І. Франко. Опорний конспект. ЗНО.

Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916, Львів, Австро-Угорщина) — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, учений, громадський і політичний діяч. Доктор філософії (1893), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906)

НЕОРОМАНТИЗМ    Зібрання творів у 50-ти томах

Перифрази:  Титан праці, Великий Каменяр, Український Мойсей,

Велетень філософської думки ,

Геній галицької землі.

Псевдоніми — Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко, Віршороб Голопупенко …

«Великі українці» -  проект TV

«Мойсей»Скульптура Мікеланджело

Картинка-ілюзія

Пам’ятник  І. Франку

Аналіз «Мойсей» Франко  Рід: ліро-епос. Жанр: філософська ліро-епічна поема-притча. Пролог — це лірична частина, а пісні — епічна (сюжетна), проте вони перемежовані ліричним началом: емоційно забарвленими монологами і молитвами Мойсея. Тема:«Основною темою поеми я зробив смерть Мойсея як пророка, не визнаного своїм народом. Ця тема в такій формі не біблійна, а моя власна, хоч і основа­на на біблійнім оповіданні» (І. Франко). Ідея «Мойсей»: сформульована в пролозі: народ України має бути вільним і буде таким; віра у творчі сили народу, його спроможність змінити життя; утвердження думки, що справжнім вождем є той, хто виражає найзаповітніші ідеали народу, його мрії та сподівання. Композиція «Мойсей»: складається з прологу і 20 пісень (роздумів). Композиція твору ускладнена реалістичними описами побуту кочового народу, вставною притчею про терен, міфом про Оріона, діалогами-монологами-звертаннями Мойсея, його молитвами. Події у творі розвиваються напружено, динамічно. Твір сюжетно поділяється на 4. Розділи І-ХІ — експозиція, виникнення і наростання конфлікту між проро­ком і народом, що, підбурюваний Авіроном і Датаном, не розуміє Мойсея, не бажає іти з ним до мети — зав ’язка конфлікту, розвиток дії розгортається у ХІІ-ХУІІІ розділах; розділ XIX — кульмінація, відтворює розмову Мойсея з Єговою та смерть вождя; розв ’язка реалізується у XX розділі — ідеали, за які боровся Мойсей, втілюються в суспільство. Пролог було написано пізніше за поему.  У ньому І. Франко окреслив національно-духовний код народу в його історичному поступі. Пролог можна поділити на дві частини, співвідносні як теза й антитеза. Проблематика «Мойсей»: життя і смерті; буття особи і нації; вождя і народу; волі й рабства; історичного шляху нації; пробудження національної свідомості, віри в ідеали; лідера, який дбає не про власну славу, достаток чи благополуччя, а про свій народ. Художній напрям, стиль: поему написано в руслі неоромантичної стильової течії українського модернізму. Віршовий розмір: основний текст поеми (20 пісень) — тристопний анапест; пролог — п’ятистопний ямб. Пролог написано терцинами, сюжетну частину — катренами. Примітки: Поема «Мойсей» — це духовний заповіт митця своєму народові, філософсь­кий твір на матеріалі біблійного сюжету про українців і Україну. Створюючи поему, автор думав насамперед про український народ, тому перед читачем постає його доля: минуле, сучасне, майбутнє. Видатний український літературознавець Ю. Шевельов зауважив, що поема «Мойсей» — це «другий «Заповіт» української літератури». Поштовхом до створення образу Мойсея була скульптура Мікеланджело — образ біблійного Мойсея, яку побачив І. Франко, перебуваючи 1904 року в Італії. Поема має алегоричний характер. Автор найперше думав про власний народ, тому так легко провести паралель з історичною долею українців.

«Іван Франко» — український історико-біографічний фільм про життя і діяльність українського письменника та мислителя Івана Франка, випущений до 100-річчя з дня народження класика (1956). Режисер Тимофій Левчук, Сценарист Леонід Смілянський. У головній

ролі: Сергій Бондарчук

Більш детально про пам’ятники                 І. Франку можна дізнатися тут: http://uk.wikipedia.org/wiki/

Пам’ятники_Іванові_Франку.

