Художня культура козацької доби. Стиль бароко в українському мистецтві

ТЕМА: Художня культура козацької доби. Стиль бароко в українському мистецтві

 

МЕТА:сформувати уявлення про поняття «бароко» в європейській ху­дожній культурі, характерні риси стилю в архітектурі України; нав­чити виділяти риси бароко при стилістичному аналізі художніх творів;

удосконалювати навички аналізу творів мистецтва, розвивати естетичний смак; формувати уміння порівнювати, узагальнюва­ти, робити висновки, розвивати творчі здібності; виховувати інтерес до мистецтва і культури України, її історичним пам'ятникам.

 

ОБЛАДНАННЯ: репродукції творів бароко українських і зарубіжних художників та архітекторів; відеоматеріали.

 

                                                              ХІД  УРОКУ

І.     ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

Учитель вітається з учнями.

 

II.    АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Порівняль

Пропоную вам порівняти пам'ятники української церковної ар­хітектури різних історичних епох за наступним планом.

•   Виразні засоби, яки використовував автор.

•   Композиція об'ємів і фасадів.

•   Взаємодія зі скульптурою.

Зробіть висновок про історичну епоху (стилі) на основі аналізу.

Організація сприйняття

Андріївська церква у Києві: первісний вигляд та сучасний вигляд

 

Фронтальне опитування

•   Що таке бароко? (Художній стиль у європейському мистецтві кінця XVI— XVIII ст., що виражав смаки придворно-аристократичної верхівки.)

•   Згадайте, які зміни в суспільному житті Європи зумовили появу стилю ба­роко? (Посилення абсолютистської влади, основними замовниками виступа­ли королівський двір і церква.)

•   Як це відобразилось на художніх засобах європейського бароко? (Мистец­тво активізує усі свої засоби, щоб вразити глядача напруженою динамікою, засліпити ефектністю, декоративністю і театральною патетикою.)

•   Пригадаєте композиторів бароко, (А. Вівальді, Ж.-Б. Люллі, Й. С. Бах.)

 

Слово вчителя

Величавість, стриманість, статичність мистецтва Ренесансу змінюються за­хопленням динамікою. На зміну ренесансному почуттю міри і ясності прихо­дить мистецтво, побудоване на контрастах, асиметрії; мистецтво, що тяжіє до грандіозності, перевантаженості декоративністю.

 

ІІІ.   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя

Із другої половини XVII ст. у всіх видах художньої творчості спостерігали­ся нові тенденції, пов'язані з бароко. Сьогодні ми повинні визначити напрямки,

по яких розвивався стиль в українській культурі, виділити характерні риси ба­роко в архітектурі України.

 

IV.     ПОДАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Передумови формування стилю

Слово вчителя

Ми приступаємо до вивчення козацько-гетьманського періоду в розвитку української художньої культури. У XVII ст. відбуваються корінні зміни в полі­тичному житті країни, її економіці і культурі: створення Козацької республіки забезпечувало вплив козацького лицарського ідеалу на культуру і мистецтво; розвивалися науки й освіта (заснування Києво-Могилянської академії, коле­гіумів у Чернігові, Харкові, Переяславі, Вінниці). Оживає торгівля, інтенсивним стає ремісно-цехове виробництво. Відстоюючи свої інтереси, українські міща­ни об'єднувалися в цехові братства, при яких грунтувалися школи, друкарні. Старійшини братств — купці і ремісники — відали справами будівництва і при­крашання церков, стежили за духовним життям.

Таким чином, в Україні XVII ст. склалися умови для формування нових тенденцій у культурі, зумовлених переходом від релігійного до світського, ра­ціонального світогляду.

Стиль бароко, що поширився у XVII—XVIII ст. по всій Європі, в Україні вилився у форми, багато чим відмінні від європейських.

 

Постановка проблеми

Учитель

 На українському грунті стиль бароко розвивався втрьох на­прямках. Наприкінці уроку ми повинні виділити ці напрямки. Для аналізу спо­руд пропоную скористатися наступним планом:

•   план спорудження;

•   композиція фасаду;

•   використання скульптурних форм і кольору в оформленні стін.

 

Архітектура бароко

Слово вчителя

Велику роль у становленні стилю українського бароко відігравав Київ. Під керівництвом митрополита Петра Могили у 30-ті рр. XVIII ст. були оновлені архітектурні перлини Київської Русі: Софійський собор і Києво-Печерська Лав­ра. На прикладі цих будівель акцентуємо характерні риси українського бароко: пластичні архітектурні форми; використання декоративних деталей, виділених на  оштукатурених стінах; застосування куполів цибулинної і грушоподібної форм.

