Ідейно-художній аналіз поезії

ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ ПОЕЗІЇ

1. Автор, країна.

2. Напрямок у літературі

3. Тема поезії

Тема – коло подій і явищ, змальованих у поезії (те, про що йдеться у поезії)

4. Ідея поезії

Ідея – провідна думка, емоційна спрямованість (те, що поет чи поетеса утверджує проголошує)

5. Художні засоби виразності: епітет, порівняння, метафора, персоніфікація (уособлення), гіпербола, /метонімія, синекдоха, літота, оксиморон/, багатозначні та однозначні слова, вжиті у прямому і переносному значенні; синоніми, антоніми, омоніми; загальновживані слова, професійна, діалектна, розмовна лексика; архаїзми, історизми, неологізми; нейтральна та емоційно-забарвлена лексика, фразеологізми, /алітерація, асонанс/, риторичні питання, риторичні звертання, інверсія, тавтологія, анафора, антитеза

6. Віршовий розмір

7. Моя власна думка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Художні засоби виразності

Тропи - це засоби увиразнення мови творів, які реалізуються в словах чи словосполученнях. До них належать: епітет, порівняння, метафора, персоніфікація (уособлення), гіпербола, метонімія, синекдоха, літота, оксиморон.

Епітет – один із основних тропів поетичного мислення, призначений підкреслювати характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища. У ролі епітета переважно виступають прикметники.

Наприклад: ясні зорі, молоденький козак.

Порівняння – пояснення одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою сполучників як, мов, немов, наче, неначе, ніби, буцім та ін

Наприклад: хліб як сонце, хмарка як чумацьке ряденце.

Метафора – один з основних тропів, уподібнення одних предметів і явищ іншим за певними схожими ознаками.

Наприклад: посмішка цвіте; дерева обнялися віттями; хмарка плаче осіннім дощем.

Уособлення – художній прийом перенесення якостей живих істот на довколишні предмети, явища природи або навіть абстрактні поняття.

Персоніфікація відрізняється від уособлення тим, що неживі предмети чи явища природи наділялися людськими якостями:

Наприклад:

І марили айстри в розкішнім півсні

Про трави шовкові, про сонячні дні…

Олексанр Олесь

Гіпербола - (перебільшення) – словесний зворот, у якому ознаки описуваного предмета подано в перебільшеному виді з метою звернути на них особливу увагу читача.

Наприклад:

✵ море сліз

✵ повільний, як черепаха

✵ швидкий, як блискавка, блискавичний

✵ численний, як пісок на березі моря

✵ ми не бачилися вже сто років!

Метонімія – різновид тропа, близький  до метафори, в якому значення слів з певних явищ та предметів переноситься на інші за суміжністю.

Типи перенесень:

1) заміна матеріалу на виріб ( чеське скло – про скляні вироби з Чехії);

2) заміна твору на автора («Читати Шевченка», замість «читати твори Шевченка»);

3) заміна вмісту на предмет (з’їсти тарілку);

4) заміна мешканців на країни, міста, вулиці (гомоніла Україна);

5) заміна дії на знаряддя (перо письменника);

6) заміна предмета його атрибутами (рожеві щічки озирнулася).

Співатиме Полтава

Синекдоха – різновид метонімії, який полягає у кількісному зіставленні предметів та явищ (вживання однини у значенні множини і навпаки).

Наприклад: У звертанні до України В. Симоненко каже:

Хай мовчать Америки й Росії,

Коли я тобою говорю!

Тут однина замінена  множиною.

Літота - один із засобів підкреслення виразності мови, побудований головним чином на применшенні якої-небудь ознаки предмета, протилежне — гіпербола.

Наприклад: дитя було маленьке – як мишенятко; до сусіднього села близько – дві палиці подати.

Оксиморон - стилістичний засіб, коли свідомо поєднуються протилежні за змістом поняття, які разом дають нове уявлення. Наприклад: гірке щастя, гарячий сніг, веселий цвинтар.

Лексичні засоби

Лексичні засоби -  це багатозначні та однозначні слова, вжиті у прямому і переносному значенні; синоніми, антоніми, омоніми; загальновживані слова, професійна, діалектна, розмовна лексика; архаїзми, історизми, неологізми; нейтральна та емоційно-забарвлена лексика, фразеологізми.

