І. нечуй-Левицький «Кайдашева сім'я». Характеристика персонажів. Майстерність зображення Кайдаша.

Тема: І. нечуй-Левицький «Кайдашева сім'я». Характеристика персонажів. Майстерність зображення Кайдаша. 10 клас

Мета: удосконалювати вміння аналізувати та синтезувати факти, вчинки, давати оцінку образам та певним явищам літературного твору; розвивати навички виразного коментованого читання, усне зв’язне мовлення учнів; формувати світогляд школярів, виховувати почуття відповідальності за власне здоров'я .

Обладнання: портрети І. Нечуя-Левицького, текст твору, роздаткові матеріал для «Перевернутого навчання», відеоролик «Пияцтво і алкоголізм», презентація, пам'ятка «Що ми знаємо про алкоголь».

Тип уроку: урок застосування знань, навичок й умінь

 «Читав — наче погожу воду у спеку пив.

Яке знання народних звичаїв, народного життя».

М. Коцюбинський

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчання

Бесіда

  Урок присвячений сімейним стосункам. Українська етнопедагогіка подає цілісну систему виховання особистості , найважливіше місце в цій системі відводиться вихованню людини – трудівника з високими моральними якостями. Назва твору, який ми вивчаємо, складається з двох слів «Кайдашева сім'я». Ми з вами зробимо акцент на другому слові. Отже, розглянемо саме сім'ю.

—   Як ставилися до родини наші предки й яке ставлення до неї сьогодні?

Сім'я — одна з найдавніших форм спільності людей. «З родини йде життя людини» — твердить народна мудрість. Сім'я для українців — це щось святе, високе, космічне. Вони прагнуть тієї гармонії у своїй сім'ї, яка існує у Всесвіті:

Ясен Місяць — пан господар,

Красне Сонце — жона його,

Дрібні зірки — то їх дітки.

Шлюбний союз чоловіка й жінки підноситься в цій древній колядці до найвищих небесних вершин. У часи глобалізації змінилося відношення до сім'ї, зараз популярний шлюб «на віру», стосунки між чоловіком і жінкою набувають рівноправності або жінка виконує головну роль.

—   Від кого залежить злагода в родині?

Жінка завжди була берегинею сімейного затишку, вона створювала гармонію й лад у сім'ї, тому що «ладом усе можна», і «горе тому, в кого немає ладу в господі». Про це пише й Соломон у своїх приповістках: «Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його».

З родини все починалося. Українська етнопедагогіка подає цілісну систему виховання особистості. І найважливіше місце в цій системі відводиться вихованню здорової людини-трудівника, людини з високими моральними якостями та людини.

Про те, що люди все життя грають, обирають собі певні ролі, говорили давно. Ще Вільям Шекспір наголошував: «Вся жизнь — игра, а люди в ней актерьі».

Ми постійно граємо різні ролі:  в школі — це роль учня, вдома — гарної доньки чи сина, на вулиці — нерозлучного друга, а в майбутньому ще й ролі, які є складовою частиною дорослого життя. І дуже важливо , яким же буде це майбутнє життя?

Так і в повісті І. С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я» перед нами постають колоритні постаті: старий Кайдаш з його забобонами та шкідливою звичкою пити, улеслива Кайдашиха, суворий Карпо, «бриклива» Мотря, тиха Мелашка, запальний Лаврін. Усі вони майстерно виконують свої ролі. Які саме й чому, спробуємо з'ясувати на уроці.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку

ІV. Актуалізація опорних знань

Метод  «Асоціативний кущ»

Міцна  та здорова родина виховувала високопорядну, сильну особистість. Давайте визначимо етнічні риси українця.

Етнічні риси українця:

-  повага до старших;

- шанування родинних традицій;

- пісенність душі;

- любов;

- взаємоповага;

- жартівливість;

- гумор;

-  розум;

- міцне здоров'я.

Ці риси залишаться на дошці, а в кінці уроку ми їх порівняємо з тими, які притаманні родині Кайдашів.

V. Опрацювання навчального матеріалу

Технологія «Перевернуте навчання».

Клас поділяється на групи шляхом кольорових карток. Кожна група отримує інформацію та ретельно її вивчає, потім звітуються класу, записують у зошит.

Зразок навчальної інформації.

Система образів-персонажів — спосіб вираження ідейного та художнього замислу автора.