 

Повідомлення учня

•   Дзвіницю Софійського собору було відновлено після пожежі 1744 р.

Прямокутна в плані, триярусна. У першому ярусі розташовується розкіш­ний портал. Прикрашена ліпними орнаментальними і сюжетними рельєфами, дзвіниця спочатку була пофарбована в бірюзовий колір, а білими залишалися лиштви, карнизи, ліпні візерунки. Виразність фасаду досягається сміливим спо­лученням криволінійних, трикутних, прямокутних елементів.

У прикрасі стін використані творчо розроблені мотиви, схожі на дерев'яне різьблення. Це додає архітектурі національного забарвлення.

 

Повідомлення учня

Монастир Печорської лаври

Монастир Печорської лаври був заснований у XI ст. і забудовувався протя­гом дев'яти наступних століть. Назва «печерська» походить від слова «печери», що були знайдені на цій території й у які селилися перші ченці, а Лавра — це почесна назва, що давалася дуже великим і значним монастирям. Архітектур­ний комплекс монастиря і сьогодні справляє грандіозне враження. У сонячний день відблиски численних куполів і дзвіниць засліплюють очі. Більшість буді­вель монастиря датується XVII—XVIII ст. і є прекрасним прикладом стилю ук­раїнського бароко в архітектурі.

Дзвіниця була побудована архітекторами Ф. Васильєвим і Й.-Г. Шеделем. Вона є вертикальним акцентом монастиря. 16-грашшй, будинок вінчає грушо­подібний барочний верх із ліхтариком і банею. Спорудження чотириярусне: перший ярус оформлений стрічковим рустом, другий — тосканським ордером, третій — іонічним, четвертий — коринфським. Гра світлотіні зовнішньо облегшує вид дзвіниці і додає їй стрункості.

Запитання до учнів

•   Порівняйте скульптурне оздоблення двох дзвіниць: мотив, призначення. (Дзвіниця Софійського собору прикрашена ліпним орнаментом із рослинни­ми мотивами. Він нагадує нам дерев'яне різьблення. Служить для прикраси. Дзвіницю лаври архітектор оформив архітектурними елементами — руслі, колони тосканського, іонічного і коринфського ордерів. Вони служать для зов­нішнього звеличення будівлі.)

•   Що ви можете сказати про художній образ споруд? (Можна сказати, що одна споруда вирішена в народному стилі, а друга — у більш аристократич­ному.)

 

Слово вчителя

Європейські майстри, що працювали в Україні, глибоко переймалися націо­нальним українським стилем і у своїх роботах активно використовували досвід українських майстрів. У Києві збереглися будівлі, зведені за проектами знаме­нитого італійського архітектора Б. Растреллі. Це Андріївська церква і Маріїнський палац.

Повідомлення учня

Андріївська церква в Києві, 1749—1752 рр.

Андріївську церкву часто називають лебединою піснею видатного майстра архітектури Бартоломео Растреллі. Піднімається вона на одній із круч Старокиївської гори. З її тераси відкривається неповторний вид на древній Поділ, задніпровські далечіні, нові житлові масиви.

Побудовано Андріївську церкву на замовлення імператриці Єлизавети Пет­рівни. Проект будинку розроблений Б. Растреллі в 1748 р., будівельні роботи ведися в 1749—1754 рр. під керівництвом відомого московського зодчого Івана Мічуріна. У створенні храму брало участь багато фахівців Петербурга, Москви, Києва, тому Андріївська церква — пам'ятник творчої співдружності російських і українських майстрів.

За свою історію церква багаторазово ремонтувалася. Уже в перші роки по закінченні будівництва вона дійшла занепаду, оскільки після смерті Єлизавети Петрівни царський двір перестав цікавитися київськими будівлями. Освячення храму відбулося лише в 1767 р.

У плані це хрестово-купольний храм. Його фасади оформлені пілястрами і колонами коринфського ордера, поставленими на високий цоколь. Білі піляст­ри, колони, карнизи, їхні позолочені капітелі, картуші й орнаменти виділяються білизною і сяйвом позолоти на тлі бірюзових стін.

 

Повідомлення учня

Маріїнський палац у Києві, 1750—1755 рр.

У 1744 р. імператриця Єлизавета, дочка Петра І, під час відвідування Києва сама вибрала місце для спорудження палацу. Маріїнський палац був побудова­ний у 1750-1755 рр. за проектом Б. Растреллі. Спорудженням палацу керував російський зодчий І. Мічурін.

