І. Карпенко- Карий «Мартин Боруля» Ж.Б.Мольєр «Міщанин – шляхтич» (Компаративний ідейно-тематичний аналіз)

Інтегрований урок української та світової літератур у 10 класі

     ТЕМА: І. Карпенко- Карий «Мартин Боруля» Ж.Б.Мольєр «Міщанин – шляхтич» (Компаративний ідейно-тематичний аналіз)

     Мета: Навчити аналізувати драматичні твори вітчизняних класиків драматургії у порівнянні із творами зарубіжних авторів; розвивати авторські здібності учнів, логічне мислення; виховувати моральні якості (турботливе ставлення до рідних, почуття гідності, взаємоповаги), забезпечувати особистісно зорієнтований підхід, виховувати читацький інтерес.

     Тип уроку: урок компаративного аналізу драматичних творів, інтегрований.

     Обладнання: портрети І.Карпенка-Карого та Ж.Б.Мольєра, схема аналізу драматичного твору, комп'ютер, відеозапис уривків із п'єс, костюми для інсценування.

     Випереджальні завдання:

• 1-група: підготувати повідомлення про історію створення творів;
• 2-група: знайти відгуки науковців, а також сучасників драматургів про їхнє мистецтво (зокрема історії створення п'єс);
• 3-група: підготувати інсценізацію уривка з п'єси «Мартин Боруля»;
• 4-група: підготувати інсценізацію уривка з п'єси «Міщанин – шляхтич».

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності

     Слово вчителя.

     У нашому світі поєднується позитивна і негативна енергія. Ще давні китайці створили вчення про гармонійне життя на основі поєднання цих двох протилежних енергій – ян та інь. Власне, кожна людина поєднує у собі  гарні і погані риси. Поексперементуйте: запишіть на одній половині сторінки у зошиті свої позитивні, а на другій – свої негативні риси. Побачите: у вас дивно поєднані ці два начала. Але письменники, представники класицизму, створювали героїв, не враховуючи це, - або позитивних, або негативних.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

     Фронтальна бесіда.

• Які художні напрямки розвивалися у світовій літературі XVII століття? (Бароко і класицизм.)
• Що таке класицизм? (Класицизм – це напрям у  европейській літературі та мистецтві, який з'явився у XVI ст. І зберігав свої позиції у деяких країнах до початку XIX ст. Для нього характкрна орієнтація на античність, раціоналізм, нормативність мистецтва, чітка ієрархія жанрів; абстрактність і універсальність образів; поділ характерів на позитивні і негативні; правило трьох єдностей (  часу, місця, дії), чітка композиція на смаки вищих суспільних верств.)
• Яке філософське вчення лягло в основу класицизму? (Філософська основа класицизму – раціоналізм, згідно з цією теорією достовірні знання  можуть бути отримані тільки за допомогою розуму.)
• Назвіть представників класицизму в різних галузях мистецтва. (Література – Буало, Лафонтен, Расін, Корнель, Мольєр; архітектура – Арду-ен-Мансар; живопис – Вус, Пуссен, Лоррен; музика – Ліллі, Рамо.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

     Щоразу,  йдучи на урок, ви окреслюєте коло завдань, які прагнете вирішити. Згідно з темою нашого сьогоднішнього уроку сформулюйте, чого ви очікуєте від цього заняття. (Учні говорять, які завдання вони перед собою ставлять, учитель записує це на дошці.)

Приблизний варіант учнівських «очікувань»:

1. Очікування цікавого уроку, свята.
2. Проаналізувати тексти п'єс  «Мартин Боруля» і «Міщанин – шляхтич».
3. Знайти спільне і відмінне у творах, що вивчаються.
4. Проаналізувати образи головних героїв.
5. Звернути увагу на особливості творів.
6. Продемонструвати акторські здібності.
7. Отримати насолоду від уроку.

    Тож завдання уроку ви визначили. В міру того, як вони виконуватимуться, я витиратиму їх з дошки. У фіналі уроку дошка стане чистою.

IV. Опрацювання навчального матеріалу

     Ви отримали випереджальні завдання. Зараз я пропоную вам пригадати історії створення творів, з якими ми будемо працювати на уроці. (Виступ 1-групи учнів).

     Повідомлення учнів

     Історія створення п'єси  «Мартин Боруля» І.Карпенка-Карого.

     Комедію «Мартин Боруля» І.Карпенко-Карий написав у 1886 році. Літературознавці вважають, що в основу сюжету цієї п'єси покладено комічну історію про домагання дворянських прав батьком письменника. Автор узагальнив подібні до цього факти, знаючи, що вони часто обертаються життєвою трагедією для багатьох освічених людей. Дружина письменника Софія Тобілевич згадувала, що Карпенко-Карий виношував задум п'єси впродовж тривалого часу, намагаючись зрозуміти причини вчинків батька, його спроб піднятися за всяку ціну над рівнем селянської верстви.

        Історія створення «Міщанина – шляхтича» Ж.Б.Молбєра.

     П'єса була написана на зхамовлення короля Людовіка XIV. Він у 1669 році приймав турецьких послів. Турки не висловили ніякого захоплення вбранням короля, яке мало прикраси із діамантів на суму чотирнадцять мільйонів ліврві. Складалося враження,що в Терції всі носять такі дорогі костюми. Звичайно, поведінка послів не сподобалася королю, він наказав придворним композитору і драматургу написати  музичну п'єсу, яка б висміювала турків. Прем'єра  «Міщанина – шляхтича» відбулася в жовтні 1670 року. Після прем'єри  король не виказав свого задоволення. Він дав схвальний відгук про твір тільки після другого перегляду вистави.