У взаємодії персонажів через їх порівняння, зіставлення, протиставлення виражається погляд письменника на створений ним художній світ, на самих героїв, їх слова, вчинки і, зрештою, на оточуючу дійсність.

Персонаж у художньому творі існує не сам по собі, а в системі взаємостосунків з іншими персонажами.

Чим більше взаємозв’язків виявляється в персонажа, тим яскравіше висвітлюється його багатогранність, глибина і складність. Тому з розвитком літератури удосконалювались взаємостосунки в самій системі персонажів.

 У класицизмі основним був поділ героїв на позитивних і негативних.

У сентименталізмі героєм стає виходець із народу, він внутрішньо благородний, протиставляється панам, аристократам, які зображуються людьми нікчемними, розбещеними, жорстокими (Г. Квітка-Основ’яненко «Маруся»).

У романтизмі автор концентрує увагу на рисах характеру головних, усі інші персонажі допомагають розкрити характер основного (Гамалія в «Гамалії» Т. Шевченка).

У реалізмі складна система взаємостосунків, що визначає: наявність рівнозначних образів, і «схрещення доль», і протиставлення, і паралелізм, і антагонізм (М. Коцюбинський «Fata morgana», І. Франко «Борислав сміється»).

VІ. Застосування навчального матеріалу

Літературна вікторина «Вгадай пер­сонажа повісті "Кайдашева сім'я"»

1. «Широке лице було сухорляве й бліде, наче в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Куче­ряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною» ( Омелько Кайдаш).

2. «Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Пишала губи. Осміхалася, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом.» (Маруся Кайдашиха)

3. «Молоде довгасте лице було рум'яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум'яні губи - все дихало молодою парубочою красою. Він був схожий з виду на матір» (Лаврін).

4. «Був широкий у плечах, з батьків­ськими карими гострими очима, з блідува­тим

 

лицем. Тонкі пружки його блідого ли­ця з тонкими губами мали в собі щось не­ласкаве» (Карпо).

5. «Висока на зріст, рівна станом, але не дуже тонка, з кремезними ногами, з рукава­ми, позакочуваними по лікоть, з чорними косами, вона була ніби намальована на білій стіні. Загоріле рум'яне лице ще виразніше малювалось з чорними тонкими бровами, з темними блискучими, як терен, облитий дощем, очима.» (Мотря).

6. «Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгобраза, повновида, з тонким носиком. Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина. На чистому лобі були ніби намальовані веселі тонкі чор­ні брови, густі-прегусті, як шовк» (Мелашка).

7. «Сидів у повітці на ослоні й май­стрував... У білій сорочці з широ­кими рукавами. З-під рукавів бу­ло видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця». (Омелько Кайдаш)

8. «Розмазала кров по всьому виду, замазала в кров пазуху, повисмику­вала з-під очіпка волосся та й побіг­ла до священика, а потім у волость». (Кайдашиха)

9. «Вона була в одній сорочці і вузь­кій запасці. Хазяйновита, але ску­па, вона втинала одежу, як тільки можна було обтяти. Вузька запаска влипла кругом її стану. В великій, як макітра, хустці на голові вона була схожа на довгу швайку з здоровою булавою». (Мотря)

10. «Висока та суха, неначе циган­ська голка, в запасці, в рясній білій, як сніг, сорочці, з здоровій хуст­ці на голові. Сліпе око біліло ніби наскрізь, як вушко в голці». (Кайда­шиха)

11. «Вона розцвіла і стала повніша на виду. Її очі, її тонкі брови блищали на сонці, а лице горіло рум'янцем. Вона сяяла, як кущ калини, поса­джений серед двору». (Мелашка).

Гра «Складання інформативного грона»

Найавторитетнішою  людиною у родині вважали батька. Так, у родині Кайдашів Омелько Кайдаш також постає справжнім головою родини. Яким же його зобразив автор?

Омелько Кайдаш:

1. забобонність, невігластво

2. богомільність, щирість

3. доброта, працьовитість, миролюбство

4. «темність», безвольність

5. захисник патріархальних законів

6. кращий стельмах на селі

7. пристрасть до горілки

8. все життя — важка праця

Перегляд відеоролику «Пияцтво і алкоголізм».

Так, дійсно  першому розділі Кайдаша бачимо добрим стельмахом, прожив довге й тяжке життя.

