"І.Котляревський "Енеїда" (цитатний диктант)"

Іван Котляревський «Енеїда»

Цитатний диктант № 1

Вкажіть про кого йдеться у цитатах.

1. … був парубок моторний
   І хлопець хоть куди козак,
   Удавсь на всеє зле проворний,
   Завзятіший од всіх бурлак. (Еней)

 

2. Енея не любила – страх;
   Давно уже вона хотіла,
   Його щоб душка полетіла
   К чортам і щоб і дух не пах. (Юнона)

 

3. Пила з похмілля сирівець;

А послі гарно нарядилась,/…/

Взяла кораблик бархатовий,

Спідницю і карсет шовковий

І начепила ланцюжок;

Червоні чоботи обула,

Та і запаски не забула,

А в руки з вибійки платок. (Дідона)

 

4. « /… / ми обідрались!
   Убрання, постоли порвались,
   Охляли, ніби в дощ щеня!
   Кожухи, свити погубили
   І з голоду в кулак трубили,
   Така нам лучилась пеня». (Троянці)

 

5. … іздавна був дряпічка,
   Почув Енеїв голосок;
   Шатнувся зараз із запічка,
   Півкопи для його кусок!.. (Нептун)

 

6. … не послідня шльоха,

Проворна, враг її не взяв,

Побачила, що так полоха

Еол синка, /…/

Умилася, причепурилась

І, як в неділю, нарядилась,

Хоть би до дудки на танець! (Венера)

 

7. Його сивуха запалила
   І живота укоротила,
   І він, як муха в зиму, зслиз. (Анхіз)

 

8. …проклятий стариганю!/…/

Не чуєш, як тебе я (Еней) ганю, /.../

На очах більма поробились

Що не поможеш ти мені.

Чи се ж таки тобі не стидно,

Що пропаду, от лиш не видно?

Я ж, кажуть люди, внук тобі! (Еней про Зевса)

 

9. Як вийшла бабище старая,
   Крива, горбатая, сухая,
   Запліснявіла вся в шрамах;
   Сіда, ряба, беззуба, коса,
   Розхристана, простоволоса,
   І як в намисті, вся в жовнах. (Сівілла)

 

10. … старий був не рубака

І воюватись не любив,

Од слова смерть він, неборака,

Був без душі і мов не жив.

Він стичку тілько мав на ліжку,/…/

Без того ж завжде був тихенький,

Як всякий дід старий,слабенький,

В чужеє діло не мішавсь. (Латин)

 

11. … знають во всіх школах,

Що матірю була богів;

Ізмолоду була не промах,

Коли ж як стала без зубів,

То тільки на печі сиділа,

З кулешиком лемішку їла

І не мішалася в діла. (Цібелла)

 

12. Ти з лицарства глузд потеряв.
    У тебе мати єсть старая,
    Без сил і в бідності, слабая,
    То і повинен жить для ней:
    Одна оставшись без приюту,
    Яку потерпить муку люту,
    Таскавшись між чужих людей! (Евріал)
     

 

 

 

Іван Котляревський «Енеїда»

Цитатний диктант № 2

Вкажіть про кого йдеться у цитатах.

1.  Но греки, як спаливши Трою,/…/
   Він, взявши торбу, тягу дав;
   Забравши деяких троянців,
   Осмалених, як гиря, ланців,
   П’ятами з Трої накивав. (Еней)

 

2. Впрягла в гринджолята павичку,
   Сховала під кибалку мичку,
   Щоб не світилася коса;
   Взяла спідницю і шнурівку,
   І хліба з сіллю на тарілку,
   К Еолу мчалась, як оса. (Юнона)

 

3. Розумна пані і моторна,
   Для неї трохи сих імен:
   Трудяща, дуже працьовита,
   Весела, гарна, сановита,
   Бідняжка – що була вдова… (Дідона)

 

4. Ввесь ремінцями обв’язавшись,
   На голову бриль наложив;
   На грудях з бляхою ладунка,
   А ззаду з сухарями сумка,
   В руках нагайський малахай. (Меркурій)

 

5. Енеєм кинута я бідна,
   Як сама паплюга послідня,
   Еней злий змій – не чоловік! (Дідона)

 

6. /…/ перебієць,
   Убраний так, як компанієць,
   (Дарес)

 

7. А ти з сідою бородою,/…/

Сидиш, мов демон, під водою,

І зморщившись, старий шкарбун!

Коли б струхнув хоть головою

І сей пожар залив водою —

Тризубець щоб тобі зломивсь!