V. Компаративний аналіз драматичних творів

Бесіда за творами:

• Визначте тему комедії «Мартин Боруля».
• Визначте тему комедії «Міщанин – шляхтич».
• Які за жанром твори, що вивчаються?  ( Соціально-побутова комедія, у якій розкриваються норми моралі та спосіб життя головних героїв та представників дворянської знаті. Обидва твори міятять у собі елементи соціально-психологічної та любовної комедій. У розважальній формі автори показують вади суспільства, нагадуючи про людську гідність.)
• Якою є композиція творів? Із скількох частин складаються комедії?
• Які моменти творів вам видалися смішними? Чому?
• Визначте конфлікти  в обох комедіях?
• Які відгуки про драматургів та їхню творчість ви знаєте? (Перевірка домашнього завдання(випереджальне завдання 2-групи))
• Яку мету поставили перед собою Мартин Боруля і пан Журден? (Стати дворянами)
• Як вони цього добиваються? (Мартин вводить у домі дворянські порядки: примушує дружину вчитися варити каву, дочку – вишивати на п'яльцях, не робити мужицької роботи, сам встає пізно, хоч боки болять від спання; Журден «опановує» танці, музику, філософію та інші «науки».)
• Чому ці дії героїв викликають у читачів сміх? (Вони вчаться тим наукам, до яких не мають здібностей.)

    Слово учителя.

     З паном Журденом ми  зустрічаємося не відразу. Спочатку про нього згадують вчителі. Що ж ми дізнаємося про героя? Переглянемо уривок із п'єси. продумайте, які риси характеру Журдена розкриваються в цьому уривку. Який прийом розкриття цих рис використовує письменник?

     Інсценування уривка з комедії «Міщанин – шляхтич»

    Еврестична бесіда.

• Які риси Журдена визначають вчителі? (Він невіглас, але багатий, добре платить вчителям; неук, не має смаку.)
• У чому ж виявляється дурість Журдена? (Дає гроші за те, щоб його називали»ваша світлість», залицяється до Дорімени, а це почуття використовує Дорант.)
• Чи має Журден позитивні риси? (Він стриманий, не влазить у бійку, спостережливий: помітив, що кравець украв у нього тканину.)
• Який художній засіб створення комічного використаний драматургом? (Парадокс.)
• Який прийом характеристики персонажа використав автор у переглянутому уривку? (Характеристика персонажа іншими персонажами.)
• Над чим ми сміємося, читаючи про пана Журдена?
• Чому у вас викликає сміх впровадження дворянських порядків у домі Борулі? (Члени його сім'ї і він сам звикли зовсім до інших порядків; вони звикли рано вставати, постійно працювати, бо так велося здавна у цій родині.)
• Чи є персонажі із здоровим глуздом? Як вони ставляться до намагань Мартина і Журдена вести дворянські порядки? (Марися і Палажка закликають до здорового глузду свого батька і чоловіка, просять схаменутися, бо його забаганка ні до чого доброго не приведе; пані Журден насміхається над спробами свого чоловіка,бо бачить їх безперспективність, безрезультатність, вона розуміє, що її чоловіка – точніше – його гроші використовують непорядні люди.)
• Що найбільше цінують Мартин Боруля і пан Журден? (Належність до вищого товариства: знайомство і приятелювання з аристократами.)
• Хто з героїв цінує моральні якості й честь? Доведіть. (Микола, Клеонт.)

Слово вчителя.

     Дуже важливим для майбутніх дворян є питання одруження їхніх дочок. Перегляньте уривок із п'єси «Мартин Боруля». Які риси Мартина розкриває даний епізод?

    Інсценування уривка з комедії «Мартин Боруля»

  Еврестична бесіда.

• Як ставиться до своєї дочки батько? (Він нехтує її почуттям, думає про своє становище в суспільстві – як до нього ставитимуться після її одруження з дворянином.)
• Чому мати робить висновок: «Дворянство нам біду робить»?
• Що спільного й відмінного в наших героях? (Схожість пояснюється продовженням українським драматургом французьких класичних традицій.)
• Яка ж ідея твору? (Учні записують самостійно, потім зачитують.)

Застосування вивченого. Робота з картками.

Картка 1

     Як ви розумієте слова Мартина: «…Тепер другий світ настав: треба чина, дворянства»?

Картка 2

     Чи згодні ви з «логікою» Мартина: «…Заживу настоящим дворянином: собак розведу, буду на охоту їздить, у карти грати».

Картка 3

     До чого довело Мартина та його сім'ю прагнення здобути дворянство? Що мав на увазі Геврасій, сказавши: «І все то дворянство наробило»?

Картка4

     Чи поділяєте ви думку Клеонта: «Соромитися тих, від кого небо дало тобі народитися на світ, блищати у суспільстві придуманим титулом, видавати не за те, що ти є насправді, - це, на мій погляд, ознака душевної низості»? Поясніть свою відповідь.

Картка 5

     Кому належать слова: «От йолоп так йолоп! Другого такого  й у цілому світі не знайдеш»? Чи передають вони ставлення автора до Журдена?

VІ. Підсумки уроку. Оцінювання.

    Давайте звернемося до нашої дошки, де ми на початку уроку записали завдання, які ви для себе окреслили.

     Зверніть увагу: наша дошка зовсім чиста. Тож ми досягли результату й мети нашого уроку.

     Карпенко-Карий і Мольєр допомогли вам зрозуміти, що треба бути уважним один до одного і, в першу чергу, до близьких людей. треба бути самим собою, мати почуття власної гідності, поважати свій родовід.

VІІ. Домашнє завдання.

     Дібрати матеріал для написання твору на самостійно обрану тему за комедією І.Карпенка-Карого «Мартин Боруля»