Старий Кайдаш — п’яниця. Причиною цього були також соціальні умови. Він усе частіше топив горе в горілці. Надмірне пияцтво,  привело його до загибелі — і саме у воді, якої все життя боявся.

Інтерактивна вправа «Складання пам'ятки»

Скласти пам'ятку «Що ми знаємо про алкоголь»

Учні складають самі, а потім учитель роздає кожному вже готову пам'ятку.

- чистий алкоголь — це прозора рідина без запаху і кольору;

- алкоголь отримують у результаті шумовання цукру, який міститься, наприклад, у винограді, пшениці або картоплі;

- в будь-якому алкогольному напої є алкоголь, а також вода і речовини, які надають йому відповідний запах і колір;

- алкогольні напої різняться за вмістом у них алкоголю. Чим більше міститься алкоголю, тим міцніший напій. Міцність алкогольного напою вимірюється в об’ємних відсотках вмісту алкоголю в напої. Наприклад, у пиві — близько 3-5 об’ємних відсотка, у вині — 12-18 об’ємних відсотка, в міцних напоях — 30-40 об’ємних відсотка;

- за своєю дією алкоголь належить до наркотичних речовин. У незначних дозах алкоголь гальмує роботу головного мозку і викликає ефект розслаблення організму;

- у великих кількостях алкоголь діє на організм як отруйна речовина, яка руйнує печінку, клітини головного мозку і спричиняє алкогольну залежність або алкоголізм;

- вживання алкоголю у великих дозах за один раз може спричинити смерть.

Метод «Передбачення»

Проте в образі Кайдаша знаходимо й позитивні риси. Це, насамперед, працьовитість. Позитивним слід уважати й намагання його примирити сутички в хаті, прагнення до того, щоб не розбивалася сім’я. Тому, давайте спробуємо уявити, що Омелько Кайдаш вів здоровий спосіб життя. Спробуйте передбачити кінцівку твору у такому випадку. Чи зміг би Кайдаш усунути чвари та сварки в родині, якби не пив і залишився живим?

VIІ. Релаксація

На екрані монітора слайди із зображенням калини і таких слів:

«Родина – це ніби гроно калини. Калина красива, цілюща і корисна для здоров'я тоді, коли вона у гроні. А спробуй одну ягідку вкинути у чай - нічого такого не отримаєте».

Так і сім’я – здорова і міцна, коли всі вкупі.

Будьте такими ж красивими і  здоровими сьогодні, щоб незабаром продовжити свою гілку, розквітнути у своєму ґроні на великій, гомінкій і незламній калині - Україні.

Нехай ваші сім’ї будуть міцними, дружними, добрими та здоровими.

VІІІ. Підсумок уроку

Гра  «Займи позицію»

1. Хто винен у сімей­ній трагедії Кайдашів: суспільство? оточен­ня? умови життя? вони самі?

2. В. Панченко пише: «Кайдашева сім'я» - це моделі всієї України. Автор блискуче розкрив деякі непривабливі риси нашої національної вдачі, які існують поза часом. Україна початку XXI століття залишається схожою на «Кайдашеву сім'ю» .Хто з вас може виступити в ролі опонен­та відомого літературознавця? Чиє такі, що підтримують цю думку?

3. І. Нечуй-Левицький, звісно ж, міг знайти позитивні приклади з життя українського се­ла, показати сімейну ідилію, опоетизувати по­бут, зупинитися на багатому етнографічному матеріалі, як це робили його попередники, зокрема Г. Квітка-Основ'яненко та Марко Вов­чок. Чому ж показує нетипову родину? Чи мо­же бути засобом виховання антиприклад?

4.  Як на вашу думку, що потрібно сучасному українцю, щоб побудувати щасливу та здорову  сім'ю? І чи взагалі потрібна сьогодні сім'я? Можливо, це атавізм чи аномалія у сучасному суспільстві?

ІХ. Домашнє завдання

1. Скласти цитатний план-характеристику Кайдаша та Кайдашихи (І варіант), Карпа й Лавріна (ІІ варіант), Мотрі та Мелашки (ІІІ варіант).

2. Скласти філворд до твору «Кайдашева сім'я»

3. Написати листа  від імені Омелька Кайдаша нащадкам «Лист у майбутнє».