Багатозначні слова - слово, що має два і більше значень. Наприклад: крило літака за обрисами і призначенням нагадує крило птаха.

Слово у переносному значенні – троп.

Синоніми - слова, які звучать по-різному, але мають приблизно однакове лексичне значення. Наприклад: друг – товариш; учень – школяр.

Антоніми - слова з протилежним лексичним значенням. Наприклад: день – ніч, ранок – вечір, журба – радість.

Омоніми - слова, однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням.

Наприклад: чайка (птах) — чайка (човен), коса (знаряддя праці) — коса (заплетене волосся).

Загальновживані слова – це слова, які знає кожен носій мови.

Наприклад: дверi, чоботи, сорочка, стiлець, відро

Професійна лексика  – це слова, що вживаються переважно лише в колі фахівців з тих чи інших спеціальностей для позначення знарядь праці, процесів, інструментів, матеріалів, дій і так далі. Наприклад: вчителі: класний журнал, педрада, семестр, дошка; юристи: позов, судове засідання, апеляція;

Діалектизми – це слова, що вживають мешканцi певної мiсцевостi. Вони мають вiдповiдники в лiтературнiй мовi. Наприклад: цей когут (півень) мені дуже сподобався.

Застарілі слова:

Архаїзми - це явища або предмети, що замінили іншими синонімами. Наприклад: шульга -  лівша, десниця – правиця.

Історизми - це явища або предмети, що зникли. Наприклад: смерд, кріпак.

Неологізми – це нове слово, словосполучення, фразеологічний зворот, що з'являються в мові у зв'язку з розвитком суспільного життя, культури, науки, техніки; новотвір. Наприклад: мрія, робот.

Нейтральна лексика  – це слова, якими користуються в повсякденному життi всi носiї мови. Наприклад: вода, лiс, дивитися.

Емоцiйно забарвлена лексика – це слова, якi мають негативну або позитивну емоцiйнiсть у своєму значеннi. Наприклад: Марусенько,моя лебідонько, зірочко моя, перепілочко!- приговорював Василь, обнімаючи свою Марусю.

Фразеологізми. Наприклад -  березова каша, бити байдики.

 

 

 

Звукові засоби

Алітерація (повторення приголосних) - стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку.

Наприклад:

Мов водопаду pев, мов битви гук кpивавий, так наші молоти гpиміли pаз у pаз.

— I. Франко

На восьме літо у неділю,

Неначе ляля в льолі білій,

Святеє сонечко зійшло...

— Т. Шевченко, У Бога за дверима

Асонанс (повторення голосних) - повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює її музичність.

Корови моляться до сонця,

що полум’яним сходить маком.

Струнка тополя тонша й тонша,

мов дерево ставало б птахом.

(Богдан-Ігор Антонич)

Синтаксичні засоби:

Риторичні фігури – риторичне питання, риторичне звертання, риторичні оклики – задля увиразнення поетичного мовлення.

Риторичне звертання. Наприклад:

Розкажи, розкажи мені, поле:

Чого рідко ростуть колосочки?

П. Тичина

Риторичне питання. Наприклад:

Чи совам зборкати орла?

Чи правду кривді подолати?

Т. Шевченко

Інверсія - це зміна значення слова або виразу шляхом перестановки слів у реченні.

Наприклад: гра почалася (замість почалася гра), небо червоне (замість червоне небо)

Тавтологія - це повторення чогось конкретного (думок, причин, описи) в межах одного речення.

Наприклад:

Тож дай  мені дійти і не зотліти,

Дійти і не зотліти дай мені!

В. Стус

Анафора (єдинопочаток) - одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур – протиставлення епіфора (єдинокінець).

Наприклад:

Тобі одній, намріяна царівно,

Тобі одній дзвенять мої пісні,

Тобі одній в моєму храмі дивно

Пливуть молитви і горять огні. (М. Рильський)

Антитеза - це протиставлення двох слів або словосполучень, протилежних за своїм змістом.

Наприклад:

«з журбою радість обнялася», «сміються, плачуть солов’ї»