
Різновидами веснянок є гаївки, які виконуються тільки під час Великодніх свят.
Вчитель ОХЕ
СЛАЙД
Гаївки – обрядові весняні пісні у супроводі дівочих хороводів. Вони є невід’ємною частиною християнської культури, хоча виникли ще в далекі язичницькі часи.
У християнських традиціях гаївки відображають радість весни та Воскресіння Христового.
Великдень – цілковита перемога весни над зимою, життя над смертю. Це одне з найбільших після Різдва Христового свят у християнській релігії, яке називають Паскою. В цей день на світанку наші предки прямували до церкви. Спочатку відбувалася служба Божа, під час якої виносили святу Плащаницю. Присутні християни з хоругвами і співом обходили навколо церкви. Зі сходом сонця церковний хор починав співати “Христос Воскрес із мертвих...” Після освячення великоднього кошика сім’я прямувала додому. Урочисто сідали до столу.
Пополудні, після великодньої трапези, розпочиналися молодіжні забави. Молодь збиралася біля церкви і водили гаївки. На другий і третій день Паски влаштовували танці з музикою і до пізнього вечора сільська молодь забавлялася. Сьогодні по всій території України, особливо в Західній частині, відбувається відродження стародавніх традицій у вигляді фольклорно-етнографічних свят, зокрема, Великодніх гаївок.
(Слухання гаївки)
Вчитель музики
Літній цикл розпочинається русальними піснями, вони дуже давні за походженням, та виконували їх під час «русального тижня» - на початку червня, коли починало колоситися жито. Наші пращури хотіли забезпечити високий врожай і вплинути на міфічних русалок, аби вони не шкодили посівам.
Вчитель ОХЕ
СЛАЙД
Свято Трійці – одне з найбільших і найшанованіших християнських свят. Воно вбирає в себе велику кількість традицій святкування як дохристиянських, так і християнських.
Цього дня ми вбираємо оселі в зелень, ідемо до церкви освячувати букети з м’яти, любистку, лепехи, чебрецю та багатьох інших запашних трав, а в церкві зауважуємо зелене облачення духівників. У молитвах просимо, щоб Господь і нас долучив до благодаті Святого Духа.
Трійцю ще називають Зеленими святами, бо це – початок літа, що символізує буяння життя у повному його прояві.
У давнину у цей день молодь влаштовувала масові гуляння на природі – співали пісні, розкладали багаття і ворожили.
Вчитель музики
СЛАЙД
Ще з язичницьких часів до нас дійшло свято Івана Купала (7 липня) з його специфічними піснями. В ніч перед святом Купала хлопці і дівчата збиралися біля вогнищ, стрибали через них, співали, влаштовували ігри, дівчата пускали на воду вінки й дивилися, куди вони попливуть – звідти й прийде суджений, топили в річці чи спалювали на вогні опудало Купали, щоб забезпечити добрий урожай на майбутній рік.
В купальських піснях присутня лірика про кохання, залицяння та сватання, жарти, гумор, де дівчата висміюють вади хлопців, а хлопці – дівчат. Все це надає святу веселощів, радості. І зараз одну з таких пісень ми з вами прослухаємо.
Вчитель ОХЕ
СЛАЙД
Свято Купала та Різдво Івана Хрестителя – це не одне й те саме свято. 7 липня церква України відзначає Різдво Предтечі та Хрестителя Господнього Івана. Згідно з Євангелієм, Іван Предтеча був родичем Господа нашого Ісуса Христа й народився за шість місяців до Різдва Спасителя. Слово “предтеча” означає “передвісник”, “попередник”. Цим наголошується, що місія пророка Івана полягала в тому, “щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних – до мудрості праведників, щоби приготувати Господеві народ звершений”… Тому Різдво Івана Предтечі, Хрестителя Господнього – велике свято для кожного християнина.
Вчитель музики
СЛАЙД
До літнього циклу відносяться і жниварські пісні – обрядові величальні пісні, які виконували під час жнив. Вони поділяються на:
- Зажинкові – ті, що величають жниць, перший сніп, бажають почати роботу у добрий час.
