Ігри.Використання лінгвістичних ігор на уроках української мови як засобу продуктивного навчання

Про матеріал
Поєднання традиційного та інтерактивного навчання. Проблемно-пошуковий характер активізує мислення.
Перегляд файлу

Використання лінгвістичних ігор на уроках

української мови як засобу продуктивного навчання

 

У своїй практиці використовую різні лінгвістичні ігри на уроках української мови. При організації роботи учнів на уроці користуюся такими правилами:

  • До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні.
  • Кожен учень має бути почутим.
  • Різноманітно стимулюю учнів за активну участь у роботі.
  • Уроки мають пробуджувати інтерес та мотивацію, навчати самостійному мисленню та діяльності.

Поєднання традиційного та інтерактивного навчання дає змогу застосовувати ці правила на моїх уроках. У 5-6 класах організовую уроки таким чином, щоб вони базувалися на інтересі учнів. Мотивація завжди має активний, емоційно забарвлений характер. Тому впроваджую такі інтерактивні технології:

  • «продовжи речення»
  • «попрацюй у парі»
  • «хто швидше?»
  • «четверте зайве»
  •  «ти  творча особистість»

У 7-8 класах зменшую репродуктивний і збільшую проблемно-пошуковий метод навчання. Діяльність організовую так, щоб стимулювати розумове навантаження, логічне мислення учнів. Збільшую самостійну роботу школярів на уроках.

Застосовую такі інтерактивні технології:

  • «мозковий штурм»
  • «правописна селекція»
  • «консонантизм»
  • «юні ерудити»
  • «дуель»
  • «ікс-кросворд»
  • «логогрифи»
  •  «знайди пару»

У старших класах уроки проводжу як проблемні заняття. Вивчення нового матеріалу відбувається в процесі активного обговорення, яке учні проводять спільними зусиллями під моїм керівництвом. Проблемно-пошуковий характер активізує мислення. Для закріплення проводжу уроки-практикуми в груповій формі.

На мою думку, види уроків, які я впроваджую у своїй роботі, допомагають відійти від стандарту, підштовхнути учня до власного, неповторного, індивідуального, особливого погляду на життя. Це уроки – відкриття, уроки –  дослідження, уроки – ділові ігри, уроки – практикуми,  уроки – лінгв. проекти, уроки – роздуми.

 

 

 

 

 

 

 

Лінгвістичні ігри на уроках української мови

 

1. «Правописна селекція».

Методична цінність: гра дає змогу закріпити правописні навички, піднести їх до ступеня автоматизму, розвиває вміння працювати швидко і якісно, тренує пам’ять, увагу, спостережливість.

Учитель роздає учням картки, на яких віддруковані слова. Завдання полягає в тому, щоб віднайти на картці слова, написані з помилками, і підкреслити їх.

 

Правопис іншомовних слів 

Скандінавія, Індія, голандець, Єгипет,  Сірія,  тибетець, Вавілон, Дизель, корифей, апендикс, експертіза,  міліграми, Бразілія, диригент, санскріт, спікер, копірайт, Шіллер, журі, парфюмерія, астероід, кишмиш, бравісімо, піцца, чипси, білль, марокканець, Чінгізхан, шпінат, бинт, Гораций, дезінформація.

 

Правопис складних слів

Фотокореспондент, 5-тонний, семи-струнний, тишком-нишком, кімната-музей,

мовнолітературний, народно-пісенний, перекотиполе, псевдо-патріот, контратака,   військово-полонений,  сонтрава,    механіко-математичний,   здій-

ми-голова, люби-мене, контрадмірал, всесвітньо-відомий, кримськотатарський.

 

 

Правопис прислівників

По-материнськи, з-середини, хтознаскільки, нажаль, вшестеро, навздогін, нагору, по ночі, врозсип, на-гора, надобраніч, по змозі, увічі, віч-на-віч, раз-у- раз, зроду-віку, як-таки, допобачення, у стократ, всеодно, по двоє, натщесерце.

 

 

Не з різними частинами мови

Нероба, незгода, не дооцінка, нерозв’язана задача; нечужий, а рідний;  невеликий, а глибокий, не довподоби, недобачати, зовсім неблизький;   проблеми   не   вирішені;   не  прийняті закони;   не слід;    ні до чого нездатний,

не-Європа, не вгамовно,  зошити не перевірені, неотриманий лист, не хтувати.

 

 

2. «Консонантизм».

Методична цінність: гра тренує увагу, розвиває неаналітичні здібності, кмітливість, розширює словниковий запас дітей, удосконалює їхні правописні навички.

Команди одержують картки зі словами, у яких пропущені літери на позначення голосних звуків (консонантизм – система приголосних звуків мови). За літерами на позначення приголосних звуків гравці повинні встановити потрібні слова.

 

 

 

 

 

Тема: «Позитивні і негативні риси характеру людини».

 

мр

мир

злст

злість

дбрт

доброта

ннвст

ненависть

млсрд

милосердя

брхн

брехня

лбв

любов

бйджст

байдужість

вр

віра

скпст

скупість

лднст

людяність

обрз

образа

вдчнст

вдячність

гнвлвст

гнівливість

првдвст

правдивість

зздрст

заздрість

нд

надія

лн

лінь

трпмст

терпимість

зврхнст

зверхність

щдрст

щедрість

чрствст

черствість

спрвдлвст

справедливість

жрткст

жорстокість

 

3. «Знайди пару».