У 2004 р. Держ комітетом телебачення і радіомовлення України було затверджено премію Івана Франка у галузі інформа-ційної діяльності. Лауреати премії визначаються у 4 номінаціях. (http://uazakon. com/document/ fpart78/ idx78871.htm).    З 2005 р.  в Україні щорічно присуджується літературна премія ім. І. Франка

«Чого являєшся мені у сні?» аналіз Рік написання «Чого являєшся мені у сні»: 1896 Збірка: “Зів’яле листя” Жанр «Чого являєшся мені у сні»: ліричний вірш Вид лірики: інтимна Провідний мотив: нерозділене кохання Віршовий розмір: чотиристопний ямб  Тема: відображення внутрішнього світу закоханної людини, ії думок та страждань Ідея– заклик шукати своє кохання та кохати всупереч усім бідам, не дивлячись ні на що. Вірш «Чого являєшся мені у сні?» — це зворушливий монолог, що вражає відображенням внутрішньої боротьби, душевних мук ліричного героя. Іван Франко стверджував, що тричі в його життя являлася любов. Історія зберегла імена трьох жінок: першого кохання Франка – дочки священика Ольги Рошкевич; дочки польських емігрантів Юзефи Дзвонковської; шляхтянки Целіни Журавської, яка була підкреслено байдужою до почуттів поета. Саме до останньої з жінок і звернені рядки вірша “Чого являєшся мені у сні”, який увійшов до збірки “Зів’яле листя”.

«Захар Беркут. Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII столітті» аналіз історична повість Івана Франка про боротьбу давніх карпатських общин проти нашестя монголів та соціального гноблення. ЇЇ написано 1882р на конкурс, оголошений львівською газетою «Зоря», та в 1883 році вперше видано у ній. Рід: епос. Жанр: історична повість.

Тема:  розповідь про боротьбу жителів Карпат проти монгольських завойовників. Ідея: возвеличення єдності народу, всеосяжного патріотизму, готовності боротися за свою Батьківщину; уславлення мужності, хороброго подолання труднощів, взаємоповаги; засудження зради, віроломства, жадібності. Проблеми захисту Батьківщини, морального вибору, єдності народу, кохання, відносин батьків і дітей, людини і природи. Сюжет Події відбуваються 1241р.

Головні герої Захар Беркут — тухольський старійшина, знахар.               Все життя віддав служінню громаді. Замолоду три роки вчився лікарської справи у монаха Акинтія та подорожував по Русі.

Максим Беркут — наймолодший син Захара, перейняв ідеали батька, хоробро б'ється у першій сутичці з монголами. Закоханий            у боярську дочку — Мирославу.

Тугар Вовк — боярин, якому князь подарував землі Тухольчини. Вважає себе вищим за громаду і хоче встановлювати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу за Максима, тому що вважає простого смерда недостойним боярської дочки. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на р.Калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до с.Тухлі

Мирослава — дочка Тугара Вовка. Не поділяє батьківського ставлення до простих селян і відповідає Максиму на його почуття взаємністю. Невдало відмовляє батька від зради, і сама переходить на бік тухольців.

Бурунда — монгольський командир,

що вирізняється силою та жорстокістю, але не воєнною мудрістю. Веде десятитисячне       військо на тухольський перевал

              Скульптурна композиція в с. Тухля

Віталій Козловський – Знаєш… YouTube  відеокліп на вірш І. Франка

Ілюстратори творів І. Франка

Теофіль Копистинський,  Ярослав Пстрак, Гаврило Пустовійт і Валентин Литвиненко,  Григорій Якутович,  Анатолій Базилевич,  Олена Кульчицька, Євген Безніско,  Микола Міщенко,  Іван Їжакевич, Софіія Караффу-Корбут,  Любов  Джолос…

«Заха́р Бе́ркут» — український радянський кольоровий широкофор-матний стереофонічний художній фільм 1971 року, знятий за мотивами однойменної повісті Івана Франка. Режисер Леонід Осика. Сценарист Дмитро Павличко. У головних ролях: Іван Миколайчук, Борислав Брондуков

Премьера фильма «Захар Беркут»  режиссера Ахтема Сеитаб-лаева  состоится 10.10. 2019 https://beztabu.net/kino_t6755