Ти базаринку любиш брати,

А людям в нужді помагати

Не дуже, бачу, поспішивсь. (Еней про Нептуна)

 

8. І ненечка моя [Енея] рідненька

У чорта десь тепер гуля;

А може, спить уже п’яненька

Або з хлоп'ятами ганя./…/

Уже, підтикавши десь поли,

Фурцює добре навісна.

Коли сама з ким не ночує,

То для когось уже свашкує,
Для сього тяжко поспішна. (Еней про Венеру)

 

9. На світі всячину я знаю,

Хоть нікуди і не хожу,

І людям в нужді помагаю,

І їм на звіздах ворожу:
Кому чи трясцю одігнати,

Од заушниць чи пошептати,

Або і волос ізігнать;

Шепчу – уроки проганяю,

Переполохи виливаю,
Гадюк умію замовлять. (Сівілла)

 

10. … була зальотна птиця

І ззаду, спереду, кругом;

Червона, свіжа, як кислиця,

І все ходила павичом.

Дородна, росла і красива,

Приступна, добра, не спесива,

Гнучка, юрлива, молода;

Хоть хто на неї ненароком

Закине молодецьким оком,

То так її і вподоба. (Лавина)

 

11. От я, так чисто сиротина,
    Росту, як при шляху горох;
    Без ненi, без отця дитина,
    Еней – отець, а неня – бог.
    Iду хоть за чужу отчизну,
    Не жаль нiкому, хоть iзслизну,
    А пам’ять вiчну заслужу. (Низ)

 

12. Розумненький був чоловік,
    Нехай не вадить, як не чує,
    Та в давній дуже жив він вік.
    Не так тепер і в пеклі стало,
    Як в старину колись бувало
    І як покійник написав. (Автор про Вергілія)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Іван Котляревський «Енеїда»

Цитатний диктант № 3

Вкажіть про кого йдеться у цитатах.

1. Він, швидко поробивши човни,
   На синє море поспускав,
   Троянців насажавши повні,
   І куди очі почухрав. (Еней)

 

2. /…/ він який суціга,
   Паливода і горлоріз;
   По світу як іще побіга,
   Чиїхсь багацько виллє сліз. (Юнона про Енея)

 

3. …всі, як бач, народ хрещений,
   Волочимся без талану,
   Ми в Трої, знаєш, порождені,
   Еней пустив на нас ману;
   Дали нам греки прочухана… (Троянці)

 

4. Бо страх вона його любила,
   Аж розум ввесь свій погубила,
   А бачся, не була плоха. (Дідона)

 

5. /…/ тяжко зажурилась,
   Ввесь день ні їла, ні пила;
   Все тосковала, все нудилась,
   Кричала, плакала, ревла.
   То бігала, якби шалена,
   Стояла довго тороплена,
   Кусала ногті на руках… (Дідона)

 

6. Чи знаєш, він який парнище?
   На світі трохи єсть таких,
   Сивуху так, як брагу, хлище,
   Я в парубках кохаюсь сих.
   Уже заллє за шкуру сала,
   Ні неня в бразі не скупала,
   Як він Даресові задасть. (Ентелл)

 

7. … човнів стерегли.
   В кружку сердешні сі сиділи
   І кисло на море гляділи,
   Бо їх не кликали гулять,
   Де чоловіки їх гуляли,
   Медок, сивушку попивали
   Без просипу неділь із п’ять. (Троянки)

 

8. Я в пекло стежку протоптала,
   Я там не раз, не два бувала,
   Я знаю тамошній народ;
   Дорожки всі, всі уголочки,
   Всі закоморочки, куточки,
   Уже не первий знаю год. (Сівілла)

 

9. Не в шутку молодець був жвавий,

Товстий, високий, кучерявий,

Обточений, як огірок;

І війська мав свого чимало,

І грошиків таки бряжчало,

Куди не кинь, був /…/ царьок. (Турн)

 

10. Завзятий цар /…/

Старий скупиндя – скурвасинська,
Дрижав, як Каїн, за алтин.
А также всі його підданці
Носили латані галанці. (Латин)

 

11. Сей Еврiал був молоденький,
    Так годiв з дев’ятнадцять мав,
    Де усу буть, пушок м’якенький
    Бiленьку шкуру пробивав;
    Та був одвага i завзятий,
    Силач, козак лицарковатий,
    Но пред Iулом прослезивсь.
    Бо з матiр’ю вiн розставався,
    Iшов на смерть i не прощався;
    Козак природi покоривсь. (Евріал)

 

12. Живе на острові цариця
    /…/, люта чарівниця
    І дуже злая на людей;
    Які лиш не остережуться,
    А їй на острів попадуться,
    Тих переверне на звірей. (Цірцелла)