Ігрові моменти на уроках української мови та літератури

Ігрові моменти на уроках української мови та літератури

 

Правила роботи на уроці

1. Ми поважаємо права власні й інших.

2. Ми не сміємося з чужих помилок.

3. Ми маємо право на помилку, бо вчимося.

4. Ми ділимося матеріалами та думками з іншими.

5. Ми завжди допомагаємо одне одному.

6. Ми слухаємо, що нам хочуть сказати інші, як що треба - запитуємо.

7. Ми цінуємо здобутки інших.

8. Ми намагаємося виконати роботу якнайкраще

 

1. Гра «Утвори нові слова».

Змінивши одну літеру, утворити нові слова. Перемагає той, хто скаже останнім.

Лити…/ пити, мити, шити, рити, вити, бити, нити /.

Вік …/ пік, рік, бік, сік, тік /.

Зірка …/ дірка, сірка, кірка, мірка, гірка /.

Вила …/ сила, рила, била, пила, жила, нила, лила, мила, шила/.

Мир …/ сир, пир, жир, вир/.

Ріг …/ біг, ніг,тіг,міг/.

            Для гри можна використати 2-3 слова.

 

2. Гра «Хто більше».

Утворити слова з букв, що входять у слово:

дієприслівник / сливи, кір, кіл,вік, лік, ніс, прислівник, дірки, дівки, Кіпр, сік, ниви, індик, рівні, рили, лив, сип, диван, віник …/

дієприкметник / кіт, мед, прикметник, прикмети, рити, діти, крити, тік, дірки, нірки, Рим, мир, метр, ми, дім…/

числівник /ніч, січ, сік, слів, сини, чин, вік, кіс, ніс, віл, ліс, віник, лік…/

сполучник /сок, лук, кину, чин, сип, суп, поли, сполучи, купи…/

старанний /старий, тара, тип, тир, рана, стара, Ната, нас, Сара, таран…/

відчайдушний /чай, душа, дід, душ, чад, від, дав, дай, дів…/

           Цю гру можна провести на будь-якому уроці.

3. Гра «Хто більше»

Написати слова, які починаються й закінчуються на одну і ту ж букву.

     Око, дід, тут, арка, біб, кулик, кулак, атака. Арена, баобаб, шалаш, Пилип, вів, рупор, яблуня, водив…

Це завдання можна ускладнити. Записати слова, які читаються однаково – зліва – направо, справа – наліво.

Шалаш, Пилип, тут, око, дід, вів…

 

4. Гра «Третє зайве»

Записати під диктовку два слова – однокорінні, або закреслити третє зайве слово. Цю гру можна проводити в 5 класі, коли вивчаємо або повторюємо «Будову слова».

Стара, старенний, старіти.

Море, заморський, зморшки.

Будинок, будити, будівля.

Ранок, ранній, рана.

Дорогий, дорога, дорожний.

Чай, чаювати, відчай.

М’яти, зам’ятий, м’ята.

Вода, водити, підводний.

Міст, містись, приміщення.

Літак, літо, літній.

 

5. Гра «Найкоротші слова».

Записати чи назвати слова, які складаються з 1-2 букв. Перемагає той, хто запише більше або скаже останнім.

Я, ті, їх, їм, її, ми, ви, об, яр, як, ял /шлюпка/, ют /частина корабля/, юз /телефонний апарат /, до, ре, мі, фа, ля…

 

6.Гра «Слова – вороги»

Учні підбирають слова – антоніми /5-6 клас / іншомовного походження.

Активний - пасивний.

Брутто - нетто.

Неологізм - архаїзм.

Піанісимо - фортисимо.

 

                            

7. Замінити одним словом».

Ця гра проводиться після вивчення учнями слів іншомовного походження на закріплення. Перемагає той ряд, який відгадає найбільше.

1.Людина, яка любить батьківщину. /Патріот/.

2.Визначний твір літератури, мистецтва. /Шедевр/.

3.Архітектурно-скульптурний комплекс, що увічнює пам’ять видатних подій або людей… /Меморіал/.

4.Вступник до навчального закладу. /Абітурієнт/.

5.Спортивна командна гра з м’ячем. /Футбол/.

6.Основа пам’ятника, статуї. /П’єдестал/.

7.Улюблене заняття на дозвіллі. /Хобі/.

                          

8. Гра «Найменший корінь».

Цю гру можна провести після вивчення теми «Будова слова». Учні записують слова, у яких корінь позначений однією літерою. Хто більше?

Йти, їхати, їсти, бити, вити, пити…

9. Гра «Хто кращий знавець географії».

Цю гру можна провести в 5 класі після вивчення теми «Словотвір». Учні називають міста, виражені словами, утвореними способами складання основ.

Петербург, Волгоград, Житомир, Володимир, Павлоград, Семипалатинськ, Красноярськ, Петропавловськ, Красноград, Петрозаводськ, Кіровоград, Новосибірськ, Дніпропетровськ, Владивосток, Ужгород, Калінінград, Новгород, Ярославль, Новоросійськ, Бєлгород, Мелітополь, Краснозаводськ, Краснознаменськ.

Назвіть районні центри нашої області – складні елементи. Краснопілля, Конотоп, Білопілля.

У 5 класі, вивчаючи іменники, що вживаються тільки в множині, можна також матеріал пов’язати з географією й провести гру.

Назвати /записати/ географічні назви, які вживаються лише в множині.

Суми, Карпати, Гімалаї, Черкаси, Чернівці, Тольятті,Чебоксари, Тбілісі, Батумі, Сухумі, Сочі, Кутаїсі, Шахти, Бровари.

 

10. Гра «Кращий знавець імен».

Цю гру можна провести в 5 класі після вивчення складних іменників. Записати або назвати імена – складні назви.

Людмила, Мирослава, Ярославна, Святослав, Святополк, Всеволод, Станіслав, Владислав, Володимир, Серафима, Антоніна, Капітоліна.

Після вивчення теми «Власні і загальні назви» можна провести гру.

                                        

 

                                    «Хто більше».

Назви імен, які починаються літерою.

Л- Леонід, Лариса, Ліна, Лідія, Любов, Людмила, Лесь…

О- Оксана, Олег, Олександр, Ольга, Олена, Охрім, Остап, Опанас…

Я- Ярина, Яна, Яків, Ядвіга, Ярослав, Яким…

А- Андрій, Аркадій, Антон, Антоніна, Аня, Анжела, Алевтина, Алла, Анастасія…

 

11. Гра «Хто більше».

Підібрати однокорінні слова. Виграє той, хто більше слів підбере. Форми одного слова не брати. Цю гру можна проводити в 4-5 класах при вивченні тем «Будова слова», «Словотвір» та в 6 класі при повторенні.

Рід – рідний, безрідний, рідне, рідненька, поріддя, ріднитись, зріднитись, ріднити, поріднились, рідно, родовід, родичі, родичатись, народжений, народження, родити…

Рука – ручний, приручити, ручка, підручник, підручний, приручений, доручити, заручитись…

Будинок – будівля, будувати, відбудова, будова, будівництво, перебудувати, прибудувати, збудувати, забудова, перебудова, будівельний, будівничий…

Чарівний – чари, чарувати, чарівник, чарочка, чарівниця, зачарована, причарована, чародій, чаруючий…

Сніг – сніжок, снігур, снігурка, снігуронька, сніжинка, сніжиночка, засніжений, безсніжна, сніговій, сніговий, засніжити…
 

12. Гра «Слова – синоніми».

            Хто більше синонімів підбере до слів йти, бігти.

Йти – плентатись, крокувати, шкандибати, шкутильгати, плестись…

Бігти – мчатись, нестись…

            Хто більше назве слів-синонімів.

Перемагає, хто скаже останнім.

Райдуга – веселка…

Сурма – горн…

                                           13.Гра «Ланцюжок».

Учитель називає слово, викликаний учень повинен швидко назвати слово, яке починається на ту букву, на яку кінчається попереднє.

Умова: не називати слова, які кінчаються на Ь, И.

Гру можна ускладнити. Дається слово – іменник, значить підбирати треба тільки іменники і т.д.

Наприклад: Вітчизна, апельсин, нора, арик, кавун…

14. Гра «Відгадай слова».

 

1.Префікс слова «піднести», корінь слова «літо», а суфікс слова «лісок».

                                      Підліток

 

2. Корінь слова «п’яти», суфікс і закінчення слова «робітниця».

                                             П’ятниця

 

3.Префікс, як у слова «поїхати», корінь слова «двірник», а закінчення слова «яблуня».              

                                              Подвір’я

 

 

 

15. Гра «Кращий знавець міст».

 

Назвати місто – словосполучення іменника й прикметника. Перемагає той, хто назве останнім.

Біла Церква, Кривий Ріг, Жовті Води, Старий Оскол, Ясна Поляна, Нижній Тагіл, Мінеральні Води.

Які райцентри Сумської області виражені такими сполучниками?

Велика Писарівка, Липова Долина.

 

Які міста носять імена видатних людей?

Петербург, Хмельницький, Івано-Франківськ, Шевченко, Пушкін та ін.

 

 

16. Гра «Хто більше».

 

1.Записати слова з ненаголошеним голосним е, и.

2.Записати слова, які в українській мові і російській мові звучать і пишуться однаково.

3.Слова з префіксом пре, роз, о, воз.

4.Слова з суфіксом ник, тель, ок.

 

 

 

 

 

Впишіть у клітинки слова:

 

1. Особиста назва людини, що дається їй після народження. (Ім’я)
2. Косметична мазь. (Крем)
3. Твір образотворчого мистецтва, виконаний з натури. (Етюд)
4. Механізм для підіймання й переміщення вантажів. (Кран)
5. Велика рибальська сітка. (Невід)
6. Зимовий віз на полозах. (Сани)
7. Кімната в школі, де здійснюється навчальний процес. (Клас)

 

Визначте відміну цих іменників

 

 

			І
			М
			Е
			Н
			Н
			И
			К

 

 

 

 

Впишіть у клітинки прикметники, дібравши антоніми до поданих:

1. Порожній. (Повний)
2. Пізній. (Ранній)
3. Слабкий. (Сильний)
4. Гігантський. (Крихітний)
5. Кривий. (Прямий)
6. Чорний. (Білий)
7. Голодний. (Ситий)
8. Високий. (Низький)
9. Солодкий. (Гіркий)
10. Довгий. (Короткий) 

Визначте, до якої групи за значенням належать ці прикметники.

 

П

Р

И

К

М

Е

Т

Н

И

К

 

 

      Впишіть у клітинки дієслова:

 

1.  Наказовий спосіб дієслова підійшов. (Підійди)

 

2.  Дієслово іти у ІІІ особі однини чоловічого роду. (Ішов)

 

3.  Дієслово грати у ІІІ особі однини теперішнього часу. (Грає)

 

4.  Наказовий спосіб дієслова стоїть. (Стій)

 

5.  Дієслово принести у ІІІ особі множини минулого часу. (Принесли)

 

6.  Початкова форма дієслова оволодіють. (Оволодіти)

 

7.  Дієслово працювати у ІІІ особі однини чоловічого роду, минулого часу. (Працював)

 

8. Дієслово обрав у ІІІ особі множини минулого часу. (Обрали)

 

 

 

 

 

Д

І

Є

С

Л

О

В

О

 

 

Впишіть у клітинки словами відповідні числівники:

 

1. 4 (Чотири).
2. 1 (Один).
3.  7 (Сім).
4. 1000000 (Мільйон).
5. 8 (Вісім).
6. 2 (Два).
7. 16 (Шістнадцять)
8. 3 (Три).
9. Розряд числівників за значенням. (Кількісні).

Утворіть від поданих кількісних числівників порядкові.

 

 

 

 

Ч

И

С

Л

І

В

Н

И

К

Впишіть у клітинки займенники:

 

1. Неозначений. (Хтозна-який)
2. Особовий. (Вона)
3. Відносний. (Який)
4. Особовий. (Ми)
5. Зворотний. (Себе)
6. Заперечний. (Ніякий)
7. Присвійний. (Їхній)
8. Особовий. (Ви або ти)
9. Означальний. (Кожний)

 

 

			З			-
			А
			Й
			М
			Е
			Н
			Н
			И
			К

 

 

 

Впишіть у клітинки прислівники, дібравши синоніми до поданих:

 

1. Повагом, нешвидко. (Повільно)
2. Хороше, гарно. (Добре)
3. Недалеко, поруч. (Близько)
4. Невесело. (Сумно)
5. Радісно, безжурно. (Весело)
6. Нерано. (Пізно)
7. Блаженно, безхмарно, солодко. (Щасливо)
8. Невисоко. (Низько)
9. Нечутно, неголосно. (Тихо)
10. Поспіхом. (Швидко)

 

П

Р

И

С

Л

І

В

Н

И

К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Впишіть у клітинки частки:

 

1. Модальна, вживається для оформлення питання. (Чи)
2. Заперечна. (Ані)
3. Модальна, увиразнює значення слів. (Власне)
4. Модальна, вживається для виділення окремих слів, посилення їх значення. (Тільки)
5. Модальна, вживається для виділення окремих слів, посилення їх значення. (Таки)
6. Модальна, вказує на кількість. (Майже)

			Ч
			А
			С
			Т
			К
			А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Впишіть у клітинки прийменники:

 

1. Похідний, утворений сполученням непохідних. (Поміж)
2. Похідний, утворений сполученням непохідних. (Посеред)
3. Похідний, утворений шляхом переходу з іншої частини мови. (Близько)
4. Похідний, утворений шляхом переходу з іншої частини мови. (Край)
5. Непохідний. (Між)
6. Непохідний. (Без)
7. Похідний, утворений поєднанням іменника з прийменником. (В середині)
8. Похідний, утворений шляхом переходу з іншої частини мови. (Навколо)
9. Непохідний. (При)
10.  Похідний, утворений шляхом переходу з іншої частини мови. (Круг)

 

П

Р

И

Й

М

Е

Н

Н

И

К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Впишіть у клітинки сполучники:

 

1. Підрядний причинний. (Оскільки)
2. Сурядний протиставний. (Проте)
3. Підрядний порівняльний. (Начебто)
4. Підрядний часовий. (Ледве)
5. Підрядний причинний. (Тому що)
6. Сурядний розділовий. (Чи)
7. Підрядний часовий. (Щойно)
8. Підрядний часовий. (Тільки)
9. Підрядний умовний. (Коли)

 

 

 

 

С

П

О

Л

У

Ч

Н

И

К

 

 

 

 

Впишіть у клітинки вигуки:

 

1. Звуконаслідувальне слово, голос тварини. (Няв)
2. Волевиявлення, спонукання. (Цить)
3. Волевиявлення, окрик. (Гей)
4. Волевиявлення, спонукання. (Тпру)
5. Звуконаслідувальне слово, голос тварини. (Ку-ку)

 

 

 

 

			В
			И
			Г
			У
			К

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Говори правильно»

Виправити морфологічні й лексичні помилки.

Відкривати форточку, на слідуючий раз, моє особисте відношення до…, бувший студент, розкрити очі, повістка дня, вибачаюсь, карманні розходи, кинулось в очі, у березні місяці, з наступаючим святом.

 

 

 

«Антисуржик»

До жаргонізмів дібрати літературні відповідники.

Кайф, тіпа, прикол, кльово, короче, катьорити, привіт, луччий, тусуватися, пака.

 

 

 

 

 

Дослідження-відновлення.

 Відновити словосполучення, уставляючи прикметники з довідки.

… премія, вулиця…, … словник, …вірші, … шосе, … океан, … море, … плоскогір’я, … острови, … собор, …вежа, …ворота, … лавра, … затока.

Довідка: Шевченківська, Артемівська, Грінченків, Шевченкове, Франкові, Каховське,  Тихий, Чорне, Східно-Африканське, Канарські, Софійський, Ейфелева, Золоті, Києво-Печерська, Перська.

 

 

 

 

Ігрове завдання «Назви іншим словом». Назвати іменники, що відповідають поданим лексичним значенням. Пояснити вживання великої й малої літери.

 

 

1. Прізвище й одиниця виміру. 2. Жіноче ім’я й сорт винограду. 3. Назва курортного міста в Криму й назва хижої риби. 4. Назва планети й грунт. 5. Гора в міфології й образна назва вершини чогось. 6. Сторона світу й дорога, якою піднімаються вгору.
2. Матеріал для вчителя: 1.Вольт, вольт(Рентген і рентген та ін.). 2. Лідія, лідія. 3. Судак, судак. 4. Земля, земля. 5. Олімп, олімп. 6. Схід, схід.

 

 

Літературні терміни

9-11класи

 

1. Невеликий алегоричний твір повчального характеру.
2. Великий розміром, складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені життєві події та багатогранно змальовано персонажів.
3. Літературні твори, написані розмовною мовою.
4. Жанр японської поезії, трирядковий вірш.
5. Частина тексту, у якій перший рядок починається відступом вправо і яка становить повну змістову закінченість.

      

 

Відповіді: 1.Байка. 2.Роман. 3.Проза. 4.Хайку(хокку). 5.Абзац.

 

 

Слово по вертикалі: казка.

 

 

1.
2.
3.
4.
5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Невеликий ліричний вірш, що співається.
2. Особа, яка написала твір художньої літератури.
3. Найважливіша складова художнього твору, завдяки якій письменник переконливо, правдиво відтворює життя.
4. Літературні твори, написані розмовною мовою.
5. Почуття особливого піднесення, великого захоплення.
6. Один із основних родів художньої літератури, призначений для сценічного втілення.

 

Відповіді: 1. Пісня. 2.Автор. 3.Образ. 4.Проза. 5.Пафос. 6.Драма.

 

Слово по вертикалі: строфа.

 

 

 

 

 

 

1.
2.
3.
4.
5.
6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Трискладова стопа з наголосом на першому складі.

2. Промова вголос чи подумки однієї дійової особи.

3.Розділ літературознавства, який дає оцінку й аналіз творів сучасної художньої літератури.

4.Популярний жанр фольклору, який виявляє кмітливих і спостережливих.

5.Метод літератури, що передбачає правдиве відображення дійсності.

 

 

 

Відповіді: 1.Дактиль. 2.Монолог. 3.Критика. 4.Загадка. 5.Реалізм.

 

 

Слово по вертикалі: книга.

 

 

 

1.
2.
3.
4.
5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9 – 11 клас

 

1. Невелика весела п’єса, в основу якої покладено анекдотичну подію і в якій розмови героїв чергуються з жартівливими піснями, танцями.
2. Драматичний твір, в основі якого лежить гострий конфлікт, а герой потрапляє в безвихідне становище й часто гине.
3. Художній засіб, оснований на перенесенні рис одного предмета на інший на основі подібності.
4. Конкретна особа, що стала прообразом літературного персонажа.
5. Стислий крилатий народний вислів, коротший за прислів’я .
6. Збірник літературних творів, написаних різними авторами-сучасниками.

 

 

Відповіді: 1. Водевіль. 2. Трагедія. 3. Метафора. 4. Прототип.

 

5. Приказка. 6. Альманах.

 

 

Слово по вертикалі: лірика.

 

 

1.
2.
3.
4.
5.
6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Великий за розміром  складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплено життєві події та багатогранно змальовані персонажі.
2. Особа, яка створила твір художньої літератури.
3. Великий ліро-епічний віршований твір.
4. Повторювана частина віршованого рядка, яка складається з одного наголошеного та одного або двох ненаголошених складів.
5. Найважливіша складова художнього твору, завдяки якій письменник переконливо, правдиво відтворює життя.
6. Один з основних родів художньої літератури, твори якого призначені для сценічного втілення.

 

 

Відповіді: 1.Роман. 2.Автор. 3.Поема. 4. Стопа. 5.Образ. 6.Драма.

 

 

Слово по вертикалі: рапсод.

 

1.
2.
3.
4.
5.
6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Жанр ліро-епічного твору більший за обсягом, ніж вірш.
2. Той, хто створив літературний, художній або інший твір.
3. Закінчення літературного твору.
4. Найважливіша складова художнього твору, завдяки якій письменник яскраво й правдиво відтворює життя.
5. Повторювальна частина віршованого рядка, яка складається з одного наголошеного та двох ненаголошених складів.

 

Відповіді: 1.Поема. 2.Автор. 3. Фінал. 4. Образ. 5. Стопа.

 

 

Слово по вертикалі: пафос.

 

 

 

1.
2.
3.
4.
5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Невеликий поетичний твір.
2. Співзвучність прикінцевих складів у рядку.
3. Вид літературного твору.
4. Фольклорний твір героїчного характеру про історичні події в Україні.
5. Поет, композитор і  водночас виконавець своїх творів.
6. Основна проблема, яку висвітлює письменник у своєму творі на певному життєвому матеріалі.

 

Відповіді: 1. Вірш. 2. Рима. 3. Жанр. 4. Дума. 5. Бард. 6. Тема.

 

 

Слово по вертикалі: шарада.

 

 

 

1.
2.
3.
4.
5.
6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Опис зовнішності персонажа .
2. Авторське пояснення в тексті драматичного твору.
3. Коротке судження, яке в стислій формі містить глибоку думку.
4. Інша редакція того самого твору.
5. Трискладова стопа з наголосом на першому складі.
6. Жанр фольклору, коротка жартівлива розповідь з несподіваним і дотепним закінченням.

 

Відповіді: 1.Портрет. 2.Ремарка. 3.Афоризм. 4.Варіант. 5.Дактиль.

 

6.Анекдот.

 

Слово по вертикалі: правда.

1.
2.
3.
4.
5.
6.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Літературний диктант «Назви термін»

 

1. Один із найпоширеніших видів мистецтва, що образно відтворює життя за допомогою слова. (Література).

 

2. Основне джерело, із якого розвинулася література. (Фольклор).

 

3.Своєрідне відображення навколишньої дійсності в художніх образах або картинах. (Мистецтво).

 

4.Слова, що вживаються в переносному значенні. (Тропи).

 

5.Втілення в образах тварин, рослин, предметів, явищ абстрактного поняття чи думки. (Алегорія).

 

6.Змалювання картин природи у творі. (Пейзаж).

 

Назвати звукові повтори

 

Класифікація приголосних звуків (алітерація)

 

І голос сильний нам згори, як грім гримить. Гармидер, голос, гам у гаї: «Хто се, хто се по тім боці чеше косу?». Рипіла сосна все: «Засни, засни.» І снилися мені все білі сни.

 

Голосні звуки (асонанс)

Які вогні у височині! Свій зір туди зведи. Вони з рідні тобі й мені. Сунуться, сунуться хмари, думки сумні. Тече вода в синє море та не витече.

 

У якому розділі зустрічаються такі терміни:

1. Спрощення, подовження, подвоєння, чергування, уподібнення (фонетика);
2.  Відмінок, відміна, дієвідміна; розряд (прикметників, прислівників, займенників), присвійний (прикметник, займенник),особовий займенник, особове закінчення (морфологія);
3. Суфікс, основа слова, закінчення, префікс, корінь (будова слова);
4. Слово, словосполучення, просте речення, складне речення(синтаксис).

Дібрати до названих термінів дублети:

 

Алфавіт (абетка,азбука); літера (буква); закінчення (флексія); орфографія (правопис); артикуляція (робота мовних органів); трахея (дихальне горло); неологізм (нове слово); мовознавство (лінгвістика); словотвір (деривація); будова слова (морфема).

 

Виявити явище омонімії у складі термінів.

 

Назвати розділи мовознавства, які оперують даною термінологією:

Склад слова – склад лексики; вид дієслова – вид підрядного речення; спосіб словотворення – спосіб дієслова; прямий відмінок – прямий додаток.

 

Назвати терміни на означення понять, що об’єднують такі мовні одиниці:

а) з-, с-, зі-, із- (фонетичні варіанти префікса з-);

б) [в], [л], [н], [р], [м] – парні, м’які й пом’якшені , [й] –(сонорний).

 

Приголосні звуки);

в) [ж],[дж],[ч], [дж] – (шиплячі);

г)а,але,проте,та(але), зате,однак – (протиставні сполучники);

ґ)мій,твій,свій,його, її, наш… - (присвійні займенники).

 

У чому полягає суть явища «паронімії»?

Відповідь обґрунтуйте, використавши терміни : «особлива і особова» (про форми дієслова); «зворот і звертання».

 

Із шкільних підручників мови виписати терміни, до складу яких належать слова «складний» і «складений» (складне слово, складноскорочене, основоскладання, складні числівники, складні прийменники. Складні речення, складені числівники, складені сполучники) – пояснити пряме значення цих слів, термінологічне.

 

 

 

Наші друзі – терміни (змагання)

 

Зачитується визначення поняття, а учні називають термін.

 

1. Спільна частина  споріднених слів (корінь).

2. Змінна частина слова (закінчення).

3. Слово або група слів, які називають того, до кого звертаються з мовою (звертання).

4. Особлива незмінна частина мови, за допомогою якої виражаються різні почуття, переживання, настрій людини та спонукання до дії (вигук).

5. Написання, яке потребує застосувати певне орфографічне правило (орфограма).

6. Розділ науки про мову, у якому вивчаються правила розстановки розділових знаків (пунктуація).

7. Розділ науки про мову, у якому вивчаються правила вимови (орфоепія).

8. Розділ науки про мову, у якому вивчаються знаки письма (графіка).

9. Частина мови, яка вказує на особу або предмет (займенник).

10. Частина мови, яка служить для зв’язку слів (прийменник).

11. Стиль мовлення, який використовується в побуті (розмовний).

12. Головні члени речення.

13. Другорядні члени речення.

14. Тип мовлення, у якому говориться про причини ознак та дій (роздум).

15. Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий).

16. Способи творення дієслів (префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний).

17. Слова, протилежні за лексичним значенням (антоніми).

18. Розділ науки про мову, що вивчає слова, їхнє значення, походження й вживання (лексикологія).

 

Цікаві розмови про частини мови

Загадки

Всі на світі добре знають,

Що предмет я означаю.

Хто чи що, - ви запитайте

І про мене все дізнайтесь.

Я істота й неістота:

Парта, зайчик, дошка, котик.

Маю рід, число, відмінок

І чотири аж відміни.

Хто я? Знайте достеменно:

Називаюсь я…(іменник).

 

Я веселий і звабливий,

Гарний, милий і красивий,

Несказанний, незрівнянний;

Маю ступінь порівняння.

Я відносний чи присвійний,

А чи якісний незмінно

Відповім я залюбки

На питаннячко – який?

Маю ознаку предмета,

Називаюсь я…(прикметник).

 

Дуже я люблю всі дії

І що хочеш , я умію.

Є у мене вид і час,

Спосіб маю повсякчас.

Лиш учіть мене сумлінно,

Озовусь я неодмінно.

Вмію діяти чудово,

Отже, звусь я…(дієслово).

 

Я, відомо, дуже знатний,

Кількість можу означати,

І порядок при лічбі

Підкажу мерщій тобі.

Чи який, чи котрий, скільки –

Запитай мене лиш тільки.

Щоб не буть багатослівним,

Називаюсь я…(числівник).

 

 

 

Я розрядів вдосталь маю

І предмет я означаю,

Його ознаку  чи кількість,

Ви вчіть про мене тільки.

Особовий я й зворотний,

І питальний, і відносний,

Заперечний і вказівний,

Означальним можу бути,

Варто все це не забути.

Частіш згадуйте про мене,

Називаюсь я…(займенник).

 

Чим від інших я відмінний,

Тим, що я є сам незмінний.

Розібратись як детально,

Моє значення загальне -

Це найперш ознака дії:

Швидко їде, тихо мріє,

Чи ознака ще ознаки:

Дуже добре, надто м’яко .

А чи ознака предмета:

Це –  по-київськи котлета.

Я скажу вам тут дослівно –

Називаюсь я…(прислівник).

 

Я така частина мови,

Що належить до службових.

Я буваю лиш одним:

Похідним – непохідним.

Задля, посеред, із-за.

І для мене це знаменно,

Що всі звуть мене…(прийменник).

 

 

Я важливий що й казати,

Можу вміло пов’язати

Однорічні члени чинно

Й складних речень теж частини.

А, але, і – я сурядний,

Що, немов, як, щоб – підрядний.

Скрізь впишусь я досить влучно,

Називаюсь я…(сполучник).

 

Я буваю ,безперечно,

Формотворна, заперечна,

Чи модальна – тільки лише

Без уваги не залишусь

Хай, нехай, не, ні, ані –

До вподоби що мені.

Точно, власне, мов чи наче –

Дуже гарна я одначе.

Вчіть усі мене, будь ласка.

А зовусь я просто…(частка).

 

 

 

 

Я емоцій стільки маю,

Почуття я виражаю:

Ой, ай, о, ого, іч? Ух,

Аж захоплює вмить дух!

А чи окрик, чи звертання,

Чи ще ,власне, спонукання:

Гей, агов, геть, марш, ціп-ціп –

Волевиявлення ці.

Ще наслідувати можу

Голоси тварин я гоже:

Няв, ж-ж , пугу, ку-ку,

Гав, ко-ко, кукуріку-у.

Скрізь кручусь, неначе дзиґа,

Маю йменнячко я…(вигук).

 

Віршована мозаїка на уроках мови

Правопис префіксів

Пре- і при- - немов близнята,

Як їх розрізнити?

Пам’ятати усім варто,

Де їм в слові жити.

Пре- ознака вища міри

(заміни це слово дуже).

Дуже сірий – це пресірий.

Розібрався ,любий друже?

Тож прекрасний, пречудовий,

Прерозумний і премудрий,

Префікс пре- коли у слові-

Вже ніколи не забудеш.

З при- завжди ми прибуваєм,

Наближаємось до чогось,

Щось приєднуєм – і маєм

Пам’ятати про це строго.

З при- неповні маєм дії

І ознак неповноту.

Ось притомлена радіє

Мала пташечка в саду,

Бо ж додому прилетіла,

Принесла пташатам їсти,

Приголубить їх і сміло

Може вже тоді й присісти.

 

 

Прі- ми й так запам`ятаєм,

Правил тут складних немає.

Префікс прі- - самотній птах,

Лише в деяких словах:

Зустрічається у прірві

Та у наших прізвищах.

Знайте все це - і знаннями

Ми здолаєм труднощі.

 

Дві троянди роз- і без-

В кожнім слові розцвітають.

Перед ка, пе, те,еф,ха

Букви зе уже немає.

Розпалити – та спалити,

Розказати - та сказати,

Безкраїй, але скраю,-

І я правило вже знаю.

Має тут свій інтерес

Завжди лише буква ес:

Скопати, спиляти,

Стиснути, сфотографувати, схилити.

Прогнати хочу хмари я,

Та їх не подолати,

Тож допоможе буква і

Ті хмари розігнати.

Я легко слово вимовляю

І хутко хмари розганяю,

Я килим можу розіслати,

Я можу лука розігнути,

Деталь я можу розібрати

І свої пальці розімкнути,

Зіграти можу на гітарі

Й зібрати друзів нерозлучних.

Якщо і з префіксами в парі –

Звучать слова ці милозвучно.

 

Правопис слів з ненаголошеними е, и

На леваду шовковисту

Вийшли гуси чередою.

Услід півень гонористий

З червоною бородою.

Я герой, я чемпіон,

Не зійду з дистанції.

Словом всіх беру в полон

І найкращий в танці я.

Ви мені - не рівня…

Та ніхто з гусей не слухав

Вихваляння півня.

 

Чергування звуків

Коли змінити слово

Або створить нове,

То звук, буває, зміниться -

З новим ім`ям живе.

Це нелегке завдання

Ми звемо чергуванням:

Книга – книжці – книзі,

Рука – ручний – руці.

Якщо запам’ятали,

То всі ви молодці.

 

Правопис слів з пів -

Довго Петрик не умів,

Як писать частину пів -,

Тож маленьке правило

Його мук позбавило.

Якщо власна назва йде,

То дефіс не обійде:

Пів-Європи, пів - Черкас, -

Тут тепер усе гаразд, -

Пів - Одеси, пів - Дунаю

Як писати, я вже знаю.

Якщо після пів - стоять

Букви ї, є ,ю та я,

То апостроф перед ними

Треба швидко написать:

Пів’ яблуні , пів’юрти

Як пишеться, збагнув ти.

Інші всі слова із пів -

Пишем разом, зрозумів?

Спрощення приголосних

Шістнадцять хвастливих

Кістлявих сомів

Сховали на одно

Хворостняк від бобрів.

Зап’ястливий браслет

І пестливі слова –

Такий подарунок

Сомам від бобра.

Контрастний, баластний

У нас хворостняк,

Ти ж дім свій форпостний

Збудуєш і так.

 

Антоніми

І чорні ,і білі м’ячики

Ми ловимо долонями –

Із протилежним значенням

Слова звуться антоніми.

Біжить струмок вузенький

У наш широкий Тясмин,

Вночі тут дуже темно,

А вранці світло, ясно.

 

Синоніми

Чарівні, гарні й прекрасні

Весна дарує квіти.

Приємний, лагідний, ласкавий

Їх пестить вранці вітер.

Синонімами звуться

Подібні ці слова, із ними наша мова

Завжди вічно жива.

Вимова й написання

Із різними ознаками,

Але лексичне значення

У слів однакове.

Дорога, шлях і путівець -

Відтінками різняться

Так, як і справ усіх вінець, –

Робота, труд і праця.

 

Пряме і переносне значення слів

Є слова із значенням,

Що їм завжди властиве:

Ось на тарілці бачимо

Ми солодкі сливи.

Солодкий торт, солодкий мед –

У слів цих значення пряме.

Ми сон солодкий бачимо,

Приємний, любий, милий –

У переноснім значенні

Це слово, зрозуміло.

Такі слова збагачують

Чудову нашу мову,

І ви використовуйте

Їх всі обов’язково.

 

 

Омоніми

Звучать слова й пишуться

Однаково, проте

Лексичне їхнє значення

Ми знаємо: не те.

У лісі, де сунички,

Ростуть гриби лисички.

Всі знають хитрі звички

Руденької лисички.

Омонімами звуться

Чарівні ці слова.

І труднощів із ними

Ніколи не бува.

Звучать вони у жартах,

Що звуться каламбури.

Їх також знати варто

Для мовлення культури.