- Власне жниварські – у яких звучать нарікання на важку працю, втому.
- Обжинкові – у яких радісно сповіщають про щасливе завершення жнив, прославляється останній сніп, який з піснями несуть додому. Цей сніп- символ достатку, запорука нового врожаю.
День закінчення жнив перетворювався на свято завершення польових робіт зі збирання врожаю. Воно проходило радісно й урочисто, супроводжувалося цікавими дійствами і піснями.
Вчитель ОХЕ
СЛАЙД
Християни святкують Преображення Господнєі у це свято за древнім церковним звичаєм святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Свято Преображення обрано для благословення плодів, бо в Єрусалимі саме в ту пору дозрівав виноград, який і прийнято освячувати в цей день. Церква, благословляючи принесені плоди, утверджує думку про те, що все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.
До церкви несли святити квіти, мак, вірячи, що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам, а до дому — ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за іконами, де вони зберігаються до весни.
V.Закріплення вивченого матеріалу
І для закріплення матеріалу ми з вами виконаємо кілька інтерактивних вправ.
Гра «Вірю — не вірю»
(Учитель задає питання, учні піднімають руки, хто вірить цій тезі, хто не вірить — ні. Називається правильна відповідь, і тоді той, хто вгадав, ставить собі + (плюс). У кінці роботи підраховується кількість плюсів і виставляється оцінка.)
1. Русальні пісні належать до пісень літнього циклу. (Так)
2. Обрядовими називають пісні, які виконувалися під час певних обрядів. (Так)
3. Русальні пісні виконувалися під час Зелених свят. (Так)
4. У русальних піснях ніколи не буває загадок. (Ні)
5. До літного циклу відносять жниварські пісні. (Так)
6. До літного циклу календарних пісень входять колядки і щедрівки.(Ні)
7. Обрядова поезія виникла після прийняття християнства (ні).
8.Купальські пісні виконували під час купання в річці, озері (ні).
9.Жниварські пісні поділяються на зажинкові, власне жниварські та обжинкові-(так).
10.У жниварських піснях прославляються хліборобська праця, земля-годувальниця-(так)
11.Колядниками називали тих, хто ходив просити щось їстівне (ні).
12.Щедрувальники — це господарі, які накривали щедрий стіл своїм гостям (ні).
13.У колядках, щедрівках простих селян називали князями, боярами, панами (так).
14.Як правило, щедрувалося й колядувалося для всіх однаково — і для господаря, і для господині, і для бабусі, і для дітей (ні).
15.Вважалося, що вранці першого дня Нового року до хати зайти повинна найстаріша і наймудріша бабуся (ні).
16.Веснянки були сумними піснями, бо кінчалася зима зі снігом, морозцем, ковзанкою і наставала гаряча посівна робота (ні).
17.Обрядові пісні мали для наших предків магічну силу (так)
Що цікавого ви дізнались на уроці?
Чому на вашу думку саме так поділені календарно – обрядові пісні?
Чи співають у вашій родині календарно-обрядові пісні? Які саме?
ПІДСУМОК
У сучасному світі, насиченому технікою, інформацією, сум’яттям подій, як же важливо не загубити себе, свого дорогоцінного часу, своєї духовності, уміти відрізнити справжню цінність від хвилинної моди, оберегти себе від мікроба споживацтва й всеїдності. Серед тих духовних цінностей найдорожчі — мова і пісня.
Саме пісня супроводжує українця від колиски до останнього дня. І оскільки,
Українці — співучий народ, то можливо, саме пісня дозволила нам пережити
важкі лихоліття, не впасти духом, подолати історичні вирви і перешкоди,
крокувати до державотворення, вийти на дорогу, яка веде до Храму.
Нас не зупинить агресія північного сусіда. Бо ми працюємо і співаємо навіть
тоді, коли нам неймовірно важко.
Якось великий маестро Анатолій Авдієвський сказав:
«Українська пісня не дає бути самотнім — ні людині, ні народу. Заспіває
школа — заспіває Україна».
Там де пісня — лине мова.
Лине мова — є народ!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку