Ігрові форми учнівської діяльності – ефективний засіб вирішення проблеми навчання іншомовного спілкування

Ігрові форми учнівської діяльності – ефективний засіб вирішення проблеми навчання іншомовного спілкування

Все наше життя – це цікава гра

Зростання потреб в спілкуванні та співпраці між країнами і людьми з різними мовами й культурними традиціями, нова освітня система в Україні вимагають суттєвих змін у підході до викладання, оновлення змісту та методів навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах  та закладах нового типу.

Знання іноземних мов є важливою передумовою для особистих, культурних, професійних та економічних контактів. Оновлення цілей та змісту навчання зумовлює оновлення освітніх технологій.

  Одним із ефективних засобів вирішення проблеми навчання іншомовного спілкування, а саме засобом створення мотивів до спілкування, є навчальні ігри або ігрові вправи. Вони мають великий методичний потенціал: забезпечують мотивацію навчальної діяльності, створюють емоційну та позитивну атмосферу навчання, сприятливі умови для колективної взаємодії під час виконання ігрових та навчальних завдань.

    Навчальні ігри допомагають зробити процес оволодіння іноземною мовою цікавим і творчим. Вони дають можливість створити атмосферу зацікавленості та знімають втомлюваність у школярів.                                                                                  

У будь-який вид діяльності на уроці іноземної мови можна внести елементи гри, і тоді навіть найнудніше заняття набуде захоплюючої форми. Кожна гра розвиває цілий спектр різноманітних здібностей, позитивних якостей школярів: навички співпраці, терпіння, вірність, доброту, а головне – вміння брати на себе відповідальність за свої вчинки, ініціативу та здійснювати самостійний пошук.                                                                                      Ігри можна використовувати не лише для відпочинку та розваг: з їх допомогою дуже легко змінювати хід уроку.                                         Гра є формою самовираження потреб дітей. Тому її вважають

одним із найважливіших стимулів, що зумовлюють

пізнавальну активність учнів і сприяють підвищенню ефективності навчальної діяльності. Великий педагог А.С. Макаренко писав:“ Є ще один важливий метод – гра. Я думаю, що є дещо помилковим вважати гру одним із занять дитини. В дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди грати,навіть, коли робить серйозну справу…  У дитини є пристрасть до гри, і її варто задовольнити. Треба не тільки дати їй час пограти, а й пронизати все її життя грою. Все її життя – це гра. “

 Отже, гра - особливо організоване заняття, що вимагає напруги емоційних та розумових сил. Потяг до гри властивий людині будь-якого віку, а задоволення від гри нерідко є умовою збереження рівноваги, психічного здоров’я людини.  Ігри сприяють виконанню важливих методичних завдань:

• створенню психологічної готовності дітей до мовного спілкування
• забезпеченню природної необхідності багаторазового повторення ними мовного матеріалу
• тренуванню учнів у виборі потрібного мовного варіанту, що є підготовкою до ситуативної спонтанності мови. На основі вивчення наукової літератури ( Л.С. Виготський,   С. Г. Карпенчук , В.О. Сухомлинський, Д. Б. Ельконін та інші) можна зазначити, що:
• гра – це особливий вид діяльності, в якому важливим є не стільки результат, скільки сам процес, де поєднуються інтелектуальне напруження з незвичайною емоційною атмосферою,яка нерідко посилюється перевтіленням в ту чи іншу роль
• головна риса гри – це двоплановий характер діяльності учнів (реальний і уявний чи умовний)
• гра-  полі функціональна за своєю природою: вона і навчає, і розвиває, і виховує.