Головний фасад Марийського палацу звернений до Марийського парку, який був закладений у 1874 р.

Із протилежної сторони палацу — Міський (Царський) Сад, закладений 1743 р. на основі стародавнього Регулярного саду (заснованого ще Петром І). Його стиль — класичний: мережа прямих алей, що перехрещуються під прямим кутом.

Палацовий комплекс має симетричну композицію. Головний двоповерхо­вий корпус і одноповерхові бічні флігелі утворюють широкий двір.

Архітектура палацу вирішена у стилі бароко: виразні об'єми, багата плас­тика фасадів.

 

Слово вчителя

З появою гетьманського двору українські замовники успадковували сто­личну моду «високого стилю».

У Лівобережній Україні закріпилися художні традиції, пов'язані з католи­цькою культурою. Велика частина пам'ятників барочної архітектури західноєв­ропейського зразка збереглася у Львові.

 

Повідомлення учня

Домініканський костел у Львові, 1749 р.

Домініканський костел — найяскравіший зразок пізнього бароко у Львові. Його стіни зберігали пам'ять про те, як 1707 р. під час свого перебування в місті російський цар Петро І підписував тут зобов'язання підтримувати поляків у бо­ротьбі зі шведами. У музеї збереглася одна з найкращих збірок сакрального мистецтва.

Сьогодні існує можливість потрапити в підземелля Домініканського косте­лу, де для огляду виставлені частина колекції сакрального характеру, а також відвідати концерти органної музики.

Це краще досягнення барочної архітектури у плані має форму латинського хреста. Увінчує спорудження величезний купол. Центральний фасад із могут­німи здвоєними колонами прикрашають позолочені скульптури. Із пишністю прикрашені підкупольний простір і вівтар.

 

Повідомлення учня

Собор святого Юра у Львові, 1744—1770 рр.

Кафедральний собор Української греко-католицької церкви — чудовий пам'ятник архітектури стилю бароко і рококо, вибудуваний за проектом архі­текторів Б. Меретина і К. Фесинджера в 1744—1761 рр. Собор розташований на Святоюрській горі, що служить однією з найважливіших домінант Львова.

Собор лише найважливіша частина цілого архітектурного комплексу, до якого входить палац архієпископа, парадні ворота й інші будівлі.

Побудований на місці церкви типу візантійської базиліки, він утілює як за­хідні барочні форми, так і українські православні традиції.

У плані наближений до форми рівноконечного грецького хреста. Його ку­пол з високим барабаном спирається на могутні підпружні арки. Динамічно виступає центральний фасад, що прикрашений статуями святих і кінною ста­туєю Юрія Змієборця, що його увінчює.

 

V.     ЗАКРІПЛЕННЯ МАТЕРІАЛУ

Слово вчителя

Ви познайомилися зі здобутками архітектури українського бароко, про­аналізували їхні засоби виразності. Спробуємо тепер відповісти на проблемне запитання.

• У яких напрямах розвивалося мистецтво українського бароко? (Можна виділити такі напрями: одне зв'язане з активним використанням україн­ських традицій у прикрасі будівель, друге — із застосуванням архітектурно­го декору у стилі західноєвропейського бароко.)

Учитель.

В Україні стиль бароко ґрунтувався на демократичних тради­ціях, у ньому можна виділити наступні напрями.

Козацьке бароко, для якого характерні невеликі за розміром архітектурні споруди, округлих і динамічних форм, прикрашені виразною ліпниною.

Шляхетне, аристократичне бароко — пишне, вигадливе за формами й ар­хітектурними ідеями.

Народне бароко — переростає з козацького бароко, культивувалося в ма­леньких містах і селах. Наприклад, дерев'яні храми.

 

VI.     ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

У композиційно-просторовому рішенні художнього образу українське баро­ко істотно відрізнялося від європейського. В Україні це мистецтво, не порушую­чи своїх старих традицій, прагнуло до симетрії в композиції, до гармонії і ціліс­ності. Західне ж бароко позначено динамічною й асиметричною композицією. Незважаючи на розходження, в українському мистецтві, як і в європейському, художній образ (в архітектурі, живописі, музиці) був спрямований на виражен­ня пафосу, величі, репрезентативності, а іноді — і парадності.

 

VІІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель оцінює роботу учнів.

 

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Зробити замальовки архітектурних споруд доби бароко. Пригадати характерні риси живопису європейського бароко на прикладі творів Пітера-Пауля Рубенса.

Узагальнити особливості стилю бароко в українському мистецтві.