ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ХІМІЇ В ПРОЦЕСІ ЗАСНОЄННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Відділ освіти Кобеляцької райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

Світлогірська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

імені Антона Петровича Біленка

 

Глинська М. Г.

 

ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ХІМІЇ В ПРОЦЕСІ ЗАСНОЄННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

 

Світлогірське

2018 р.

 

Глинська Марина Григорівна – учитель хімії, Світлогірської загальноосвітньої школи I-III ступенів імені А. П. Біленка, магістр, стаж роботи за фахом 3 роки

Ігрові технології на уроках хімії в процесі засвоєння знань, умінь і навичок. Методичний посібник / М. Г. Глинська – Світлогірське,2016 –29 с.: іл.  

Посібник розрахований на вчителів хімії в середній школі. У ньому наведені психолого-педагогічні аспекти дидактичної гри, а також методи та форми роботи з учнями, які сприяють розвитку творчої активності на уроках хімії.

Рецензенти:

Блискун Н. І. – заступник директора Світлогірської ЗОШ  I-III ступенів імені     А. П. Біленка з навчально – виховної роботи, спеціаліст вищої                 категорії, старший вчитель.

Шеін Г. В. – учитель математики, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, керівник методичного об'єднання вчителів природничих дисциплін Світлогірської ЗОШ  I-III ступенів імені А. П. Біленка.

Схвалено методичною радою  Світлогірської ЗОШ  I-III ступенів імені Антона Петровича Біленка

(протокол від №5 31.05.2018р.)

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………...4

РОЗДІЛ І. ДИДАКТИЧНА ГРА НА УРОКАХ ХІМІЇ……………….......................................................7

1.1. Дидактична гра як засіб, що стимулює процес навчання…………………………………………………..7

1.2. Вплив дидактичної гри на ефективність навчання…………………………………………………..8

1.3. Алгоритм розробки і проведення дидактичних ігор…………………………………………………….…15

РОЗДІЛ ІІ. ПРИКЛАДИ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА РІЗНИХ ЕТАПАХ УРОКУ ХІМІЇ …………………………………………18

2.1. Розробка уроку із застосуванням дидактичних ігор…………………………………………………….…18

2.2. Навчальна гра «Хімічний квест»………………...26

Висновки………………………..……………………….32

Список використаної літератури ……………………..34

Додатки

 

Вступ

                                         «Гра - це можливість відшукати себе в суспільстві, 
              себе в людстві, себе у Всесвіті» 
Я. Корчак 

Провідна діяльність в середньому шкільному віці - навчання. Саме ця діяльність тягне за собою вирішальний вплив на емоційне благополуччя, психічний і соціальний розвиток учнів. Її компоненти виробляються поступово, тому важливо використовувати ті форми, які могли б служити в якості емоціональної підтримки в процесі навчання, що сприяє адаптації учнів до нових видів діяльності. Однією з таких форм, освоєних учнями, є гра. Граючи, дитина працює зі знаннями про навколишній світ, пізнає його глибше, вчиться ставити перед собою цілі, розробляти план дій. Застосування гри стає актуальним в даний час через збільшення насиченості сучасного школяра інформацією, яку він отримує з телебачення, інтернету та соціальних мереж. Актуальним завданням школи стає розвиток самооцінки та відбору одержуваної інформації. Однією з форм навчання, що розвиває ці навички, є дидактична гра, котра сприяє практичному застосуванню знань, отриманих як на уроці, так і в позаурочний час. Дидактична гра - це така навчальна діяльність, в якій кожен учасник гри і команда в цілому цілеспрямовано розв’язують головні задачі і орієнтують свою поведінку, щоб виграти. Гра для учнів є найбільш цікавою формою діяльності тому, що в ній залишаються ознаки і форма звичайної гри, але цілі змінюються. Під впливом захопленості, котру виробляє ігрова ситуація, спочатку нецікавий і незрозумілий матеріал засвоюється легше і більш успішно, тому що граючись учні проявляють активність – головний фактор навчання. Процес навчання стає більш ефективним, тому що при виконанні навчальних завдань учням надається більше свободи фантазії. Тому слід шукати можливості, щоб використовувати ігри при підготовці школярів в опануванні важливими хімічними ідеями, іншими словами навчати хімії в процесі гри. Хоча гра дарує щохвилинну радість, вона спрямована на майбутнє, бо коли діти грають, у них формуються і закріплюються вміння, здібності, які в майбутньому будуть необхідні їм для виконання професійних творчих задач.

Крім дидактичної цілі ігрова модель навчання має на меті:

-         надання учням можливості самовизначитися;

-         розвиток творчої уяви школярів;

-         формування у них навичок співпраці;

-         використання можливості вільно висловлювати власну думку, зайняти певну позицію.

Характерною ознакою гри є створення умов, не властивих традиційному навчанню. Надаючи учням свободу інтелектуальної діяльності, учитель підводить їх до створення проблемних ситуацій, пошуку шляхів розв’язання через умілу організовану пошукову – дослідницьку роботу.

Важливою умовою результативності навчальних ігор є правильне визначення їх місця у структурі уроку: під час актуалізації знань учнів, формування відповідних умінь та навичок, повторення чи вивчення нового матеріалу. Бажано, щоб навчальна гра базувалася на досвіді учня, набутому на попередніх уроках  чи в суспільному житті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ДИДАКТИЧНІ ІГРИ НА УРОКАХ ХІМІІЇ

“Хочеш бути красивим - грайся!

Хочеш бути щасливим – грайся!

Хочеш бути здоровим – грайся!”

Народна мудрість

1. Дидактична гра як засіб що, стимулює процес навчання

Проблема результативності навчання тісно зв'язана з активністю, самостійністю учнів, бажанням їх пізнати основи науки, що вивчає, підштовхує своїми пізнавальними мотивами до навчальної діяльності. Одним із засобів, що стимулює процес навчання хімії, є дидактична гра, яка сприяє доступному і швидкому засвоєнню знань і умінь. Як доросла людина не може існувати без праці, так і дитина не може існувати без гри, тому що під час гри дитина росте, розвивається її творчий потенціал, увага, пам’ять, уява, мислення. А все це сприяє результативності навчання в цілому.

У дидактичній грі формуються позитивні пізнавальні мотиви для навчання хімії за допомогою захоплюючих конкурсів і змагань. У дидактичній грі відбувається виховання учнів, тому що в процесі підготовки і проведення діти вчяться культурі спілкування, навичкам працювати в команді, долати психологічні перешкоди, тобто вони працюють над собою, своїми звичками і виробляють характер.

Дидактична гра на уроці змінює емоційну атмосферу, яка стає більш жвавою, пропадає стрес, втома і дозволяє налаштувати учнів на засвоєння нової інформації. При цьому також змінюються відносини між учителем і учнями в кращий бік. Під час гри учні навчаються зосереджуватися, самостійно мислити, бути більш уважними. Захопившись грою, діти не будуть помічати, що навчаються, починають працювати навіть найпасивніші учні. Але не варто надавати велику увагу іграм, може виникнути несерйозний підхід до вивчення хімії. Дидактична гра може розглядатися як відпочинок або розрада на уроці. Ні в якому разі не можна перетворювати навчання на гру. Дидактична гра - це важливий методологічний інструмент, що дозволяє невільно включити учня в активний творчий навчальний процес. І, як будь-який інший метод навчання, дидактична гра в школі повинна бути використана тільки в поєднанні з іншими методами і прийомами навчання.

2. Вплив дидактичної гри на ефективність навчання

За визначенням, гра – це вид діяльності в умовах ситуацій,  спрямованих на відновлення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та удосконалюється самоуправління поведінкою.

В людській практиці ігрова діяльність виконує такі функції:

• Розважальну (це основна функція гри – розважити, доставити задоволення, надихнути, пробудити інтерес);
• Комунікативну: засвоєння діалектики спілкування;
• Самореалізації у грі як полігоні людської практики;
• Ігротерапевтичну: подолання різних труднощів, що виникають у  інших видах життєдіяльності;
• Діагностичну: виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання  в процесі гри;
• Функцію корекції: внесення позитивних змін в структуру особистих показників;
• Міжнаціональної комунікації: засвоєння єдиних для всіх людей соціально-культурних цінностей;
• Соціалізації: включення в  систему суспільних відношень, засвоєння норм людського спілкування.
• Більшості ігор властиві чотири головні риси (за С.О. Шмаковим):
• Вільна розливальна діяльність, що застосовується лише за бажанням дитини, заради задоволення від самого процесу діяльності,  а не лише від результату (процедурне задоволення);
• Творчій, в значній мірі імпровізований, дуже активний характер цієї діяльності (“поле творчості”);
• Емоційне піднесення діяльності, суперництво, змагальність, конкуренція, атракція та ін. (чуттєва природа гри, “емоційна напруга”);
• Наявність прямих або непрямих правил, що відображають  зміст гри, логічну та тимчасову послідовність її розвитку.

В структуру гри як діяльності органічно входить цілепокладання,  планування, реалізація мети, а також аналіз результатів, в яких  особа повністю реалізує себе як суб’єкт. Мотивація ігрової діяльності забезпечує її добровільності в можливість  вибору та елементів змагальності, задоволення  потреби в самоствердженні, самореалізації.

В структуру гри як процесу входять: а) ролі, взяті на себе  граючими; б) ігрові дії як засіб реалізації цих ролей; в) ігрове застосування предметів, тобто заміщення реальних речей ігровими, умовними; г) реальні відношення між граючими; д)  сюжет (зміст) – область дійсності, що умовно відтворюється у грі.

Значення гри неможливо вичерпати та оцінити розважально-рекреативними  можливостями.  В тому й складається її феномен, що, являючись розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, в творчість,  в терапію, в модель типу людських відношень та  проявів у праці.

Гру як метод навчання, передачі досвіду старих поколінь  молодшим люди використовували з давнини. Широке застосування гри  знаходить в народній педагогіці, в дошкільних та позашкільних установ. В сучасній школі, що робить ставку на активізацію та інтенсифікацію учбового процесу, ігрова діяльність використовується в наступних функціях:

 

                        

                     

Дидактичні ігри, які розрізняються за метою, формою, змістом, по суті своїй являють собою різні інтелектуальні завдання, пояснення матеріалу, його повторення, узагальнення в цікавій формі. Цікавість при цьому є тільки засобом, підлеглим цілям навчання, виховання і розвитку.

Методичны завдання навчальної гри:

• Вивчення нового матеріалу.
• Повторення і закріплення вивченого.
• Формування умінь та навичок.
• Використання знань на практиці.

Дидактичні і методичні принципи ігрової діяльності:

• доступність;
• новизна;
• поступове зростання складності;
• урахування індивідуальних і вікових особливостей учнів;
• зв'язок ігрової діяльності з іншими формами роботи на уроці.

На початку підготовки або проведення дидактичної гри необхідно використовувати її цікавість, котра реалізується за допомогою ігрових атрибутів, оригінального оголошення на початку гри і привертає увагу учнів. Перед початком гри потрібно поставить цілі:

• Дидактичні (формування й застосування нових ЗУН, розширення кругозору тощо).
• Розвиваючі (розвиток пам’яті, мови, розумових процесів – аналізу, синтезу,  співставлення; творчих здібностей).
• Виховні (виховання самостійності, колективізму, відповідальності, волі,

навичок співробітництва).

Елементи забави служать також засобом розвитку мотиваційної сфери навчальної діяльності, що сприяють підвищенню результатів навчання. Так щоб виграти в дидактичній грі, необхідно, перш за все, знати предмет. Байдужість вчитися в ігровій ситуації щезає тому, що виникає бажання бути першим, азарт. В ігрову діяльність залучаються навіть пасивні учні. Але, щоб виграти, необхідні знання вивченого матеріалу, а також інтелект, кмітливість, уміння порівнювати, робити висновки. Також, в грі потрібно поставити головні умови:

• Створення позитивного настрою для навчання;
• відчуття рівного серед рівних;
• забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільних цілей;
• усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених розумових висновків;
• можливість вільно висловлювати свою думку і вислуховувати свого товариша;
• вчитель не є засобом «похвали і покарання», а є другом, порадником, старшим товаришем.

Отже, дидактична гра через цікавість, триєдині функції допомагає вирішувати проблеми навчання. Тому дидактичні ігри слід використовувати в ході навчання, причому систематично, а не час від часу. Але не слід закликати перетворити навчання на гру. Гра – не те, що саме по собі є метою, а метод навчання, що спонукає до підвищення активізації навчальної діяльності школярів, використання, якого в поєднанні з іншими методами допомагає зробити свій конкретний внесок у вирішення навчально-виховних завдань загальноосвітньої школи.

 

 

1.3.Методичні рекомендації по розробці та використанню дидактичних ігор

Дидактичні ігри використовують з метою отримання певного результату. Дітей до дидактичних ігор слід готувати заздалегідь, враховуючи педагогічні і психологічні аспекти, час проведення, атрибути і правила гри. Це дозволяє настроїти дітей, щоб вони творчо підготувалися до гри. Для дітей з яскраво вираженою активністю на уроці не слід проводити ігри, метою яких є запам’ятовування тих чи інших хімічних понять, законів, тощо – з ними краще проводити ігри, котрі дають можливість продемонструвати ерудицію і дотепність, отже, мають змагальний характер. Складаючи сценарій, правила і назву гри потрібно пам’ятати, щоб в ній переважали елементи забави, цікавості, змагання, але й не забувати, що гра не повинна бути занадто азартною. Дидактична гра повинна забезпечити розумову і творчу діяльність учнів, відповідати їх віку, рівню підготовки і кругозору учнів.

Починати гру слід з більш простих завдань, поступово переходячи до більш ускладненим. Завдання гри повинні бути захопливими і мати кілька варіантів відповідей (навіть нестандартних), щоб у учнів був вибір. Атрибути гри повинні бути яскравими, загадковими, красивими, незвичайними. Правила гри повинні бути простими і чітко сформульованими, щоб дитина добре змогла зрозуміти хід і зміст гри, її правила цілі. Під час гри необхідні порядок і дисципліна. Підведення підсумків гри має бути відкритим, справедливим, емоційним і фіксуватися таким чином, щоб їх бачили всі. Для підрахунку результатів слід вибрати журі, при необхідності призначають помічників-консультантів з учнів. 

Найкраще гру проводити в швидкому темпі, щоб кожен учень прийняв участь в грі. Тому попередньо слід розрахувати час тривалості кожного туру або етапу гри і обов’язково дотримуватися його.

 Тривалі за часом ігри проводити не доречно, бо учні втомлюються, втрачають інтерес, та й такі ігри потребують трудомісткої підготовки. Більш ефективні за результатом ігри, нетривалі (5-10 хвилин). Також дидактична гра допомагає і вчителю. ЇЇ застосування скорочує час, щоб перевірити знання великої кількості учнів, за 5-10 хвилин вчитель під час гри має можливість проконтролювати рівень засвоєння матеріалу. Учитель повинен бути активним учасником гри, слідкувати за тим, щоб інтерес у дітей до гри не знижувався. Потрібно вміло налаштувати гру так, щоб не було втрати однієї команди з «сухим» рахунком, щоб під час гри встановлювався нормальний психологічний клімат, активізувалася робота пасивних учнів. Іноді корисно ввести в правила гри штрафні та заохочувальні бали. Велике значення має підведення підсумків, так як дає учасникам моральне задоволення. Їх оголошують відразу після гри. Проводячи позакласний захід слід продумати призи, які мають бути ефектними та викликати у переможців лише позитивні емоції. Це може бути торт, цукерки, книга або саморобні значки і медалі, або право на проведення цікавих хімічних дослідів. У будь-якому випадку результати гри слід оцінити у вигляді оцінок в класному журналі. Дидактичні ігри добре застосовувати при вивченні тем, які формують загальні хімічні поняття (початкові хімічні поняття, періодична система хімічних елементів, основні класи неорганічних речовин, тощо), які сприяють засвоєнню, закріпленню, узагальненню і систематизації вивченого. При вивченні навчальних тем, де більш конкретний зміст (наприклад, хімії елементів, швидкості хімічної реакції тощо), де відбувається поглиблення раніше отриманих знань, проводити дидактичну гру не має сенсу. Її краще проводити на узагальнюючому уроці з вивченої теми, тоді це буде більш продуктивним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ПРИКЛАДИ ВИКОРИСТАННЯ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР НА РІЗНИХ ЕТАПАХ УРОКУ ХІМІЇ

2.1. Розробка уроку із застосуванням дидактичних ігор

Тема.   Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей. 

Мета:

•  сформувати в учнів знання про прості та складні речовини, чисті речо­вини та суміші.
• навчити розрізняти окремі чисті речовини та суміші; формувати уміння аналізувати матеріал,, робити висновки;
• розвивати спостережливість, уважність.

Тип уроку: комбінований.

Основні поняття і терміни: прості та складні речовини, органічні та неорга­нічні речовини, чисті речовини та суміші.

Методи і методичні прийоми: словесний (ущільнене опитування, бесіда (під­готовча, пояснювальна, контрольно-перевірна), розповідь, гра, пояснення, робота з підручником), наочний (демонстрація наочності, досліду), практичний (виконання завдань у робочому зошиті).

Обладнання: підручник, робочий зошит, картки із завданнями, склянки з дис­тильованою і водопровідною водою.

Хід уроку

І.   Актуалізація опорних знань  . Перевірка д/з.

Фронтальне опитування учнів:

1. Що таке властивості речовин?
2. На які дві групи можна поділити властивості речовин?
3. Які фізичні властивості мають речовини? (робота в групах) Розсели квартирантів:

 

     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Розсади правильно пасажирів:

 

1. скло;

2. цинк;

3. папір;

4. мідь;

5. ваза;

6. алюмінієвий дріт;

7. крижина;

8. вода;

9. цвях;

10. кухонна сіль;

11. графіт;

12. вуглекислий газ;

13. графітний

стержень;

14. скляна пластина;

15. ртуть;

16. стіл;

17. спирт;

18.срібло

 

.

 

 

ІІІ.  Вивчення нового матеріалу

1. Поняття про чисті речовини і суміші

             Речовини

 

 

Чисті Складаються з частинок одного виду (атомів, молекул, йонів) і мають сталі фізичні властивості.	Суміші речовин Складаються з двох або кількох чистих речовин (компонентів), кожна з яких зберігає свої властивості.
Приклади: Дистильована вода, алмаз, кисень, вуглекислий газ, гірський кришталь, крейда, сода, цукор, сірка, кухонна сіль.	Приклади: Повітря, молоко, граніт, річкова та морська вода, грунт, нафта, чай, газована вода,дим, природний газ.

 

Демонстрація: сірка – жовтий порошок,   у воді не тоне, не притягується магнітом.

Залізо: сріблясто – сірий порошок, тоне у воді, притягується магнітом

Із суміші заліза і сірки залізо можна виділити магнітом, можна суміш висипати у воду,

залізо потоне, сірка  залишиться на поверхні.

Слід сказати, що абсолютно чистих речовин у природі не буває. У кожній речовині, як правило, міститься певна кількість домішок інших речовин.

Більшість предметів, які нас оточують, складаються не з однієї речовини, а є сумішшю кількох речовин.

Розглядаючи граніт  легко помітити в ньому три складові частини — рожеві зерна польового шпату, прозорі кристали кварцу і темну блискучу луску слюди. Це приклад неоднорідної суміші.

2. Поняття про однорідні і неоднорідні суміші

Перед вами дві суміші: вода і сіль та вода і крейда. Чим вони відрізняються?

Назва методу	На яких властивостях речовин ґрунтується метод	Тип суміші	Приклад
Розділення за допомогою магніту	Одна із речовин притягується магнітом	Неоднорідна	Суміш заліза і сірки
Відстоювання (декантація)	Речовини не розчинні у воді і мають різну густину	Неоднорідна	Пісок + вода Олія + вода
Фільтрування	Одна речовина розчинна, а інша не розчинна у воді	Неоднорідна	Річкова вода і мул Крейда і вода
Випарювання	Різна t кипіння твердої речовини і розчинника	Однорідна	Розчин цукру у воді
Перегонка (дистиляція)	Різна t кипіння рідин,розчинених одна в одній	однорідна	Спирт і вода

 

Однорідні Суміші, в яких частинки речовин дуже дрібні і їх не можна виявити спостереженням за допомогою оптичних приладів (мікроскоп)	Неоднорідні Суміші, в яких частинки речовин можна виявити спостереженням, побачити неозброєним оком або через мікроскоп.
Приклади: Повітря, розчин цукру у воді, сплав золота з міддю, розчин спирту, оцет	Приклади: Молоко, суміш води і крейди, грунт, граніт, вода і пісок.

 

3. Методи розділення сумішей

Існує багато  методів розділення сумішей. У сумішах речовини зберігають свої властивості. На цьому ґрунтується можливість розділення суміші речовин на чисті речовини. Для розділення сумішей використовують найчастіше фільтрування, відстоювання, випарювання, перегонку та дію магнітом.

 ІV. Первинне застосування одержаних знань (робота в групах);

1. Способи розділення сумішей. Знайди пару і познач стрілкою:

суміш спирту і води

суміш олії і води

суміш солі і води

пісок і мідні ошурки

суміш глини і води

суміш піску і води

 

відстоювання

випарювання

дистиляція

дія магнітом

фільтрування

2. Запропонуйте способи розділення таких сумішей:

А) річкового піску і тирси;

Б) олії і води;

В) мідного купоросу і сірки;

Г) крохмалю і цукру;

Ґ) річкового піску і цукру;

Д) гасу і води.

3.  Знайди помилки:

Чисті речовини	Суміші
золото	молоко
питна вода	граніт
сіль	азот
цукор	повітря

 

V.  Підведення  підсумків  уроку.

 VІ.  Домашнє завдання

Вивчити §…………

  Виконати вправи……

  Домашній експеримент «Очищення води від накипу фільтруванням після її кип’ятіння».

2.2. Навчальна гра «Хімічний квест»

Хімічна гра - квест.

Для учнів 7-го класу

Мета гри: 

• розширити знання учнів про різноманітність хімічних речовин та явищ;
• розвивати увагу, логічне мислення, вміння працювати в групі;
• виховувати пізнавальний інтерес до вивчення предмету.

Правила гри: команда учнів ( 4 – 5 учнів) отримує листок, на якому написана перша зупинка із завданням. Але і зупинка зашифрована. На зупинці команда отримує аркуш з питанням або завданням, на яке необхідно дати правильну відповідь  ( відповідь повинна бути одна). На роздуми дається одна хвилина. Якщо команда дала правильну відповідь, то вона отримує букву і листок з наступною зупинкою. А якщо команда відповіла неправильно, то отримує лише листок із наступною зупинкою. В кінці команда повинна скласти слово з отриманих букв

( букви даються у довільному порядку). Яка команда збере швидше букви і слово та й перемогла.

Обладнання: листки з завданнями (додаток 1), картки із буквами, бонусні запитання (додаток 2), аркуш - пазл ( роздати по пунктам – кабінетам).

 

 

Хід гри

Добрий день вам, любі учні! Ви прийшли на нашу зустріч, і я рада вас вітати!

Є наука природнича — і цікава, й таємнича, з нею будеш йти готовий у природи світ чудовий. Пропоную сьогодні вам, залишивши уроки, щоб знання про речовини нас вели і там, і тут. Пропоную вам відчути до гри нової інтерес –

хімічний квест! Будьте ви уважні, будьте ви кмітливі. Яка з команд сильніша —

це покажуть нам змагання. Ті й отримають вітання!

Зараз буде лунати запитання, хто перший буде стартувати. Відповідь на питання зараховується тільки тоді, коли складете із поданих букв правильну відповідь . (Укажіть фізичні властивості, притаманні озону? має запах).

Усе на світі повертається на круги свої. Тож поверніться і ви туди, звідки ви починали свої пошуки.

Пройшовши весь маршрут, ви нарешті знайшли всі пазли. Тепер, користуючись ними, складіть картинку, що позначає скарб (Періодична система Д. І. Менделєєва).

Завдання для команд:

1. Зупинка « Джерело знань».( бібліотека)

Відгадай загадки «Хімічні елементи, їх назви і символи»:

• У формулі читаюсь «аш»

І утворюю найлегший газ.                                    ____________________

• У формулі читайте «ен»,

А по латині ?                                                        ____________________

• Я і креслю і пишу,

на папері слід лишу,

маю ще один талант:

я блищу, бо діамант.

Вимовляють мене «це».                                       ____________________

• Я і білий, і червоний,

Є в коробці сірників.

Я в твоєму мозку є,

А читають мене «пе».                                         ____________________

• Вам без мене і не жити,

І вогонь не запалити.

«о» у формулі читайте,

Величайте?                                                        ____________________

 

2. Зупинка «Чарівна посудина».(їдальня)

Наповни посудини

атом	молекули	йони

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Зупинка « Дослідницька станція».( каб. хімії)

Якщо вибереш окремо чисті речовини і суміші, то дізнаєшся імена дівчаток.

                       

Суміші

 

Чисті речовини

1- цукор;  2- ґрунт; 3 – кисень; 4 – руда; 5 – сірка; 6 – газована вода; 7 – молоко; 8 – алюміній; 9 – кухонна сіль; 10 – нафта; 11 – повітря; 12 – цинк;

13 – дистильована вода.

 

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13
Д	П	А	О	Р	Л	І	И	Н	Н	А	К	А

 

4.  Зупинка « Художня майстерня»(каб. Малювання)

Зобрази молекулу, використовуючи атоми:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кисень (містить 2 атоми Оксигену)

 

 

 

 Кухонна сіль (містить 1 атом Натрію і 1 атом Хлору)

 

 

 

Водень (містить 2 атоми Гідрогену)

 

 

Вода (містить 2 атоми Гідрогену і один атом

Оксигену).

Висновок: таким чином, практика показала, що уроки хімії з використанням ігрових   прийомів, які роблять  захоплюючим учбовий процес, сприяють появі активного  пізнавального інтересу школярів. На таких заняттях складається особлива атмосфера, де є елементи творчості та вільного вибору. Розвивається вміння працювати в групі, її перемога залежить від особистих зусиль кожного. Достатньо часто це вимагає від  учня подолання  власної соромливості та нерішучості,  невіри в свої сили.  Таким чином, реалізується розвиток, який виражається  не лише в розвитку інтелекту, але  і в збагаченні емоційної сфери та становленні вольових якостей особистості, формуванні адекватної самооцінки. Авжеж, така задача вимагає від учня мобілізації  всіх вмінь, спонукає засвоювати нові та поглиблювати отримані  знання, розширяти кругозір, а найголовніше, примушує володіти  цілим комплексом важливих,  “дорослих” вмінь, в першу чергу – комунікативних.  Також ігри розвивають здібності  школярів до критичного сприйняття навколишньої дійсності  та переживанню.

Хімічні ігри повнофункціональні вони дуже гармонійно поєднують фактичний та теоретичний матеріал, звичайне сприйняття інформації та творчу роботу, емоційний та логічний засіб сприйняття – словом,  примушують активно функціонувати різні рівні пізнавальної діяльності учнів.

Гра заволікає до активної роботи на уроці кожного учня. Гра – форма роботи, що протистоїть пасивному слуханню. В процесі гри інтелектуально пасивні діти звичайно виконують такий обсяг  учбової діяльності, який їм недосяжний в звичайній учбовій ситуації.

Практика показує, що успішне вивчення хімії в школі практично неможливе без розвитку пізнавального інтересу учнів, а це, в свою чергу,  вимагає зволікання фактів та, головне, зволікання активних форм проведення уроків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Триполко О.В. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії /   О. В. Триполко. - Х. : Видавнича група "Основа", 2011. - 112 с. - (Б-ка ж-лу "Хімія" ; вип.10).
2. Дячук Л.С. Ігрові технології навчання на уроках хімії. 7 клас / Л. С. Дячук, Н. М. Загнибіда. — Тернопіль–Харків: Видавництво «Ранок», 2010. — 176 с. — (Серія «Ігрові технології»).
3. Цікава хімія : дидактичний мат. для студ. та викл. пед. навч. закладів / зібрала та упоряд. Г. М. Давидюк. – Луцьк : Твердиня, 2009. – 112 с. .
4. Туріщева Л. В. Нестандартний урок хімії / Л. В. Туріщева. – Х. : Основа, 2006. – 112 с. – (Б-ка журн. «Хімія»; вип. 1046).
5. Лашевська Г. А. Хімія: підручник для 7-го класу, автори: Г. А. Лашевська, А. А.  Лашевська – Київ: Генеза, 2015. – 192 с. : іл.
6. Кукшин В. Ігрові технології на уроках [Електронний ресурс] / В. Кукшин – Режим доступу до журн. : http://osvita.ua/school/technol/759.

 

 

 

 

 

                     Додаток 1

 

Зразок маршрутного листа координатора станції

 

Маршрутний лист  команди____________ класу 

Назва команди________________________________________

Капітан__________________________________________

 

 

№ станції	Кількість балів	Час	Координатор станції	Примітки
1
2
3
4

 

Додаток 2

Бонусні запитання

1. Наука про речовини та їх перетворення це… (Хімія)

2. Речовини, які використовуються для виготовлення предметів та фізичних тіл називають… (матеріалами)

3. Певні ознаки, за якими різні речовини подібні між собою або відрізняються одна від одної це… (властивості)

4. Стан, у якому речовина перебуває за певних умов називається… (агрегатний стан)

5. речовина індивідуальна, яка не містить домішок інших речовин це… (чиста речовина)

6. сукупність різних речовин, яка становить одне фізичне тіло це… (суміш)

7. Найменша частинка речовини, що має її основні хімічні властивості та здатна до самостійного існування називається… (молекула)

8. Найдрібніша частинка речовини, що складається з позитивно зарядженого ядра і негативно заряджених електронів це… (атом)

9. Вид атомів із певним зарядом ядра це… (хімічний елемент)

10. Назвіть методи розділення однорідних сумішей (випарювання і кристалізація, дистиляція)