Учитель роздає учням картки, у яких є 12 кружечків із написами. Завдання учнів –  з’єднати пари за принципом «зло – добро». 

 

             

              

              

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Гра «Добрий кросворд».  

 

 

 

Д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Б

 

 

 

 

 

 

 

Р

 

 

 

 

 

 

О

 

 

 

 

 

 

Т

 

 

 

 

 

 

А

 

 

 

  1. Увага до людини, повага до людської особистості; добре ставлення до всього живого; гуманність (людяність).
  2. Милість серця, жалісливість, мякість, співчуття (милосердя).
  3. Почуття, властиве людині, глибока прив’язаність до іншої людини чи об’єкту, почуття глибокої симпатії; антонім ненависть  (любов).
  4. Уміння ділитися з іншими тим, що маєш  (щедрість).
  5. Шанобливе ставлення до когось (повага).
  6. Твердження, судження, перевірене практикою, досвідом; те саме, що правда (істина).
  7. Ім’я однієї з  доньок  великомучениці Софії: Віра, …, Любов (Надія).

 

5. «Логогрифи»

Методична цінність: гра привчає учнів бути уважними до слова, його значення, сприяє збагаченню активного словника дітей новими лексичними одиницями, виробляє навички розрізнення слів-паронімів, виховує відповідальність у роботі, тренує увагу, уміння швидко орієнтуватись у мовному матеріалі.

Учням роздаються аркуші з віддрукованими завданнями, які мають чітку структуру; перша частина – опис значення висхідного слова, друга частина – літера, яку з нього треба вилучити. Завдання: записати обидва слова.

Пірат  (корсар)

Р

Людина, що косить траву (косар)

Різновид худ. літератури (проза)

Р

Положення людського тіла (поза)

Африканський птах  (страус)

А

Потрясіння  (струс)

Огорожа, тин (паркан)

П

Петля на кінці мотузки (аркан)

Геометрична фігура (ромб)

Б

Алкогольний напій  (ром)

Отруйна змія  (кобра)

Б

Твердий покрив дерев  (кора)

Праця, діяльність (робота)

А

Механічна людина  (робот)

Селянин, що їздив по сіль (чумак)

К

Інфекційна хвороба (чума)

Управління, керівництво  (влада)

Л

Хиба, недолік (вада)

Комаха (комар)

Р

Розділовий знак (кома)

Електрична риба (скат)

С

Людина, що виконує вирок (кат)

Дороговказ на морі  (маяк)

Я

Червона квітка  (мак)

Краса, приємність  (врода)

Р

Безбарвна рідина  (вода)

Жанр класичної японської поезії (танка)

А

Бойова військова машина (танк)

Лампа на сцені  (рампа)

П

Обрамлення картини  (рама)

Чотири місяці  (квартал)

Л

Одиниця виміру рідких тіл  (кварта)

Війська кочових народів (орда)

Р

Урочистий вірш  (ода)

Військові або спортивні урочистості (парад)

Д

Урок в інституті  (пара)

Гнійна виразка  (струп)

С

Тіло мертвої людини   (труп)

Ручна зброя кидання каменів (праща)

Р

Ротовий отвір тварини (паща)

Забаганка (примха)

Х

Перша скрипка (прима)

6. «Юні ерудити»

Методична цінність

Конкурс сприяє піднесенню загального рівня лінгвістичної освіти школярів, наближення їх до розуміння складності й унікальності мовних явищ і процесів та зацікавленню дивосвітом живої мови.

Команди повинна дати відповіді на 5 питань:

1. Найбільш уживаною в українському алфавіті є літера «п». На неї також починається найбільша кількість слів.

Однак є в нашій мові літера, як вживається найрідше. Мовознавець Юрій Шевельов зазначає, що звук, який вона позначає, неприродний для української мови, запозичений. Слова, які починаються з цієї букви, у більшості випадків запозичені з інших мов. Яка це літера? (літера «ф»)

2. Австралійські аборигени використовують дуже своєрідну систему утворення числівників: у них 1 – це «мал»,   2  – «булан»,   3 – «гуліба»,  4 – «булан-булан», 5 – «булан-гуліба». Як же тоді буде звучати числівник 6?

(«гуліба-гуліба»)

3. Співробітники одного з українських університетів почали роботу над двотомним словником говірок і діалектів свого міста. Загальновідомо, що мова корінних  мешканців цього міста  – з яскравим стилістичним забарвленням, дотепна й соковита – не схожа ні на українську, ні на російську, ні на іврит, ані на будь-яку європейську. А слова й звороти складно перекладати іншими мовами. Назвіть це українське місто (Одеса).

4.  У давні часи корейці мали по п’ять імен: 1 – дитяче, яке давали після народження; 2 – доросле, до   якого неодмінного входив один склад, що називав покоління   роду;  3 – інтимне,   що   побутувало   між   близькими   та   друзями; 4 – батьківське ім’я, яким називали людину, коли її діти ставали дорослими. Коли давалося людині останнє 5 ім’я – так зване похвальне? (після смерті).

5. Цю міфічну мову почали офіційно викладати в одному з коледжів на заході Великої Британії. Викладачі коледжу зазначають: «Популярність «Володаря кілець» й знання цієї мови допоможуть дітям об’єднатися та подолати труднощі перехідного періоду». Яку ж мову, що була винайдена Толкієном на основі фінської та галльської,  вивчають у цьому коледжі? (ельфійську)

 

 

docx
Додано
26 квітня 2020
Переглядів
350
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку